РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2019 року м. Рівне №460/1387/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі іменується позивач), до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" (далі іменується - відповідача), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог, а.с.17-18) стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію в сумі 51693,75грн. та пеню в сумі 341,22грн., всього - 52034,97грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" подало до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ "Про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю". Вказує про те, що з поданого звіту вбачається, що на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників становить 16 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 51693,75грн. Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність і мають право працювати на робочих місцях - 1, працевлаштовано - 0, а не працевлаштовано - 1. Звертає увагу на те, що "рядок 06" незаповнений, що є порушенням Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна). Враховуючи викладене, просить суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2019 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті в письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 29.08.2019 продовжено відповідачеві строк на подання відзиву на позовну заяву та призначено судове засідання 19.09.2019.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що 06.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" подавало до Рівненського районного центру зайнятості звіти форми №3-ПН з відміткою в розділі ІІ "Коментарі до даних про вакації" де вказано про наявність на підприємстві вакансії одного робочого місця для інвалідів. Після чого на підприємстві були працевлаштовані дві особи з інвалідністю, одна за сумісництвом працює досі. Вказує про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Звертає увагу на те, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та на нього не може бути покладено відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування. З огляду на викладене, просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав викладене в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

19.09.2019 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Розгляд справи №460/1387/19 відкладено на 28.11.2019.

Сторони в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Судом не визнавалась обов`язкова участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в матеріалах справи доказах.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши думку представниа позивача, розглянувши позовну заяву та відзив на позов, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII , встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Західметал" подано до Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми №10-ПІ. Відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 16 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 827,1 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 51693,75 грн. (а.с.9).

Рівненським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів встановлено, що відповідачем порушено нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що тягне за собою обов`язок сплати адміністративного - господарських санкцій, згідно з ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 №129 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 27.03.2017 № 477) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює організацію прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст. 19 Закону №875-ХІІ).

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 22.03.2017 (далі - Порядок №70) інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Отже, на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII).

Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону №875-XII сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Разом з тим, ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI роботодавці зобов`язанні своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) " та Порядку її подання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 (далі - Порядок №316) затверджена форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до п.3 Порядку №316 звітність №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Пунктом 5 Порядку №316 передбачено, що звітність №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

На виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI та Порядку №316, відповідач 06.04.2018 подавав до Рівненського районного центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" форми 3-ПН про наявність вакантних робочих місць, в якому зазначалося про створене робоче місце комірника. Після чого на підприємство був працевлаштований ОСОБА_1 , інвалід 3 групи, який працював з 10.04.2018 по 15.06.2018 за основним місцем роботи. 18.06.2018 відповідач подав до Рівненського районного центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" форми 3-ПН про наявність вакантних робочих місць, в якому зазначалося про створене робоче місце комірника та начальника виробництва, на які можуть бути працевлаштовані особи з інвалідністю.

Крім того, з 13.04.2018 на підприємстві працевлаштований ОСОБА_2 , інвалід 2 групи, який працює за сумісництвом і по даний час.

Відповідач повідомляв позивача про здійснення ним заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи свідчать про те, що відповідачем протягом 2018 року виконано усі, встановлені законодавством обов`язки із забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Випадків безпідставної відмови відповідачем у прийнятті осіб з інвалідністю на роботу судом не встановлено, позивачем про такі обставини також не зазначалося.

Суд звертає увагу, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Поряд з цим, суд зазначає, що покликання позивача на не заповнення відповідачем у поданому звіті форми №10-ПІ рядка 06 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики від 11 лютого 2007 року №42, яким затверджено Інструкцію щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" вказана графа має заповнюватись у тому разі, якщо через невиконання нормативу роботодавець повинен сплатити відповідну суму адміністративно-господарських санкцій.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №817/1188/18, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України повинні враховуватися судом при прийнятті рішення.

В сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" протягом 2018 року виконано усі, встановлені законодавством обов`язки із забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю. Отже, відповідачем вжито усі, передбачені чинним законодавством, заходи із працевлаштування осіб з інвалідністю, то на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю необхідних професій для їх працевлаштування та відсутність осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивачем не обґрунтовано обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір на користь сторін не присуджується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Замкова, 10а, кв.1, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 13979356) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК ЛТД" (33028, м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 91, кв.25, ЄДРПОУ 39942479) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 листопада 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.