ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2870/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю. В.,

Бородянської селищної ради - не з`явився,

Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради» - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 (у складі колегії суддів: Мальченко А. О. (головуючий), Жук Г. А., Дикунська С. Я.) та на рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2018 (суддя Ярема В. А.)

у справі № 911/2870/17

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради

до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс»

про визнання недійсним рішення та договору,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Виконуючий обов`язки керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Новозаліської сільської ради Бородянського району (далі - Сільська рада) до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради (далі - КП «УЖКГ «Ірпінь») та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (далі - ТОВ «Утілсервіс») про визнання недійсним рішення тендерного комітету від 24.03.2017 № 1 «Про рішення тендерного комітету» та про визнання недійсним договору про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні від 05.04.2017 № 9051/5/2, укладеного між КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс» (далі - договір від 05.04.2017 № 9051/5/2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана ТОВ «Утілсервіс» пропозиція не відповідала кваліфікаційним критеріям, визначеним ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки у ТОВ «Утілсервіс» відсутній такий кваліфікаційний критерій для проведення переговорної процедури закупівлі як матеріально-технічна база для надання послуг з розміщення твердих побутових відходів, а саме земельна ділянка, тому пропозиція ТОВ «Утілсервіс» мала бути відхилена тендерним комітетом; договір від 05.04.2017 № 9051/5/2 суперечить закону, інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 203, 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказуючи на правомірність звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Сільської ради, прокурор зазначив, що КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс», укладаючи договір від 05.04.2017 № 9051/5/2, порушили інтереси територіальної громади с. Нове Залісся Бородянського району, а тому звернення прокурором з позов у даній справі відповідає інтересам вказаної територіальної громади.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 залучено Бородянську селищну раду (далі - Селищна рада) в якості правонаступника Сільської ради.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019, позов прокурора в інтересах держави в особі Сільської ради задоволено.

Визнано недійсними рішення тендерного комітету від 24.03.2017 № 1 «Про рішення тендерного комітету» та договір про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні від 05.04.2017 № 9051/5/2, укладеного між ТОВ «Утілсервіс» та КП «УЖКГ «Ірпінь».

Стягнуто з ТОВ «Утілсервіс» та КП «УЖКГ «Ірпінь» на користь Прокуратури Київської області по 1 600, 00 грн судового збору за подання позову.

Судові рішення обґрунтовані тим, що подана ТОВ «Утілсервіс» пропозиція не відповідала кваліфікаційним критеріям, визначеним ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерній документації, оскільки у ТОВ «Утілсервіс» відсутня матеріально-технічна база для надання послуг з вивезення побутового сміття, а саме місце видалення відходів - полігон площею 13,0 га (земельна ділянка), що також підтверджується судовими рішеннями у справі № 911/1497/18, тому пропозиція ТОВ «Утілсервіс» підлягала відхиленню відповідно до ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені обставини недійсності рішення тендерного комітету від 24.03.2017 № 1 «Про рішення тендерного комітету», судами попередніх інстанцій визнано недійсним договір від 05.04.2017 № 9051/5/2 на підставі ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що укладений з недодержанням вимог законодавства та щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Сільської ради, як органу місцевого самоврядування, до відання якого законом віднесено, зокрема, повноваження стосовно вирішення питань щодо розміщення на території проживання громади об`єктів поводження з відходами, з чим погодився і суд апеляційної інстанції додатково зазначивши, що заяви і скарги, подані до набрання чинності новою редакцією ГПК України, провадження за яким порушено до набрання чинності новою редакцією ГПК України, не можуть бути залишені без руху чи повернуті, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією ГПК України, якщо вони подані з додержанням вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2018, у квітні 2019 року ТОВ «Утілсервіс» звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2018, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Утілсервіс» зазначило, що судами попередніх інстанцій не враховано відсутності у прокурора законних підстав для звернення у цій справі з позовом до суду в інтересах держави в особі Сільської ради, оскільки вона є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності та може самостійно здійснювати захист майнових інтересів територіальної громади, в т.ч. шляхом звернення з позовом до суду; судові рішення у справі № 911/2797/17 не можуть бути підставою для висновку про відсутність у ТОВ «Утілсервіс» на час проведення процедури закупівлі матеріально-технічної бази, а саме земельної ділянки для розміщення відходів, оскільки ці судові рішення не є преюдицією, так як в них викладено лише позицію суду, а не встановлено факти; на момент прийняття оскаржуваного рішення тендерного комітету та укладення на його підставі договору від 05.04.2017 № 9051/5/2 ТОВ «Утілсервіс» відповідало усім кваліфікаційним критеріям пропозиції; положення ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» на переговорну процедуру закупівлі не поширюються.

07.05.2019 ТОВ «Утілсервіс» подало клопотання про недопущення в судове засідання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 911/2870/17 будь-яких прокурорів, які не зазначені в чч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», а також не приймати від них будь-які пояснення, заперечення, заяви та клопотання, з посиланням на висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень процесуального законодавства України від 11.02.2019 № 126/19-е, складений науково-правовим експертом Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Розглянувши вказане вище клопотання ТОВ «Утілсервіс», Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки перевірка повноважень представників учасників справи та розгляд поданих ними заяв, клопотань і заперечень належить до виключної компетенції складу суду, а не учасника справи.

Ухвалою Верхового Суду від 18.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі №911/2870/17 та призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 05.06.2019.

28.05.2019 Керівник Фастівської місцевої прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2018 - без змін.

31.05.2019 ТОВ «Утілсервіс» подало додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просило врахувати під час розгляду справи № 911/2870/17 висновок Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2019 зупинено касаційне провадження у справі №911/2870/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 поновлено провадження у справі №911/2870/17 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2019.

У судове засідання 13.11.2019 Селищна рада, КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс» своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників Селищної ради, КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.03.2017 КП «УЖКГ «Ірпінь» звернулось до ТОВ «Утілсервіс» з листом № 287, в якому просило надати всі необхідні документи для проведення переговорної процедури закупівлі послуги «Утилізація сміття та поводження зі сміттям».

24.03.2017 КП «УЖКГ «Ірпінь» на вебсайті //prozorro.gov.ua оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі послуги «Утилізація сміття та поводження зі сміттям» (UA-2017-03-24-001932-b). Того ж дня на вебсторінці Уповноваженого органу з питань закупівлі оприлюднено повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури).

24.03.2017 тендерний комітет КП «УЖКГ «Ірпінь» прийняв рішення, оформлене протоколом переговорів щодо проведення переговорної процедури, про те, що між КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс» здійснена домовленість про надання послуги «Утилізація сміття та поводження зі сміттям» ТОВ «Утілсервіс»; отримані від ТОВ «Утілсервіс» документи підтверджують його відповідність кваліфікаційним та технічним вимогам та підтверджують відсутність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі.

За результатами проведеної процедури закупівлі UA-2017-03-24-001932-b, 24.03.2017 тендерним комітетом прийнято рішення № 1 «Про рішення тендерного комітету», яким визначено переможця переговорної процедури закупівлі послуги «Утилізація сміття та поводження зі сміттям» - ТОВ «Утілсервіс».

05.04.2017 між КП «УЖКГ «Ірпінь» (замовник) та ТОВ «Утілсервіс» (учасник) укладено договір № 9051/5/2 про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні, відповідно до якого учасник зобов`язується надати замовнику послуги (утилізація сміття та поводження зі сміттям (код ДК 021:2015 - 90510000-5) (послуги з розміщення твердих побутових відходів на полігоні) у кількості 45 000 м3, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги. Договір діє до 31.12.2017 з правом пролонгації (пп. 1, 10.2 договору від 05.04.2017 № 9051/5/2).

Того ж дня сформовано та оприлюднено Звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-03-24-001932-b з інформацією про укладення 05.04.2017 договору про закупівлю послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні між КП «УЖКГ «Ірпінь» (замовник) та ТОВ «Утілсервіс» (учасник), яке відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленими у тендерній документації.

29.12.2017 між КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс» підписано додаткову угоду № 1, якою продовжено дію основного договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме - до 30.03.2018.

02.01.2018 між КП «УЖКГ «Ірпінь» та ТОВ «Утілсервіс» укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої збільшено обсяги закупівлі та суму договору, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.

Умови договору в частині надання послуг з утилізації сміття ТОВ «Утілсервіс» виконувались, про що свідчать акти прийняття-здачі наданих послуг. Договір припинено з підстав повного виконання, про що свідчить Звіт про виконання договору про закупівлю.

На підставі звернення Сільської ради, у зв`язку з порушенням ТОВ «Утілсервіс» інтересів громади с. Нове Залісся Бородянського району Київської області, що полягає у розміщенні твердих побутових відходів на самовільно зайнятій земельній ділянці та без дозволу громади, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2018 позов прокурора в інтересах держави в особі Сільської ради задоволено; визнано недійсним рішення тендерного комітету від 24.03.2017 № 1 «Про рішення тендерного комітету» з огляду на встановлення обставин невідповідності пропозиції ТОВ «Утілсервіс» кваліфікаційним критеріям, визначеним ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерній документації (оскільки відсутнє місце видалення відходів - земельна ділянка); визнано недійсним договір від 05.04.2017 № 9051/5/2 як такий, що укладений з недодержанням вимог законодавства та щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, з чим погодився і суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 11.03.2019.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень, Касаційний господарський суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, враховуючи такі підстави.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - у редакції, чинній станом на дату прийняття оспорюваного рішення тендерного комітету) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із п. 38 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

У пп. 2 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

За приписами пп. 7 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, щодо визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.

У відповідності до п. «е» ч. 1 та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відходи» (далі - у редакції, чинній станом на дату прийняття оспорюваного рішення тендерного комітету) органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Статтею 33 Закону України «Про відходи» унормовано, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

у рішенні Бородянської районної ради Київської області від 21.10.2016 № 123-10-VII рекомендовано ТОВ «Утілсервіс» обмежити приймання, розміщення та захоронення на сміттєзвалищі побутових відходів з інших адміністративно-територіальних одиниць країни до величини обсягів Бородянського району;

Сільська рада на засіданні ІХ сесії VІІ скликання прийняла рішення від 25.11.2016 про звернення до Бородянської райдержадміністрації та до прокуратури з клопотанням про притягнення до відповідальності ТОВ «Утілсервіс» за самовільне захоплення земельної ділянки і розміщення на ній стихійного сміттєзвалища на території Новозаліської сільської ради;

20.01.2017 Бородянська района рада Київської області прийняла рішення № 170-15-VII про тимчасову заборону приймання, розміщення та захоронення сміття на полігоні твердих побутових відходів на території Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області із сіл та селищ Бородянського району (п. 1); про заборону приймання, розміщення та захоронення твердих побутових відходів з інших адміністративних одиниць України на сміттєзвалищі твердих побутових відходів на території Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області до оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки під сміттєзвалищем (п. 3); про направлення копії рішення, зокрема, ТОВ «Утілсервіс» (п. 4).

Таким чином, наведеними вище рішеннями підтверджується відсутність згоди територіальної громади в особі уповноважених органів місцевого самоврядування на здійснення ТОВ «Утілсервіс» діяльності з захоронення відходів на території Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області.

Відповідно до ст. 3, 12 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі) закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування, зокрема, переговорної процедури закупівлі.

Переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 цього Закону.

Згідно із чч. 1-3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема, наявність обладнання та матеріально-технічної бази.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

В Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 14.01.1999 №12 зазначено, що спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі - МВВ) складається за матеріалами інвентаризації МВВ на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи вихідні дані проєктів, матеріали виробничої паспортизації відходів (що утворювалися і видалялися), дані карток і відомостей прибутково-видаткових документів, дані моніторингу та спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами, матеріали постійно діючих комісій з питань поводження з безхазяйними відходами при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування. Власники МВВ несуть відповідальність за достовірність і повноту інформації, наведеної в паспорті.

Як установлено судами попередніх інстанцій у додатку № 1 до протоколу від 20.03.2017 № 31 замовник зобов`язав ТОВ «Утілсервіс» підтвердити кваліфікаційні критерії та надати перелік документів, що підтверджують інформацію учасника про відповідність його таким критеріям, закріпленим у ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме підтвердити наявність обладнання та матеріально-технічної бази - лист в довільній формі, в якому зазначається інформація про наявність основних засобів, механізмів, устаткування та обладнання, необхідних для виконання договору.

На виконання вимоги замовника, ТОВ «Утілсервіс» надало, зокрема:

діючий паспорт МВВ від 08.05.2000 № 3-3-10, в якому у р. «Реквізити МВВ» вказано, що власником МВВ (земельної ділянки) є ТОВ «Утілсервіс» на підставі тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004, укладеного з Бородянською РДА;

довідку від 14.03.2017 про характеристику полігону твердих побутових відходів із зазначенням його місця розташування (0,8 км на північ від смт Бородянка), площі (13,0 га), проєктної потужності (560 тис. т), терміну експлуатації МВВ (до 31.12.2021);

інформацію станом на 14.03.2017 про наявність основних засобів, механізмів, устаткування та обладнання, необхідних для виконання договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ТОВ «Утілсервіс» обґрунтовуючи наявність необхідної для надання послуг з розміщення твердих побутових відходів матеріально-технічної бази, зазначив про наявність у нього в оренді МВВ - земельної ділянки площею 13,0 га, яка використовується ним на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004, укладеного з Бородянською РДА.

Проте рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2017 у справі №911/2797/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, витребувано з незаконного користування у ТОВ «Утілсервіс» на користь територіальної громади с. Нове Залісся в особі Новозаліської сільської ради земельну ділянку площею 13,0 га, що знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

Під час розгляду справи № 911/2797/17 судами було встановлено, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода до нього від 16.09.2011 № 1 є неукладеними, оскільки не зареєстровані у встановленому законом порядку; відомості щодо реєстрації за ТОВ «Утілсервіс» земельної ділянки площею 13,0 га, що знаходиться на території Новозаліської сільської ради відсутні; правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування ТОВ «Утілсервіс» вказаною земельною ділянкою відсутні; проєкта або технічна документація із землеустрою на спірну земельну ділянку не розроблялась.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2017 у справі № 911/2797/17 залишені без змін постановою Верховного Суду від 15.05.2018.

Таким чином, з огляду на положення ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги замовника до тендерної документації, наявність в учасника матеріально-технічної бази для надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, а саме МВВ - земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні або володінні є обов`язковим критерієм для визначення такого учасника переможцем переговорної процедури закупівлі послуги.

Встановивши на підставі наявних у справі доказів відсутність згоди територіальної громади с. Нове Залісся на здійснення ТОВ «Утілсервіс» на її території діяльності з захоронення відходів, відсутність у користуванні чи володінні ТОВ «Утілсервіс» МВВ - земельної ділянки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що подана ТОВ «Утілсервіс» пропозиція не відповідала встановленими Законом України «Про публічні закупівлі» вимогам та тендерній документації по закупівлі послуг «Утилізація сміття та поводження зі сміттям» (код ДК 021:2015-90510000-5) (послуги з розміщення твердих побутових відходів на полігоні), з чим погоджується Касаційний господарський суд.

За таких обставин, Касаційний господарський суд вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що рішення тендерного комітету від 24.03.2017 №1 «Про рішення тендерного комітету» підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України вбачається, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

В контексті зазначених положень ЦК України, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договорів про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, договір про закупівлю є похідним від результатів проведення процедури закупівлі, оформлених рішенням тендерного комітету.

Встановивши наявність підстав для визнання рішення тендерного комітету від 24.03.2017 № 1 недійсним, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку, що оспорюваний договір від 05.04.2017 № 9051/5/2 про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів на полігоні, укладений за результатами закупівлі послуги, проведеної шляхом застосування переговорної процедури, також підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України як такий, що суперечить актам законодавства та інтересам держави і суспільства.

З огляду на викладене вище, посилання в касаційній скарзі на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення тендерного комітету та укладення на його підставі договору від 05.04.2017 №9051/5/2 ТОВ «Утілсервіс» відповідало усім кваліфікаційним критеріям тендерної пропозиції не спростовують обґрунтованих та зроблених на підставі наявних у справі оцінених доказів висновків судів попередніх інстанцій про протилежне.

Доводи касаційної скарги про відсутність підстав звернення прокурором до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Сільської ради (правонаступником якої є Селищна рада), оскільки вона може самостійно здійснювати захист своїх інтересів у суді, є безпідставними, так як вирішення судом питання наявності у прокурора повноважень для звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Сільської ради (правонаступником якої є Селищна рада) у цій справі не суперечить правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс-19), згідно з яким сам факт незвернення до суду Сільської ради (правонаступником якої є Селищна рада) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади с. Нове Залісся, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо вирішення питання про припинення розміщення на території проживання громади об`єктів поводження з відходами, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади с. Нове Залісся та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, п. 35).

Разом з тим Касаційний господарський суд зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору помилково послались на ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона не застосовується до спірних правовідносин, тому що визначає підстави відхилення тендерної пропозиції у процедурі закупівлі шляхом застосування процедури відкритих торгів, а не переговорної процедури закупівлі. Однак, посилання на вказану статтю Закону в оскаржуваних судових рішеннях за встановлених обставин наявності підстав для визнання недійсними оспорюваних рішення тендерного комітету та договору про надання послуг з розміщення твердих побутових відходів не призвело до прийняття невірного рішення судами попередніх інстанцій в межах заявленого позову у даній справі.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому ч. 2 ст. 309 ГПК України встановлено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи викладене вище, Касаційний господарський суд вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2018 у справі № 911/2870/17 підлягають залишенню без змін з урахуванням мотивів, наведених в даній постанові.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2018 у справі №911/2870/17 залишити без змін з урахуванням мотивів, наведених в даній постанові.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий