Справа № 359/8631/19

Провадження № 2-а/359/221/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Буряк Ю.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради Київської області про визнання неправомірними дії відповідача та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29.082019 №5,-

В С Т А Н О В И В:

12.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову №5 від 29.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок за відсутності у його діях складу зазначеного правопорушення та закрити провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 адміністративного стягнення ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно постанови №5 від 29.08.2019 року (а.с.1-3).

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. Він був запрошений відповідачем на засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради Київської області на 29 серпня 2019 року, де йому було оголошено, що він притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

Вказані дії відповідача він вважає незаконними, зазначає, що притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, в якому відсутня його вина. Відповідачем не бу надано належних і допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст152 КУпАП. Також, зазначає, що відповідачем грубо порушені вимоги ч.1 ст.276 КУпАП, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протоко про адміністративне правопорушення складається протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Всупереч даної норми, відповідачем не було з`ясовано, чому згідно протоколу АА №243282 від 18.07.2019 було виявлено правопорушення, вчинене 05.07.2019. Звертає увагу, що згідно ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом ()посадовою особою , правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, але відповідач не надав йому жодних доказів, що відповідач є тією особою, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, та не повідомлено, коли відповідач отримав протокол про адміністративне правопорушення АА №243282 від 1807.2019.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду( а.с.10).

Відповідачем подано відзив, за змістом поданого відзиву відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що 05 серпня 2019 року на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради надійшов протокол АА №243282 від 18.07.2019, наданий Білокуракинським відділом поліції ГУ Національної поліції в Луганській області, суть якого полягала в тому, що 05 липня 2019 року близько 20 год. 00 хв., у смт.Білокуракинському, Луганської області, виявлено факт порушення позивача гр. ОСОБА_2 , а саме: по вул. АДРЕСА_1 , на території стадіону «Здоров`я», розмістив елементи зовнішньої реклами, чим порушені п.п.6.2.9 (розміщувати елементи зовнішньої реклами, рекламоносії лише на підставі проектно-дозвільної документації у відповідності з Правилами розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах територіальної громади) Правил благоустрою смт.Білокуракинського Луганської області, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Зазначає, що 29 серпня 2019 року відбулося засідання комісії, на яке було запрошено позивача. На засіданні зачитано протокол про адміністративне правопорушення ст.152 КУпАП, у якому прописано суть правопорушення, ознайомлено з поясненнями свідків правопорушення. Зазначено, що згідно з ч.6 ст.276 КУпАП адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника, а також, що позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 3 Також зазначено, що адміністративна комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради діє на підставі рішення виконавчого комітету від 21 січня 2019 року №23 у визначено складі, голова комісії -Корнійчук ОСОБА_3 , перший заступник міського голови, секретар комісії – Буряк Юлія Вікторівна, головний спеціаліст відділу з питань НС та ЦЗН . Зазначено, що розгляд справи відбувся у визначений законом п`ятнадцятиденний строк, і позивач був повідомлений та з`явився на засідання 29 серпня 2019 року. Стверджують, що адміністративна комісія всебічно розглянула протокол, з`ясувала обставини, які мали значення для правильного вирішення справи, пояснення позивача, свідків, які надавалися Білокуракинському ВП ГУ НП в Луганській області у письмовому вигляді., встановили, що позивач розмістив елементи зовнішньої реклами, рекламоносії без проектно-дозвільної документації, чим порушив Правила благоустрою смт.Білокуракинського Луганської області, затверджені рішенням Білокуранкинської селищної ради сьомого скликання від 01.06.2016 №9/3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив її задовольнити, додатково пояснив наступне. На стадіоні в смт.Біокуракинському проводився турнір. Він разом із ОСОБА_4 з дозволу директора стадіону закріпили агітаційний плакат з політичною рекламою на конструкції зі спортивною рекламою стадіону. Повісили на два дні, та 7 липня виявили, що банер відсутній, про його викрадення подали заяву до Білокуракинського відділу поліції, працівники кого декілька днів вживали заходи, щоб встановити місцезнаходження плакату, після чого був складений зазначений в позові прокол про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП. Звертає увагу, плакат розміщували на вже встановленій рекламній конструкції, на підтвердження чого надає фото, а також що рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білокуракинської селищної ради на ОСОБА_4 накладено стягнення – попередження, враховано, що збитків селищу завдано не було.

Представник відповідача Буряк Ю.В. у судовому засіданні проти позову заперечувала з наведених у відзиві підстав, звертає увагу, що санкція ст.152 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу і на позивача накладений штраф у мінімальному допустимому розмірі.

Суд , заслухавши учасників справи, дослідивши відзив на адміністративний позов, письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ч.ч. 2,3ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як передбачено ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, 18 липня 2019 року ДОП СП Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області Веселовським Андрієм Леонідовичем був складений протокол про адміністративне правопорушення Серія АА №243282 про те, що 05 липня 2019 року о 20 год. 00 хв., у смт.Білокуракинському, Луганської області, виявлено факт порушення позивача гр. ОСОБА_2 , порушив встановлені правила благоустрою смт.Білокуракинського Луганської області, п.6.2.9, а саме: по вул.Історична, смт АДРЕСА_2 , на території стадіону «Здоров`я», розмістив елементи зовнішньої реклами, банер В.Струка, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП (а.с.24).

Про вказані обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, позивач ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_4 повідомили працівників Білокуракинського ВП ГУ НП України в Луганській області у своїх поясненнях від 07.07.2019 у зв`язку з виявленням відсутності розміщеного за домовленістю з директором стадіону плакату з політичною рекламою та заподіяною матеріальною шкодою (а.с.25,26).

Таким чином, з наведеного вбачається, що прокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням строків, визначених ч.2 ст.254 КУпАП, за змістом якої протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас, сам факт, недотримання працівниками Білокуракинського відділу поліції ГУ НП в Луганській обласні строків складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є самостійною підставою для повернення матеріалів на доопрацювання чи закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Встановлено, що при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради Київської області створена і діє адміністративна комісія, що підтверджується Рішенням Виконавчому комітету Бориспільської міської ради від 21 січня 2019 року №23 (а.с.40).

Згідно з вимогами ч.2 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення за наведеним у вказаній статті переліком, в тому числі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Водночас, ч.6 цієї статті визначено, що адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Встановлено, що згідно з постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради від 29 серпня 2019 року №5 адміністративна комісія розглянула матеріали, надані Білокуракинським відділом поліції ГУ Національної поліції в Луганській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 та встановила наступне. Згідно протоколу АА №243282 від 18.07.2019 : 05.07.2019 близько 20 год. 00 х. у смт.Білокуракинському, Луганської області, виявлено факт порушення позивача гр. ОСОБА_2 , а саме: по вул. АДРЕСА_1 , на території стадіону «Здоров`я», розмістив елементи зовнішньої реклами, чим порушені п.п.6.2.9 Правил благоустрою смт.Білокуракинського Луганської області, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Вказаною оскаржуваною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.20).

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові допущені описки: у прізвищі позивача – помилково зазначено « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_7 », а також по-батькові – помилково зазначено « ОСОБА_8 », замість правильного « ОСОБА_9 », що підтверджується даними паспорта громадянина України на ім`я позивача, копія якого міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення (а.с.32-33).

Стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. А саме: вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В цьому зв`язку суд звертає увагу, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серія АА №243282 від 18.07.2019 гр. ОСОБА_2 розмістив елементи зовнішньої реклами, банер В ОСОБА_10 .

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 07.07.2019 (а.с.25,26) також вбачається, що фактично розміщено було плакат з передвиборчою агітацією із зображенням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 кандидатів на вибори народних депутатів України в 2019 році із закликом: «Об`єднуємося заради миру! Перемога буде за нами!», що також підтверджується фотографією вказаного плакату, на місці його розміщення – конструкції з рекламними щитами із рекламою спорту (а.с.39).

Хоч, фотографія, виконана позивачем, що згідно з продемонстрованим ним фотознімком, міститься в його мобільному телефоні, і не долучалась до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, факт повідомлення позивачем адміністративну комісію про наявність такого фотознімку на засіданні комісії, представником відповідача не заперечується. При цьому, сторонами визнано, що розгляд відбувався після інциденту, що стався в приміщенні виконкому за участі позивача та секретаря Бориспільської міської ради, і позивач, а також присутні члени комісії перебували під впливом цих обставин, проте не заперечували можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до визначення термінів, наведених в ст.1 Закону України "Про рекламу" :

-реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

-зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

-розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;

Згідно з вимогами ч.5 ст.69 Закону України «Про вибори народних депутатів» партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі, на власний розсуд може виготовляти матеріали передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів виборчого фонду. Партія може виготовляти друкований матеріал своєї передвиборної агітації із застосуванням обладнання, що їй належить. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам закону. Матеріали передвиборної агітації виготовляються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної мовної політики".

Відповідно до вимог ч.8 цієї статті місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за сто днів до дня виборів відводять місця у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації з додержанням принципу рівних умов.

Встановлені обмеження щодо проведення передвиборчої агітації визначені у ст. ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів».

Зокрема, за змістом ч.5 вказаної статті забороняється розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності.

За змістом ч. 9 цієї статті розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення політичної реклами у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, у тому числі політичної реклами, через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що Білокуракинською селищною радою Луганської області було дотримано вимог ч. 8 ст.69 Закону України «Про вибори народжених депутатів» та відведено місця у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації та, що територія стадіону «Здоров`я» не віднесена до таких місць, суду надано не було.

Водночас, вищенаведені положення ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів» не містять такої заборони щодо розміщення політичної реклами з передвиборною агітацією.

Відповідно до п.1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 (далі Типові правила) ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

За змістом п.2 Типових правил, у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

-виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації;

-дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;

-місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою);

-спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

-вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п. 3 Типових правил.

Дійсно, згідно з вимогами п.3 Типових правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

За змістом п.4 Типових правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Суд, також звертає увагу, що відповідно до п.24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Проте, з досліджених в судовому засіданні вищевказаних доказів, зокрема матеріалів, які надійшли з Білокуракинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Луганській області, а також наданого суду роздрукованого зображення фактично розміщеного позивачем плакату з політичною рекламою, останній розміщений на вже встановленому рекламному засобі – металевій конструкції із рекламними щитами із зображенням виду спорту, та, як стверджував позивач, з відома та дозволу власника рекламного засобу – з дозволу директора стадіону.

Оскільки показання вказаного свідка, директора стадіону «Здоров`я» не були заслуховані в порядку, визначеному ст.272 КУпАП, усі сумніви щодо доведеності вини в цій частині мали тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем ОСОБА_2 фактично було розміщено політичну рекламу з передвиборною агітацією на вже існуючому рекламному засобі, та за відсутності доказів того, що виконавчим органом місцевого самоврядування Білокуракинської селищної ради було вжито заходів, визначених ч. 8 ст.69 Закону України «Про вибори народжених депутатів» та відведено місця у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації та, що територія стадіону «Здоров`я» не віднесена до таких місць, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП

При цьому, суд, також вважає безпідставними та необґрунтованими посилання в оскаржуваній постанові та, відповідно, в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.07.2019 Серія АА №243282 на вимоги підпункту 6.2.9 пункту 6.2 Правил благоустрою смт.Білокуракинського Луганської області (а.с.41-44).

Так, суд звертає увагу, що підпункт 6.2.9 Правил благоустрою (а.с.41-44) не стосується обов`язків фізичних осіб, оскільки в п.6.2 зазначено наступне: «Керівники установ, організацій, підприємств усіх форм власності зобов`язані:… п.6.2.9.Розміщувати елементи зовнішньої реклами, рекламоносії лише на підставі проектно-дозвільної документації у відповідності з Правилами розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах територіальної громади».

Отже, зазначений підпункт Правил благоустрою не може бути застосований позивача як до фізичної особи.

Крім того, надані Правила благоустрою (а.с.41-44), не містять даних щодо їх належного затвердження. На долученому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відсутня дата та номер рішення Білокуракинської селищної ради.

Також, суд звертає увагу, що Законом України «Про вибори народних депутатів» не передбачено такого обов`язку щодо розробки проектно-дозвільної документації для розміщення політичної реклами з передвиборною агітацією.

Водночас, дані про те, що позивачем було порушено державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, що також передбачає адміністративну відповідальність за ст.152 КУпАП, відсутні.

Докази, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надані.

За змістом ст.288 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 1, 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, 286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.

Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі не значаться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 74-77, 139,205, 241-246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №5 від 29.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу зазначеного правопорушення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25.11.2019 року.

Суддя І.В. Муранова-Лесів