ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9530/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротерминал" (далі - ТОВ "Євротерминал", скаржник, позивач)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді Зубець Л.П., Пашкіна С.А.)

у справі № 910/9530/19

за позовом ТОВ "Євротерминал"

до відповідача Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач),

третя особа, яка не заявляє предмета самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Асоціація міжнародних експертів України

про визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування розпорядження.

1. Історія справи

1.1. ТОВ "Євротерминал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування розпорядження АМК від 27.03.2019 №08/115-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Розпорядження).

1.2. Також ТОВ "Євротерминал" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило суд зупинити виконання зазначеного Розпорядження до набрання законної сили рішення у справі №910/9530/19.

1.2.1. Заяву мотивовано тим, що законність та обґрунтованість винесення АМК Розпорядження з`ясовується у судовому порядку та передбачає обов`язок відповідача щодо доведення правомірності своїх рішень/дій. На думку позивача, до моменту встановлення таких обставин дія оспорюваного Розпорядження є незаконною та такою, що заподіює шкоду правам та інтересам позивача, а також може привести до того, що відновлення майнових прав позивача буде потребувати значних зусиль та витрат.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 заяву ТОВ "Євротерминал" про забезпечення позову задоволено. Зупинено виконання розпорядження АМК від 27.03.2019 року №08/115-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" до набрання законної сили рішення у справі №910/9530/19 за ТОВ "Євротерминал" до АМК про визнання незаконними дій АМК щодо початку розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ "Євротерминал" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визнання недійсним та скасування зазначеного Розпорядження.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 скасовано ухвалу суду першої інстанції від 22.07.2019 та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Євротерминал" про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Євротерминал", посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Апеляційний господарський суд:

4.1.1. дійшов помилкового висновку, що заявником не доведено того, що наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення суду у даній справі;

4.1.2. не врахував, що початок розгляду справи покладає на позивача певні зобов`язання та не звільняє його від виконання Розпорядження, а також інших дій та заходів, які вчинятиме відповідач на його підставі, а в разі їх невиконання з боку позивача відповідачем будуть застосовані значні штрафна санкції.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду- без змін.

5.2. Поданий 18.11.2019 Асоціацією міжнародних експертів України відзив на касаційну скаргу Верховним Судом залишено без розгляду відповідно до положень статті 118, частини першої статті 295, частини першої статті 301, частини першої статті 252, частини другої статті 207 ГПК України, оскільки його подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 21.10.2019, а саме після 14.11.2019.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.11.2019 № 29.3-02/3809, у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/9530/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Львов Б.Ю.

6. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обрані позивачем заходи для забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову.

7.2. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Євротерминал" про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем у цій заяві не зазначено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також яким чином порушуються його права відповідачем.

7.3. Касаційний господарський суд погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

7.4. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

7.5. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

7.6. Предметом касаційного оскарження у даній справі є наявність або відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі дії розпорядження АМК від 27.03.2019 року №08/115-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

7.7. Відповідно статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

7.8. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).

7.9. Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

7.10. Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

7.11. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

7.12. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

7.13. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

7.14. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

7.15. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

7.16. Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

7.17. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру (визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування розпорядження), судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

7.18. Суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем не доведено обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Євротерминал" про вжиття заявлених заходів забезпечення позову у даній справі.

7.19. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують та передусім стосуються з`ясування обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог, доводи скаржника є фактично тотожними зі змістом заявлених вимог та зводяться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті, водночас з огляду на межі повноважень, передбачених частинами другою та третьою статті 300 ГПК України, такі доводи відхиляються Верховним Судом.

7.20. Разом з тим, у відповідності до вимог частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

7.21. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

7.22. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Євротерминал" не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

8.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Євротерминал" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

9. Судові витрати

9.1. Понесені ТОВ "Євротерминал" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротерминал" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/9530/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов