П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р.

м. Одеса

Справа № 420/3428/19

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Дячука П.М. (ордер від 05.09.2019 року)

представника відповідача - Леонової Н.О. (довіреність від 02.01.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №141 від 07 травня 2019 року та №142 від 07 травня 2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем під час проведення перевірки не дотримано вимоги законодавства щодо належного повідомлення суб`єкта господарювання про вчинення таких заходів, в установленому порядку не роз`яснено права та обов`язки під час перевірки, не враховано надані первинні документи та пояснення, які б підтвердили дані щодо виробника та постачальника товарів. Разом з цим, відповідачем не забезпечено участь позивача під час притягнення його до відповідальності, необґрунтовано не враховано виконання позивачем вимог щодо обмеження в розповсюдженні товарів, стосовно яких виявлено порушення Технічним регламентам. Разом з цим, позивач не є ані виробником продукції, ані особою, яка вперше ввела продукцію на ринку в Україні, а тому не може нести відповідальність за невідповідність цієї продукції певним критеріям. Також, позивача фактично двічі притягнуто до відповідальності за одне й те ж порушення, що суперечить чинному законодавству та свідчить про наявність обставин для скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.04.2019 року по 16.02.2019 року головними спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Бондарчуком А.О., Бойко Н.В. згідно із секторальним планом державного нагляду на 2019 рік, відповідно до наказу від 05.04.2019 року №1373, направлення від 05.04.2019 року №1191 проведено планову (виїзну поєднану із невиїзною) перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання перевірки характеристик електричного та електронного обладнання за місцем розповсюдження продукції: Одеська область, Овідіопольський район , Промринок 7 км , вул. Фабрична, № , за результатом якої складено акт від 16.04.2019 року №1072 (а.с. 46-47).

Зазначеною перевіркою встановлено, що на продукції - електрообладнання Moto deriva intelligente; електрообладнання Moto deriva intelligente, модель GM 6063, виробник: Китай, торгова марка ProgGemei - відсутні знаки відповідності технічним регламентам, а саме: на електрообладнанні, табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам; на електрообладнанні, його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання не зазначено найменування виробника (імпортера) та контактна поштова адреса, чим порушено п.п. 17, 24, 25, 32, 44, 45 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1077, п.п. 12, 19, 20, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1067, про що складено акт № 1072 від 16.04.2019 року.

Разом з цим, рішеннями від 16.04.2019 року №157, №158 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області обмежено суб`єкту господарювання надання вказаної продукції на ринку до усунення формальної невідповідності у строк до 17.06.2019 року. Вказані рішення одержані позивачем засобами поштового зв`язку (а.с. 52, 53, 54).

Також, з огляду на встановлені під час перевірки обставини головний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області вбачав в діях позивача склад правопорушень, за які передбачена відповідальність згідно із приписами п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за кожне порушення, про що оформлено протокол від 22.04.2019 року №43 (а.с. 55).

Як вбачається з матеріалів та підтверджується відеофіксацією, перевірку проведено у присутності позивача, перед початком перевірки посадовими особами пред`явлено направлення на проведення перевірки та посвідчення, роз`яснено мету перевірки та права суб`єкта господарювання, оголошено вимогу про надання у термін до 19.04.2019 року копій документів, у тому числі, прибуткові накладні та накладні на постачання продукції, договори на постачання продукції, декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. Примірник акту перевірки вручено позивачу після її завершення та підписаний ним без зауважень.

Примірник протоколу направлений позивачу засобами поштового зв`язку та одержаний ним 07.05.2019 року (а.с. 59).

Розглянувши матеріали перевірки, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області винесено постанови від 07.05.2019 року №141, якою постановлено суб`єкту господарювання сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі: вісім тисяч п`ятсот гривень за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: - введення в обіг продукції (позиції № 1 акту перевірки характеристик продукції від 16.04.2019 року №1072), яка не відповідає встановленим вимогам; №142, якою постановлено суб`єкту господарювання сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі: вісім тисяч п`ятсот гривень за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: - введення в обіг продукції (позиції № 2 акту перевірки характеристик продукції від 16.04.2019 року №1072), яка не відповідає встановленим вимогам (а.с. 56, 57).

Не погоджуючись із накладенням штрафів, посилаючись на їх необґрунтованість і неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення державного контролю відповідачем дотримано правила щодо повідомлення позивачу у встановленому порядку підстави перевірки, забезпечено участь суб`єкта господарювання у перевірці та право на надання документації, необхідної для перевірки і яка б могла спростувати обставини про виявлені порушення і висновки про відповідальність позивача у цій сфері, позивачу роз`яснено його права під час перевірки, а доводи про допущення порушень контролюючим органом під час вчинення перевірочних дій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Водночас, з огляду на не надання позивачем первинної документації, за якою можливо було б встановити виробника чи постачальника продукції, яка не відповідає Технічним регламентам, ці порушення виявлені відносно різних товарів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що застосування штрафів за кожне порушення окремо відбулось обґрунтовано і на законних підставах, а тому обставини для скасування рішень суб`єкта владних повноважень відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 року №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5, 6 ст. 23 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно із ч. 8 ст. 23 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Частиною 10 ст. 23 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI визначено, що строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Водночас, згідно із ст. 7 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), а в межах здійснення ринкового нагляду - також правами, визначеними Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За правилами ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Разом з цим, п. 4 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, зокрема, що положення абзацу п`ятого статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (стосовно прав суб`єкта господарювання в частині не допуску контролюючого органу до перевірки у перелічених вказаним Законом випадках) при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.

Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 року №124-VIII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах.

Процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов`язки виробників покладаються на імпортерів або розповсюджувачів, - імпортерами або розповсюджувачами.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 29 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 року №124-VIII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Форма та опис знака відповідності технічним регламентам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Певними технічними регламентами може бути передбачено застосування знака відповідності технічним регламентам, що має іншу форму, ніж та, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У цих випадках форма знака відповідності технічним регламентам встановлюється відповідними технічними регламентами.

Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими статтею 30 цього Закону, у разі якщо в технічних регламентах міститься посилання на такі загальні принципи маркування. У певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам встановлюються технічними регламентами, якими передбачене його нанесення, а в разі якщо такі правила та умови не встановлені певними технічними регламентами, - Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 30 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 року №124-VIII знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію.

За приписами п.п. 17, 24, 25 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 рок №1077, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на апаратурі, а у разі, коли зазначення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує таку апаратуру. В адресі повинне зазначатися одне місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Перед введенням апаратури в обіг імпортери пересвідчуються у тому, що виробником проведено відповідну процедуру оцінки відповідності, визначену в пункті 39 цього Технічного регламенту, складено технічну документацію, на апаратуру нанесено знак відповідності технічним регламентам, що апаратура супроводжується необхідними документами, а також у тому, що виробник виконав вимоги, визначені в пунктах 16 і 17 цього Технічного регламенту.

Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на апаратурі, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує таку апаратуру. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Згідно із п.п. 31, 32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 рок №1077, розповсюджувачі під час надання апаратури на ринку діють згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

Перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених в пунктах 48 - 50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених в пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту.

Пунктами 44, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 рок №1077, знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

Знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знака відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи.

Також, відповідно до п.п. 12, 19, 20 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2015 року №1067, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Перед введенням електрообладнання в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності та склав технічну документацію, на це електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 11 і 12 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не вводить таке електрообладнання в обіг до приведення його у відповідність з цими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду.

Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Згідно із п.п. 27, 28 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2015 року №1067, розповсюджувачі під час надання електрообладнання на ринку діють з належною увагою стосовно вимог цього Технічного регламенту.

Перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не надає таке електрообладнання на ринку до приведення його у відповідність з такими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Пунктами 41, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2015 року №1067, знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

Знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка продукції за місцем провадження позивачем господарської діяльності проведена на підставі відповідного наказу, згідно відповідного плану та направлення на перевірку і за пред`явленням відповідних посвідчень, розпочата та завершена за участю суб`єкта господарювання.

Орган контролю був допущений до здійснення перевірки характеристик продукції, у тому числі на його вимогу надано продукцію, яка була предметом перевірки, будь-яких зауважень до висновків акту перевірки позивачем у акті не зазначено і підписано його без наведення своїх пояснень чи незгоди.

При цьому, на вимогу контролюючого органу позивачем не надано первинні документи, за якими можливо б було встановити виробника чи імпортера продукції, яка є предметом перевірки.

Разом з цим, згідно із ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України; надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 року №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: 1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що перевіркою встановлена невідповідність Технічним регламентам електричного та електромагнітного обладнань, які надаються позивачем на ринку України під час провадження своєї господарської діяльності, а на вимогу контролюючого органу позивачем не надано належну інформацію, з якої можливо було б встановити виробника або постачальника продукції, колегія суддів вважає, що застосування санкцій за виявлені порушення безпосередньо до позивача як розповсюджувача продукції за кожне окреме порушення відбулось із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, доводи позивача про усунення виявлених порушень, що полягає у поверненні продукції постачальнику або вчинення інших дій щодо обмеження надання продукції на ринку, не спростовує сам факт розповсюдження товару з порушеннями станом на момент проведення перевірки.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не визначений обов`язок контролюючого органу вирішувати справу про правопорушення у вказаній сфері за участю суб`єкта господарювання.

Участь суб`єкта господарювання під час вирішення питання про притягнення його до відповідальності не визначена згідно правилами вказаних законів і серед прав особи під час здійснення державного ринкового нагляду.

З огляду на те, що під час проведення перевірки відповідач діяв в межах своїх повноважень, з дотриманням чинного законодавства, а виявлені під час перевірки порушення, що полягають у її невідповідності вимогам Технічних регламентів, не спростована позивачем належними первинними документами і фактично ці обставини ним не заперечуються, з урахуванням вищенаведених приписів позивач є розповсюджувачем на ринку вказаної продукції, а не дотриманням законодавчих правил є наслідком накладення на нього санкцій, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність обставин для його задоволення.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль