Провадження № 2/161/1471/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань – Жаловаги І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином, відшкодування збитків та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідачів, який мотивувала тим, що 31.05.2013 року нею, ОСОБА_1 , з прилюдних торгів було придбано нерухоме майно, а саме: лот № 4 – трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом № 0313025/4 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яка належала гр. України ОСОБА_2 . 25.07.2013 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Т.П. на підставі Акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), затвердженого в.о. начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Покидюк О.М. від 03.06.2013 року, позивачу було видано свідоцтво на придбання з прилюдних торгів вищезазначеної квартири за ціною 184 350,00 грн. та проведено державну реєстрацію права власності.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2016 року у справі № 161/8348/14-ц вищезазначені прилюдні торги, протокол № 0313025/4 та акт від 03.06.2013 року було визнано недійсними, а вищезазначене свідоцтво на придбання з прилюдних торгів квартири від 25.07.2013 визнано незаконним та скасовано. Вказане рішення було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12.05.2016 року. З того часу позивач втратила право користування, розпорядження та володіння вищезазначеною квартирою.

У вищезазначеному рішенні судом було лише частково застосовано наслідки недійсного правочину (протоколу, складеного за результатами прилюдних торгів), а саме було скасовано правовстановлюючі документи, що посвідчували право власності позивача на квартиру, придбану на прилюдних торгах. Питання про повернення їй, сплачених за квартиру коштів судом вирішено не було.

Розмір коштів за придбане на прилюдних торгах майно, які позивач внесла на депозитний рахунок першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області (на час проведення торгів – 1-й відділ ДВС Луцького МУЮ) становить 158 541,00 грн., з яких 15 854,10 грн. залишилось на рахунку виконавчої служби в якості виконавчого збору, в той час як решта суми – 142 686,90 грн. була перерахована державним виконавцем на рахунок банку.

Згідно з умовами Договору № 0313025 від 23.01.2013 року про надання послуг по організації прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, укладеного між ВДВС та Філією 03 ПП «Нива-В.Ш.», перший відділ ДВС є продавцем вищезазначеної квартири, а організатор торгів лише надає організаційні послуги та проводить торги.

Вважає, що стягнення вищезазначених коштів в порядку реституції слід здійснювати з Відповідача 1 -- Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Крім того, позивач вважає, що неправомірними діями Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області, неправомірність яких встановлена рішенням суду, їй було заподіяно збитків. А саме, згідно із протоколом № 0313025/4 та Актом від 03.06.2013 року, сума гарантійного внеску, перерахована на рахунок організатора торгів в розмірі 9 217,50 грн., визначається частиною оплати майна переможцем торгів і залишається спеціалізованій організації (ПП «НИВА-В.Ш.) в рахунок наданих нею послуг з реалізації цього майна. Різницю між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації в сумі 16 591,50 грн. позивач внесла на рахунок ПП «НИВА-В.Ш.». Таким чином за результатом прилюдних торгів вона сплатила на рахунок ПП «НИВА-В.Ш.» 25 809,00 грн. Так як торги були визнанні недійсними то стягувати вказані кошти вона могла б стягувати з цієї спеціалізованої організації. Проте, ПП «НИВА-В.Ш.» було ліквідоване.

Рішення про визнання торгів недійсними було винесено Луцьким міськрайонним судом 26.01.2016 року, і набрало законної сили 12.05.2016 року, вже після того як ПП «НИВА-В.Ш.» було ліквідоване, а запис про його припинення було внесено до ЄДР.

Таким чином позивач не може вказані кошти стягнути з вказаного підприємства, у зв`язку із його ліквідацією. Вважає такі кошти збитками, які вона понесла у зв`язку із протиправними діями Відповідача 1 -- Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області.

Крім того, з часу сплати нею коштів за придбану на торгах квартиру в загальній сумі 184 350,00 грн., купівельна спроможність української гривні значно зменшилась. Кошти, які про повернення яких вона заявляє, втратили у ціні і таку втрату також вважає понесеними нею збитками внаслідок вищезазначених протиправних дій державного виконавця. Вказане знецінення грошових коштів вважає інфляцією, розрахунок якої здійснила з урахуванням строку позовної давності за три роки, в розмірі 63 416,40 грн.

Крім того, вважає, що має місце упущена вигода, яка полягає в тому, що якби Відповідач 1 діяв в межах закону і торги не були б скасовані, то на сьогоднішній день позивач б могла продати квартиру, яку придбала за 184 350,00 грн. значно дорожче та від цього б отримала прибуток (вигоду). Згідно із висновком про вартість об`єкта оцінки від 26.12.2018 року, станом на день звернення до суду з позовом ринкова вартість спірної квартири становить 464 309,00 грн. Різниця між ринковою вартістю квартири та розміром сплачених за неї коштів становить: 279 959,00 грн., які і є прибутком, який би Позивач могла б отримати від її продажу, що є упущеною вигодою (збитками).

Крім того, вважає, що з моменту набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2016 року у справі № 161/8348/14-ц (з 12.05.2016 року) банк безпідставно користується її коштами в сумі 142 686,90 грн., які були перераховані державним виконавцем на рахунок банку. Відтак, вважає, що банк повинен сплатити відсотки за користування її коштами відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України за період з 13.05.2016 року (з моменту набрання законної сили вищезазначеним рішенням Луцького міськрайонного суду) по день пред`явлення позову в розмірі 59 723,19 грн.

А тому, просить:

- стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області на користь ОСОБА_1 158 541,00 гривень, отриманих за недійсним правочином;

- стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду (збитки), завдану незаконними діями Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області внаслідок визнання недійсними результатів публічних торгів від 31.05.2013 року з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку коштів в сумі 369 184,40 грн;

- стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 59 723,19 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами;

- вирішити питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат.

Від відповідача Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області надійшов відзив (а.с.77-79), у якому відповідач вимоги позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивує тим, що вимоги позову в частині стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином (в порядку реституції) повинні бути заявлені лише до ПП «Нива В.Ш.», оскільки це підприємство було організатором торгів на підставі укладеного з Першим ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області договору. Щодо вимог про стягнення збитків, то шкода завдана державними органами чи (та) їх посадовими особами, відшкодовується державою лише у випадках визнання рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) їх посадових осіб незаконними, однак станом на час розгляду справи інформація про скасування рішень чи визнання дій чи бездіяльності державних виконавців з приводу реалізації квартири незаконною відсутня. Крім того, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач являється власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Від відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшов відзив (а.с.68-70), у якому відповідач вимоги позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві представник відповідача покликається на те, що вимога про повернення майна ( коштів) , переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Враховуючи, що АТ «Ощадбанк» не був стороною правочину - прилюдних торгів, а відтак правовідносини між ним та ОСОБА_1 не виникали, тому позов в частині стягнення з АТ «Ощадбанк» 59 723,19 грн. процентів за користування чужими грошима без достатньої правової підстави є безпідставним, оскільки поданий до неналежного відповідача. Позовну вимогу про стягнення процентів за користування коштами вважають безпідставною, оскільки, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У даній справі між сторонами, а саме між АТ «Ощадбанк» та позивачкою ОСОБА_1 відсутні будь-які правовідносини, в тому числі договірні, а відтак відсутні правові підстави для стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами. АТ «Ощадбанк» від Першого відділу ДВС Луцького МУЮ були отримані кошти в розмірі 142 686,90 грн. від реалізації арештованого нерухомого майна ( предмета іпотеки), яке належало позичальниці ОСОБА_2 . Отримані кошти були правомірно зараховані на позичковий рахунок ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору № 3064, тобто Банк ними не користується. Крім того, не існує жодного судового рішення, яким було визнано неправомірними дії Банку щодо отримання та зарахування спірних коштів, а відтак твердження позивачки про безпідставне користування Банком цими коштами є неправильним.

Від відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області надійшов відзив (а.с.94-97), в якому представник відповідача вимоги позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. Покликається на те, що у спірних правовідносинах відсутній елемент прострочення грошового зобов`язання, а тому вимоги про стягнення інфляційних нарахувань не підлягають до задоволення. Щодо збитків у вигляді упущеної вигоди, то позивач вдалася до припущення щодо можливості отримання нею прибутку, тоді як закон вимагає доведення реальної можливості його отримання. Крім того, позивачем не надано достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною їй шкодою та діями Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області. Деліктна відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини. Хоча нормами ст.ст.1173, 1174 ЦК України передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов`язковою, проте, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу порушення цивільних прав особи. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до цивільної відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових осіб, встановлені у передбаченому законом порядку. Позивачем не надано жодних доказів незаконності чи протиправності дій Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області. Не надано таких висновків і у рішенні Луцького міськрайонного суду від 26.01.2016, яким визнано недійсними торги та скасовано свідоцтво на придбання квартири.

Стороною позивача було подано відповідь на відзиви (а.с.126-129), у якій позивач вважає їх безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві та відповіді на відзиви підстав. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мирончук О.П. в судовому засіданні вимоги позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила в задоволенні позову відмовити. Додатково пояснила, що отримані за результатами торгів кошти в розмірі 142 506,90 грн. були перераховані АТ «Державний ощадний банк України», 15 834,10 грн. – виконавчий збір, і 200 грн. – витрати виконавчого провадження. Кошти для повернення позивачу у ВДВС відсутні.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Місюра І.В. в судовому засіданні вимоги позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила в задоволенні позову відмовити. Додатково пояснила, що перераховані банку за результатами торгів кошти були спрямовані на поточний рахунок боржника ОСОБА_2 для часткового погашення боргу, рахунок відкритий, бо борг не погашений повністю.

Представник відповідачів Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Петрунів Т.С. в судовому засіданні вимоги позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2013 року ОСОБА_1 , з прилюдних торгів було придбано нерухоме майно, а саме: лот № 4 – трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом № 0313025/4 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яка належала гр. України ОСОБА_2

Торги відбулись у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором і судового збору, який перебував на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Торги проводились спеціалізованою організацією ПП «Нива-В.Ш.» на підставі укладеного 23.01.2012 між Першим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції та Філією 03 ПП «Нива - В.Ш.» договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна, яке є предметом іпотеки (а.с.28-29).

З протоколу №0313025/4 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) (а.с.16) від 31 травня 2013 року вбачається, що ціна продажу становила 184 350 грн. Розмір коштів, за придбане на прилюдних торгах майно, які має внести переможець торгів до 13 червня 2013 року включно на депозитний рахунок державної виконавчої служби в ГКДКУ у Волинській області, одержувач – 1-й відділ ДВС Луцького МУЮ, в сумі 158 541,00 грн. дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом в сумі 25 809,00 грн. з урахуванням ПДВ. Сума гарантійного внеску, перерахованого на рахунок організатора торгів в розмірі – 9 217,50 грн., визначається частиною оплати майна переможцем торгів і залишається спеціалізованій організації в рахунок наданих нею послуг з реалізації цього майна. Різницю між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації в сумі – 16 591,50 грн. переможець торгів має внести до 13 червня 2013 року включно на п/р спеціалізованої організації, отримувач – ПП «Нива-В.Ш.».

Із коштів, що були внесені позивачем за результатами торгів на підставі протоколу №0313025/4 на депозитний рахунок Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції в загальному розмірі 158 541 грн.: 142 506,90 грн. були перераховані АТ «Державний ощадний банк України», 15 834,10 грн. зараховані на рахунок УК у м. Луцьк Волинської області як виконавчий збір у ВП №21918410, 200 грн. перераховані на рахунок Головного управління юстиції у Волинській області як витрати виконавчого провадження №21918410, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.138-140).

Письмових доказів внесення позивачем інших коштів, в тому числі, як стверджує позивач в позовній заяві, в сумі 25 809 грн. організатору торгів ПП «Нива-В.Ш.», суду не надано.

25.07.2013 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Т.П. на підставі Акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), затвердженого в.о. начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Покидюк О.М. від 03.06.2013 року, ОСОБА_1 було видано свідоцтво на придбання з прилюдних торгів вищезазначеної квартири за ціною 184 350,00 грн. та проведено державну реєстрацію права власності (а.с.19).

ПП «НИВА-В.Ш.» було ліквідоване згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 року по справі № 902/156/15. Запис про припинення юридичної особи був внесений до державного реєстру – 04.01.2016 року (а.с.38-39).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2016 року у справі № 161/8348/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції, філії ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_1 , треті особи – ВАТ «Державний ощадний банк України», приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянська Т.П., про визнання прилюдних торгів недійсними, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12.05.2016 року: публічні торги від 31 травня 2013 року з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведені Філією 03 ПП «Нива - В.Ш.» визнано недійсними та такими, що проведені з порушенням діючого законодавства України; визнано недійсним протокол філії 03 ПП «Нива -В.Ш.» № 0313025/4 від 31 травня 2013 року з проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки); визнано незаконним акт про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки); визнано незаконним акт про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), затвердженого в.о. начальника Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції Покидюк О.М. від 03 червня 2013 року; визнано незаконним і скасовано Свідоцтво, видане ОСОБА_1 на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Т.П. 25.07.2013 року за реєстровим №2205 (а.с.20-27).

Питання повернення учасників прилюдних торгів у стан, який існував до їх проведення судом не вирішувалося.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою, третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України).

Умови та порядок вчинення виконавчих дій визначають Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція), а також Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення).

Відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з пунктом 3.1 Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

У разі визнання прилюдних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт.

Продавцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба, від імені якої могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів.

Враховуючи те, що реституція, тобто повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину, можлива лише між його сторонами, судам необхідно встановити, хто саме є продавцем та покупцем за договором, який було укладено за результатами проведення прилюдних торгів та який у подальшому визнано недійсним.

При цьому варто враховувати, що якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з ВДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником ВДВС, то стороною такого договору є ВДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з ВДВС договору, то стороною договору на прилюдних торгах є спеціалізована організація.

Як вбачається з Договору №0313025 про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна, яке є предметом іпотеки від 23.01.2012, укладеного між Першим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції та Філією 03 ПП «Нива - В.Ш.», його предметом є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №4 від 23 січня 2012 року, з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів. На прилюдні торги передається арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-6689/09 від 29.03.2010, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, нерухоме майно (предмет іпотеки) – трикімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Із наведеного слідує, що спеціалізована організація лише надавала послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а Перший ВДВС ЛуцькогоМУЮ у Волинській області самостійно виступав від свого імені на прилюдних торгах як продавець. Крім того, саме виконавча служба отримала грошові кошти в якості оплати за квартиру.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладениму постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 165/711/16-ц.

В зв`язку з наведеним в даному випадку саме з Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області як з продавця арештованого майна реалізованого на торгах, на користь покупця ОСОБА_1 слід стягнути 158 541 грн. в порядку застосування реституції, а не з ПП «Нива-В.Ш.», як вважає відповідач.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положень статей 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також, завдана органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи вини посадової або службової особи.

Що стосується вимоги про стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнової шкоди (збитків), завданих незаконними діями Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області внаслідок визнання недійсними результатів публічних торгів від 31.05.2013 року з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку коштів в сумі 369 184,40 грн., то суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення в цілому зважаючи на наступне.

В загальну суму збитків позивач позивач включила 25 809,00 грн. коштів, перерахованих організатору торгів ПП «Нива-В.Ш.». Однак, позивачем не надано належних доказів перерахування нею вказаної суми ПП «Нива-В.Ш.».

Крім того, позивач просить стягнути з державного бюджету України збитки, завдані інфляцією в розмірі 63 416,40 грн., які обґрунтовує зменшенням купівельної спроможності гривні з часу сплати нею коштів в сумі 184 350 грн. за придбаний лот. Суму інфляційних втрат розрахувала починаючи з лютого 2016 року ( з часу ухвалення судом рішення про визнання торгів недійсними) по 2018 рік в сукупності за 34 місяці.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За своєю правовою природою суми інфляційних втрат не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У зв`язку з тим, що в країні відбуваються інфляційні процесі, то особа має право на збереження реальної величини не сплачених грошей.

Тобто, в будь-якому випадку для застосування положень закону про нарахування інфляційних втрат обов`язковим є наявність грошового зобов`язання.

Разом з тим, в рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2016 року у справі № 161/8348/14-ц, яким торги було визнано недійсними, не встановлено обов`язку будь-кого щодо повернення ОСОБА_1 сплачених нею за придбану на торгах квартиру коштів. А відсутність грошового зобов`язання означає відсутність обов`язку сплати боргу з урахуванням індексу інфляції.

Ще одну суму збитків в розмірі 279 416,40 грн. позивач трактує як упущену вигоду, розраховану як різницю між ринковою вартістю квартири станом на день звернення з позовом (464 309 грн.) та розміром сплачених за квартиру коштів (184 350 грн.). Цю суму позивач вважає прибутком, який би вона могла отримати від продажу квартири.

Однак, суд вважає, що обґрунтовуючи суму упущеної вигоди, позивач вдалася до припущення щодо можливості отримання нею прибутку в результаті випадкового збігу обставин. Позивачем не не надано доказів того, що вона реально могла отримати таку вигоду від продажу квартири (договір про наміри, попередній договір тощо), а наданий стороною позивача висновок оцінювача ФОП ОСОБА_5 від 26.12.2018 про вартість квартири (а.с.40) сам по собі не може бути доказом упущеної вигоди.

Не підлягає задоволенню, також і вимога позову про стягнення з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 59 723,19 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, за безпідставне користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач вважає, що оскільки банк був учасником цивільної справи (справа № 161/8348/14-ц), рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2016 року у якій було визнано недійсними торги, то з моменту набрання рішенням законної сили (з 12.05.2016 року) банк безпідставно користується її коштами в сумі 142 686,90 грн.

Враховуючи позадоговірний характер правовідносин сторін між позивачем і банком, який обумовлений недійсністю правочину, укладеного на прилюдних торгах 31.05.2013 року, для визначення розміру процентів позивач вважає можливим застосування норми ч. 1 ст. 1048 ЦК України як аналогії закону, стверджуючи, що подібність правовідносин полягає в тому, що як і у даному випадку так і у відносинах, що випливають з договору позики, боржник користується чужими грошовими коштами.

Розмір відсотків позивач розрахувала починаючи з 13.05.2016 за формулою -- 142 686,90 грн. х розмір облікової ставки НБУ у %) / 365 днів у році х 994 (фактичну кількість днів, за які нараховуються проценти) = 59 723,19 грн.

В судовому засіданні встановлено, що АТ «Державний ощадний банк України» від Першого відділу ДВС Луцького МУЮ були отримані кошти в розмірі 142 686,90 грн. від реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належало боржнику ОСОБА_2 . Отримані кошти були зараховані на позичковий рахунок ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору.

Тобто, Перший ВДВС Луцького МУЮ у Волинській області перерахував кошти банку не безпідставно, а як стягувачу у зв`язку із виконанням судового рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку. Фактично, суб`єктом безпідставного набуття внесених за результатами торгів позивачем коштів в розмірі 142 686,90 грн. в розумінні ст.1212 ЦК України є ОСОБА_2 (боржник у виконавчому провадженні), а не АТ «Державний ощадний банк України», а тому щодо нього не можуть бути застосовані положення ст.1212 ЦК України.

На підставі вимог ст.141 ЦПК України з відповідача Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області в користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (26%) в сумі 1527,50 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 200, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 216, 536, 625, 655, 1173, 1174, 1212, 1214 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, Код ЄДРПОУ: 35041461) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,) 158 541 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок одну) гривню.

В задоволенні вимоги позову про стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнової шкоди (збитків), завданих незаконними діями Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області внаслідок визнання недійсними результатів публічних торгів від 31.05.2013 року з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку коштів в сумі 369 184,40 грн. та вимоги позову про стягнення з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 59 723,19 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, Код ЄДРПОУ: 35041461) на користь ОСОБА_1 1 527 (одну тисячу п`ятсот двадцять сім) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.11.2019.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій