Справа № 395/1455/19 Провадження № 3/395/764/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП України в Кіровоградській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2019 року, серія ОБ №010052, 30 жовтня 2019 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_1 у м. Новомиргороді по вул. Першотравневій, керував автомобілем «DAF45», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у РТМО «Новомиргородське», чим порушив п. 2.9а ПДР України.

Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте його захисник направив до суду клопотання в якому просив закрити справу у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП з наступних підстав.

Згідно ст.251 КПК України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.

Оцінка доказів у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкції (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в якій в розділі IX.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 жовтня 2019 року було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився, через що йому було запропоновано їхати до РТМО «Новомиргородське». У лікарні ОСОБА_1 запропонували пройти обстеження шляхом продуття приладу «Драгер», на що він заявив клопотання щоб у нього відібрали для проведення аналізу біологічні зразки, однак йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що це робиться довго і у них немає на це часу та надано можливість пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер».

За результатами огляду на стан сп`яніння у РТМО «Новомиргородське» складено висновок б/н від 30.10.2019 року, з якого вбачається, що у ньому направлення на обстеження було здійснено 30 жовтня 2019 року о 16 годині 55 хвилин. Відповідно до відеозапису, зробленого працівниками поліції під час проведення обстеження, останній раз продуття приладу «Драгер» проводилось о 17 годині 17 хвилин, а протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 010052 складено раніше - о 17 годині 05 хвилин. Тобто, на момент складання протоколу результатів медичного огляду на стан сп`яніння ще не було. Окрім того, у висновку не зазначено дату та точний час огляду, що є порушенням п.18 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858.

Долучені до матеріалів справи інші докази (письмові пояснення свідків) не спростовують викладених порушень, допущених при складанні висновку б/н від 30.10.2019 року лікарем РТМО «Новомиргородське» Пойдою М.І.

Згідно п.22 вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відтак, суд вважає недопустимим доказом висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння б/н від 30.10.2019 року, складений лікарем РТМО «Новомиргородське» ОСОБА_2 , у зв`язку з порушенням порядку проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи допустимість і можливість використання направленого до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд керується наступним.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, перед судом поставлена під обґрунтований сумнів допустимість як доказу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до раніше зазначених правових положень та ст.62 Конституції України він не береться судом до уваги як доказ.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина не знайшла свого підтвердження, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Суддя В. А. Орендовський

копія

Справа № 395/1455/19

Провадження № 3/395/764/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП України в Кіровоградській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2019 року, серія ОБ №010052, 30 жовтня 2019 року о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_1 у м. Новомиргороді по вул. Першотравневій, керував автомобілем «DAF45», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у РТМО «Новомиргородське», чим порушив п. 2.9а ПДР України.

Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте його захисник направив до суду клопотання в якому просив закрити справу у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП з наступних підстав.

Згідно ст.251 КПК України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.

Оцінка доказів у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкції (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в якій в розділі IX.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 жовтня 2019 року було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився, через що йому було запропоновано їхати до РТМО «Новомиргородське». У лікарні ОСОБА_1 запропонували пройти обстеження шляхом продуття приладу «Драгер», на що він заявив клопотання щоб у нього відібрали для проведення аналізу біологічні зразки, однак йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що це робиться довго і у них немає на це часу та надано можливість пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер».

За результатами огляду на стан сп`яніння у РТМО «Новомиргородське» складено висновок б/н від 30.10.2019 року, з якого вбачається, що у ньому направлення на обстеження було здійснено 30 жовтня 2019 року о 16 годині 55 хвилин. Відповідно до відеозапису, зробленого працівниками поліції під час проведення обстеження, останній раз продуття приладу «Драгер» проводилось о 17 годині 17 хвилин, а протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 010052 складено раніше - о 17 годині 05 хвилин. Тобто, на момент складання протоколу результатів медичного огляду на стан сп`яніння ще не було. Окрім того, у висновку не зазначено дату та точний час огляду, що є порушенням п.18 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858.

Долучені до матеріалів справи інші докази (письмові пояснення свідків) не спростовують викладених порушень, допущених при складанні висновку б/н від 30.10.2019 року лікарем РТМО «Новомиргородське» Пойдою М.І.

Згідно п.22 вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відтак, суд вважає недопустимим доказом висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння б/н від 30.10.2019 року, складений лікарем РТМО «Новомиргородське» ОСОБА_2 , у зв`язку з порушенням порядку проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи допустимість і можливість використання направленого до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд керується наступним.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, перед судом поставлена під обґрунтований сумнів допустимість як доказу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до раніше зазначених правових положень та ст.62 Конституції України він не береться судом до уваги як доказ.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина не знайшла свого підтвердження, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя : В. А. Орендовський