П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 420/516/19

Провадження № 11-835апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (суддя Іванов Е. А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року(судді Стас Л. В, Турецька І. О., Шеметенко Л. П.) у справі № 420/516/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Слідче управління) про визнання протиправними дій та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У січні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Слідчого управління, у якому просили визнати протиправними дії старшого слідчого з особливо важливих справ (далі - старший слідчий з ОВС) Слідчого управління Каравана Сергія Сергійовича щодо проведення 25 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 32016100110000192 від 26 жовтня 2016 року обшуків:

- в офісному приміщенні за адресою: м. Одеса , вул. Балківська, 108;

- за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- у нежилому приміщенні, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , за адресою:

АДРЕСА_4 . Позов мотивовано тим, що дії старшого слідчого з ОВС Каравана С. С. з проведення вищевказаних обшуків є протиправними, оскільки порушили їх конституційні права на повагу до їх гідності, недоторканності житла та на презумпцію невинуватості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

4. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

5. Судові рішення мотивовано тим, що при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли предмет спору виник чи пов`язаний із кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється. При цьому відповідно до частини шостої статті 170 КАС України суд роз`яснив позивачам, що розгляд справи за вказаними вимогами відноситься до повноважень суду кримінальної юрисдикції.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

6. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у касаційній скарзі зазначили, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, не врахували правових висновків Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, норми Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), порушивши таким чином норми процесуального права.

7. Скаржники зазначили, що позивачі та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомаркет профі» (далі - ТОВ «Автомаркет профі», ТОВ відповідно) не були учасниками кримінального провадження № 32016100110000192, а нормами КПК України не передбачено порядку оскарження дій уповноважених службових осіб під час проведення ними затримання або обшуку на підставі статей 208-213 цього Кодексу за відсутності кримінального провадження, а тому цей спір повинен вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

8. На підставі викладеного скаржники просять скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

9. На час розгляду справи відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.

Рух касаційної скарги

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 08 серпня 2019 року передав цю справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що позивачі оскаржують судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

Обставини справи, установлені матеріалами справи

12. Старший слідчий з ОВС Слідчого управління Караван С. С. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотаннями, погодженими з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Леськом С. В., який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, про надання дозволів на проведення обшуків.

13. На обґрунтування клопотань слідчий з ОВС послався на те, що досудовим розслідуванням установлено, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період 2018 року з корисливих мотивів на території міста Одеси організували протиправну схему з ухилення від сплати податків ТОВ «Автомаркет профі» шляхом використання реквізитів підконтрольних їм підприємств: ТОВ «Автостратегія», ТОВ «Автологістика», ТОВ «Техномир», ТОВ «Партс плюс», ТОВ «ТМ-Патіс» та більш ніж 50 підставних фізичних осіб - підприємців, занижуючи при цьому об`єкт оподаткування ТОВ «Автомаркет профі», а саме не включаючи до оподаткованого прибутку та податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) реальних сум реалізованих товарно-матеріальних цінностей, ухилившись таким чином від сплати ПДВ на суму 4 млн 895 тис. 382 грн, що є особливо великим розміром.

14. Приморський районний суд м. Одеси ухвалами від 17 січня 2019 року клопотання старшого слідчого з ОВС Слідчого управління Каравана С. С. задовольнив. Суд надав дозвіл на проведення обшуків: виключно в офісному приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Автомаркет профі», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ; за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; у житлових приміщеннях, де проживає ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 ; у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 (право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_3 ), з метою відшукання і вилучення відповідних документів.

15. На підставі вказаних ухвал Приморського районного суду м. Одеси старший слідчий з ОВС Слідчого управління Караван С. С. провів обшуки за вказаними вище адресами.

16. Вважаючи такі дії старшого слідчого з ОВС Слідчого управління Каравана С. С. протиправними, позивачі звернулися до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

17. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

18. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

20. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

21. Проте юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

22. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

23. Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

24. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Слідчого управлінняпро визнання протиправними дій старшого слідчого з ОВС цього управління Каравана С. С. щодо проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ;

АДРЕСА_5 . Матеріалами справи також установлено, що обшуки за вказаними адресами проведені відповідачем у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000192 та на підставі ухвал Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року, якими суд задовольнив клопотання старшого слідчого з ОВС Каравана С. С. та надав дозволи на проведення обшуків.

26. Таким чином, позивачі звернулися до суду з позовом про оскарження дій старшого слідчого з ОВС Слідчого управління Каравана С. С., що стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000192.

27. Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

28. Відповідно до визначення, закріпленого в пункті десятому частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

29. За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.

30. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК України гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.

31. Водночас гарантіями законності процесуальних дій та/або рішень органів досудового розслідування й суду є не лише можливість їх окремого оскарження, а й низка інших визначених кримінальним процесуальним законом механізмів - право підозрюваного, обвинуваченого й інших визначених у КПК України осіб брати участь у проведенні слідчих дій, висловлювати зауваження, заперечення щодо порядку їх здійснення (пункти дев`ятий, десятий частини третьої статті 42 КПК України), а під час судового розгляду кримінального провадження по суті - заявляти клопотання про визнання недопустимими доказів, одержаних з порушенням установленого законом порядку (частина третя статті 89 КПК України).

32. Обшук житла чи іншого володіння особи є втручанням у її право на повагу до свого житла, передбачене частиною першої статті 8 Конвенції. Відповідно до пункту 2 зазначеної статті таке втручання допускається лише як виняток у випадках, коли воно здійснюється згідно із законом (законність), є необхідним у демократичному суспільстві (пропорційність) в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (легітимна мета).

33. На рівні національного законодавства гарантією захисту зазначеного конвенційного права є закріплена у статті 30 Конституції України засада недоторканності житла чи іншого володіння особи, що полягає в недопустимості проникнення до них інакше як за вмотивованим рішенням суду, за винятком невідкладних випадків, установлених законом.

34. Конкретний механізм втілення цієї гарантії регламентовано у статтях 234-236 КПК України. Згідно із закріпленими в цих статтях процесуально-правовими нормами обшук житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді, який при наданні відповідного судового дозволу за поданням слідчого або прокурора зобов`язаний перевірити наявність законних підстав для цього і дотримання інших умов допустимості втручання у право на недоторканність житла.

35. Обшук є слідчою дією, яка здійснюється уповноваженими службовими особами органів досудового розслідування в межах кримінального провадження. Підстави та порядок санкціонування і проведення такої процесуальної дії, контроль за їх дотриманням, правові наслідки порушення, а також правила використання результатів обшуку встановлено нормами кримінального процесуального закону в контексті тих питань, які підлягають вирішенню у кримінальному провадженні.

36. Перевірка законності способів отримання доказів, тобто відповідності їх вимогам КПК України, згідно із частиною першою статті 86 цього Кодексу є критерієм оцінки доказів на предмет їх допустимості. З огляду на положення частини другої статті 91 КПК України оцінка доказів є невід`ємним елементом доказування як сукупності встановлених кримінальним процесуальним законом дій слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованих на встановлення обставин, що мають значення для кримінальної справи.

37. З`ясування законності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції може призвести до передчасного вирішення питань, які підлягають розв`язанню судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Така ситуація може негативно позначитись на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань. Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 КПК України засади змагальності. Адже наведена засада вимагає надання іншим учасникам процесу можливості під час судового розгляду кримінального провадження взяти участь у дослідженні доказів, висловити свої позиції й аргументи щодо їх оцінки, які були б сприйняті судом і одержали відповідь при прийнятті рішення з цих питань.

38. У цій справі правомірність втручання у право позивачів на недоторканність житла та іншого володіння особи було перевірено слідчим суддею при наданні старшому слідчому з ОВС дозволу на обшук у помешканнях позивачів та нежилих приміщеннях. Критерієм законності обшуку й, відповідно, предметом судової перевірки згідно із частиною п`ятою статті 234 КПК України є наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі або документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі (іншому володінні особи), мають значення для досудового розслідування, а відомості, що в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду.

39. Таким чином, у межах процедури надання слідчим суддею санкцій на обшуки у помешканнях позивачів та нежилих приміщеннях, якими вони володіють, було реалізовано механізм судового контролю за правомірністю втручання правоохоронних органів у право позивачів на повагу до свого житла в розумінні статті 8 Конвенції.

40. Як видно зі змісту адміністративного позову, апеляційної й касаційної скарг, позивачі оспорюють законність дій старшого слідчого з ОВС, вчинених у порядку виконання рішень слідчого судді. При цьому скаржники не оспорюють факту надання судом дозволів на обшук саме в їх помешканнях (нежилих приміщеннях, які знаходяться в їх володінні) й не наводить конкретних аргументів, які могли би свідчити про те, що судовий дозвіл стосувався іншого об`єкта, і давати підстави для висновку про вихід старшого слідчого з ОВС за межі такого дозволу й, відповідно, про свавільний характер вчиненої ним процесуальної дії.

41. Позов і скарга не містять умотивованих доводів щодо наслідків здійсненого старшим слідчим з ОВС втручання у право позивачів на недоторканність житла (іншого володіння особи), у тому числі тих, які б знаходилися за межами регулювання кримінального процесуального закону.

42. Лише у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК України не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим. Виключно в цьому разі, у зв`язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, з метою реалізації її права за статтею 13 Конвенції, а також з урахуванням того, що в такій ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.

43. Натомість правомірність обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України на справи за скаргами на такі процесуальні дії юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

44. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням особливостей предмета оскарження та його правових наслідків, рішення суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі не є таким, яке би призводило до порушення прав позивачів на справедливий судовий розгляд та на ефективний засіб юридичного захисту своїх прав, гарантованих Конвенцією.

45. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 802/1335/17-а (провадження № 11-853апп18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

47. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів першої та апеляційної інстанцій скаржники не спростували, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська