ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2019 р. Справа № 903/794/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/794/19

за позовом: Моторно (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , м. Володимир-Волинський

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 72 901,77 грн.

Встановив: Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до господарського суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 73 907 грн. 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх. №01-69/46/19 від 22.10.2019 в якому просив:

1)зробити електронну копію позовної заяви Моторного страхового бюро України до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 73 907грн. 77коп. та доданих до позовної заяви документів, яку надіслати на електронну пошту.

2)встановити новий строк для подання відзиву на позовну заяву до п`ятнадцяти днів з дня надходження на адресу електронної пошти запитуваних у пункті 1 цього клопотання копій документів.

3)встановити новий строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до п`ятнадцяти днів з дня надходження на адресу електронної пошти запитуваних у пункті 1 цього клопотання копій документів.

Ухвалою суду від 24.10.2019 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку та надіслання електронної копії позовної заяви з додатками за вх.№ 01-69/46/19 від 22.10.2019 задоволено.

Відповідач через відділ діловодства суду подав відзив за вх.№ 01-57/13424/19 26.11.2019 в якому просить суд відмовити в позові в повному об`ємі.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із такого.

05 лютого 2016 року на а/дТимирівка В.Новосілка-Курахово-Мар`їнка була скоєна дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА-RIO», реєстраційний № НОМЕР_2 та транспортного засобу «Урал», реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням сержанта ОСОБА_1 .

На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія сержанта ОСОБА_1 застрахована не була.

Вина водія сержанта ОСОБА_1 підтверджується вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 02.12.2016 по справі №237/2350/16-к про притягнення до кримінальної відповідальності.

Водій сержант - ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем «УРАЛ» військовий номерний знак НОМЕР_3 , який належить Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 02.12.2016 по справі №237/2350/16-к, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 №237/427/17.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «КІА RIO», д.н.з. НОМЕР_2 за кермом, якого знаходився водій ОСОБА_2 , потерпілий внаслідок скоєного ДТП помер, цивільно-правова відповідальність, якого була застрахована згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/4586786, строк дії якого з 24.02.2015 року по 23.02.2016 року.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 по справі №234/421/17 задоволено позовні вимоги потерпілої особи в сумі 72 901,77 грн.

Відповідно до наказу МТСБУ № 12098 від 27.12.2017 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 72 901,77 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 27.12.2017.

Завдана шкода особисто винуватцем ДТП відшкодована не була; матеріали справи не містять доказів протилежного.

Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

14 січня 2019 року МТСБУ направило листа №46854 до Військової частини НОМЕР_1 з пропозицією добровільного відшкодування МТСБУ понесені ним витрати, проте лист був залишений без відповіді.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати позивачем страхового відшкодування за шкоду, завдану ДТП, до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Пунктом 40.3. статті 40 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з приписами п.34.3. ст.34 цього ж Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Як передбачено ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

До стягнення позивач заявив вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки КІА RІО, д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 72 901,77 грн. (детальний розрахунок а.с.30-32).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та наведені приписи законодавства відповідальність за шкоду, заподіяну автомобілю марки КІА РІО, д.н.з. НОМЕР_2 , має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП.

Відповідач як власник транспортного засобу має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП, а позивач як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 979, 993, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 27 Закону України Про страхування, ст. 22, 34, 38, 40, 41, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бульвар Русанівський,8, ідентифікаційний код 21647131) 72 901,77 грн. страхового відшкодування; 1921,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 27.11.2019

СуддяВ. М. Дем`як