Ухвала

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 308/9667/17

провадження № 61-20652ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та просив зобов`язати відповідача відшкодувати йому майнову шкоду, заподіяну у результаті падіння дерева на автомобіль, у розмірі 20 532,00 грн; 1 200,00 - витрати за проведення автотоварознавчого дослідження; 211,00 грн - витрат за надання довідки про погодні умови з 24 липня 2017 року до 25 липня 2017 року у м. Ужгороді; 7 000,00 грн - витрати за послуги надання правової допомоги; 70,00 грн - витрати за послуги банка про зарахування коштів на рахунок; а також відшкодувати моральну шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_2 20 532,00 грн у відшкодування майнової шкоди та 3 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_2 640,00 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 - витрат за послуги надання правової допомоги.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Пунктом 1 частини другої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 32 013,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв