Справа № 420/4866/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача Макаренко М.А.

представників відповідача Усачова А.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції) справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати Постанову від 02.07.2019 року №1325 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання».

визнати протиправною та скасувати Постанову від 02.07.2019 року №1326 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів регулювання».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відділом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у Одеській області в період з 27.05.2019 року по 07.06.2019 року проводилась планова виїзна перевірка з дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» Умов та правил провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та з виробництва електричної енергії за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року, за результатами проведення якої було складено Акт від 07.06.2019 року № 197 щодо дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 08.02.1996 № 3 та Ліцензійних Умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 року № 309.

В той самий період проводилась планова перевірка з дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» Умов та правил провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та з виробництва електричної енергії за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року, за результатами проведення якої було складено Акт від 07.06.2019 року № 198 щодо дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» вимог законодавства у сфері теплопостачання, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

За результатами перевірки на відкритому засідання, на підставі Актів перевірки №197 від 07.06.2019 року та №198 від 07.06.2019 року, було прийнято Постанову від 02.07.2019 року № 1325 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання» та Постанову від 02.07.2019 року № 1326 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів регулювання», які, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

По-перше: Підставою для прийняття оскаржуваних постанов стали Акти перевірки від 07.06.2019 року № 197 та № 198.

Відповідно до Акту планової перевірки від 07.06.2019 року (виробництво електричної енергії^-) № 197 встановлено наступні порушення:

пп. 5 п 2.3. постанови НКРЕКП від 22.03.2017 року № 309 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» (Ліцензійні умови №309 - далі) щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням;

п.п. 3.1.1. п. 3.1. Ліцензійних умов № 309, щодо обов`язку ліцензіата надавати НКРЕКП фінансову звітність, передбачену Мінфіном та Мінстатом України і додаткову звітність, визначену НКРЕКП в установленому порядку та п.п. 9 п. 2.3. Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень;

п.п. 20 п. 2.3. Ліцензійних умов № 309 в частині обов`язку розміщувати на веб-сайті ліцензіата річну фінансову звітність, яка підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором.

п.п. 9 п. 2.3. Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку Ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП;

п. 3.6.1. Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії № 3 щодо обов`язку Ліцензіата провадити ліцензовану діяльність згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами.

Відповідно до висновків Акту планової перевірки від 07.06.2019 року (виробництво теплової енергії) № 198 встановлено наступні порушення:

1) не надання до органу ліцензування документів, інформації та звітності, необхідних для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування;

2) обов`язку Товариства оприлюднювати на власному веб-сайті та в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, інформацію щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни, формування та виконання інвестиційної програми з виробництва теплової енергії та іншу інформацію відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».

За 2018 рік для АТ «Одеська ТЕЦ» інвестиційна програма не затверджувалась, то відповідно не могла бути опублікованою.

3) порушення щодо обов`язку Ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами.

Посилання на звітність з виконання Інвестиційних програм, як на підставу для висновків про її невиконання є недопустимим, оскільки вказані документи не є первинними в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та не можуть бути джерелом для отримання інформації про господарські операції з виконання/невиконання інвестиційних програм.

4) Порушення щодо надання звітності з господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, визначених НРКЕ та у частині обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи, інформація та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

Під час проведення перевірки всі форми, що є обов`язковими для подання до Комісії було надано на перевірку форма 1-НКРЕ та 6-НКРЕ.

5)Порушення щодо створення ліцензіатом відповідальних підрозділів та систем захисту від зовнішнього втручання в інформаційній мережі та системи управління.

Під час проведення перевірки, надано Положення про відділ Інформаційних технологій №09/1-П, відповідно до якого вбачається, що в 2019 році було створено на підприємстві ліцензіатом відповідальний підрозділ, що відповідав за системи захисту від зовнішнього втручання в інформаційній мережі та системи управління.

По-друге: Щодо застосування до відповідача санкцій.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання» було накладено штраф в розмірі 1700000,00 грн.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1326 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» було накладено штраф в розмірі 34 000,00 грн.

За період перевірки 2015-2018 роки, на Товариство не могли бути накладені стягнення у вигляді штрафу, оскільки це прямо було заборонено нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, в п. 2 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325, та в п. 2 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1326, Комісія діяла в межах заходів державного регулювання та зобов`язала АТ «Одеська ТЕЦ» вчинити певні дії та надати документи.

Так, відповідно до ст. З Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор здійснює державне регулювання в т.ч. шляхом державного контролю та застосування заходів впливу, проте відсутнє визначення, що саме відноситься до заходів впливу з боку Відповідача.

Щодо здійснення державного контролю, то він проводиться у формі планових та позапланових перевірок за наявності встановлених підстав діючим законодавством.

Отже, відповідач не мав права застосовувати санкції у вигляді зобов`язання АТ «Одеська ТЕЦ» вчинити певні дії (п. 2 резолютивної частини постанови № 1325 від 02.07.2019, п. 2 резолютивної частини постанови № 1326 від 02.07.2019), оскільки така санкція не передбачена вказаними Законами, що регулюють діяльність НКРЕКП.

По-третє: Щодо розміру штрафних санкцій та строків їх застосування.

Відповідно до п. 8.1. абз. 2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Відповідачу достовірно відомо, що АТ «Одеська ТЕЦ» перебувала в ліквідаційній процедурі з 13.12.2016 року по 15.01.2019 року. Провадження в справі про банкрутство було припинено лише в силу закону, а не у зв`язку з тим, що АТ «Одеська ТЕЦ» покращила свій фінансовий стан, та відновила свою платоспроможність.

Отже, доцільність застосування максимально можливого розміру штрафу до Товариства, що по суті є фінансовим банкрутом, не обґрунтована.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не виконала вимог власне затвердженого Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов від 14.06.2018 року № 428, щодо строків проведення відкритого слухання та прийняття на ньому рішення про притягнення до відповідальності ліцензіатів.

Відкрите слухання, на якому було розглянуто Акти про результати перевірок було проведено тільки 2 липня 2019 року з порушенням строків, та прийнято в той же день оскаржувані постанови.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 29.08.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання по справі призначено на 26.09.2019 року.

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

23.09.2019 року за вх. №34203/19 представником відповідача А. Усачовою (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

Оскаржувані Постанови № 1325 та № 1326 «Про накладення штрафу на АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» прийняті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в межах повноважень тау спосіб, визначений законодавством України, з огляду на наступне.

По-перше: Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 05.03.2019 року № 306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у II кварталі 2019 року» та посвідчень на проведення планової перевірки від 25.03.2019 № 161 та від 16.04.2019 № 185, НКРЕКП було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» Ліцензійних умов, та якою перевірявся період ліцензованої діяльності Товариства з 01.01.2015 по 31.12.2018 років, за результатами якої складено Акти від 07.06.2019 року № 197 та № 198, які розглянуті 02.07.2019 року на відкритому слуханні (за участю представника АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ») та прийнято постанови НКРЕКП № 1325 «Про накладення штрафу на АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та № 1326 «Про накладення штрафу на АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання».

По-друге: Щодо конкретних порушень Ліцензіата, за вчинення яких Постановою №1325 накладено штраф.

Порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема пункту 4.1 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585, щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 12.12.2016 № 2172 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ «Одеська ТЕЦ», інвестиційну програму в частині виробництва електричної енергії в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Порушення підпункту 5 пункту 2.3 Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням, зокрема пунктом 2 постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 309 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» щодо обов`язку ліцензіата подати до НКРЕКП документи і відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», протягом трьох місяців з дня офіційного опублікування цієї постанови.

Порушення підпункту 9 пункту 2.3 Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

У перший день перевірки з боку Ліцензіата не було надано жодного документа та інформації відповідно до питань зазначених у запитах від 02.04.2019 №47-27/094 та від 16.05.2019 №47-02-19/195.

Порушення підпункту 20 пункту 2.3 Ліцензійних умов № 309 щодо розміщення на веб-сайті ліцензіата у встановленому законом порядку річної фінансової звітності ліцензіата, обов`язково перевіреної незалежним аудитором.

Публікація річної фінансової звітності за 2017 та 2018 роки не у встановлений законом термін свідчить, що у період, що перевірявся, Товариство порушило підпункт 20 пункту 2.3 Ліцензійних умов №309 в частині обов`язку у встановленому законом порядку розміщувати на веб-сайті ліцензіата річну фінансову звітність яка підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором.

Щодо порушень, зазначених у Постанові №1326.

Порушення підпункту 17 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 щодо оприлюднення на власному веб-сайті та в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, інформації щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни. Формування та виконання інвестиційної програми з виробництва теплової енергії та іншої інформації відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».

Стосовно опублікування після складання Акта№ 198 інформації, що була відсутня на сайті АТ «Одеська ТЕЦ», слід зазначити, що Постанова № 1326 прийнята НКРЕКП 02.07.2019, а повідомлення про усунення зазначеного порушення Ліцензіатом було надіслано до НКРЕКП листом від 24.07.2019 №01/06-723.

Порушення підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених об`ємах за відповідними напрямками, розробленої, погодженої та схваленої відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585.

Порушення підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 щодо надання до органу ліцензування документів, інформації та звітності, необхідних для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.

Порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 щодо створення ліцензіатом відповідальних підрозділів та систем захисту від зовнішнього втручання в інформаційні мережі та системи управління.

По-третє: Щодо застосування до позивача штрафних санкцій.

Ліцензії АТ «Одеська ТЕЦ» не були анульовані, вони вважаються чинними у 2015-2018 роках, що, зокрема, є підставою для проведення перевірки дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» вимог Ліцензійних умов та накладення санкцій за їх порушення.

Відповідно до ст.22 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених ним Законом, законами України «Про ринок електричної енергії». «Про природні монополії». «Про питну воду та питне водопостачання». «Про ринок природного газу». «Про теплопостачання».

Статтею 31 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції, зокрема, за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн.).

По-четверте: Здійснення заходів державного регулювання, що передбачено Постановами № 1325 та № 1326, не є санкцією.

Зазначені в пунктах 2, 3, 4 резолютивної частини Постанови № 1325 та пунктах 2, 3 резолютивної частини Постанови № 1326 рішення НКРЕКП є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто є заходом державного регулювання, та прийняті відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП.

По - п`яте: Щодо дотримання НКРЕКП строків застосування санкцій.

Норми Закону про НКРЕКП є спеціальними при здійсненні НКРЕКП заходів контролю діяльності Ліцензіатів НКРЕКП, та мають вищу юридичну силу ніж підзаконний акт - Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок).

Таким чином, згідно з нормами Закону про НКРЕКП процедура перед призначенням до розгляду акту на засідання НКРЕКП є значно тривалішою, ніж терміни встановлені Порядком контролю, а тому, враховуючи вимоги вищої юридичної сили норм Законів України, мають бути

Законом про НКРЕКП. норми якого є спеціальними, не передбачено зобов`язання Регулятора щодо прийняття рішення про накладення санкцій у п`ятиденний термін з моменту виявлення порушення.

25.09.2019 року за вх. №34879/19 представником АТ «Одеська ТЕЦ» Г.М. Мішиною (т.в.о. генерального директора) подано відповідь на відзив.

07.11.2019 року за вх. №41656/19 представником позивача надані додаткові письмові пояснення, в яких підтримано позицію викладену у адміністративному позові і відповіді на відзив та, зокрема, зазначено, оскільки відповідачем було складено Акти перевірки №197 та №198, що не відповідають вимогам Порядку контролю №428, тому вони не є допустимими доказами та не могли стати підставою для прийняття постанов про накладення штрафу.

08.11.2019 року за вх. №41686/19 представником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано пояснення щодо розміру сум штрафів відповідно до Постанов №1325 та №1326.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Акціонерне товариства «Одеська ТЕЦ» (АТ «Одеська ТЕЦ» - далі), код ЄДРПОУ 05471158, знаходиться за адресою: 65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, буд., 29, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря відповідно даних є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 05.03.2019 № 306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІ кварталі 2019 року» та посвідчень на проведення планової перевірки від 25.03.2019 № 161 та від 16.04.2019 № 185, НКРЕКП було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» Ліцензійних умов, та якою перевірявся період ліцензованої діяльності Товариства з 01.01.2015 по 31.12.2018.

За результатом проведення планового заходу було складено Акти планової перевірки від 07.06.2019 № 197 та № 198.

02.07.2019 року, за результатами розгляду Актів № 197 та № 198 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представника АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ»), прийнято постанови НКРЕКП № 1325 «Про накладення штрафу на АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та № 1326 «Про накладення штрафу на АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання», якими було накладено штраф в межах розмірів, визначених статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та статтею 39 Закону України «Про теплопостачання», а також передбачено здійснення заходів державного регулювання.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ВИСНОВКИ СУДУ

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст.3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Приписами ст.19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 року по справі №640/18796/18 сформував правовий висновок, який відповідно до ст. 242 КАСУ, підлягає застосуванню, а саме:

«Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу зазначеної норми Основного Закону України вбачається, що діяльність органів державної влади (у даному випадку НКРЕКП) здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів».

Відповідно до Акту планової перевірки від 07.06.2019 року (виробництво електричної енергії) № 197, встановлено наступні порушення:

Щодо ненадання станом на 31.12.2018 року з боку АТ «Одеська ТЕЦ» до НКРЕКП у встановленому порядку відомості про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом від 27.06.2019 № 01/06-642 АТ «Одеська ТЕЦ» надіслала до НКРЕКП відомості про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, яке отримано НКРЕКП 01.07.2019 року. Отже, порушення усунуто, до прийняття постанови про застосування до Товариства штрафу.

Щодо обов`язку ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

З приводу цього порушення зазначаємо наступне. Фінансову звітність Товариства за 2015 - 2018 роки надсилалась до НКРЕКП та до Відділу НКРЕКП у Одеській області, крім того, вона була надана Комісії під час проведення перевірки.

Щодо не виконання обов`язку АТ «Одеська ТЕЦ» розміщувати на веб-сайті ліцензіата річну фінансову звітність, яка підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором.

Фінансова звітність за 2018 рік разом із аудиторським висновком опублікована на власному сайті на момент проведення перевірки. Фінансова звітність за 2017 рік опублікована на сайті після складання Акту № 197. Отже, це порушення, до прийняття постанови про застосування штрафу до Товариства було усунуто.

Щодо порушення АТ «Одеська ТЕЦ» п.п. 9 п. 2.3. Ліцензійних умов № 309 щодо обов`язку Ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

До моменту початку проведення перевірки з боку Відділу НКРЕКП у Одеській області було надіслано запити від 02.04.2019 року №47-27/094 та від 16.05.2019 № 47-02-19/195, якими витребувано ряд документації та інформації для проведення планової виїзної перевірки.

На момент початку проведення перевірки керівником АТ «Одеська ТЕЦ» був в.о. керівника Афонін Д.О., якого призначено на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 року в справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», до призначення керівника ПАТ «Одеська ТЕЦ» в установленому законом порядку, який до початку проведення перевірки, не надав комісії з перевірки жодного документа.

На підставі протоколу № 1 від 24.05.2019 року на засіданні Наглядової ради Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» призначено тимчасово виконуючого обов`язки Генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Мішину Ганну Миколаївну.

Реєстрація змін керівника юридичної особи - АТ «Одеська ТЕЦ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулась тільки 27.05.2019 року о 12-24 годині, тобто вже після часу початку планової перевірки. На підтвердження вказаного комісії з перевірки було надано копію виписки з ЄДРПОУ від 27.05.2019 року, копію наказу від 27.05.2019 року № 228 про вступ на посаду.

Т.в.о. генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Мішина Г.М. після проведеної реєстрації змін керівника юридичної особи АТ «Одеська ТЕЦ» в ЄДРПОУ, повідомила голову комісії з перевірки, що витребувані документи для проведення перевірки будуть надані в ході проведення перевірки.

Листом від 28.05.2019 № 01/06-491 та листом від 28.05.2019 № 01/06-492 на запити від 02.04.2019 року № 47-27/094 та від 16.05.2019 № 47-02-19/195 надані наявні у Товариства документи.

Після чого, комісією з перевірки складено Акт про відмову в наданні документів, необхідних для проведення перевірки від 28.05.2019 року № 47-27-094, в якому зазначено, що з боку керівника АТ «Одеська ТЕЦ» не надано документів, витребуваних в запитах від 02.04.2019 року № 47-27/094 та від 16.05.2019 № 47-02-19/195.

Судом встановлено, що вказане не відповідає дійсності, керівник АТ «Одеська ТЕЦ» не відмовляла в наданні документів.

Листом від 04.06.2019 року № 01/06-529 на запит від 03.06.2019 року № 47-02-19/227 надано наявні на Товаристві документи.

Щодо надання інших документів та інформації надано пояснення, що у зв`язку з ненаданням певних документів та інформації від попереднього керівника до т.в.о. керівника АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиної Г.М., немає можливості їх надати комісії з перевірки з об`єктивних причин.

Комісією з перевірки складено Акт про відмову в наданні документів, необхідних для проведення перевірки від 05.06.2019 року № 47-02-19/227, в якому зазначено, що з боку керівника АТ «Одеська ТЕЦ» не надано документів, витребуваних в запиті від 03.06.2019 року № 47-02-19/227.

Листом від 06.06.2019 року № 01/05-538 на запит від 05.06.2019 року №47-02-19/229 надано наявні у Товаристві документи.

Щодо надання інших документів та інформації було надано пояснення, що у зв`язку з ненаданням певних документів та інформації від попереднього керівника до Т.в.о. керівника АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиної Г.М., немає можливості їх надати комісії з перевірки з об`єктивних причин.

При цьому, комісією з перевірки складено Акт про відмову в наданні документів, необхідних для проведення перевірки від 06.06.2019 року № 47-02-19/229, в якому було зазначено, що з боку керівника АТ «Одеська ТЕЦ» не надано документів, витребуваних в запиті від 05.06.2019 року № 47-02-19/229.

Листом від 06.06.2019 року № 01/05-540 на запит від 05.06.2019 року № 47-02-19/231 надано наявні на Товаристві документи.

Щодо надання інших документів та інформації надано пояснення, що у зв`язку з ненаданням певних документів та інформації від попереднього керівника до Т.в.о. керівника АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиної Г.М., немає можливості їх надати комісії з перевірки з об`єктивних причин.

Комісією з перевірки складено Акт про відмову в наданні документів, необхідних для проведення перевірки від 07.06.2019 року № 47-02-19/231, в якому було зазначено, що з боку керівника АТ «Одеська ТЕЦ» не надано жодного документа, витребуваного в запиті від 05.06.2019 року № 47-02-19/231.

З огляду на встановлене, мали місце об`єктивні причини ненадання витребуваних документів в строк, визначений в цих запитах. Т.в.о. Генерального директора не відмовлялась від надання витребуваних документів, повідомила комісію про те, що її було зареєстровано тільки 27.05.2019 року об 12-24 годині, та зобов`язалась надати витребувані документи, що залишились наявними на підприємстві, оскільки попереднім керівником жодного документа їй передано не було.

В свою чергу, Комісією з перевірки документи, що були надані з боку Товариства вивчено та описано в Акті перевірки від 07.06.2019 № 179, що спростовує сам факт ненадання всього переліку документів, крім того, підтвердженням надання документів є листи з боку АТ «Одеська ТЕЦ» та перелік наданих документів до перевірки.

Вказані фактичні обставини не було враховано під час прийняття постанови про застосування санкцій до АТ «Одеська ТЕЦ», не було обґрунтовано їх відхилення чи спростування будь-яким чином.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно.

Європейській суд з прав людини вказував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення "Москаль проти Польщі").

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).

Так, Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 не передбачено складання Акту про відмову в наданні документів, необхідних для проведення перевірки. Нормативними документами, що регулюють діяльність НКРЕКП, не затверджено форму Акту про відмову в надання документів, необхідних для проведення перевірки.

Відповідно до п. 5.2. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, встановлено, що відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки). При відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки складають акт перевірки, в якому фіксується факт відмови (далі - акт про відмову).

З урахуванням п. 5.2. Порядку № 428, оскільки АТ «Одеська ТЕЦ» не надало всіх необхідних документів для перевірки та інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, комісія мала скласти Акт перевірки по кожному з видів провадження господарської діяльності, в яких викласти факт відмови в проведенні перевірки, причини відмови та додати відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата.

Тоді як, НКРЕКП на підставі норм Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, склало Акти перевірки № 197 та № 198 від 07.06.2019 року, в якому виклало свої висновки з приводу обов`язкових питань під час проведення перевірки та встановлення порушень Ліцензійних умов, при цьому, за відсутності повного витребуваного пакету документів.

Зазначені порушення Порядку від 14.06.2018 року № 428 не були враховані відповідачем під час проведення відкритого слухання та прийняття оскаржуваних постанов.

Щодо невиконання інвестиційної програми 2015 року з боку АТ «Одеська ТЕЦ» у зв`язку з не освоєнням частини коштів та перевищенням запланованої вартості фінансування станом на 01.01.2016 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 44.1. ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для обліку та визначення господарських операції, як в бухгалтерському так і в податковому обліку є первинні документи, що містять в обов`язковому порядку зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

За відсутності дослідження первинних документів, висновки комісії щодо освоєння коштів, перевищення витрат фінансування інвестиційних програм за 2015 та 2017 рік є передчасними та необгрунтованими.

Щодо посилання на звітність з виконання Інвестиційних програм, як на підставу для висновків про її невиконання, суд не приймає, оскільки вказані документи не є первинними в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та не можуть бути джерелом для отримання інформації про господарські операції з виконання/невиконання інвестиційних програм.

Після складання Акту № 197, для розгляду питання про застосування санкцій до АТ «Одеська ТЕЦ» Відділом НКРЕКП у Одеській області складено до проекту постанови НКРЕКП обґрунтування про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов обґрунтування, та було викладено на сайті НКРЕКП.

Відповідно до обґрунтування до проекту постанови щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, зазначено, «Щодо проведеного аналізу виконання інвестиційних програм, відображеного в Акті перевірки, зазначаємо, що у зв`язку з ненаданням комісії з перевірки первинних документів щодо виконання інвестиційній програм за 2015 та 2017 роки, зробити висновки щодо достовірності інформації поданих звітів, визначити суми виконання та/або недофінансування (отриманої економії) немає можливості».

НКРЕКП вказує на неможливість проведення аналізу первинних документів, що унеможливлює формування висновку про невиконання інвестиційної програми.

Крім того, в цій частині комісія з перевірки вдруге зазначила про порушення з боку АТ «Одеська ТЕЦ», адже у зв`язку з ненаданням документів до перевірки вже було зазначено порушення в четвертому пункті опису, що вказує на відсутність підстави для притягнення до відповідальності АТ «Одеська ТЕЦ» двічі за одне й те саме порушення відповідно до ст. 61 Конституції України.

Відповідно до висновків Акту планової перевірки від 07.06.2019 року (виробництво теплової енергії) № 198, встановлено наступні порушення:

Щодо порушення обов`язку Товариства оприлюднювати на власному веб-сайті та в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, інформацію щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни, формування та виконання інвестиційної програми з виробництва теплової енергії та іншу інформацію відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення». Під час проведення перевірки Комісією встановлено, що, на офіційному веб-сайті Товариства відсутня інформація стосовно господарської діяльності з виробництва теплової енергії, а саме інформація щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни, формування та виконання інвестиційної програми з виробництва за 2017 та 2018 роки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що комісією з перевірки зазначено про відсутність інформації на сайті в т.ч. щодо інвестиційної програми за 2018 рік. За 2018 рік для АТ «Одеська ТЕЦ» інвестиційна програма не затверджувалась, то відповідно не могла бути опублікованою.

Відповідно до п.п. 17 п. 3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308, при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог оприлюднювати на власному веб-сайті та в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, інформацію щодо тарифу на виробництво теплової енергії та його зміни, формування та виконання інвестиційної програми з виробництва теплової енергії та іншу інформацію відповідно до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», суб`єктами господарювання, що забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у статті 1 цього Закону, є у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води - теплопостачальна організація, суб`єкт господарювання, що надає послуги з централізованого постачання гарячої води (крім інформації, зазначеної у пунктах 3, 4 частини першої статті 1 цього Закону). Доступ до інформації, зазначеної у пунктах 1, 2, 5-14 частини першої статті 1 цього Закону, забезпечується відповідними суб`єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», суб`єкти господарювання у сферах постачання електричної енергії, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, інвестиційні програми яких відповідно до законодавства підлягають погодженню органами місцевого самоврядування, забезпечують доступ до інформації про такі інвестиційні програми шляхом розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та/або на інформаційних стендах погодженої інвестиційної програми.

Нормами спеціального Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», на які Відповідач посилається в Ліцензійних умовах № 308, не передбачено обов`язку для теплогенеруючої організації публікувати в ЗМІ інформацію про тарифи на теплову енергію та інформацію про інвестиційну програму та її виконання.

Отже, порушення в частині відсутності публікації необхідної інформації в ЗМІ не відповідає приписам чинного законодавства.

Щодо публікації вказаної інформації на сайті, то після складання Акту вказана обов`язкова необхідна інформація опублікована. Отже, порушення усунуто до прийняття постанови про застосування до Товариства штрафу.

Щодо порушення обов`язку Ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства.

За результатами аналізу виконання інвестиційної програми відповідно до наданої інформації встановлено, що ліцензіатом при виконання інвестиційних програми допущено перевищення фінансування понад 5% на суму 3 631,7 тис. грн. при цьому отримана економія при виконанні заходів становить 2 061,7 тис. грн. Водночас фактично отримані джерела фінансування становлять 10 660,5 тис. грн. та фактичне освоєння профінансованих коштів 11 652,9 тис. грн.

Згідно з наданими АТ «Одеська ТЕЦ» звітними даними з виконання схваленої інвестиційної програми на 2017 рік, Ліцензіатом фактично профінансовано заходів з ІП 2017 року на загальну суму 228,0 тис. грн. (без ПДВ), що складає 2,8 % від запланованої суми, при цьому фінансування та виконання інвестиційної програми на 2017 рік по діяльності з виробництва теплової енергії не відбувалось.

У зв`язку з ненаданням з боку попереднього керівника АТ «Одеська ТЕЦ» певних документів та інформації до Т.в.о. генерального директора АТ «Одеська ТЕЦ» Мішиної Г.М., АТ «Одеська ТЕЦ» не могла їх надати комісії з перевірки.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 44.1. ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для обліку та визначення господарських операції, як в бухгалтерському так і в податковому обліку є первинні документи, що містить в обов`язковому порядку зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

НКРЕКП приходить до висновку про не освоєння коштів, перевищення витрат фінансування інвестиційних програм, без дослідження первинних документів за вказані періоди. З огляду на вказане такі висновки комісії є передчасними та необґрунтованими.

Суд також не приймає, посилання на звітність з виконання Інвестиційних програм, як на підставу для висновків про її невиконання, оскільки вказані документи не є первинними в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та не можуть бути джерелом для отримання інформації про господарські операції з виконання/невиконання інвестиційних програм.

Після складання Акту № 198, для розгляду питання про застосування санкцій до АТ «Одеська ТЕЦ» відділом НКРЕКП у Одеській області складено обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов і викладено на сайті НКРЕКП.

Відповідно до обґрунтування до проекту постанови щодо провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, зазначено, що «Щодо проведеного аналізу виконання інвестиційних програм, відображеного в Акті перевірки, зазначаємо, що у зв`язку з ненаданням комісії з перевірки первинних документів щодо виконання інвестиційних програм за 2015 та 2017 роки, зробити висновки щодо достовірності інформації поданих звітів, визначити суми виконання та /або недофінансування (отриманої економії) немає можливості».

З урахуванням неможливість проведення аналізу первинних документів, висновок відповідача про невиконання інвестиційної програми є необґрунтованим.

Щодо надання звітності з господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, визначених НРКЕ та у частині обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи, інформація та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.

В ході перевірки Комісією встановлено, що відповідно до наданих Ліцензіатом звітів про доставку та повідомлень про вручення поштових відправлень, за період 2015-2018 років, Товариством до НКРЕКП та відділу НКРЕКП у Одеській області звітність надавалась з порушенням строків та обсягів надання.

В ході проведення перевірки всі форми, що є обов`язковими для подання до Комісії надано на перевірку форма 1-НКРЕ та 6-НКРЕ.

Щодо створення ліцензіатом відповідальних підрозділів та систем захисту від зовнішнього втручання в інформаційній мережі та системи управління.

Перевіркою встановлено, що заходи забезпечення інформаційної та кібербезпеки засобів провадження ліцензованої діяльності (в тому числі, інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління, тощо), а також реалізації системи захисту об`єктів критичної інфраструктури за період 2015-2018 років ліцензіатом не розроблялись.

Відповідно до обґрунтування до проекту постанови щодо провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії зазначено, що «В ході проведення контрольного заходу ліцензіатом не було надано до перевірки більшу частину інформації та первинних документів у зв`язку з її відсутністю, як на паперових носіях так і на автоматизованих (комп`ютерних) системах, що свідчить про відсутність проведення заходів забезпечення систем захисту від зовнішнього втручання в інформаційні мережі та системи управління (в тому числі, інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління, тощо), а також реалізації системи захисту об`єктів критичної інфраструктури за період 2015-2018років (розроблений та затверджений план заходів за перевіряємий період Ліцензіатом до перевірки не надавався)».

Під час проведення перевірки, з боку АТ «Одеська ТЕЦ» надано Положення про відділ Інформаційних технологій № 09/1-П, відповідно до якого вбачається, що в 2019 році створено на підприємстві ліцензіатом відповідальний підрозділ, що відповідав за системи захисту від зовнішнього втручання в інформаційній мережі та системи управління.

Висновок про ненадання до перевірки більшої частини інформації та первинних документів є підтвердженням відсутності проведення заходів забезпечення систем захисту від зовнішнього втручання в інформаційні мережі та системи управління, а також реалізації системи захисту об`єктів критичної інфраструктури за період 2015-2018 років не має жодного логічного зв`язку.

В цій частині комісія з перевірки зазначила про порушення з боку АТ «Одеська ТЕЦ», у зв`язку з ненаданням документів до перевірки, що вказує на відсутність підстав для притягнення до відповідальності АТ «Одеська ТЕЦ».

Щодо постанов якими було застосовано санкції до АТ «Одеська ТЕЦ».

Відповідно до п. 1 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання» накладено штраф в розмірі 1 700 000 грн.

Крім того, в п. 1 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1326 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» накладено штраф в розмірі 34 000 грн.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 15.06.2001 року порушено провадження в справі про визнання банкрутом АТ «Одеська ТЕЦ».

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» (в редакції, що діяв на час розгляду справи), протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

На підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2015 року в справі про визнання банкрутом АТ «Одеська ТЕЦ» було введено процедуру санації та призначено керуючого санацією.

На підставі постанови Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 року АТ «Одеська ТЕЦ» було визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, крім іншого:

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» було створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.07.2001 року №326. Держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» в розмірі 99, 9895 %.

Під час розгляду справи про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» прийнято Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» № 2269 від 18.01.2018 року, який набрав чинності 07.03.2018 р.

Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» № 2269, справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Відповідно до п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 року припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Слід зазначити, що законодавець, встановлюючи норму закону про обов`язковість припинення провадження у справах про банкрутство державних підприємств (в т.ч. підприємств, в статутному капіталі яких є 50% акцій та більше належить державі), також встановив обмеження певних дій щодо таких підприємств після припинення провадження в справі про банкрутство. Підприємство фактично залишається банкрутом, але тільки в силу Закону «скасовується» такий його статус.

Відповідно до п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Відповідачем проводилась перевірка за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року, тобто під час планової перевірки встановлювались факти наявності або відсутності порушень в діях ліцензіата під час провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії за цей період.

За порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії було застосовано ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії». При цьому, Закон України «Про ринок електричної енергії» набрав законної сили з 11 червня 2017 року, тобто дія цього Закону почала поширюватися на правовідносини та здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії тільки з 11.06.2017 року. До 11.06.2017 року діяв Закон України «Про електроенергетику», який передбачав застосування штрафних санкцій в розмірі меншому, ніж встановлено в Законі України «Про ринок електроенергії».

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що дії Відповідача по застосуванню штрафних санкцій суперечать Закону України «Про ринок електроенергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року по справі № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), визначено, що «...до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.».

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за період перевірки 2015-2018 роки, накладення на Товариство стягнення у вигляді штрафу, прямо заборонено нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325 «Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання» в межах заходів державного регулювання зобов`язано АТ «Одеська ТЕЦ» вчинити певні дії та надати відповідачу документи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти в спосіб та в межах повноважень, встановлених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено відповідальність за порушення законодавства в сфері енергетики та розмір штрафів за різні види таких порушень. Інших санкцій, ніж застосування штрафів за порушення законодавства в сфері енергетики не встановлено.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», який було застосовано Відповідачем при призначенні штрафних санкцій, у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», встановлено право уповноважених органів застосовувати до суб`єктів господарювання штрафні санкції у вигляді штрафів встановлених розмірів. Інших видів санкцій за порушення законодавства під час провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, не передбачено.

В п. 2 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325, та в п. 2 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1326, Комісія діяла в межах заходів державного регулювання та зобов`язала АТ «Одеська ТЕЦ» вчинити певні дії та надати документи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор здійснює державне регулювання в т.ч. шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Щодо здійснення державного контролю, то він проводиться у формі планових та позапланових перевірок за наявності встановлених підстав діючим законодавством.

З огляду на вказані приписи чинного законодавства у відповідача відсутні правові підстави для застосовування санкцій у вигляді зобов`язання АТ «Одеська ТЕЦ» вчинити певні дії (п. 2 резолютивної частини постанови № 1325 від 02.07.2019, п. 2 резолютивної частини постанови № 1326 від 02.07.2019), така санкція не передбачена вказаними Законами, що регулюють діяльність НКРЕКП.

Під час початку здійснення перевірки АТ «Одеська ТЕЦ» надала пояснення щодо підстав, з яких не може надати всіх документів, витребуваних комісією.

Зобов`язуючи АТ «Одеська ТЕЦ» надати документи, на підставі яких здійснено відображення показників у звітах, поданих до НКРЕКП, відповідач аналогічно усвідомлював неможливість надання цих документів, оскільки на теперішній час первинних документів, на підставі яких було відображено показники в звітах до НКРЕКП не передано від попереднього керівника до діючого керівника.

Відповідач, в порушення приписів чинного законодавства, застосував санкції, які не передбачені діючим законодавством, зобов`язав АТ «Одеська ТЕЦ» здійснити дії, які завідомо не можливо виконати, що суперечить встановленим принципам діяльності відповідача в їх основному законі, та принципам застосування санкцій до суб`єкта, що порушив норми права.

В п. 3 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1325, Комісія зобов`язала Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики спільно із Департаментом ліцензійного контролю на підставі документів, наданих з боку АТ «Одеська ТЕЦ» відповідно до п.п. 3 п. 2 резолютивної частини постанови підготувати проект рішення щодо коригування структури тарифу на відпуск електричної енергії, та в разі їх ненадання винести проект рішення щодо коригування структури тарифу на відпуск електричної енергії на суму коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за період 2015-2018 року.

При цьому, зазначення, що в разі ненадання документів, визначених п.п. 3 п. 2 резолютивної частини постанови, доручено розглянути питання щодо коригування структури тарифу на виробництво електричної енергії, що не відповідає дійсності, оскільки в п. 2 резолютивної частини постанови № 1325 є тільки підпункт 1 та підпункт 2, підпункт 3 відсутній, відповідно не визначено Комісією у зв`язку з ненаданням саме яких документів буде доручено розглянути питання щодо коригування структури тарифу на виробництво електричної енергії.

Як зазначено, в п. 3 резолютивної частини постанови від 02.07.2019 року № 1326, Комісія зобов`язала Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики спільно із Департаментом ліцензійного контролю розглянути надані документи, наданих з боку АТ «Одеська ТЕЦ» та підготувати проект рішення щодо коригування структури тарифу на виробництво теплової енергії, та в разі їх ненадання винести проект рішення щодо вилучення коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії.

Не зазначено, за який період підлягає вилучення коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії.

Методика формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що затверджена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.08.2017 № 991, Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність НКРЕКП, не містить права, або повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на вилучення коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності.

Отже, на прийняття рішення в п. 3 резолютивної частини Постанови від 02.07.2019 року № 1235 про внесення проекту рішення щодо вилучення коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за 2015-2018 роки та приймати рішення в п. 3 резолютивної частини Постанови від 02.07.2019 року № 1236 про внесення проекту рішення щодо вилучення коштів, отриманих від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії не має законодавчо визначених підстав.

Як наслідок, НКРЕКП зобов`язав Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики спільно із Департаментом ліцензійного контролю здійснити дії, які не відповідають Методиці, затвердженій постановою від 01.08.2017 № 991, Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині об`єму повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Щодо розміру призначених штрафних санкцій та строків їх застосування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Закон України «Про теплопостачання», і Закон України «Про ринок електроенергії», і Закон України «Про електроенергетику» містили розміри штрафів від мінімального «порогу» до максимального.

Як зазначено в ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», покарання має бути призначено пропорційно вчиненому порушенню, та мати стимулюючий вплив.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за одним з таких принципів - здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до п. 8.1. абз. 2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Принцип пропорційності, на відміну від інших загальноправових принципів, спрямований безпосередньо на визначення необхідності втручання державних органів у права та свободи осіб, ступеня такого втручання і має на меті захист прав та свобод від надмірного правообмеження.

Принцип пропорційності зазвичай пов`язується зі справедливістю, яка є складною та багатогранною категорією. Ще Аристотель поєднував розподільчу справедливість із категорією «пропорційності» і зазначав, що «справедливе є щось пропорційне. Пропорційність - це середина, і справедливе полягає в пропорційності».

З часом ідею пропорційності було втілено у принцип пропорційності, сформований практикою Федерального Конституційного Суду Німеччини (який ще у 1965 році в одному зі своїх рішень визначив його неписаним конституційним принципом, який походить з принципу верховенства права) та Європейського суду з прав людини. Цей принцип полягає у пропорційно обґрунтованому співвідношенні між метою обмеження певного права людини і засобами, що використовуються державою для такого обмеження. Його призначення насамперед виявляється у стримуванні втручання держави у права людини та збалансуванні публічних і приватних інтересів, внаслідок чого обмеження прав людини державними органами заради відповідного публічного інтересу повинно бути виправдано, а міра цих обмежень має бути необхідною та обґрунтованою.

Юридична відповідальність має на меті досягти основних результатів, яких прагне досягти Держава, притягуючи правопорушника до відповідальності.

Метою юридичної відповідальності є, зокрема, охорона правопорядку; захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань; виховання правопорушника, тобто вплив на його свідомість з метою недопущення ним повторного вчинення проступку (злочину); профілактика правопорушень, тобто вплив на інших осіб для запобігання правопорушенням з їхнього боку.

Одним з принципів юридичної відповідальності є її доцільність, що полягає у відповідності міри впливу, яка застосовується до правопорушника, меті юридичної відповідальності. Тобто міра відповідальності повинна бути такою, щоб вона сприяла виправленню та перевихованню правопорушника. Якщо ж мета юридичної відповідальності досягнута, то доцільність припускає пом`якшення відповідальності або навіть звільнення від неї у випадках малозначності правопорушення, відсутності шкідливих наслідків тощо.

Згідно абз. б) п. 4 ч. 4 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках.

Законодавець визначив, що розмір штрафу, який підлягає застосуванню може бути від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів у пропорційно обґрунтованому співвідношенні.

АТ «Одеська ТЕЦ» перебувала в ліквідаційній процедурі з 13.12.2016 року по 15.01.2019 року. Провадження в справі про банкрутство було припинено лише в силу закону, а не у зв`язку з тим, що АТ «Одеська ТЕЦ» покращила свій фінансовий стан, та відновила свою платоспроможність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час розрахунку розміру штрафів за порушення НКРЕКП повинен керуватися засадами пропорційності, недискримінаційності та розумності:

- пропорційність передбачає співмірність розміру санкцій, які мають на меті не лише покарання за вчинене правопорушення, але й стримування від вчинення чи продовження таких порушень, з масштабом та характером порушення;

- недискримінаційність означає неприпустимість застосування до суб`єктів господарювання різних підходів в аналогічних випадках;

- розумність означає, що розмір штрафу має визначатися з урахуванням значення фактичних обставин кожного випадку для забезпечення справедливого балансу між публічними інтересами та правами й свободами учасників правовідносин.

Застосування штрафних санкцій не повинно призводити до позбавлення суб`єкта господарювання можливості конкурувати або до неможливості задоволення споживчого попиту.

З огляду на встановлене НКРЕКП під час прийняття рішень про застосування штрафних санкцій не керувалося засадами пропорційності, недискримінаційності та розумності.

Окремо також слід зазначити, що відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким керується Регулятор, визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Отже, суд критично ставиться до заперечень відповідача стосовно неможливості врахування усунення порушень, оскільки такі порушення мали місце в минулому, так як вказана норма закону прямо передбачає таку можливість та є фактично стимулюючою нормою.

Крім того, застосування до Товариства максимального розміру штрафу по двом видам господарської діяльності, що перевірялась та надання вказівки Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики спільно із Департаментом ліцензійного контролю щодо підготування проекту рішення про вилучення коштів отриманих від двох видів господарської діяльності (що є неправомірним з інших підстав), не відновить будь-яких «порушених» прав, не будуть ефективними в даній ситуації, а сприятиме та стимулюватиме погіршення фінансового стану Товариства та неможливості взагалі здійснювати господарську діяльність.

Також, під час розгляду питання про призначення санкцій до Товариства, Відповідачем взагалі не було враховано, що деякі порушення, виявлені під час перевірки, вже було усунене, та розмір та об`єм штрафних санкцій, зазначених в проекті постанов, не було зменшено.

Відповідно до п. 5.4. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

Так Акти про результати перевірки по двом видам провадження господарської діяльності було прийнято 7 червня 2019 року, в цей же день надано ліцензіату.

Протягом п`яти робочих днів, а саме - 13.06.2019 АТ «Одеська ТЕЦ» направила поштою свої письмові пояснення до кожного з Актів. Письмові пояснення було отримано НКРЕКП 18.06.2019 року.

Так, Відповідач мав провести відкрите слухання, на якому розглянути Акти про результати перевірок в термін до 21.06.2019 року та за результатами їх розгляду прийняти рішення про застосування до АТ «Одеська ТЕЦ» санкцій.

Відкрите слухання, на якому було розглянуто Акти про результати перевірок було проведено тільки 2 липня 2019 року з порушенням строків, та прийнято в той же день оскаржувані постанови.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Саме для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі повноважень наданих ст. 19 Закону України «Про Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП було затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов 14.06.2018 року № 428.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», одним з основних принципів діяльності НКРЕКП визначено законність, тобто Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та її територіальні органи під час виконання своїх повноважень, зобов`язані неухильно додержуватися вимог діючого законодавства.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не виконала вимог власне затвердженого Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов від 14.06.2018 року №428, щодо строків проведення відкритого слухання та прийняття на ньому рішення про притягнення до відповідальності ліцензіатів.

Вказаний Порядок є «правовою процедурою» за якою повинен діяти відповідач і дотримання якої є його обов`язком.

Так, за визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття «процедури» -це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття «процес» - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв`язок дотримання «належної процедури» та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов`язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Саме поняття «право» (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов`язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Мірило правовладдя» (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)

Викладене дозволяє вжити поняття «правова процедура», що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя».

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure- справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення Регулятором «правової процедури» при прийняті спірних рішень.

До того ж, ще необхідно зазначити й про те, що у відповідності до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок державних асигнувань на користь Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 02.07.2019 року №1325 "Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів регулювання".

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 02.07.2019 року №1326 "Про накладання штрафу на АТ «Одеська ТЕЦ» за порушення ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів регулювання".

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь АТ «Одеська ТЕЦ» суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією № 1763 від 24.07.2019 року у сумі 38 420,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Акціонерне товариств "Одеська ТЕЦ" - адреса: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158, телефон: (048) 738 62 51, електронна пошта: office@otec.odessa.ua

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133, тел. (044) 204 70 20 , e-mail: box@nerc.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.