ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року 16:00

Справа № 280/2801/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Леус Г.О.,

відповідача Прокоф`єва С.А.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA112080/2018/000074/1 від 26.12.2018, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №UA112080/2018/030198 від 10.12.2018; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00810, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №UA112080/2018/030198 від 10.12.2018.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність рішення про коригування митної вартості №UA112080/2018/000074/1 від 26.12.2018 придбаного автомобіля марки MERSEDES-BENZ, модель – С 200 НОМЕР_1 , а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00810, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №UA112080/2018/030198 від 10.12.2018 з огляду на надання всіх необхідних первинних документів для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Ухвалою від 13.06.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

01.07.2019 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 02.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2801/19. Судове засідання призначено на 24.07.2019.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару виявлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. З цією метою від позивача були витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте таких документів надано не було. Враховуючи той факт, що декларантом надано неповні відомості щодо митної вартості товару, органом доходів і зборів здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2018/000074/1. У митному оформленні митної декларації від №UA112080/2018/030198 від 10.12.2018 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00810. Також зазначив, що оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за митною декларацією №UA112080/2018/032268 від 27.12.2018 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2018/000074/1 від 26.12.2018, зі сплатою всієї суми митних платежів, визначених органом доходів і зборів, та здійснено без застосування гарантійних зобов`язань передбачених розділом Х Митного кодексу України. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вважає законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі норм чинного законодавства. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити.

Протокольною ухвалою від 24.07.2019 судове засідання відкладене на 30.07.2019.

30.07.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено про подання разом з декларацією контракту, рахунку-фактури, квитанції, тобто всіх документів достатніх для застосування основного методу визначення митної вартості товару. Крім того, вказує на відсутність підстав для визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом на підставі електронного каталогу SCHWACKE, без врахування технічного стану транспортного засобу. Також зазначає, що відповідачем не проведено належних консультацій з позивачем у зв`язку із незгодою із заявленою декларантом митною вартістю товару. Посилання відповідача на погодження позивачем ціни шляхом випущення товару у вільний обіг за митною декларацією №UA112080/2018/032268 від 27.12.2018 вважає передчасним та недопустимим. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 30.07.2019 судове засідання відкладено до 05.09.2019.

05.08.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено, що вказане у відповіді на відзив щодо технічного стану транспортного засобу не підтверджується матеріалами справи, адже в поданих до митного оформлення документах разом з митною декларацією не зазначалась інформація щодо пошкоджень транспортного засобу. Такої інформації не містить і акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.11.2018 № UA205010/2018/217343, в графі «Наявні пошкодження та несправності» якого зазначено про забруднений салон. Також відповідач вказав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2018 було винесене, зокрема, після проведення процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом згідно вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України. Крім того, посилаючись на практику Верховного Суду, зазначив про відсутність спору між сторонами у випадку погодження позивача із митною вартістю, визначеною митним органом. З наведених підстав просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.09.2019 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзиві, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь.

05.09.2019, на підставі ст.250 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.11.2018 ОСОБА_2 (покупцем) укладено з компанією «МБ Гульбінас 33» (продавцем), код 302896599, м. Каунас, Литовська республіка, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23.11.2018, а саме автомобілю марки MERSEDES-BENZ (а.с. НОМЕР_2 ).

10.12.2018 митним брокером ТОВ «Вінат-Сервіс» до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UA112080/2018/030198 (довідковий номер 812) на товар: “Легковий автомобіль – 1 шт. Марки - MERSEDES-BENZ, модель - С 200 CDI, тип кузова – універсал, колір – сірий, колісна формула 4Х2, місце для сидіння – 5, включаючи водія, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , тип двигуна – дизель, з робочим об`ємом двигуна – 2143 см.куб, знаряджена маса 1440 кг, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, дата першої реєстрації – 24.10.2011. Показники одометра – 175047 км. Рівень екологічної норми – EURO 5. Був у використанні. Призначений для перевезення людей. Не містить у своєму складі передавачів або передавачів та приймачів. Країна виробництва: DE. Країна походження: 00. Виробник DAIMLER AG, Німеччина. Торгівельна марка MERSEDES-BENZ (а.с.34-35).

До митного оформлення позивачем надіслано документи зазначені в гр. 44 МД №UA112080/2018/030198 від 10.12.2018, а саме:

1. Митна декларація, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №431, від 28.11.2018 №б/н (а.с.28);

2. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.11.2018 № UA205010/2018/217343;

3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.11.2018 № НОМЕР_5 ;

4. Квитанція MBGL №0324 від 23.11.2018 (а.с.17-18);

5. Некласифікований зовнішньоекономічний (договір) контракт №б/н від 23.11.2018 (а.с.21);

6. Висновок від 05.12.2018 №08/2342/11727 (а.с.27);

7. Довідка №б/н від 28.11.2018;

8. Свідоцтво про тимчасову реєстрацію №16198268 від 27.11.2018;

9. Квитанція (про сплату митних платежів) №0.0.1198180176.1 від 28.11.2018;

10. Рахунок MBG №0324 від 23.11.2018 (а.с.14-15);

11. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 03.12.2018 № UA.009.60868-18;

12. Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 30.03.2016 № НОМЕР_6 .

Задекларована вартість автомобіля склала 5500 євро.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме:

- відповідно до договору купівлі №б/н від 23.11.2018 та рахунку MBG №0324 оплата повинна бути здійснена за авто MERSEDES-BENZ С200 (VIN) НОМЕР_3 , проте така інформація відсутня в платіжному документі від 23.11.2018 № MBGL №0324 (а саме (VIN) авто), що не дає змогу ідентифікувати за який саме товар здійснено оплату.

- у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару на рівні 9750 євро/шт.

Враховуючи вищезазначене, позивача було повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, наступні документи для підтвердження митної вартості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, позивача було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (такі як банківські, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару).

26.12.2018 брокером повідомлено про надання додаткових документів (квитанції MBGL №0324 від 23.11.2018) та зазначено: «інші документи на підтвердження заявленої митної вартості товару надати не маємо можливості» (а.с.83).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА112080/2018/000074/1 від 26.12.2018 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА12080/2018/00810 (а.с.30-33).

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UА112080/2018/000074/1 від 26.12.2018 визначена вартість автомобіля MERSEDES-BENZ С200 в розмірі 9750 євро.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за митною декларацією № UА12080/2018/032268 від 27.12.2018 (а.с.36-37).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати з органом доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням з органом доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч. 2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.

В даному випадку суд дійшов висновку, що митний орган мав право для затребування від декларанта додаткових документів, оскільки декларантом до митної декларації була надана квитанція кешбек MBGL серія №0324, що не дає змогу ідентифікувати за який саме товар здійснено оплату, а у митного органу наявна інформація про вищу митну вартість імпортованого товару.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на іншу обставину.

Згідно з ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.

Частиною 2 ст. 310 Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно із ч. 7 ст. 307 Митного кодексу України, вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

З аналізу наведених норм слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про збільшення митної вартості товару, крім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату «донарахованої» різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.

Частинами 8-9 ст. 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 263 МК України, митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 (далі – Порядок №651).

Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку №651 графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Зі змісту наведених положень слідує, що у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України митна вартість товару, визначена Декларантом самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20.09.2012 №1011, код виду надходжень «121» позначає надходження «мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами», код виду надходжень «185» позначає надходження «акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами» та код виду надходжень «128» позначає надходження «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами».

Спосіб сплати вказаних митних платежів також позначається відповідним кодом розрахунку згідно Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.

Так, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку «01» (безготівкова форма сплати), «02» (готівкова форма сплати), «15», «72», «91» або «92», а різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку «55».

Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 «Код МВВ» митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 «Нарахування платежів» та В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Судом встановлено, що під час подання первинної митної декларації від 10.12.2018 №UA112080/2018/030198 позивачем (брокером) в графі 12 «Відомість про вартість» зазначено «174014,23 грн.»; у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» - «1»; у графі 45 «Коригування» -«174014,23 грн.»; у графі 47 «Нарахування платежів» містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 185, 121, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом «02».

27.12.2018 позивачем (брокером) подано до митного органу нову митну декларацію №UA112080/2018/032268, в якій в графі 12 зазначено «Відомість про вартість» зазначено «303294,16 грн.»; у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» декларантом вказано метод визначення митної вартості товарів - «6», тобто резервний метод; у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару «303294,16 грн.»; у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами, за кодами 185, 121 та 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом «02».

Окрім цього, нова митна декларація від 27.12.2018 № UA112080/2018/032268 не містить:

1) у правому підрозділі графи 43 «Код МВВ» порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;

2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;

3) у графі В «Подробиці розрахунків» відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку «55» згідно Класифікатора способів розрахунків.

Отже, проаналізувавши зміст митної декларації від 27.12.2018 № UA112080/2018/032268, суд дійшов висновку, що декларантом самостійно обрано метод визначення митної вартості - за резервним методом, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості «6» та правий підрозділ цієї графи не заповнено, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач не скористався правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, як і не скористався правом подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що декларується, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, зазначених органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товару, вказавши їх у новій митній декларації від 27.12.2018 №UA112080/2018/032268, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації.

Суд зазначає, що після подання позивачем декларації від 27.12.2018 №UA112080/2018/032268 та її прийняття митним органом, процедура митного оформлення імпортованого товару фактично завершилась, а спірне рішення про коригування митної вартості товару та карта відмови вичерпали свою юридичну силу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.10.2018 у справі №816/2396/17.

Щодо твердження позивача про відсутність у митного органу права використовувати як джерело інформації систему оцінки транспортних засобів SCНWACKENET.

SCHWACKENET - це програмний продукт що використовується при здійснені контролю за правильністю /визначення вартості бувших у використанні транспортних засобів. Система SCHWACKENET - це міжнародна загальновизнана та загальнодоступна інтернет - платформа. Довідник SCHWACKENET, видавництва “Еurоtах”, використовується і фахівцями-товарознавцями експертами при визначенні рівня вартості вживаних транспортних засобів.

Так, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за №1074/8395, із змінами та доповненнями (надалі - Методика), встановлено, що вартість колісних транспортних засобів (далі – КТЗ) та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат. (п. 7.53 Методики).

Згідно з Методикою Провідними країнами - експортерами КТЗ є:

Німеччина - для КТЗ європейських і японських виробників;

США - для КТЗ американського ринку автомобілів (п. 7.53.1 Методики).

У додатку 8 до Методики вказано перелік рекомендованих нормативно -правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням. Серед рекомендованих джерел вказаний періодичний довідник “SuperSCHWACKE” виробництва Eurotax, Швейцарія.

Таким чином Запорізькою митницею обґрунтовано була використана інформація щодо вартості аналогічного товару з періодичного довідника “SuperSCHWACKE” виробництва Eurotax, Швейцарія.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Отже, враховуючи вищезазначене суд вважає, що прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000074/1 від 26.12.2018 та складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2018/00810 від 26.12.2018, є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

З урахуванням наведених обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання щодо судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29.11.2019 року.

Суддя Р .В. Кисіль