Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р. № 520/7527/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання -Мадевської Е.Д.,

представника позивача - Іванової Ю.М.,

представника відповідача - Мірошніченко Т.О.,

представника третьої особи - Костантинова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Москалівська,57/59) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська,19), третя особа - Державна регуляторна служба України (01011, м.Київ,вул.Арсенальна,9/11, код ЄДРПОУ 39582357 )про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач , Акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державна регуляторна служба України в якому просить суд: скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.06.2019 року №1238 "Про накладення штрафу на АТ "Харківміськгаз" за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення планової виїзної перевірки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), винесено постанову «Про накладення штрафу на АТ "Харківміськгаз" від 25.06.2019 року №1238. Разом з тим вказує, що відсутність затвердженої уніфікованої форми акту перевірки у відповідача є підставою для недопуску переверяючих до перевірки, а відтак й винесена постанова від 25.06.2019 року №1238 прийнята за її результатами, є неправомірною.

Мотивуючи свої позовні вимоги також вказує, що перевірка взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведення. На думку позивача, про таку відмову відповідач повинен був скласти окремий акт, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої проведено так і не було. Вважає, що постанова, яка винесена відповідачем за порушення позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу є протиправною, яка прямо впливає на законні права та охоронювані інтереси АТ "Харківміськгаз" та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження у справі на 04.09.2019 року.

27.08.2019 року відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.39-49). Представник відповідача вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах матеріального права, у зв`язку із чим підстави для їх задоволення відсутні. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що за результатами проведення планового заходу складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 14.06.2019 №216. Вказує про те, що 25.06.2019 за результатами розгляду акта №216 на засіданні Регулятора, яке проведено у формі відкритого слухання прийнято постанову №1238 "Про накладення штрафу на АТ "Харківміськгаз" за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу". Таким чином, оскаржувана Постанова №1238 прийнята НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому підстави для її скасування відсутні. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа - Державна регуляторна служба України (далі - ДРС), 30.08.2019 року на адресу суду надала пояснення по справі, в яких зазначила, що 22.04.2019 року ДРС оприлюднила уточнену позицію щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення заходів державного нагляду (контролю) і права суб`єктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів. На думку ДРС, оскаржувана Постанова фактично винесена за порушення вимог ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умовами дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

23.06.2019 до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив (а.с.115-117). Вважає доводи представника відповідача, які викладені у відзиві, безпідставними та необґрунтованими та просить позов задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, від представника відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив від 03.10.2019 ( а.с.124-127). Зі змісту яких вбачається, що оскаржувана постанова прийнята у межах та у спосіб визначений законодавством України та з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - законності, справедливості та недопущення дискримінації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство "Харківміськгаз" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу (код КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний)).

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням про проведення заходу державного контролю від 27.05.2019 року № 548/19 Відповідач повідомив про проведення планової виїзної перевірки АТ «Харківміськгаз» щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, яка передбачена Планом здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, строк проведення перевірки з 14 червня 2019 року по 01 липня 2019 року (а.с.26).

07.06.2019 року позивач Листом №611007-Сл-6402-0619 повідомив відповідача, що відсутні підстави для проведення планової виїзної перевірки, оскільки станом на 10.06.2019 року НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб - сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику (а.с.31-32).

Згідно Рішення НКРЕКП про планову перевірку АТ «Харківміськгаз» від « 05» березня 2019 року № 306 та посвідчення про перевірку від « 17»травня 2019 року № 216, представники відділу у Харківській області НКРЕКП 14.06.2019 року прибули до АТ «Харківміськгаз».

АТ «Харківміськгаз», не допустило представників НКРЕКП до проведення перевірки 14.06.2019.

14.06.2019 року Відповідачем був складений акт №216 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (а.с.20-25).

Вказаним актом встановлено порушення пункту 2.1 глави Ліцензійних умов з розділу в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Далі, АТ «Харківміськгаз» ознайомилось на офіційному веб-сайті НКРЕКП з питаннями порядку денного засідання НКРЕКП, яке призначене на 25.06.2019 року.

Також, на веб-сайті НКРЕКП в матеріалах до засідання були опубліковані Обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на АТ «Харківміськгаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» (надалі - Обґрунтування).

Як зазначено в вищевказаних Обґрунтуваннях, Регулятор вважає, що АТ «Харківміськгаз» порушено пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою покладено обов`язок на суб`єкт господарювання щодо надання допуску посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів державного нагляду, в даному випадку планової виїзної перевірки.

Регулятор зазначає, що планова виїзна перевірка АТ «Харківміськгаз» щодо дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності передбачена Планом здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, строк проведення перевірки з 14 червня 2019 року по 01 липня 2019 року.

При цьому, посилається на постанову НКРЕКП № 428 від 14.08.2018 року «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» (далі - Порядок контролю), вважаючи що дії по проведенню планової виїзної перевірки АТ «Харківміськгаз» є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.

В свою чергу, АТ «Харківміськгаз» 24.06.2019 року направило зауваження від 20.06.2019 на обґрунтування до проекту постанову НКРЕКП «Про накладення штрафу на АТ «Харківміськгаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (а.с.28-29).

25.06.2019 відповідачем винесено постанову № 1238 «Про накладення штрафу на АТ «Харківміськгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу", якою накладено на позивача штраф у розмірі 850000 грн. (а.с.27).

Вважаючи прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд, перевіряючи правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваної постанови № 1238 від 25.06.2019, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (ч.1 ст.2 Закону № 1540-VIII).

Згідно з ст. 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою (п.3 ч.5 ст. 14 Закону №1540-VIII).

Відповідно до ч.1-5 ст. 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 №222-VІІІ (далі - Закон №222-VІІІ) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст. 2).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №222-VІІІ державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Згідно з ч.4 ст. 19 Закону №222-VІІІ спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п`яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Частинами 14, 15 статті 19 Закону №222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

З аналізу наведених норм судом встановлено, за результатами перевірки складається акт, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора та рішення Регулятора оформлюються постановами, а рішення щодо усунення порушень, які були встановленні під час перевірки, оформлюються розпорядженнями.

Судовим розглядом встановлено, що АТ "Харківміськгаз" не допустило представників НКРЕКР до проведення перевірки, з підстав, що останнім не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

При цьому, відповідачем було складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222-VІІІ акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав.

Суд зазначає, що Закон 222-VІІІ не відносить відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування до порушень ліцензіатом ліцензійних умов. Це окрема дія суб`єкта господарювання, яка має окрему від порушень саме ліцензійних умов, кваліфікацію.

Про те, що це окрема дія, не пов`язана з порушенням ліцензійних умов, також свідчить порядок складання акту за наслідками проведеної перевірки, встановлений частиною 14 статті 19 цього Закону. Так, Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

В даному випадку перевірка відповідачем взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведенні. Отже про відмову від проведенні перевірки відповідач повинен був скласти окремий акт, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої проведено не було.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222VІІІ акт про недопуск є підставою для анулювання ліцензії лише у випадку, якщо для такого недопуску у суб`єкта господарювання не було законних підстав.

В Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428, НКРЕКП інакше прописала складання акту при наявності факту відмови у проведенні перевірки, а саме: «При відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки складають акт перевірки, в якому фіксується факт відмови (далі - акт про відмову).

При цьому в акті про відмову вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

У зв`язку з цим, акт перевірки, складений НКРЕКП відповідно до Порядку №428, який порушує встановлений Законом 222VІІІ порядок, не може вважатись актом про відмову у проведенні перевірки, який названий підставою для анулювання ліцензії відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222VІІІ.

Таким чином, НКРЕКП склала «акт перевірки», що відповідно до Закону 222 VІІІ складається за наслідками перевірки, за відсутності факту проведення такої перевірки, а також порушила встановлений Законом 222 VІІІ порядок оформлення недопуску до проведення перевірки, що суперечить положенням ст, 19 Конституції України: органи державної влади зобов`язані діяти лише, зокрема, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правомірності недопуску позивачем представників НКРЕКП до проведення перевірки АТ "Харківміськгаз".

Як вже зазначалось вище, підставою для недопуску представників НКРЕКП до проведення перевірки слугувало, що відповідачем не була затверджена та оприлюднена на власному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що форма акта №216 від 14.06.2019 відповідає уніфікованій формі Методики №342, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.15 ст.4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 (далі - Методика №342).

Методика №342 встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Пункту 2 Методики №342 встановлено, що уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

Разом з цим, на час проведення перевірки Акціонерного товариства "Харківміськгаз" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не затвердила та не оприлюднила уніфіковану форму акта у встановленому Законом №877-V порядку, а тому, не мала правових підстав на проведення відповідної перевірки.

Статтею 10 Закону № 877-V суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Суд звертає увагу, що 22.04.2019 ДРС оприлюднила уточнену позицію щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення заходів державного нагляду (контролю) і права суб`єктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позову, оскаржувана Постанова фактично винесена за порушення вимог статті 11 Закону № 877-V, а саме: обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умовами дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Таким чином, оскільки посадовими особами НКРЕКП не було дотримано встановлений Законом № 877-V порядок здійснення державного нагляду, а саме: не затверджена та не оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеню ризику, АТ "Харківміськгаз" правомірно використав своє право, надане статтею 10 Закону № 877-V щодо недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність винесення постанови №1238 від 25.06.2019 "Про накладення штрафу на АТ "Харківміськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ", а тому, наявні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 246, 250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державна регуляторна служба України про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.06.2019 року №1238 "Про накладення штрафу на АТ "Харківміськгаз" за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу".

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Москалівська,57/59, код ЄДРПОУ 03359552) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська,19, код ЄДРПОУ 39369133) судовий збір у розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2019 року.

Суддя О.М. Тітов