Справа № 462/5266/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Аврамишиній Д.О.

представника відповідача Перунова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу ,

встановив:

Позивач 16 серпня 2019 року звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 17492,19 грн. та судовий збір. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.12.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9839512, яким було забезпечено автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За цим договором ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 25.06.2018 року у м. Львів по вул. Городоцька, 217 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Рeugeot 5008», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 30.08.2018 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. 26.06.2018 року до них звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору. Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та на підставі звіту № 199290 здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 34984,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21082 від 25.09.2018 р. Одночасно із заявою про настання страхового випадку потерпілим було надано фотографії з місця ДТП, з яких вбачається, що транспортний засіб відповідача використовувався в режимі таксі. Натомість у п. 8 Полісу ЦВ від 20.12.2017 р. зазначено, що забезпечений автомобіль не використовується як таксі, що прямо вплинуло на вартість цього полісу, оскільки передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта. Згідно ч. 38-1.1. статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування. 06.03.2019 року на адресу відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. Зазначену вимогу було повернуто на адресу представника позивача, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором страхування, що призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди. Станом на 13.08.2019 р. суму страхового відшкодування не повернуто. У зв`язку з вищенаведеним просить позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення аналогічно наведеними у відзиві, в якому зазначив, що твердження позивача про використання відповідачем автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якості таксі не відповідає дійсності. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. Разом з цим, з фотографій, долучених позивачем не вбачається можливим ідентифікувати жодну з ознак притаманних таксі та передбачених ЗУ «Про автомобільний транспорт». Також зазначає, що наліпка з надписом «Uber» на транспортному засобі не може бути доказом використання цього транспортного засобу у режимі таксі. Пунктом 86 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 передбачено, що для надання послуг таксі перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства транспортні засоби, відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожний автомобіль, обладнаний відповідно до встановлених технічних вимог. Подані позивачем фотографії з місця ДТП не є належним і достатнім доказом використання транспортного засобу в якості таксі. За таких обставин, твердження позивача про порушення умов Полісу № АК/9839512 не відповідає дійсності. Вважає позов безпідставним і необґрунтованим, а тому в його задоволенні просить відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд виходить з такого.

З постанови Залізничного районного суду м. Львова від 30.08.2018 року вбачається, що 25 червня 2018 р., о 16 год. 31 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Daewoo Lanos", номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Городоцька, 217 у м. Львові, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався в безпечності маневру, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 5008» номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження, чим порушив п. 2.3 б, 10.1, 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього стягнення - штраф у розмірі 340 /триста сорок/ грн. /а.с. 68/.

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до полісу №АК/9839512 від 20.12.2017 року, строком дії з 21.12.2017 року до 20.12.2018 року /а.с. 44/.

Судом встановлено, що в результаті ДТП, яка мала місце 25.06.2018 року, з вини відповідача зазнав пошкоджень автомобіль «Рeugeot 5008», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням власника - ОСОБА_3 /а.с. 52/.

Згідно п. 1.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п.1.6. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

ОСОБА_3 як законний володілець (користувач) пошкодженого транспортного засобу, звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про отримання страхового відшкодування /а.с. 47-56/.

Відповідно до актуалізованого звіту № 199290 від 26.07.2018 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Рeugeot 5008», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП з урахуванням зносу, включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування становить 40217,25 грн. /а.с. 69-81/.

Згідно страхового акту № UA2018062500057/L01/01 від 24.09.2018 року та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2018062500057/L01/01 від 24.09.2018 року вбачається, що розмір збитку, який підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_3 становить 34984,38 грн. /а.с. 99-100/.

25.09.2018 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснила відшкодування ОСОБА_3 на проведення відновлювального ремонту в сумі 34984,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21082 від 25.09.2018 року /а.с.101/.

Згідно ст. ст. 7,8 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Відповідно до статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

У п. 8 Полісу ЦВ від 20.12.2017 р. зазначено, що забезпечений автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не використовується як таксі.

З долучених позивачем фотографій з місця ДТП, вбачається, що на транспортному засобі відповідача нанесена наліпка «Uber», у зв`язку з чим позивач вважає, що даний автомобіль використовувався ОСОБА_1 як таксі, а тому ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» має право на відшкодування 50% шкоди в розмірі 17492,19 грн. /а.с.60-65/.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Згідно до ч.1 ст.79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що визначено частиною 1 статті 81 ЦПК України.

Разом з тим, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у відповідності до статті 62 Конституції України.

Таким чином, враховуючи норми статей 79, 80, 81 ЦПК України, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, щодо обґрунтування вимог, а саме того, що ОСОБА_1 використовував автомобіль «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сфері таксі під час ДТП, яка сталася 25.06.2018 року, а наліпка «Uber» не є належним доказом на підтвердження вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог.

В силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 79-81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.11.2019 року.

Суддя Постигач О.Б.