УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №120/269/19-а

адміністративне провадження №К/9901/32132/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання рішення протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської міської ради Вінницької області, у якому просила :

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Козятинської міської ради від 21 січня 2019 року №19-к про переміщення ОСОБА_1 у відділ економіки, регіонального розвитку та інвестицій на посаду спеціаліста 1-ї категорії;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Козятинської міської ради №236-К від 14 грудня 2018 року "Щодо надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Козятинську міську раду винести розпорядження про встановлення ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50% відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року №1295 «Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів» та від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 31 (позачергової) сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 14 грудня 2018 року №1280 «Про внесення змін в рішення 7 сесії 7 скликання №208 «Про затвердження структури виконавчого комітету Козятинської міської ради та виконавчих органів міської ради від 20 травня 2016 року», в частині виведення зі штатного розпису з 31 грудня 2018 року у відділі містобудування та архітектури однієї штатної одиниці спеціаліста 1-ї категорії;

- стягнути з Козятинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 000 грн 00 коп., завдану порушенням її трудових прав (неправомірна догана, неправомірне звільнення, неправомірне переміщення та інші порушення трудових прав, вказані в позові).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував розпорядження Козятинської міської ради від 21 січня 2019 року №19-к про переміщення ОСОБА_1 у відділ економіки, регіонального розвитку та інвестицій на посаду спеціаліста 1-ї категорії.

Визнав протиправним та скасував розпорядження Козятинської міської ради від 14 грудня 2018 року №236-К "Щодо надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 ".

Зобов`язав Козятинську міську раду розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року №1295 "Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів" та Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Визнав протиправним та скасував рішення 31 (позачергової) сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 14 грудня 2018 року №1280 "Про внесення змін в рішення 7 сесії 7 скликання №208-VII "Про затвердження структури виконавчого комітету Козятинської міської ради та виконавчих органів міської ради" від 20 травня 2016 року" в частині виведення зі штатного розпису з 31 грудня 2018 року у відділі містобудування та архітектури посаду спеціаліста 1-категорії - 1 штатної одиниці.

Стягнув з Козятинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн 00 коп.

В решті позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Козятинської міської ради Вінницької області задоволено частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання рішення протиправним та скасування рішень - скасовано в частині задоволення позовних щодо визнання протиправним та скасування рішення 31 (позачергової) сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 14 грудня 2018 року №1280 "Про внесення змін в рішення 7 сесії 7 скликання №208-VII "Про затвердження структури виконавчого комітету Козятинської міської ради та виконавчих органів міської ради" від 20 травня 2016 року" в частині виведення зі штатного розпису з 31 грудня 2018 року у відділі містобудування та архітектури посаду спеціаліста 1-категорії - 1 штатної одиниці.

Прийнято у цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення 31 (позачергової) сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 14 грудня 2018 року №1280 "Про внесення змін в рішення 7 сесії 7 скликання №208-VII "Про затвердження структури виконавчого комітету Козятинської міської ради та виконавчих органів міської ради" від 20 травня 2016 року" в частині виведення зі штатного розпису з 31 грудня 2018 року у відділі містобудування та архітектури посади спеціаліста 1-категорії - 1 штатної одиниці - відмовлено.

Абзац четвертий резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року змінено, викладено у такій редакції:

"Зобов`язати Козятинську міську раду розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року №1295 "Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів" та Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з моменту поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1-категорії Управління містобудування, архітектури та містобудівного кадастру, з урахуванням висновків Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові суду від 15 листопада 2018 року у справі № 802/933/18-а."

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції позивачем 19 листопада 2019 року подано касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Пункт восьмий частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом другим частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту першого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір (спеціаліст першої категорії Управління містобудування, архітектури та містобудівного кадастру), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Правила, запроваджені пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають положенням статті 129 Конституції України, згідно якої основними засадами судочинства є, серед іншого, право на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями сформованими Європейським судом з прав людини, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Касаційний суд звертає увагу особи, яка звернулась із касаційною скаргою, що застосування критерію, який міститься у пункті другому частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховним Судом у цій справі було передбачуваним, справу розглянули та вирішили повноважні суди двох інстанцій, а заявник не вказав наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про судовий збір" врегульовано порядок повернення сплаченого судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі.

Так, відповідно до положень статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 166, 167, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання рішення протиправним та скасування рішень.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк