ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 389/319/17

адміністративне провадження № К/9901/43145/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.03.2017р. (суддя - Ткаченко Б.Б.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017р. (судді - Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати відповідача провести їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2016р. відповідно до довідки ТУ ДСА України в Кіровоградської області та виплатити з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.12.2016р. у зв`язку зі збільшенням заробітної плати працюючим суддям.

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.03.2017р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.12.2016р. по 31.01.2017р., виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідні посаді, з 01.12.2016р. по 31.01.2017р., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та виплатити різницю з урахуванням фактично сплаченого за цей період часу щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017р. змінено постанову суду першої інстанції в частині проведення виплат по 31.12.2016 року включно

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що з 30.09.2016р. набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402, відповідно до пункту 4 статті 142 якого передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Водночас, згідно статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» тимчасово, у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір, зокрема, щомісячного довічного грошового утримання, призначеного (перерахованого) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може перевищувати 10740 грн, а тому проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання не доцільно, оскільки такий буде обмежуватися максимальним розміром у 10740 грн.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 25.12.2014 №59-VІII позивача звільнено з посади судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Наказом в.о. голови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.12.2014р. №63-к позивача звільнено з посади судді цього суду з 25.12.2014р. у зв`язку з поданням заяви про відставку. (а.с. 10)

Судами встановлено, що стаж роботи позивача на посаді судді, який дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 32 роки 9 місяців, з них - стаж роботи на посаді судді - 28 років 00 місяців 3 дні, на посаді голови суду - 10 років 4 місяці 26 днів.

Позивач перебуває на обліку в Знам`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Зазначені обставини сторонами у справі не оспорюються.

Судами встановлено, що у грудні 2016 року позивач звернулась до Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із підвищенням суддівської винагороди працюючим суддям.

Листом Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 14.12.2016р. №4969/03-18 позивача повідомлено про те, що розмір її щомісячного грошового утримання з 08.06.2016. становить 23400 грн. З 30.09.2016р. набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402. Згідно пункту 4 статті 142 цього Закону у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Водночас, згідно статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» тимчасово, у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір, зокрема, щомісячного довічного грошового утримання, призначеного (перерахованого) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може перевищувати 10740 грн. (а.с. 11)

Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у разі зміни розміру грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді (в тому числі у зв`язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати), в обов`язковому порядку підлягає перерахунку також і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження його граничного розміру. Тобто при зміні з 01 грудня 2016 року розмір суддівської винагороди судді місцевого суду, зміні підлягає і щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке визначається у певних відсотках від зміненого 01 грудня 2016 року грошового утримання працюючого судді.

Посилання відповідача на положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до якого тимчасово з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може перевищувати 10740 грн, а відповідно і розмір раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання обмежується максимальним розміром 10740 грн суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки зміни до зазначеного вище Закону були внесені на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII, положення якого Конституційним Судом України визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 08.06.2016р.

Судом першої інстанції вирішено питання строку звернення до суду в порядку статті 99 КАС України.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 05.01.2017р., внесено зміни до частини 5 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Тобто, з 01.01.2017р. по 04.01.2017р. максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було обмежено. Таким чином, перерахунку і доплаті щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці підлягає тільки за грудень 2016 року, оскільки з 01.01.2017р. по 04.01.2017р. діяло обмеження на максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а з 05.01.2017 року розмір утримання перераховано відповідно до діючих норм, то суд першої інстанції помилково вказав кінцеву дату перерахування 31.01.2017р.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних підстав.

Так, на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (12.01.2015р.) діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI.

Відповідно до частини 3 статті 141 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, та визначено, що частина 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015р. №192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016 вказано, що не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII в частині скасування з 01.06.2015р. норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання призначається і нараховується відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Передбачено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

01.12.2016р. грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді змінилось, його розмір склав 1600 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 133 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Тобто при зміні з 01.12.2016р. розмір суддівської винагороди судді місцевого суду, зміні підлягає і щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке визначається у певних відсотках від зміненого 01.12.2016р. грошового утримання працюючого судді.

Пунктом 53 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VII внесено зміни до пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що тимчасово, по 31.12.2017р., максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Водночас Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. №1798-VIII, який набрав чинності 05.01.2017р. пункт 25 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIIIвикладено в новій редакції та в ній відсутнє таке обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, з 01.01.2017р. по 04.01.2017р. максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було обмежено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки з 01.12.2016р. підвищилась заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді, то, в даному випадку, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі позивач отримала також з 01.12.2016р.

Разом з тим, з 01.01.2017р. по 04.01.2017р. були чинними обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого не міг перевищувати 10740 грн. і позивачем в цій частині судові рішення не оскаржуються.

В ході розгляду справи судами встановлено і не заперечується сторонами, що з 05.01.2017р. щомісячне довічне грошове утримання судді позивачу виплачується в повному розмірі.

Питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах уже вирішувалось Верховним Судом у постанові від 28.02.2019р. у справі №686/6637/17, від 30.09.2019р. у справі №646/4150/17, від 24.07.2019р. у справі №686/13384/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висловлених у ній висновків.

Крім того, доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, співпадають із доводами, викладеними скаржником у запереченнях на позов та апеляційній скарзі, та їм була надана належна правова оцінка судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017р. та змінену постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.03.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук