Справа № 815/5364/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Демінська А.О. (представник за ордером)

відповідач: Ковальчук О.А. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку,-

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 листопада 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.10.2016 р. надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просила:

визнати протиправними і скасувати наказ Одеської митниці Державної фіскальної служби України № 868-о від 17.08.2016 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», наказ № 973-0 від 21.09.2016 р. «Про внесення змін до наказу Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 17 серпня 2016 року № 868-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

поновити позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці Державної фіскальної служби України;

стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України на її користь середній місячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2016р. визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС №868-0 від 17.08.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС №973-о від 21.09.2016р. «Про внесення змін до наказу Одеської митниці ДФС від 17.08.2016р. №868-0 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС; стягнуто з Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21538,40 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2016р. скасовано; ухвалено по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. заяву позивача про звернення постанови від 02.12.2016 р. по справі №815/5364/16 до негайного виконання задоволено: допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС; допущено негайне виконання рішення в частині стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5519,17 грн.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 р. скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 р. і постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 р.; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.08.2019 р. справа № 815/5364/16 розподілена на суддю Самойлюк Г.П.

Ухвалою від 29.08.2019 р. прийнято до провадження адміністративну справу; встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Самойлюк Г.П. за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.09.2019 р.

Ухвалою суду від 25.09.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.10.2019 р. у зв`язку з необхідністю підготовки позивачем відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 07.10.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.10.2019р.

Ухвалою суду від 17.10.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.10.2019р.

Ухвалою суду від 25.10.2019р. підготовче провадження в адміністративній справі №815/5364/16 закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2019 р.

Ухвалою суду від 12.11.2019 р., яка занесена до протоколу засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2019р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності послугувало невиконання нею вимог п.2.15 Посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, що, на думку позивача, є безпідставним оскільки вона не могла знати про зміни, що відбулись за час її відсутності на робочому місці, оскільки з паперовими формами документів вона ознайомлена не була, а у АСАУР ЄАІС ДФС такі зміни, на момент оформлення митної декларації №500060702/2016/00695, були відсутні. При цьому зазначено, що згідно ч.4 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у період його тимчасової непрацездатності, проте у період з 17.08.2016р. по 20.08.2016р. позивач перебувала на лікарняному, а тому звільнення її з займаної посади у період тимчасової непрацездатності вважає протиправним. Крім того, на думку позивача, відповідач допустив порушення при формуванні складу комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, що додатково свідчить про неправомірність оскаржуваних наказів.

Відповідачем в обґрунтування правової позиції зазначено, що Одеською митницею ДФС під час проведення перевірки стосовно законності ввезення на митну територію України та митного оформлення товару «тютюнова неферментована сировина», оформленого за митними деклараціями №500060702/2016/00295 та №500060702/2016/000695, встановлено недобір митних платежів, які підлягають обов`язковій сплаті до бюджету в загальному розмірі 26719707,8 грн. За вказаним фактом проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що 14.01.2016р. та 25.01.2016р. до відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подані дві ідентичні електроні митні декларації, які відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійснені митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012р., були прийняті до митного оформлення та зареєстровані інспекторами, зокрема митна декларація №500060702/2015/000695 старшим інспектором ОСОБА_2 У графі 36 «Преференції» митної декларації №500060702/2015/000695, митним брокером було вказано код « 130» - звільнення від сплати акцизного податку та як підставу для звільнення від сплати акцизного податку брокером було надано лист Держмитслужби від 11.01.2011р. №11/6-10.18/339-ЕП та лист ДПА від 08.02.2011р. №1682/5/32-0316, якими визначено що при імпорті тютюнової сировини вказаним підприємством для звільнення від сплати акцизного податку наявність ліцензії на право виробництва тютюнових виробів не є обов`язковою. Однак, з набуттям чинності з 01.01.2016р. змін, внесених Законом України від 24.12.2015р. №909-VIII до пп. 213.3.6 п.213.3 ст.213 ПК України, звільненню від сплати акцизного податку при ввезені на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, надається виключно за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів, які реалізуються на митній території України або на експорт, та предявлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Листом від 04.01.2016р. №7/7/99-99-25-01-17 Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання в електронному та твердому примірниках було доведено до митниць ДФС про прийняття відповідного Закону України з резолюцією «для ознайомлення та врахування в роботі». На думку відповідача, позивечем не виконано вимоги п.2.15 посадової інструкції, що свідчить про несумлінне виконання нею основних обов`язків державних службовців та своїх службових обовязків, що є порушенням Присяги державних службовців та відповідно до п.1 ч.2 ст.65 та ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу» є самостійною підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, у зв`язку з чим прийнято наказ Одеської митниці ДФС №868-0 від 17.08.2016р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з 2004 р. працювала у митних органах України. З квітня 2015 р. до лютого 2016 р. позивач працювала на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, а з 25.02.2016 р. - на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

30.12.2004р. позивач прийняла Присягу державного службовця, про що зазначено у біографічній довідці останньої (т.1, а.с.43)

Наказом Одеської митниці ДФС «Про здійснення дисциплінарного провадження» № 250 від 15.07.2016 р. призначено здійснити дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 , встановивши термін його здійснення до 15.08.2016р. (т.1, а.с.41).

18.07.2016р. за результатами здійснення службового розслідування дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС складено відповідний висновок, в якому зафіксовано, що позивач допустила несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, що призвело до порушення вимог МК України, низки нормативно-правових актів, у зв`язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 65 та ч.5 ст. 66 Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII у вигляді звільнення з посади державної служби (т.1, а.с. 38-40).

Наказом Одеської митниці ДФС №868-о від 17.08.2016 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача за порушення Присяги державного службовця відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII звільнено з 17.08.2016р. з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС (т.1, а.с. 62-67).

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що підставою для його прийняття послугували: копія службової записки дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС № 2110/15-70-18 від 21.07.2016 р., копія подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, копія пояснення ОСОБА_2.

Згідно з висновками службового розслідування, викладеними у акті №07-2016 від 19.05.5016р. у діях позивача виявлено недотримання вимог підпункту 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 ПК України та порушення пункту 2.15 Посадової інструкції, що призвело до неправомірного застосування преференції зі сплати акцизного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняттю наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передував аналіз висновків проведеного службового розслідування, викладених в акті службового розслідування №07-2016 від 19.05.2016р. про встановлення у діях старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 порушення чинного законодавства України в частині недотримання вимог п.п. 213.3.6 п.213.3 ст.213 Податкового кодексу України та порушення п.2.15 посадової інструкції, що призвело до неправомірного застосування преференції по сплаті акцизного податку (т.1, а.с.47-52).

Наказом Одеської митниці ДФС №973-0 від 21.09.2016р. «Про внесення змін до наказу Одеської митниці ДФС від 17.08.2016р. №868-0 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», зокрема, датою звільнення позивача з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС визначено перший робочий день після закінчення терміну тимчасової непрацездатності (т.1, а.с.78-79).

Позивач, не погоджуючись із накладенням дисциплінарного стягнення, вважає його протиправним, в зв`язку з чим звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно зі ст. 5 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-XII "Про державну службу" (частково втратив чинність з 01.05.2016р. (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VIII) державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у ч. 1 ст.10 цього Закону та передбачають: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.

За приписами ч. 1 ст.14 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється, зокрема, у разі: відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону (п. 6 ч.1 ст. 30 Закон № 3723-XII).

Відтак, цим пунктом визначений не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби, що відбувається у формі звільнення.

За змістом ч.2 ст. 17 Закон № 3723-XII Присяга державного службовця полягає в обов`язку вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII (набрав чинності 01.05.2016 р.) (далі - Закон №889-VIII), державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком відповідно до п. 1 ч. 2 ст.65 Закону №889-VIII є порушення Присяги державного службовця.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 5 ст.66 Закону №889-VIII, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст.66 Закону №889-VIII за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно ч. 1 ст.69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно ч. 1 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно ч. 4 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Щодо неможливості звільнення за порушення Присяги державного службовця, який вчинив дисциплінарний проступок, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги, суд зазначає наступне.

З тексту Присяги державного службовця (як у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, так і в чинній редакції Закону України «Про державну службу») випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання, порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби.

Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі №826/13803/16 і від 20 вересня 2019 року у справі № 826/12156/18, від 15.10.2019 р. у справі №260/1178/18.

Частиною 1 ст. 1 МК України встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ч.1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час службового розслідування встановлено, що 25.01.2016 р. позивач провела митний контроль і оформлення товару (тютюнової неферментованої сировини) за електронною митною декларацією № 500060702/2015/000695 із застосуванням пільги у вигляді звільнення від сплати акцизного податку, яка передбачалася нормами пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 ПК України у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII (набрав чинності з 1 січня 2016 року). Після внесення цих змін пільга у сплаті акцизного податку при ввезенні підакцизних товарів надавалася за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів та пред`явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Про внесення цих змін на адресу відповідача надійшов лист Департаменту адміністрування митних платежів і митно-тарифного регулювання від 4 січня 2016 року № 7/7/99-99-25-01-01-17, який було передано для ознайомлення серед працівників відповідача.

Суд акцентує увагу на тому, що за наслідками проведеного службового розслідування (акт службового розслідування № 07-2016 від 19.05.2016р.)(т.1, а.с. 47-52) встановлено, що із-за перебування у відпустці з 4 січня 2016 року до 10 січня 2016 року позивач не ознайомилася вчасно із вказаним листом. Крім того, система митного оформлення «Інспектор 2006», яка використовувалась при здійсненні митного контролю та оформлення, не містила інформації про необхідність надання ліцензії про право виробництва тютюнових виробів при імпорті товару. У таких випадках ця система має формувати окрему форму контролю за кодом 112-5 з назвою і коментарем «витребування документів, необхідних для підтвердження права на звільнення від оподаткування митними платежами». Зазначену форму митного контролю за цією митною декларацією система не згенерувала, із-за чого митне оформлення товару було завершене й товар було випущено у вільний обіг.

Відповідно до п.п. 3.3.2. Положення №1341 АСМО, під час застосування в підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій та в пунктах пропуску (контролю) через державний кордон України, забезпечує ведення й актуалізацію нормативно-довідкової інформації, відомостей щодо заходів тарифного та нетарифного регулювання.

Відповідач посилається на наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з невиконанням останньою п.п.2.15 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Так, відповідно до п.2.15 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, затвердженої виконуючим обов`язки Одеської митниці ДФС від 03.08.2015р., старший державний інспектор самостійно ознайомлюється на початку робочого дня з нормативними документами, які надійшли до відділу засобами електронного зв`язку та/ або у паперовому вигляді за минулий час та за період відсутності на роботі у зв`язку з відпусткою, хворобою (т.1, а.с.55-61).

Однак, зазначеною посадовою інструкцією старшого державного інспектора відділу митного оформлення не визначено порядок здійснення такого ознайомлення.

Представник, позивач наголосив, що жодним чином не спростовано відповідачем, що позивач не могла знати про зміни, що відбулись за час її відсутності на робочому місці у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, оскільки з паперовими формами документів її ознайомлено не було, а в АСАУР ЄАІС ДФС такі зміни, на момент оформлення митної декларації № 500060702/2016/000695, були відсутні. При перевірці інформації про товар за допомогою ПІК «Інспектор 2006» було встановлено, що зазначене програмне забезпечення інформації щодо небхідності надання ліцензії на право виробництва тютюнових виробів при імпорті товару не містило. Зазначених обставин відповідачем не спростовано, належними та допустимими доказами не доведено зворотнього.

Судом встановлено, що митний контроль та оформлення здійснювалось позивачем з використанням автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор 2006» (АСМО), яка відповідно до п.1.2 Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1341 від 04.11.2010р., є підсистемою, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур.

Однак, при здійсненні митного оформлення за митною декларацією №500060702/2015/000695 автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор 2006» не було згенеровано окрему форму контролю за кодом 112-5 «витребування документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування платежами.

Зазначені обставини свідчать про відсутність необхідних ознак, що дають змогу кваліфікувати проступок як порушення Присяги, зокрема несумлінного, недобросовісного виконання обов`язків державного службовця (невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них).

Відповідачем не доведено, що позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, що свідчить про відсутність правових підстав для прийняття наказів про звільнення позивача за порушення Присяги. Більш того, позивач на теперішній час продовжує службу.

Крім того, суд враховує, що дії позивача, які кваліфікувалися відповідачем як дисциплінарний проступок, мали місце 25.01.2016 р. до набрання чинності Законом №889-VIII, однак безпідставно кваліфікувались на підставі цього Закону, тоді як повинні були кваліфікуватись на підставі Закону № 3723-XII (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків у яких виник спір).

Разом з тим, доводи позивача щодо протиправного включення до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ нелегалізованого виборного органу «Первинна профспілкова організація державних службовців Одеської митниці ДФС» згідно наказу Одеської митниці ДФС № 167 від 17.05.2016р. судом до уваги не беруться, оскільки такий наказ не є предметом спору у даній справі.

При вирішенні спору суд враховує, що згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.