ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 910/8340/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю помічника судді Волошиної Т.В., яка за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання,

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколова В.М. довіреність № 220/514/Д від 03.12.2018

від відповідача: Вознюк М.В. довіреність від 22.08.2019

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 (повне рішення складено 23.09.2019)

у справі № 910/8340/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Класс"

про стягнення 54 904,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Міністерство оборони України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Класс" (далі ТОВ "Євро Класс", відповідач) про стягнення 54 904,32 грн. пені за порушення умов договору № 286/2/18/63 від 18.07.2018. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог Міністерство оборони України послалося на порушення ТОВ "Євро Класс" строків поставки товару за договором № 286/2/18/63 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.07.2018, укладеним між позивачем та відповідачем.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у даній справі у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вчасне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання в частині поставки товару у строк, передбачений договором № 286/2/18/63 від 18.07.2018, а саме до 30.06.2018, за умови підписання вказаного договору між сторонами 18.07.2018, було неможливим з причин, що не залежали від відповідача, враховуючи, що останній вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено Закон України "Про публічні закупівлі", а саме: ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 32, ст. 36, а також не в повній мірі досліджено норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а саме: ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629, ч. 1 ст. 638. При цьому, скаржник зазначає, що договір № 286/2/18/63 від 18.07.2018 підписано ТОВ "Євро Класс" без зауважень, пропозицій щодо внесення змін до цього договору чи про його розірвання від відповідача не надходило, до суду з аналогічними вимогами останній також не звертався. Відповідач міг би відмовитися від підписання зазначеного договору, однак не зробив цього.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 справу № 910/8340/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19, розгляд скарги призначено на 26.11.2019 о 10 год. 15 хв.

Позиції учасників справи.

25.11.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив суд оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення.

Явка представників сторін.

У судове засідання 26.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з витягом з протоколу засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо результатів відкритих торгів на закупівлю машин для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (4221) (Пароконвекційна піч у комплекті з двома направляючими візками-рамами на 20 рівнів) № 75/224/6 від 08.06.2018 відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено переможцем відкритих торгів щодо закупівлі машин для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (4221) (Пароконвекційна піч у комплекті з двома направляючими візками-рамами на 20 рівнів) ТОВ "Євро Класс"; відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" вирішено укласти договір з ТОВ "Євро Класс" щодо закупівлі машин для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (4221) (Пароконвекційна піч у комплекті з двома направляючими візками-рамами на 20 рівнів) у кількості 8 штук на загальну вартість 2 287 680,00 грн. з ПДВ у строк не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір.

Як вбачається з рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6763-р/пк-пз від 09.07.2018, копія якого міститься у матеріалах справи (арк. справи 51-56) повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Євро Класс" оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу 08.06.2018.

18.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" (далі ТОВ "Маресто Україна") було подано до Антимонопольного комітету України скаргу щодо порушення Міністерством оборони України (Замовником) порядку проведення процедури закупівлі.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6763-р/пк-пз від 09.07.2018 відмовлено ТОВ "Маресто Україна" у задоволенні його скарги від 18.06.2018 № UA-2018-04-13-001887-а.с2.

18.07.2018 між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ "Євро Класс" (Постачальник) укладено договір № 286/2/18/63 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у 2018 році поставити Міністерству оборони України машини для обробки продуктів харчування, виробництва напоїв та обробки тютюну (4221) (Пароконвекційна піч у комплекті з двома направляючими візками-рамами на 20 рівнів), а саме: піч пароконвекційна PRIMAX PDE-120-LD (далі товар), зазначений у специфікації, а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, викладеною у такій редакції: найменування товару піч пароконвекційна PRIMAX PDE-120-LD, нормативно-технічна документація ДСТУ ІЕС 60335-1:2004, ДСТУ 3135.65:2003, ДСТУ ІЕС 61000-3-2:2004, ДСТУ EN 61000-3-3:2004, ДСТУ EN 55014-1:2014, ДСТУ EN 55014-2:2015, строк постачання до 30.06.2018 включно, одиниця виміру шт., загальна кількість 8, ціна за одиницю виміру продукції в грн. (без ПДВ з тарою, витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) 238 300,00 грн., загальна сума вартості продукції в грн. (без ПДВ з тарою, витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортним витратами) 1 906 400,00 грн., ціна товару з ПДВ становить 2 287 680,00 грн. та включає доставку.

Також, відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 2 287 680,00 грн., у тому числі: без ПДВ 1 906 400,00 грн., ПДВ 381 280,00 грн. (за загальним фондом).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору товар постачається на умовах DDР склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо. Терміни постачання обладнання визначено у рознарядці Замовника, яка є невід`ємною частиною Договору. Місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід`ємною частиною цього Договору, згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та черговості відвантажень.

За умовами Договору Замовник зобов`язаний прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймання-постачання (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440) (п. 6.1.2 Договору), а Постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені Договором (п. 6.3.2 Договору).

У п. 7.3.6 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості недопоставленого товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1 Договору).

У додатку 12.1.1 до Договору "Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією" визначено місце постачання товару, адреси, кількість та термін до 30.06.2018 включно.

На виконання умов Договору, згідно з видатковою накладною № 302 від 25.07.2018 та актом приймання № 540 від 25.07.2018 ТОВ "Євро Класс" передало, а Міністерство оборони України (Військова частина А2167) прийняло печі пароконвекційні PRIMAX PDE-120-LD у кількості 4 шт. на суму 1 143 840,00 грн. з ПДВ, у зв`язку з чим відповідачем виставлено для оплати рахунок-фактуру № 518 від 25.07.2018.

Відповідно до повідомлення-підтвердження Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2018 № 541 матеріальні цінності, які зазначені в акті прийому № 540 від 25.07.2018, отримані, прийняті на відповідальне зберігання та оприбутковані за бухгалтерським обліком військової частини (установи) на підставі підтверджуючих документів у меморіальному ордері № 17 за 11.2018.

Міністерство оборони України звернулось до ТОВ "Євро Класс" із претензію № 286/6/6414 від 04.12.2018, у якій вимагало сплатити пеню у розмірі 27 452,16 грн. за порушення терміну поставки товару за Договором, який передано за актом приймання від 25.07.2018 № 540.

Також, згідно з видатковою накладною № 184 від 25.07.2018 та актом приймання № 45 від 25.07.2018 ТОВ "Євро Класс" передало, а Міністерство оборони України (Військова частина А0139) прийняло печі пароконвекційні PRIMAX PDE-120-LD у кількості 2 шт. на суму 571 920,00 грн. з ПДВ, у зв`язку з чим відповідачем виставлено для оплати рахунок-фактуру № 513 від 25.07.2018.

Як вбачається з повідомлення-підтвердження Військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2018 № 44 матеріальні цінності, які зазначені в акті прийому № 45 від 25.07.2018, отримані, прийняті на відповідальне зберігання та оприбутковані за бухгалтерським обліком військової частини (установи) на підставі підтверджуючих документів у меморіальному ордері № 17 за жовтень 2018 року.

Міністерство оборони України звернулось до ТОВ "Євро Класс" із претензією № 286/6/6416 від 04.12.2018, у якій вимагало сплатити пеню у розмірі 13 726,08 грн. за порушення терміну поставки товару за Договором, який передано за актом приймання від 25.07.2018 № 45.

Також, згідно з видатковою накладною № 310 від 25.07.2018 та актом приймання № 89 від 25.07.2018 ТОВ "Євро Класс" передало, а Міністерство оборони України (Військова частина А0666) прийняло печі пароконвекційні PRIMAX PDE-120-LD у кількості 2 шт. на суму 571 920,00 грн. з ПДВ, у зв`язку з чим відповідачем виставлено для оплати рахунок-фактуру № 642 від 25.07.2018.

З повідомлення-підтвердження Військової частини НОМЕР_3 від 19.12.2018 № 1337/п вбачається, що матеріальні цінності, які зазначені в акті прийому № 89 від 25.07.2018, отримані, прийняті на відповідальне зберігання та оприбутковані за бухгалтерським обліком військової частини (установи) на підставі підтверджуючих документів у меморіальному ордері за 2018 рік.

Міністерство оборони України звернулось до ТОВ "Євро Класс" із претензією № 286/6/997 від 12.02.2019, у якій вимагало сплатити пеню у розмірі 13 726,08 грн. за порушення терміну поставки товару за Договором, який передано за актом приймання від 25.07.2018 № 89.

Посилаючись на те, що в процесі виконання умов Договору відповідачем було допущено прострочення поставки товару на 24 доби, позивач нарахував ТОВ "Євро Класс" до сплати пеню в сумі 54 904,32 грн., про стягнення якої Міністерство оборони України звернулося до суду з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, є договір.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено у ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У силу ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено ЦК України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч. 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань (така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056).

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 1). Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2).

Аналіз положень наведеної норми дає підстави для висновку, що установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12).

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Зазначені принципи добросовісності, справедливості та розумності є загальною засадою зобов`язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин; вони застосовуються в усіх зобов`язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися. Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов`язання та умовами обороту. Отже, у розумінні наведених положень законодавства для покладення на боржника цивільно-правової відповідальності у вигляді неустойки необхідною є наявність таких умов: протиправної поведінки та вини боржника (така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 910/11049/17).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виконання ТОВ "Євро Класс" свого договірного зобов`язання в частині поставки товару у строк до 30.06.2018 включно було неможливим з огляду на підписання сторонами Договору лише 18.07.2018 (тобто поза межами терміну поставки, визначеного умовами цього Договору), з причин, які не залежали від відповідача, а саме: у зв`язку з розглядом Антимонопольним комітетом України скарги ТОВ "Маресто Україна" на процедуру закупівлі.

При цьому, судом першої інстанції при вирішенні спору вірно враховано положення п. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", згідно з яким договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до цього Закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підписання договору між позивачем та відповідачем, і, як наслідок, виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару у термін до 30.06.2018, до розгляду Антимонопольним комітетом України скарги ТОВ "Маресто Україна" на процедуру закупівлі (рішення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду скарги прийнято 09.07.2018) було неможливим і могло спричинити наслідки, передбачені вищенаведеними приписами законодавства.

Тобто оскарження ТОВ "Маресто Україна" процедури закупівлі до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України об`єктивно унеможливило здійснення відповідачем поставки товару у термін до 30.06.2018.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар у повному обсязі 25.07.2018, тобто через 7 днів з дати фактичного укладення договору № 286/2/18/63 від 18.07.2018, що не виходить за межі розумного строку поставки товару на умовах DDР-склад замовника згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, а прострочення виконання зобов`язань з поставки товару відносно дати, визначеної відповідно до вимог тендерної документації, є співмірним зі строком затримки у процедурі укладення зазначеного Договору.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт неможливості вчасного виконання ТОВ "Євро Класс" свого договірного зобов`язання в частині поставки товару у строк до 30.06.2018 за умови підписання Договору між контрагентами 18.07.2018 з причин, що не залежали від відповідача, враховуючи, що останній вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам та встановивши, що відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відповідачем доведено відсутність його вини у простроченні виконання ним зобов`язань за Договором, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені та правомірно відмовив у позові.

Вищенаведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 922/1332/18 у подібних правовідносинах.

При вирішенні спору місцевим господарським судом враховано норми ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, чим спростовуються доводи Міністерства оборони України про неврахування норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" при прийнятті оскаржуваного рішення.

Доводи скаржника про те, що Договір було підписано без зауважень, пропозицій щодо внесення змін до Договору чи про його розірвання від відповідача не надходило, і до суду з аналогічними вимогами останній не звертався, а також про те, що відповідач міг би відмовитися від підписання зазначеного Договору, однак не зробив цього, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, оскільки такі доводи не спростовують правомірного висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, з огляду на відсутність його вини у простроченні виконання ним зобов`язань за Договором.

При цьому, колегія суддів враховує, що при підписанні Договору 18.07.2018 не лише відповідач, але й позивач усвідомлював, що поставку товару не можливо бути здійснити у термін до 30.06.2018 з об`єктивних причин, не залежних від волі та поведінки відповідача (Постачальника). Однак доказів вжиття позивачем, зі свого боку, дій з метою врегулювання даного питання, як то ініціювання внесення змін до Договору чи в інший спосіб, суду не надано.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/8340/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8340/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.11.2019.

Головуючий суддяА.М. Демидова

СуддіІ.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко