Справа № 761/12177/19

Провадження № 2/761/4777/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Пірак М.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_6,

представників відповідача Горбатюк У.С., Савченко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання неправомірної відмови у наданні інформації і зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом з огляду на наступне. 27.08.2018 р. суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про тимчасовий доступ до речей і документів та надано тимчасовий доступ документів з можливістю отримати копії з можливістю одержання їх копій, які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар» , а саме до відомостей щодо вхідних та вихідних з`єднань з абонентського номера НОМЕР_2,яким користується журналіст ОСОБА_3 за період з 19.07.2016 р. по 16.11.2017 р. включно. Листом від 18.09.2018 р. Європейський суд з прав людини повідомив уряд України про застосування Правила 39 (запобіжні або забезпечувальні заходи) у справі Седлецька проти України. Зокрема, ЄСПЛ вимагає, щоб було забезпечено, щоб органи влади України утримались від доступу до інформації, зазначених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва щодо відомостей про вхідні, вихідні з`єднання тощо з мобільного телефона позивача. Окрім того, ЄСПЛ також зобов`язав надати документи щодо спроб слідчого отримати інформацію до зазначених даних. Невиконання вимог ЄСПЛ може бути розцінено як перешкоджання доступу до Суду, а тому ОСОБА_3 просила ПрАТ «Київстар» надати таку інформацію/або копії документів: Чи надходили до виконання до ПрАТ «Київстар» запити від Генеральної прокуратури України (зокрема від старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 або інших осіб) про надання відомостей щодо вхідних та вихідних з`єднань з абонентського номеру НОМЕР_2, яким користується журналіст ОСОБА_3 (зокрема щодо дати, часу, тривалості кожного з`єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азімуту до неї) під час телефонних з`єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою тощо)? Якщо зазначені запити надходили, то коли саме і якого обсягу відомостей вони стосувались? Чи було надано запитувані відомості? Якщо так, коли саме і в якому обсязі? У разі, якщо запитувані відомості були надані, надати копію отриманого запиту та наданої відповіді з додатками. До запиту були додані: копія листа Європейського суду з прав людини від 18.09.2018 р., текст ухвали Печерського районного суду м. Києва та письмова згода ОСОБА_5 . Проте, 10 жовтня 2018 р. у надані запитуємої інформації було відмовлено з огляду на положення ст. 222 КПК України. Разом з тим приписи ст. 32 Конституції України, вимоги Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних» наголошують на можливості отримати таку інформацію, а тому відмова відповідача є такою, що порушує право позивача на отримання інформації щодо неї особисто. За таких обставин ОСОБА_3 просить суд визнати незаконною відмову Приватного акціонерного товариства «Київстар» у надані інформації та зобов`язати відповідача надати інформацію та/або копії документів: Чи надходили до виконання до ПрАТ «Київстар» запити від Генеральної прокуратури України (зокрема від старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 або інших осіб) про надання відомостей щодо вхідних та вихідних з`єднань з абонентського номеру НОМЕР_2, яким користується журналіст ОСОБА_3 (зокрема щодо дати, часу, тривалості кожного з`єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азімуту до неї) під час телефонних з`єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою тощо)? Якщо зазначені запити надходили, то коли саме і якого обсягу відомостей вони стосувались? Чи було надано запитувані відомості? Якщо так, коли саме і в якому обсязі? У разі, якщо запитувані відомості були надані, надати копію отриманого запиту та наданої відповіді з додатками.

Провадження у даній цивільній справі було відкрито 18.04.2019 р., вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача надійшли заперечення на позов. Представником ПрАТ «Київстар» зазначено, забезпечення нерозголошення інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування є однією із гарантій встановлення істини у кримінальному провадженні. За приписами ст. 22 КПК України Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Прийняття рішення щодо розголошення таємниці досудового розслідування є відповідальним кроком особи, яка здійснює кримінальне провадження, оскільки вона може оцінити та повністю виключити настання негативних наслідків. ПрАТ «Київстар» не отримувало дозвіл слідчого на розголошення інформації - даних отриманих в ході досудового провадження. Такого дозволу не надав і позивач, звертаючись до Товариства із відповідним запитом. Запитувана позивачем інформація по суті є не тільки розголошенням таємниці досудового розслідування, а й пряме втручання в процесуальну діяльність органу досудового розслідування, яке тягне за собою правові наслідки, передбачені ст. 387 КК України. Крім того Абонентський номер, який фігурує у запиті не закріплений за позивачкою. Надання ж згоди ОСОБА_5 на ознайомлення ОСОБА_3 та її представника з інформацією- персональними даними не є дозволом, який надає ПрАТ «Київстар» право розголошувати інформацію, яка охороняється законом. Разом з тим, правовідносини сторін - з приводу отримання інформації, яка є даними досудового розслідування по кримінальному провадженні, а також оскарження дій та бездіяльності відповідних органів з приводу її надання, або не надання регламентовано саме нормами КПК України, що виключає вирішення таких питань в порядку ЦПК України.

У відповідь на відзив представник ОСОБА_3 зазначив, зокрема, про відсутність ризиків розголошення інформації про виконання ухвали слідчог була оприлюднена.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача зазначили про необхідність відмовити у задоволенні заявлених вимог, надавши пояснення по суті справи.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2018 р. до Приватного акціонерного товариства «Київстар» надійшов лист ОСОБА_3 з проханням надати таку інформацію та/або копії документів:

1.Чи надходили до виконання до ПрАТ «Київстар» запити від Генеральної прокуратури України (зокрема від старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 або інших осіб) про надання відомостей щодо вхідних та вихідних з`єднань з абонентського номеру НОМЕР_2, яким користується журналіст ОСОБА_3 (зокрема щодо дати, часу, тривалості кожного з`єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азімуту до неї) під час телефонних з`єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою тощо)?

2.Якщо зазначені запити надходили, то коли саме і якого обсягу відомостей вони стосувались?

3.Чи було надано запитувані відомості? Якщо так, коли саме і в якому обсязі?

4.У разі, якщо запитувані відомості були надані, надати копію отриманого запиту та наданої відповіді з додатками.

Підставою для звернення позивача з такою вимогою до відповідача стало те, що відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2018 р. старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 надано право отримати доступ до відомостей щодо вхідних і вихідних даних з`єднань з абонентського номера НОМЕР_2, яким як журналіст користується ОСОБА_3 .

Разом з тим, листом від 18.09.2018 р. Європейський суд з прав людини повідомив уряд України про застосування Правила 19 (запобіжні або забезпечувальні заходи) у справі Седлецька проти України та, зокрема, вимагає, щоб було забезпечено, аби органи влади України утримались від доступу до відомостей, зазначених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2018 р. Окрім того ЄСПЛ так само зобов`язав надати інформацію та документи, що стосуються спроб слідчого отримати доступ до зазначених даних, то щодо подальшого розвитку подій у справі.

У запиті також зазначено, що невиконання вимог ЄСПЛ може бути розцінене як перешкоджання у доступі до Суду, а тому з урахуванням необхідності надати у розпорядження ЄСПЛ такої інформації ОСОБА_3 і звернулась до відповідача.

Не заперечувалось представниками відповідача та обставина, що ПрАТ «Київстар» 12.10.2018 р. у відповідь на звернення позивача відмовив у наданні вказаної у запиті інформації з огляду на положення ст. 222 КПК України . Також відповідач повідомив, що за своїм правовим статусом запитувані відомості можуть бути віднесені і до конфіденційної інформації ПрАТ «Київстар» відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таку відмову ОСОБА_3 вважає незаконною, оскільки кожна особа має право на отримання інформації стосовно неї, атому і звернулась до суд з даним позовом.

Так, приписами ст. 32 Конституції України визначено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію».

В свою чергу, згідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними. Суб`єкт персональних даних має право отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.

Приймаючи рішення по суті справи суд має наголосити серед іншого на наступному

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в судовому засіданні, і дана обставина не заперечувалась учасниками процесу, звернення до відповідача з метою отримання інформації було здійснено ОСОБА_3 зважаючи на необхідність отримати інформацію щодо виконання (невиконання) ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про надання старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 . тимчасового доступу до речей і документів, які містять інформацію, яка охороняється законом, в межах досудового розслідування кримінального провадження, що здійснюється з огляду на положення Кримінального процесуального кодексу України.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, як це визначено ст. 3 КПК України.

Відомості досудового розслідування, відповідно до ст. 22 КПК України, можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Так, під час розгляду справи не було отримано відомостей, які б свідчили про те, що слідчим, прокурором було надано дозвіл особі у володінні якої перебуває інформація - ПрАТ «Київстар» на розкриття інформації, а ОСОБА_3 на отримання відомостей , отриманих під час здійснення досудового розслідування в межах якого було застосовано такий засіб забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.

Крім того, заслуговують на увагу доводи представників відповідача щодо положень чинного законодавства України які регулюють діяльність операторів мобільного зв`язку.

Так ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Як встановлено в судовому засіданні позивач не є абонентом ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_2 .

Як зазначає представник позивача споживач телекомунікаційної послуги ОСОБА_5 надала позивачу та його представнику на свою згоду на доступ до персональних даних.

Разом з тим слід зазначити, що приписами ч. 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» встановлено обов`язок операторів, провайдерів телекомунікацій забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, що з урахуванням з приписами ст. 222 КПК України унеможливлюють надання інформації та/або копії документів зазначених у запиті ОСОБА_3 до ПрАТ «Київстар».

Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що Приватним акціонерним товариством «Київстар» було порушено вимоги чинного законодавства України, а отже і порушено право ОСОБА_3 на отримання інформації.

Не оспорювалась в судовому засіданні та обставина, що прийняття рішення щодо розголошення відомостей досудового розслідування здійснюється слідчим т/або а прокурором з урахуванням положень ст. ст. 39,40 КПК України.

При цьому за приписами ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З іншого боку чинним законодавством України не передбачено а ні право а ні обов`язок суду втручатися в діяльність інших органів, перебирати на себе компетенцію останніх.

Оскільки під час розгляду справи не було встановлено обставин, що відповідач мав право надавати інформацію, яка становить таємницю досудового розслідування без дозволу відповідних осіб, зважаючи на відсутність такого дозволу, що не заперечувалось стороною позивача під час розгляду справи, підстави для задоволення вимог ОСОБА_3 відсутні.

Розподіляючи судові витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. 32 Конституції України, Законом України «Про телекомунікації», Законом України «Про інформацію», Законом України «Про захист персональних даних», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання неправомірної відмови у наданні інформації і зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: