ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/8780/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 травня 2019 року №263 щодо зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не передбачено такого виду відповідальності ліцензіата, чи такого способу впливу на ліцензіата взагалі, як зупинення дії ліцензії, а також не встановлено підстав для зупинення дії ліцензії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року даний адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 травня 2019 року №263 щодо зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер».

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в судовому порядку було встановлено протиправність застосування до позивача штрафної санкції, за несвоєчасність сплати якої відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» і прийнято оскаржуване рішення. А скасування в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата застосовано фінансову санкцію, виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строк, встановлений цим рішенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача як протиправного, оскільки підстава для його прийняття скасована у судовому порядку.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що нормами Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, зупиняти дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій, та визначає підстави для його застосування, а саме - у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Комісії. При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), однією з підстав для зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строку, встановлений цим рішенням, зокрема, є несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

До суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Таск-Брокер» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Таск-Брокер» на підставі Рішення Комісії № 438 від 19 квітня 2016 року видано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, строк дії ліцензій з 25 березня 2013 року необмежений.

Постановою про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 723-ДП-Т від 27 грудня 2018 року санкцію у вигляд: штрафу у розмірі 170 000 гривень.

Комісія рішенням № 263 від 17 травня 2019 року зупинила дію ліцензій ТОВ «Таск-Брокер» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих на підставі рішення Комісії № 438 від 19 квітня 2016 року, у зв`язку тим, що ТОВ «Таск-Брокер» не сплатило фінансову санкцію, що була застосована до нього при провадженні цих видів професійної діяльності, протягом трьох місяців з дати винесення постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 723-ДП-Т від 27 грудня 2018 року на строк до отримання Комісією платіжного документа про сплату зазначеної фінансової санкції та оформлення відповідного рішення Комісії.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Перевіряючи висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).

Вимогами статті 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Форми державного регулювання ринку цінних паперів визначені статтею 3 Закону №448/96-ВР.

Так, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків цінних паперів, звітів про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, звіту про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Пунктами 1-3 ч.1 статті 4 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів:

1) брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

2) дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

3) андеррайтинг - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов`язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом.

Відповідно до ч.3 статті 4 Закону №448/96-ВР ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Відповідно до п.13 ч.1 статті 8 Закону №448/96-ВР Комісія має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 14 травня 2013 року №816 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)" відповідно до абзацу п`ятого статті 3, пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", яким затверджено відповідний Порядок, а також визнано таким, що втратило чинність, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 червня 2006 року № 432 "Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку".

Згідно п.1 р.І Порядку (в первісній редакції), він розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статей 16, 17, 19 - 27 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства», «Про іпотечні облігації», "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність професійних учасників фондового ринку, з метою визначення порядку та умов зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)).

Пунктом 2 Порядку №816 визначено, що зупинення дії ліцензії - зупинення на строк до одного року дії ліцензії у разі порушення ліцензіатом законодавства.

Згідно п.4 р.ІІ Порядку дія ліцензії за певним видом професійної діяльності може бути зупинена за відповідним рішенням Комісії у разі несплати ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 6 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 23 вересня 2014 року № 1246 "Про затвердження Змін до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку", згідно якого п. 4 р. ІІ Порядку викладено у такій редакції:

Підставою для зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строк, встановлений цим рішенням, є: 1) несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 27 грудня 2018 року прийнято постанову №723-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, на підставі якої за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондового ринку, застосувати у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000,00 грн., який слід перерахувати на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ 106, протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови.

Тобто, позивач є учасником ринку цінних паперів, здійснює діяльність з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерську діяльність, дилерську діяльність, андеррайтинг, згідно ліцензій, виданих на підставі рішення Комісії №438 від 19 квітня 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер», і до нього застосовано п. 4 р. ІІ Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, а саме: рішенням Комісії від 17 травня 2019 року №263 дію вказаних ліцензій зупинено у зв`язку з несплатою фінансової санкції, що була застосована до позивача при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом трьох місяців з дати винесення постанови про накладення санкції від 27 грудня 2018 року №723-ДП-Т, на строк до отримання Комісією документа про сплату зазначеної фінансової санкції.

Мотивуючи свій позов, товариство зазначило, що Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не містить такої підстави для зупинення дії ліцензій на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку як несплата ліцензіатом фінансової санкції, що буде застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності. Водночас, така підстава встановлена тільки в затвердженому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, а відтак є підстави для висновку про вихід відповідача за межі повноважень, визначених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Також позивач зазначав, що згідно ч. 5 статті 11 Закону повноваження Комісії щодо стягнення штрафних санкцій обмежується правом звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно п.3 ч.2 статті 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" № 222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності, в тому числі, здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Згідно ч.1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 3) професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Відповідно до п.9 ч.2 статті 7 Закону Комісія встановлює порядок та видає ліцензії на провадження діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює зазначені ліцензії в разі порушення вимог законодавства про цінні папери.

Аналогічні положення були передбачені Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" №1775-III.

Вказаними законами передбачено підстави анулювання ліцензій, проте не передбачено підстави зупинення дії ліцензії.

Натомість питання щодо запровадження зупинення ліцензії як загального виду санкцій знаходиться на розгляді Верховної Ради України, зокрема, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" щодо зупинення дії ліцензії №6221 від 22 березня 2017 року.

До врегулювання цього питання на рівні Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" такий вид адміністративно-господарської санкції передбачено Законами України щодо певних видів господарської діяльності, а саме - статтею 24 Закону України "Про електроенергетику", статтею 16 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", ч. 3 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 1 статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтями 8, 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Відповідно, такий вид адміністративно-господарської санкції існує в законодавстві, і його застосування врегульовано на рівні окремих Законів України.

Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) зупиняти дію ліцензій було передбачено, починаючи з первісної редакції Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР.

Зокрема, згідно п.5 ч.1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" в первісній редакції Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію спеціальних дозволів (ліцензій), виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких дозволів (ліцензій).

В чинній редакції п.5 ч.1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" №448/96-ВР викладено наступним чином: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Таким чином, твердження позивача про те, що Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не містить визначення щодо права Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зупиняти дію ліцензії є необґрунтованим.

Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів" №801-VI ч. 1 статті 11 Закону доповнено положення про те, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Тобто, по суті вказане повноваження Комісії було передбачено на законодавчому рівні до набуття чинності Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" № 222-VIII.

Набуття чинності спеціальними Законами України щодо ліцензування жодним чином не вплинуло на чинність положень Закону №448/96-ВР щодо права Комісії зупиняти дію ліцензії, оскільки вказані спеціальні Закони ці положення не виключають, відповідної заборони не містять і не призводять до конкуренції законодавчих норм.

Щодо визначення переліку підстав для зупинення дії ліцензії, то згідно чинного п. 5 ч.1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" в якості підстави для зупинення дії ліцензій визначено порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тобто, вказано загальну підставу, що передбачає будь-яке порушення законодавства про цінні папери, а не конкретний перелік таких порушень.

Оскільки підстави зупинення дії ліцензії вказані у ч.1 статті 8 Закону в України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", то визначення в Законі окремого повноваження Комісії такі підстави встановлювати не є необхідним для реалізації цього повноваження.

Крім того, згідно п.5, 6 ч. 2 статті 16 Закону України № 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є: акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

Відповідно, відсутність такого законодавчо передбаченого переліку щодо зупинення дії ліцензії також не може вважатися порушенням відповідачем своєї компетенції.

Щодо змісту пп. 1 п. 4 р. ІІ Порядку № 816, то ним передбачено конкретну підставу зупинення дії ліцензії - несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

Вказана підстава крім загального положення ч.1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" також співвідноситься з ч. 1 статті 11 вказаного Закону, згідно якого крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Тобто, Законом прямо передбачено, що застосування фінансових санкцій не виключає право Комісії застосовувати інші адміністративно-господарські санкції, таку як зупинення дії ліцензії, тому посилання позивача на обмеження повноважень Комісії лише правом звертатися до суду з позовом про стягнення штрафів не може бути визнане обґрунтованим.

Між тим, на момент прийняття Комісією оскаржуваного рішення №263 від 17 травня 2019 року, постанова НКЦПФР від 27 грудня 2018 року №723-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою у відношенні ТОВ «Таск-Брокер» застосовано санкцію у вигляді штрафу, була оскаржена позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва (позов поданий 05 лютого 2019 року, справа № 640/2021/19).

Тому у зв`язку з наполяганням ТОВ «Таск-Брокер» на незаконності постанови НКЦПФР від 27 грудня 2018 року №723-ДП-Т про накладення санкції та її оскарженням в судовому порядку, штраф і не був сплачений товариством.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року в справі №640/2021/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови від 27 грудня 2018 року №723-ДП-Т адміністративний позов задоволено повністю - визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №723-ДП-Т від 27 грудня 2018 року.

При цьому, суд виходив, зокрема, з того, що дії, що мають на меті підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансовими інструментами, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з фондовою біржею не є маніпулюванням цінами на фондовому ринку.

Отже, визначальними ознаками для виявлення відсутності факту маніпулювання цінами на фондовому ринку є мета вчинених учасником біржових торгів дій, та належне документальне фіксування такої мети у відповідному договорі, а не зафіксований статус такого учасника.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року залишено без змін, тобто, набрало законної сили.

Наведене спростовує висновки Комісії щодо наявності правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» санкцій за дії, які прямо визначені в Законі як такі, що не підпадають під ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Таким чином, в судовому порядку встановлено протиправність застосування до позивача штрафної санкції, за несвоєчасність сплати якої відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» прийнято оскаржуване рішення. Тобто, скасування в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата застосовано фінансову санкцію, виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії.

На підтвердження правомірності свого рішення відповідач зазначив, що на час прийняття Комісією рішення № 263 постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 723-ДП-Т від 27 грудні 2018 року була чинною.

В подальшому, після набрання чинності вказаним рішенням, Комісія прийняла рішення від 03 вересня 2019 року №483 «Щодо поновлення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТОВ «Таск-Брокер» та визнала таким, що втратило чинність рішення Комісії від 17 травня 2019 року № 263 «Щодо зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТОВ «Таск-Брокер» (ідентифікаційний код юридичної особи 34300570)» та поновила дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме, брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих на підставі рішення Комісії № 438 від 19 квітня 2016 року.

В оскаржуваному рішенні суд наголосив на скасуванні в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата було застосовано фінансову санкцію, що виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строк, встановлений цим рішенням. Відповідно, наявні обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідача як протиправного, оскільки підстава для його прийняття скасована у судовому порядку.

При цьому, вказана постанова є актом індивідуальної дії, а тому є протиправною та такою, що не діє та не породжує жодних правових наслідків саме з моменту її прийняття.

Так, у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

В апеляційній скарзі НКЦПФР зазначає, що суд не може скасувати оскаржуване рішення Комісії №263 від 17 травня 2019 року, оскільки воно на момент винесення судом першої інстанції судового рішення вже втратило чинність.

Проте, на момент звернення ТОВ «Таск-Брокер» до суду з позовом про оскарження рішення НКЦПФР №263 від 17 травня 2019 року та на момент відкриття провадження у справі, оскаржуване рішення ще не було визнане Комісією таким, що втратило чинність.

Як зазначено вище, рішення про відновлення дії ліцензій ТОВ «Таск-Брокер» було прийняте НКЦПФР 03 вересня 2019 року. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у даній справі було ухвалене 04 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки на момент ухвалення судового рішення суду не було відомо про прийняте НКЦПФР рішення про відновлення дії ліцензій ТОВ «Таск-Брокер», а відповідач не повідомив про це суд та не надав відповідних доказів, суд ухвалював рішення на підставі з`ясованих обставин, підтверджених наявними у справі доказами, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, законодавство України, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України, не містить норми, яка б забороняла суду визнавати протиправним та скасовувати рішення суб`єкта владних повноважень, яке відкликане/скасоване самим суб`єктом владних повноважень до винесення судового рішення.

Крім того, відкликання/скасування Комісією оскаржуваного рішення № 263 від 17 травня 2019 року не є підставою для відмови у задоволенні позову навіть за умови, якщо б суду були надані докази про скасування Комісією оскаржуваного рішення, оскільки без визнання судом протиправним оскаржуваного рішення № 263 неможливе повне відновлення законних прав та інтересів ТОВ «Таск-Брокер».

Без визнання судом протиправним оскаржуваного рішення № 263 від 17 травня 2019 року повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе, оскільки цим рішенням НКЦПФР незаконно блокувала здійснення ТОВ «Таск-Брокер» господарської діяльності з 17 травня 2019 року по 03 вересня 2019 року.

Так, ТОВ «Таск-Брокер» є професійним учасником фондового ринку - торговцем цінними паперами. Зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку призвело до повного припинення ТОВ «Таск-Брокер» діяльності з торгівлі цінними паперами. Таким чином, своїм рішенням НКЦПФР заблокувала господарську діяльність позивача, що завдало йому збитків, які є прямим наслідком прийняття НКЦПФР оскаржуваного рішення № 263 від 17 травня 2019 року.

Окремо слід зазначити, що винесення постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 28 грудня 2018 року №723-ДП-Т пов`язано з умисними діями, що мають ознаки маніпулювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Таск-Брокер» на фондовому ринку, тобто, за твердженням відповідача, вказана постанова є застосуванням фінансової санкції до ліцензіата за порушення законодавства у сфері дилерської діяльності.

Однак, оскаржуваним рішенням позивачу зупинено дію всіх виданих йому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензій, а саме - дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих на підставі рішення Комісії №438 від 19 квітня 2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Такс-Брокер», що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Решта доводів сторін, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи зазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом не приймаються, оскільки є необґрунтованими.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку