Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 296/3921/15-ц

провадження № 61-33428св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Талько О. Б., Гансецької І. А., Микитюк О. Ю.

у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного зобов`язання припиненим.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного зобов`язання припиненим.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є споживачем банківських, у тому числі кредитних послуг Житомирського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується виданою банком платіжною карткою № НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом у розмірі до 2 000,00 грн.

19 жовтня 2014 року через банкомат ПАТ «ВіЕйБі Банк», розташований за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 28/1, позивачем було знято кредитні кошти готівкою у сумі 1 545,00 грн та враховуючи комісію банку за зняття готівкових коштів, він використав 1 810,59 грн.

27 жовтня 2014 року позивачем сплачено на користь банку кредитну заборгованість у розмірі 1 811,00 грн.Проте на початку листопада 2014 року від співробітників банку йому стало відомо про значне перевищення кредитного ліміту.

03 листопада 2014 року позивач звернувся до відповідача для отримання відповідної виписки по банківському рахунку № НОМЕР_2 , з якої йому стало відомо про те, що банком 28 жовтня 2014 року було донараховано 13 415,59 грн боргу.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати зобов`язання щодо погашення кредитного ліміту за платіжною карткою № НОМЕР_1 , яка належить ПАТ КБ «ПриватБанк», припиненими у зв`язку з належним виконанням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано зобов`язання ОСОБА_1 щодо погашення кредитного ліміту по платіжній картці № НОМЕР_1 , належній ПАТ КБ «ПриватБанк», який виник внаслідок здійснення 38 транзакцій по зняттю готівки на загальну суму 1 520,00 грн, протягом періоду з 19 жовтня 2014 року по 20 жовтня 2014 року, припиненими.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що позиція відповідача ґрунтується на припущеннях. Натомість позивач надав суду докази погашення заборгованості по картковому рахунку, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про обґрунтованість його вимог про визнання зобов`язання припиненим.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1 515,80 грн судового збору.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 27 жовтня 2014 року позивач вніс на картковий рахунок 1 811,00 грн, що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 12). Однак, наявні в матеріалах справи виписки з рахунку містять інформацію про те, що протягом періоду з 19 по 20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зняв через вказаний банкомат кредитні кошти у розмірі 15 227,00 грн. В судовому засіданні також досліджувався лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 02 листопада 2016 року № 13/1-51961, у якому зазначено, що 17 жовтня 2014 року при інкасації АТМ № 9050, який належав ПАТ ««ВіЕйБі Банк» і був розташований в м. Житомирі по вул. В. Бердичівській, № 28/1, були некоректно введені номінали касет банкомату, тобто встановлені в параметрах банкомату номінали касет не відповідали фактично закладеним в неї номіналам купюр.

З метою з`ясування зазначених обставин ПАТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку, якою підтверджено факт наявності технічної помилки під час інкасування банкомату АТМ 9050 по вул. В. Бердичівській, № 28/ 1 в м. Житомирі . Зокрема, встановлена невідповідність номіналу касети фактично закладеним в неї купюрам, тобто в параметрах касет замість двадцятигривневих купюр були закладені купюри номіналом по 200 грн. Належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин позивачем не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду апеляційної інстанції скасуватиі залишити в силі рішення першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її з Корольовського районного суду м. Житомира.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

На підставі ухвали Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд визнав докази ПАТ КБ «ПриватБанк» вагомішими за надані позивачем докази.

У касаційній скарзі зазначається, що надані ПАТ КБ «ПриватБанк» докази жодним чином не підтверджують заперечення відповідача та не спростовують надані позивачем докази.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг, які надає ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтвердилось довідкою відповідача № 1881241 від 03 листопада 2014 року, відповідно до якої позивач має у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку - пластикова карта (а.с. 17).

19 жовтня 2014 року через банкомат ПАТ «ВіЕйБі Банк», що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 28/1, позивачем було знято кредитні кошти готівкою у розмірі 1 545,00 грн та враховуючи нараховану комісію банку за зняття готівкових коштів використано кредитних коштів наданих відповідачем в сумі 1 810,59 грн, що підтверджується чеками ПАТ «ВіЕйБі Банк»(а.с. 2-11).

27 жовтня 2014 року позивачем на користь банку було сплачено кредитну заборгованість у розмірі 1 811,00 грн, що підтверджується касовим чеком (а.с. 12).

Відповідач надав висновок службового розслідування ПриватБанку, відповідно до якого, особа, яка проводила перевірку дійшла до висновку про те, що фактично касета, яка раніше була призначена для номіналу 20 грн, була завантажена купюрами номіналом 200 грн та інкасатором переоблікована під цей номінал.

Така помилка призвела до того, що в міжінкасаційний період клієнтам видавалися купюри номіналом 200 грн, а з карт списувалася сума 20 грн, що призвело до утворення недостачі по банку.

В обґрунтування такого висновку автор вказав на те, що така велика кількість операцій зі зняття готівки однією і тією ж сумою, проведених без перерви в період з 22:30 (19.10.14) до 00:26 (20.10.2014) може свідчити про нестандартну ситуацію, що склалася з видачою готівки. Також, автор висновку посилається на лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 25 червня 2015 року, в якому зазначено про технічну помилку, допущену під час інкасації банкомата (а.с. 103-104).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з статтею 57 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із статтею 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Виписка з рахунку містить інформацію про те, що протягом періоду з 19 по 20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зняв через вказаний банкомат кредитні кошти у розмірі 15 227,00 грн.

Крім виписки по рахунку на підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач посилався також на лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 02 листопада 2016 року № 13/1-51961 та висновок службової перевірки, проведеної безпосередньо відповідачем по справі.

27 жовтня 2014 року позивач вніс на картковий рахунок 1 811,00 грн, що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 12).

Враховуючи категоричну позицію позивача по справі, який є споживачем банківських послуг та слабшою стороною у цих відносинах та стверджує, що отримав готівкою лише 1545,00 грн, що підтверджується чеками ПАТ «ВіЕйБі Банк»(а.с. 2-11), заперечення відповідача з цього приводу не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що службове розслідування, яке було проведено ПАТ КБ «ПриватБанк» не може бути беззаперечним доказом того, що позивач отримав грошові кошти не у замовленій у банкоматі сумі, а перевищив кредитний ліміт.

Схожий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 634/16659/15-ц за подібних фактичних обставин.

Частиною третьою статті 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. В свою чергу клієнт несе відповідальність за проведення незаконних операцій.

Незаконності дій позивача при проведенні транзакцій зі зняття готівки в банкоматі судом не встановлено. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилався на помилку банку-партнера в мережі еквайрингу ПАТ «ВіЕйБі Банк», разом з тим прийняв на свій рахунок претензію, виставлену через платіжну систему, про що згадується у висновку службового розслідування (а.с. 103).

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, скасувавши рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року та залишає в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року скасувати.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська