ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/7295/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Жук Г.А.

Зубець Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Титарєва Г.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.11.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Державного концерну «Укроборонпром»

на рішення

Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2019

у справі

№910/7295/18 (суддя А.С. Сидоренко)

за позовом

Державного концерну «Укроборонпром»

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Щ.І.Т.»; 2.Державного підприємства «СЕТАМ»; 3.Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби

третя особа

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»

про

визнання результатів електронних торгів недійсними

за участю представників сторін:

від позивача:

Скриннік І.А.

від відповідача-1:

не з`явились;

від відповідача-2: від відповідача-3: третьої особи:

не з`явились; не з`явились; Данілевський О.М.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2019 у справі №910/7295/18 позов Державного концерну "Укроборонпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ.І.Т.", Державного підприємства "СЕТАМ" та Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання результатів електронних торгів недійсними залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 апеляційна скарга передана на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Жук Г.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 розгляд апеляційної скарги залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме суд першої інстанції не звернув уваги, що оцінка спірного майна не відповідає вимогам закону та що майно було продано за ціною сформованою всупереч закону. Електороннні торги не відповідають вимогам ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Крім того, при проведенні торгів державним виконавцем порушено норми ЗУ «про виконавче провадження».

30.10.2019 від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає рішення правомірним та прийнятим з дотриманням норм матеріального та процессуального права. Зазначено, що дії державного виконавця мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для оскарження в відповідний спосіб.

08.11.2019 від Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби надійшов відзив, в якому зазначено, що дії державного виконавця не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання недійними торгів.

Представники всіх сторін у судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань до суду не направили. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" (надалі - ДП "НРЗІО") входить до складу ДК "Укроборонпром", тому Концерн є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі.

На думку позивача, майно ДП "НРЗІО" всупереч положенням законодавства з питань відновлення платоспроможності боржника було незаконно арештовано та продано відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі - ВПВР ГТУЮ) на електронних торгах. Відчуження даного майна створює порушення у технологічному циклі виробництва, зменшення товарної продукції і, як наслідок, недоотримання очікуваних надходжень, непогашення кредиторської заборгованості ДП "НРЗІО", що в свою чергу зашкодить повному і якісному виконанню плану санації та може призвести до ліквідації оборонного підприємства.

Залишаючи без задоволеня позов, суд першої інстанції зазначив, що майно, реалізоване державною виконавчою службою на оспорюваних електронних торгах було закріплено за ДП "НРЗІО" на праві повного господарського відання. Дане майно було продано з метою погашення вимог кредиторів до ДП "НРЗІО" щодо виплати заробітної плати. Крім того, законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", адже зі змісту ст. 2 цього Закону вбачається, що дія мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств не поширюється на застосування примусової реалізації майна для погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221, з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово - технічному співробітництві з іноземними державами утворено ДК "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011р. № 374, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221, до складу ДК "Укроборонпром" включено, зокрема ДП "НРЗІО", частка державної власності у статутному фонді якого становить 100%.

06 квітня 2012 року ДП "НРЗІО" було передане із сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК "Укроборонпром", про що складено акт приймання - передачі державного підприємства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 22 Господарського кодексу України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Законом України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, прийнятим 16.06.2011 та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.2011 (Голос України від 09.07.2011 №123) визначено особливості та правові основи управління суб`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі залежать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу державного концерну Укроборонпром.

Статтею 3 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та ДК Укроборонпром.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі ДП Укроборонпром є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі рапсової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Згідно із ст. 7 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн: здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну; надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державною власністю в оборонно-промисловому комплексі, що належить учасникам Концерну; здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну; веде облік об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; забезпечує надання розпоряднику Єдиного реєстру об`єктів державної власності інформації про наявність і поточний стан майна об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, та зміну його стану; забезпечує в установленому порядку проведення інвентаризації майна Концерну та його учасників; виконує інші функції з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, Концерн наділений законодавчим органом - Верховною Радою України владними повноваженнями щодо управління майном, зокрема, державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Концерну.

Відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями здійснювати управління об`єктами державної власності відповідно до закону. Детальний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об`єктами державної власності закріплено в ст. 5 Закону України Про управління об`єктами державної власності.

Абзацом 4 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює делегування, зокрема, суб`єктам господарювання окремих повноважень щодо управління об`єктами державної власності.

31.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України №993 було затверджено Статут ДК Укроборонпром (надалі - Статут), відповідно до положень якого Кабінет Міністрів України делегував Концерну повноваження щодо управління об`єктами державної власності.

Згідно із п. 12 Статуту (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2018 № 849) Концерну, Концерн відповідно до законодавства має право, зокрема, забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об`єктами майнового комплексу учасників Концерну для реалізації прав держави як власника таких об`єктів.

Таким чином, ДК "Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом, якому надано Верховною радою України та делеговано Кабінетом Міністрів України владні повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі, до яких також належить майно ДП "НРЗІО".

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні ВПВР ГТУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 про стягнення з ДП "НРЗІО" заборгованості на користь стягувачів на суму 6 234 060,00 грн. з яких по виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 1 002 304,00 грн.

08 лютого 2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, відповідно до якої описано та арештовано, зокрема наступне майно: верстат зубофрезерний 5К324А № 05002 (п. 4), верстат хонінгувальний 3821 ОП 40 № 03047 (п. 8) та кран козловий жовтого кольору (п. 30).

13 лютого 2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у зведеному виконавчому провадженні №32377267, якою постановлено призначити суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження АСВП 32377267 з виконання вимоги № Ю-63, виданої 03.10.2014р. Ніжинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про стягнення з ДП "НРЗІО" заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 609 891,49 грн. та інших виконавчих документів про стягнення коштів на користь фізичних та юридичних осіб в сумі 6 408 987,57 грн., суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП Дубика О.О., якого зобов`язано надати звіт/висновок визначення ринкової вартості арештованого майна.

На виконання вищевказаної постанови державного виконавця, 12.03.2018 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. надано Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП "НРЗІО" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Прилуцька, 131.

15 березня 2018 року начальник ВПВР ГТУЮ звернувся до Чернігівської філії ДП "СЕТАМ" із заявкою № 2776 на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якої Відділом згідно розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна направлено документи для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна по зведеному виконавчому провадженні №32377267 утвореного постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене від 06.04.2009р. про стягнення коштів з ДП "НРЗІО".

21 березня 2018 року на офіційному веб - сайті ДП "СЕТАМ" розміщені оголошення про продаж верстату зубофрезерного 5К324А № 05002 (лот № 270849) зі стартовою ціною 48 960,00 грн.; верстату хонінгувального 3821 ОП 40 № 03047 (лот № 270857) зі стартовою ціною 14 400,00 грн.

22 березня 2018 року на офіційному веб - сайті ДП "СЕТАМ" розміщено оголошення про продаж крану козлового КК 20-32 жовтого кольору № 11028 (лот № 271036) зі стартовою ціною 253 440,00 грн.

04 квітня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява розпорядника майна ДП "НРЗІО" - арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника, згідно якої заявник просила скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018р. про опис та арешт майна (коштів) боржника (ЗВП №32377267) в частині майна, що включене до плану санації.

04 квітня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява керуючого санацією ДП "НРЗІО" Гордєєва О.Л. про зняття арешту з майна боржника, згідно якої заявник просив зняти арешт з майна ДП "НРЗІО", зокрема, з верстата зубофрезерного 5К324А №05002, верстата хонінгувального 3821 ОП 40 № 03047 та крану козлового КК 12,5 жовтого кольору № 11028, накладений постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018р. ЗВП № 32377267 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вбачається із протоколу проведення електронних торгів № 326020, 10 квітня 2018 року закінчилися електронні торги з реалізації майна ДП "НРЗІО" на яких було реалізовано верстат зубофрезерний 5К324А № 05002 (лот № 270849) за ціною 53 100,00 грн., переможцем стало ТОВ "Щ. І Т.", про що 20.04.2018р. було складено акт про проведені електронні торги.

Як вбачається із протоколу проведення електронних торгів № 326022, 10 квітня 2018 року закінчилися електронні торги з реалізації майна ДП "НРЗІО" на яких було реалізовано верстат хонінгувальний 3821 ОП 40 № 03047 (лот № 270857) за ціною 14 400,00 грн., переможцем стало ТОВ "Щ. І Т.", про що 07.05.2018р. було складено акт про проведені електронні торги.

Протоколом проведення електронних торгів №326308 вбачається, що 11 квітня 2018 року закінчилися електронні торги з реалізації майна ДП "НРЗІО" на яких було реалізовано кран козловий КК 20 - 32 жовтого кольору № 11028 (лот № 271036) за ціною 281 000,00 грн., переможцем стало ТОВ "Щ. І Т.", про що 20.04.2018р. було складено акт про проведені електронні торги.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 по справі №5028/4/18б/2012 заяву розпорядника майна ДП "НРЗІО" - арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника залишено без задоволення.

Іншою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 по справі №5028/4/18б/2012 відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією ДП "НРЗІО" Гордєєва О.Л. в частині зняття арешту, зокрема, з верстата зубофрезерного 5К324А № 05002, верстата хонінгувального 3821 ОП 40 № 03047 та крану козлового КК 12,5 жовтого кольору №11028, накладеного постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018р. ЗВП №32377267 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі - продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі - продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі - продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 - 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Провадження у справі №5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП "НРЗІО" було порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ДП "НРЗІО" було порушено 16.11.2012, то дана справа розглядалася за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013р.) (надалі - Закон про банкрутство).

При цьому слід зазначити, що провадження у цій справі здійснювалося з урахуванням особливостей, визначених ст. 53 Закону про банкрутство.

У відповідності з ч. 3 ст. 53 Закону про банкрутство, після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

В той же час, ч. 6 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Як було вказано в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016р. по справі №5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП "НРЗІО", якою були затверджені зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачається погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складе 4 874 902,00 грн. з ПДВ.

У зв`язку з тим, що заяв від потенційних інвесторів не надійшло, головним джерелом коштів для виконання заходів плану санації будуть надходження від реалізації частини майнових активів.

В той же час, виконання плану санації передбачає ведення боржником господарської діяльності, всі поточні кредиторські вимоги задовольняються в міру їх виникнення.

Джерелами надходження коштів для виконання заходів плану санації боржника та задоволення вимог кредиторів передбачено:

- господарська діяльність боржника;

- реалізація основних фондів, незадіяних у виробничому процесі.

Згідно затверджених судом змін до плану санації, верстат зубофрезерний 5К324А № 05002 та верстат хонінгувальний 3821 ОП 40 № 03047 були включені до Переліку рухомого майна, яке пропонується до відчуження.

Відчуження майна підприємства буде проводитись з урахуванням збереження основної частини майна, необхідного для виробничої діяльності ДП "НРЗІО" у постсанаційний період (в т.ч. і крану козлового КК 12,5 № 11028).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ДП "НРЗІО" було зобов`язано погашати грошові вимоги кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати (як конкурсні, так і поточні) незалежно від факту порушення провадження у справі про банкрутство підприємства.

Приписом ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що в межах провадження у справі про банкрутство ДП "НРЗІО" господарським судом неодноразово задовольнялися заяви керуючого санацією про зняття арешту з майна боржника, накладеного державним виконавцем під час примусового виконання виконавчих документів за вимогами на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також суд неодноразово відмовляв у задоволенні заяв керуючого санацією та розпорядника майна боржника в частині вимог про скасування постанов державних виконавців та зобов`язання останніх вчинити дії.

Вирішуючи по суті відповідні заяви місцевий господарський суд зазначав, що розгляд заяви про зняття арешту з майна боржника є окремою процесуальною дією у справі про банкрутство під час якої суд вирішує питання про зняття арешту з майна боржника задля виконання заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. Під час розгляду такої заяви суд не надає оцінку діям державних органів (посадових осіб) щодо накладення арешту на майно боржника. Вирішення ж питання щодо скасування постанов державних виконавців можливе в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Таким чином, сам по собі факт накладення арешту державним виконавцем на майно боржника під час примусового виконання виконавчих документів за вимогами на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не може свідчити про незаконність його дій доки це не буде встановлено судовим рішенням за результатами розгляду скарги на постанову про накладення арешту.

Зважаючи на відсутність судового рішення про визнання неправомірними дій державного виконавця про накладення арешту на майно боржника, суд правомірно відхилив доводи позивача про неможливість реалізації майна на електронних торгах.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Статтею 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно - правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно - правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь - яких випадках її проведення.

У відповідності з п. 1 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003р., національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 4 Національного стандарту № 1 встановлено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки (п. 16 Національного стандарту № 1).

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Разом із тим суд зазначає, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1301/29431, затверджений Порядок реалізації арештованого майна (надалі - Порядок), яким визначено правила проведення електронних торгів.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на електронних торгах і відсилають до інших нормативно - правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення електронних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

З огляду на зазначені законодавчі положення, суд зробив правомірний висновок, що такі підстави позову як відсутність реєстрації обтяження рухомого майна арештом, порушення державним виконавцем строків надсилання боржнику повідомлення про оцінку його майна та незгода позивача з оцінкою майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неможливість оскарження боржником у судовому порядку результатів визначення оцінки майна, адже таке право гарантується сторонам виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, слід зазначити, що ДП "НРЗІО" не було позбавлено права на здійснення такого оскарження, оскільки отримало повідомлення про оцінку майна до дати початку проведення електронних торгів, однак не скористалося своїм правом на оскарження в судовому порядку у визначений законом спосіб та строк.

За правилами п. п. 1 - 4 розділу ІІ, п. п. 3, 5, 11 розділу ІІІ Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення електронних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними.

З матеріалів справи вбачається, позивачем не було належним чином обґрунтовано як відсутність певної інформації в оголошеннях про продаж майна вплинуло на бажання потенційних покупців взяти участь у торгах.

Отже, судом правомірно відхилено посилання позивача на недотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", адже зі змісту ст. 2 цього Закону вбачається, що дія мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств не поширюється на застосування примусової реалізації майна для погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

В даному випадку майно ДП "НРЗІО" було реалізовано саме з метою погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Сплачені покупцем кошти були перераховані державним виконавцем на рахунки фізичних осіб.

Звертаючись з даною позовною заявою ДК "Укроборонпром" вказав, що Концерн є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі.

У процесі управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі Концерн, зокрема, наділений відповідними повноваженнями та виконує функції, пов`язані із контролем за державним майном, яке перебуває в управлінні учасників Концерну.

Відповідно до п. п. 3, 5, 8, 9, 13 Статуту ДК "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993, учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту. Концерн набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Концерн має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знак для товарів і послуг, логотип, печатки та штампи із своїм найменуванням і зображенням логотипу та бланки. Концерн не несе відповідальності за зобов`язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов`язаннями Концерну. Учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом.

Майно, реалізоване державною виконавчою службою на оспорюваних електронних торгах було закріплено за ДП "НРЗІО" на праві повного господарського відання. Дане майно було продано з метою погашення вимог кредиторів до ДП "НРЗІО" щодо виплати заробітної плати.

За таких підстав, суд оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств не поширюється на застосування примусової реалізації майна для погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Отже, майно, без порушень реалізоване державною виконавчою службою на оспорюваних електронних торгах.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.

У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2019 у справі №910/7295/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/7295/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Г.А. Жук

Л.П. Зубець

повний текст виготовлено 02.12.2019