ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 р.

м.Одеса

Справа № 400/2010/19

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, ухвалене в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві, по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною дією Міністерства освіти і науки України повідомлення листом від 19.06.2019 р. № 3.4.3/87-19 про те, що особі, яка здобула вищу освіту до 1991 р., може бути виданий дублікат диплома спеціаліста; зобов`язати Міністерство освіти і науки України повідомити позивачу достовірну правову інформацію, а саме: дублікат якого документа про вищу освіту може бути виданий особі, яка здобула вищу освіту до 1991 р., у разі втрати диплома.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що листом від 10.03.2015 р. відповідач повідомив про відсутність правових підстав для видачі позивачу диплома бакалавра, видати його можливо лише після виконання програми підготовки цього освітнього рівня. 12.05.2019 р. позивач звернувся до Урядової гарячої лінії з проханням повідомити правові підстави видачі йому диплома спеціаліста. Листом від 19.06.2019 р. відповідач повідомив, що позивачу може бути виданий диплом спеціаліста. Позивач вважає викладену в листі від 19.06.2019 р. інформацію недостовірною, що порушує його право на отримання достовірної інформації.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що висновок суду про те, що відповідач правомірно повідомив про те, що йому можна видати дублікат диплома спеціаліста не відповідає обставинам справи і суперечить ст. 7 Закону, пунктам 12, 13 Порядку, відповідно до яких, на думку апелянта, він не має права на отримання диплома спеціаліста. Апелянт зазначає, що оскільки він не має права на отримання диплома спеціаліста, то повідомлення відповідача про те, що він має право на отримання дубліката диплома спеціаліста є його протиправною дією і його позов підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позивач звертався із заявами від 12.05.2019 № ІЛ-9329439 та від 11.05.2019 № ІЛ-9327618 до Міністерства через Урядову гарячу лінію, щодо видачі диплома спеціаліста особі, яка втратила диплом про вищу освіту, виданий до 1991 року. МОН листом від 19.06.2019 № 3.4.3/87-19 надало ОСОБА_1 достовірну правову інформацію, а саме: «особі, яка здобула вищу освіту до 1991 року, у разі втрати диплома може бути виданий дублікат диплома спеціаліста». Відповідач вказує, що ОСОБА_1 зловживає правами, передбаченими чинним законодавством, систематично через Урядову гарячу лінію звертається до Міністерства із тотожними питаннями, на які неодноразово отримував достовірну правову інформацію. А протиріччя, що вбачаються в двох листах Міністерства від 10.03.2015 № 1/11-3319 та від 19.06.2019 № 3.4.3/87-19 мають місце лише за результатом зміни законодавства, а саме: втрати чинності постанови КМУ від 12 листопада 1997 року № 1260. Питання видачі дубліката диплома про вищу освіту особі, яка її здобула до 1991 року врегульовано п. 19 Порядку (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2016 № 1280). Відповідач вважає, що Миколаївський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у 1981 р. позивач закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю "Математика" і отримав диплом, який одразу повернув до ВНЗ через наявність орфографічних помилок. 21.06.2000 р. позивачу видано диплом ЛП № 011188 про закінчення Інституту за спеціальністю "Математика" та присвоєння кваліфікації "спеціаліста" - вчителя математики. Диплом 2000 р. є аналогом диплому 1981 р., однак позивач вважав що кваліфікаційний рівень "спеціаліст", що зазначений у дипломі, є помилковим і через те повернув диплом до Інституту, оскільки навчався в Інституті чотири роки, що відповідає терміну навчання за кваліфікаційним рівнем "бакалавр" а не "спеціаліст". Вказані обставини встановлені рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 814/1206/15.

12.05.2019 р. позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням повідомити, пункт Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, в якому зазначено, що особі, яка втратила диплом, який видавався до 1991 р., видається дублікат диплома спеціаліста (а. с. 8). Звернення зареєстроване за № ІЛ-9329439 та передано відповідачу.

Листом від 19.06.2019 р. № 3.4.3/87-19 відповідач із посиланням на норми законодавства повідомив позивача, що враховуючи відсутність затвердженої нормативно-правовим актом форми документа про вищу освіту без зазначення освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня), наразі, особі, яка здобула вищу освіту до 1991 р. в педагогічному інституті з 4-річним терміном навчання, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста (а. с. 6-7).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обставин, на які він посилається в позові, натомість відповідач надав обґрунтовані пояснення правомірності своїх дій, що підтверджується також листом від 19.06.2019 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч.3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст.15 Закону, відповідно до якої, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, обов`язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1) перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3) у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиві такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз`яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії/доктор мистецтва;

5) доктор наук.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

З 1993 року документи про вищу освіту видавалися закладами вищої освіти за зразками затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058 «Про затвердження переліку та зразків документів про освіту та вчені звання в Україні» (зі змінами).

Зазначеною постановою було затверджено зразки документів про вищу освіту: диплом молодшого спеціаліста, диплом молодшого спеціаліста з відзнакою, додаток до диплома молодшого спеціаліста; диплом спеціаліста, диплом спеціаліста з відзнакою, додаток до диплома спеціаліста.

Зразки документів про вищу освіту та додатки до них - диплом бакалавра, диплом бакалавра з відзнакою, додаток до диплома бакалавра; диплом магістра, диплом магістра з відзнакою, додаток до диплома магістра з відзнакою було затверджено у 1997 році (постанова КМУ від 16 квітня 1997 року М 354 «Про внесення змін і доповнень до переліку і зразків документів про вищу освіту та вчені звання в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058»).

Зазначені постанови КМУ № 1058 та № 354 втратили чинність на підставі постанови КМУ від 12 листопада 1997 року № 1260 «Про документи про освіту та

вчені звання» (зі змінами).

Постанова КМУ від 12 листопада 1997 року № 1260, на яку посилалось МОН в листі від 10.03.2015 р. № 1/11-3319, втратила чинність 22.05.2015 р.

Наразі питання виготовлення дублікатів документів про вищу освіту, врегульовано Порядком замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06 03.2015 № 249 (у редакції наказу Міністерства освіти науки України від 25.10.2016 № 1280), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 року за № 1496/29626.

Відповідно до п. 19 Порядку дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються вищим навчальним закладом (відокремленим структурним підрозділом) у разі:

1) втрати, викрадення, знищення тощо документа;

2) пошкодження документа, що призвело до порушення цілісності інформації;

3) неможливості встановити додаткову інформацію про первинний документ про вищу освіту, що необхідна для його підготовки до міжнародного обігу, проставлення апостиля та/або легалізації, через втрату, знищення чи недоступність архівів;

4) наявності помилок у документі;

5) зміни (корекції) статевої належності особи, на ім`я якої було видано документ;

6) невідповідності документа зразку, встановленому на дату його видачі;

7) неотримання особою документа протягом одного року з дати видачі, вказаної в документі;

8) неотримання особою документа у вищому навчальному закладі, що реорганізується шляхом приєднання, злиття чи ліквідації.

У дублікатах документа про вищу освіту та додатка до нього відтворюється вся інформація про документ про вищу освіту, що містилась у первинному документі про вищу освіту, сформована в ЄДЕБО згідно з Переліком на підставі Замовлення вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), якщо інше не передбачено цим Порядком. У дублікаті документа про вищу освіту та додатка до нього, що виготовляється відповідно до підпунктів 3-6 цього пункту, відтворюється оновлена інформація.

Дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються та видаються за письмовою заявою особи, на ім`я якої було видано документ про вищу освіту, що подається нею особисто або через уповноваженого представника до вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), що видав документ про освіту. Якщо вищий навчальний заклад, що видав документ, реорганізовано шляхом приєднання, злиття чи ліквідації, заява подається його правонаступнику.

У разі відсутності правонаступника вищого навчального закладу та у випадку, коли вищий навчальний заклад не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, вищий навчальний заклад не переміщений з тимчасово окупованої території України або з населеного пункту, визначеного Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, наведеним у додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р)), заява подається до Міністерства освіти і науки України, яке визначає вищий навчальний заклад, що видає особі дублікат документа про вищу освіту та додаток до нього.

У заяві про видачу дубліката зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, серія та номер документа, що посвідчує особу і громадянство, місце проживання, телефон (за наявності) особи, на ім`я якої було видано документ про вищу освіту; найменування вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу) та дата його закінчення; назва документа, дублікат якого замовляється; причина замовлення дубліката відповідно до підпунктів 1-8 цього пункту; інші відомості, які особа, на ім`я якої було видано документ про вищу освіту, вважає суттєвими для отримання дубліката; згода на обробку персональних даних від особи, на ім`я якої замовляється дублікат. У разі замовлення дубліката відповідно до підпунктів 2-6 цього пункту до заяви додається оригінал документа, дублікат якого необхідно виготовити.

Відповідальна особа вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), до якого надійшла заява про видачу дублікатів документа про вищу освіту та додатка до нього, протягом трьох робочих днів:

у разі необхідності уточнення або виявлення помилок в інформації, що міститься в ЄДЕБО, вносить уточнення та виправляє помилки, підтверджуючи відповідними документами, скановані копії яких завантажуються та зберігаються в ЄДЕБО;

формує та вносить в ЄДЕБО Замовлення на інформацію, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту.

Замовлення на інформацію, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, формується в ЄДЕБО відповідальною особою вищого навчального закладу на підставі інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, що міститься в ЄДЕБО. За відсутності в ЄДЕБО інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановані копії документів, що підтверджують здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти або факт видачі документа про вищу освіту, якими є: архівна довідка про навчання особи та виписка з журналу видачі документів про вищу освіту (титульної сторінки журналу та сторінки, на якій зроблено відповідний запис, що засвідчує факт отримання особою документа про вищу освіту) або акт знищення первинного документа про вищу освіту.

У разі якщо інформація про факт видачі первинного документа про вищу освіту відсутня в ЄДЕБО та недоступні, втрачені, знищені (частково знищені) архіви вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановану копію рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти або скановану копію офіційного листа відповідного компетентного органу, у якому підтверджено факт проставлення штампа "Apostille" Міністерства освіти і науки України або вчинення консульської легалізації, та у разі наявності - скановану копію первинного документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється.

У дублікаті додатка до документа про вищу освіту відтворюється інформація, отримана з таких одного або декількох джерел: архів вищого навчального закладу; ЄДЕБО; залікова книжка, у якій міститься інформація про виконання особою освітньої програми вищого навчального закладу та проходження атестації; засвідчена в установленому порядку копія первинного додатка до документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється; офіційний лист відповідного компетентного органу, у якому підтверджено факт проставлення штампа "Apostille" або вчинення консульської легалізації, та у разі наявності - копії первинного додатка до документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється.

У разі неможливості отримання інформації у додатку до документа про освіту проставляється примітка «Інформація недоступна у зв`язку з …..».

У правому верхньому куті дублікатів документа про вищу освіту та додатка до нього, виготовлених згідно з підпунктами 1-6 пункту 19 цього Порядку, вищим навчальним закладом (відокремленим структурним підрозділом) проставляється відмітка «Дублікат / Duplicate».

Дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються за формою (зразком), чинною на дату видачі дубліката.

Згідно з п. 20 Порядку у дублікатах документа про вищу освіту та додатка до нього відтворюється найменування, яке мав вищий навчальний заклад на дату закінчення його випускником. При цьому дублікат документа про вищу освіту підписується керівником або іншою уповноваженою особою та скріплюється печаткою вищого навчального закладу, який створив (сформував) Замовлення, із зазначенням дати підпису.

Дублікату документа про вищу освіту присвоюється в ЄДЕБО новий реєстраційний номер документа про вищу освіту.

Виготовлення та видача дублікатів документів про вищу освіту та додатків до них здійснюються вищим навчальним закладом (відокремленим структурним підрозділом) протягом двадцяти календарних днів з дати отримання заяви від особи, на ім`я якої було видано документ про вищу освіту.

Інформація про видачу дублікатів документів про вищу освіту вноситься вищим навчальним закладом (відокремленим структурним підрозділом) до журналу реєстрації виданих документів про вищу освіту.

Форми документів про вищу освіту державного зразка та додатки до них затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 12.05.2015 №525 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 22.06.2016 № 701), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 травня 2015 року за № 551/26996.

Зазначеним наказом затверджено такі форми документів про вищу освіту державного зразка:

форма диплома молодшого бакалавра;

форма диплома молодшого бакалавра з відзнакою;

форма додатка до дипломів молодшого бакалавра, молодшого бакалавра з

відзнакою;

форма диплома бакалавра;

форма диплома бакалавра з відзнакою;

форма диплома магістра;

форма диплома магістра з відзнакою;

форма додатка до дипломів бакалавра, бакалавра з відзнакою, магістра, магістра

з відзнакою європейського зразка;

форма диплома доктора філософії;

форма додатка до диплома доктора філософії європейського зразка;

форма диплома доктора наук;

зразок академічної довідки.

Відповідно до постанови КМУ від 31 березня 2015 року № 193 «Про документи про освіту (наукові ступені) державного зразка» документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатки до них, видані до набрання чинності цією постановою, є дійсними та не підлягають обміну; дипломи спеціаліста (спеціаліста з відзнакою), що видаються відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту", повинні містити інформацію, передбачену затвердженим цією постановою переліком для дипломів бакалавра (бакалавра з відзнакою), магістра (магістра з відзнакою), а дипломи молодшого спеціаліста (молодшого спеціаліста з відзнакою), що видаються відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону, - для дипломів молодшого бакалавра (молодшого бакалавра з відзнакою); дипломи бакалавра (бакалавра з відзнакою), що видаються випускникам, які вступили до вищих навчальних закладів, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 38, ст. 1147) та обрали напрям підготовки відповідно до переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3333), повинні містити інформацію про здобутий напрям підготовки (замість інформації про спеціальність та спеціалізацію).

Колегія суддів зазначає, що наразі відсутні нормативно-правові акти, що встановлюють еквівалентність документів про здобуття вищої освіти, виданих до 1991 року освітньо- кваліфікаційним (освітнім) рівням вищої освіти (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Таким чином, враховуючи визначення понять «спеціаліст», «магістр» у Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 (зі змінами), Законі України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-111 (зі змінами), поняття «магістр» Законі України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-УЇІ, вища освіта, здобута до введення в дію Закону України «Про освіту» 1991 року, фактично відповідає вищій освіті освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами даної справи підтверджено факт своєчасного надання відповідачем відповіді на звернення позивача від 12.05.2019 р. за № ІЛ-9329439. Відповідь відповідача містить посилання на нормативно-правові акти та висновок по суті поставленого позивачем питання.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Міністерство освіти і науки України повідомити позивачу достовірну правову інформацію, а саме: дублікат якого документа про вищу освіту може бути виданий особі, яка здобула вищу освіту до 1991 р., у разі втрати диплома, колегія суддів зазначає наступне.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що в листі від 10.03.2015 р. № 1/11-3319 та в листі від 19.06.2019 р. № 3.4.3/87-19 міститься, на його думку, різна інформація.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що з 2015 року по 2019 рік відбулись зміни у законодавстві, яким врегульовано питання, яке поставлено апелянтом, саме тому в листах можливе посилання на різні постанови Кабінету міністрів України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача при розгляді його звернення від 12.05.2019 р. за № ІЛ-9329439 відповідачем не порушені, оскільки відповідачем дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України, надано відповідь по суті поставленого питання та у визначений Законом № 393 строк.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя : А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик