___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/1374/19

11год. 03хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Пасічніченко О.П., представника відповідача Пархоменко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 червня 2019 року,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач), в якому просить скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 червня 2019 року за №№ 129066, 129067, 129068, 129069, 129070, 129071, винесені начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пастух І.О., як незаконні. Штрафні санкції застосовані в розмірі 1700 грн. за кожною постановою за порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність (неоформлення) індивідуальної контрольної книжки водія; неоформлена схема маршруту руху в м. Херсоні по вул. Небесної сотні; надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, що засвідчує оплату транспортних послуг. Позивач стверджує про те, що при проведені перевірок ігнорувались доводи водіїв про наявність всіх необхідних документів, копії актів перевірок водіям не вручались. Постанови про застосування штрафних санкцій та акти перевірок позивач отримав поштою тільки 25.06.2019, направлень на перевірки не було надіслано. Позивач стверджує, що державний контроль на автомобільному транспорті у вигляді проведення рейдових перевірок є незаконним, оскільки такий спосіб та форма визначена не Законом, а підзаконним актом (Порядок здійснення контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року), що прямо суперечить Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Конституції України. Приватний підприємець має право бути присутнім при здійсненні перевірок. ФОП ОСОБА_1 ні хто не повідомляв про здійснення перевірок, не викликав для участі у проведенні перевірки. При цьому водії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 не є уповноваженими особами, яким надано право представляти інтереси ФОП ОСОБА_1 у державних органах. Підстав для здійснення перевірок не було. Акти перевірок складені з порушеннями ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в них не зазначено типу заходу, форми заходу, предмету державного нагляду (контролю), ім`я, по-батькові осіб, які здійснювали захід. В актах були внесені відомості про порушення, які не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що в усіх випадках водіями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавалися перевіряючим особам їх індивідуальні контрольні книжки водіїв. Щодо порушення у вигляді відсутності оформленої схеми маршруту руху в м. Херсоні по вул. Небесної сотні, то з цього приводу позивач зазначає, що в момент зупинки працівниками відповідача транспортного засобу, водій не здійснював перевезення пасажирів, при цьому транспортний засіб (далі - ТЗ) опинився по вул. Небесної сотні з тих причин, що інші дороги по маршруту ТЗ були перекриті.

В постановах не вказано, яке протиправне діяння вчинив ФОП ОСОБА_1 , тільки зазначено абз. 3 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт", немає відомостей про час, місце, спосіб, вину та дії особи. Постанови не аргументовані. Абзац 3 ст.60 Закону "Про автомобільний транспорт" передбачає надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто норма має відсилочну диспозицію та відсилає до інших норм права, яке саме порушення ст.39 або 48 Закону "Про автомобільний транспорт" вчинив ФОП ОСОБА_1 не вказано. Відповідно до ч.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" санкція норми передбачає штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто законодавством встановлено розмір штрафу у неоподаткованих мінімумах, а на позивача накладено штраф у сумі " 1.700.00 гривень", яка не відповідає санкції статті, а також не відповідає правилам математики. Цифри, яка зазначена у постанові, не існує.

Окремо позивач звертає увагу на винесення постанов не уповноваженою особою, начальником Чорноморської регіонального управління Укртрансбезпеки Пастухом І.О., який не має повноважень і не може самостійно виступати як керівник органу державного контролю. Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не є юридичною особою.

Ухвалою суду від 12.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Надалі, суд вирішив розглядати справу в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 10.09.2019 залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті. Також зобов`язано позивача надати відповідні докази. Відкладено підготовче засідання на 02.10.2019. подовжено строк підготовчого провадження.

02.10.2019 до суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками. Відповідач просить відмовити в задоволені позову, стверджує, що територіальні органи Укртрансбезпеки мають право здійснювати на підставі щотижневого графіку рейдові перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог п. 15 Порядку здійснення державного контрою на автомобільному транспорті, затвердж. Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) під час таких перевірок перевіряється наявність визначених ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом. Водій повинен мати при собі схему маршруту руху, а якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, повинен вести індивідуальну контрольну книгу. Справа про порушення розглядається не пізніше двох місяців з дня його виявлення. Позивач запрошувався до Чорноморського межргіонального управління Укртрансбезпеки на розгляд актів про порушення транспортного законодавства, але не прибув.

Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю ознайомитись із відзивом на позов, який представник позивача отримав тільки 02.10.2019.

Ухвалою від 02.10.2019 продовжено термін підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 10.10.2019.

09.10.2019 до суду представником позивача надано відповідь на відзив.

10.10.2019 в підготовчому засіданні за участю представників сторін було протокольною ухвалою за письмовою згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато слухання справи по суті. В судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2019.

30.10.19 в судовому засіданні за участю представників сторін розгляд справи відкладено на 11.11.2019.

11.11.2019 представники сторін прибули в судове засідання.

Представник позивача просить задовольнити позов. В судових дебатах звертає увагу суду на те, що Положенням про Чорноморське межрегіональне управління Укртрансбезпеки не наділений начальник правом виносити постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладати адміністративно-господарські штрафи, а діє від імені Укртрансбезпеки на підставі доручення. Надані представником відповідача направлення на рейдову перевірку мають численні недоліки, не зазначено підстави для перевірок, оскільки немає графіку проведення перевірок, затвердженого в установленому порядку. На розгляд справ 04.06.2019 позивач не запрошувався. Протокол засідання комісії від 04.06.2019 не пояснює, хто входить до складу комісії, яким чином розглядались справи, які докази досліджувались.

Представник відповідача просить відмовити в задоволені позову.

Від третьої особи не надходило письмових пояснень, представник третьої особи в судове засідання не прибув.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, здійснює господарську діяльність у сфері перевезення пасажирів, має відповідну ліцензію.

04.06.2019 начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято шість постанов про застосування до позивача ОСОБА_1 адміністративно-господарських штрафів.

Постановою № 129066 застосовано штраф в розмірі 1700 грн. на підставі акту від 13.04.2019 №131158 за порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема абз.3 ч.1 - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія. Акт №131158 складений 13.04.2019 о 9 год. 42 хвил., місце перевірки 11 км а/д Херсон - Джанкой - Федосія-Керч , двома посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при перевірці транспортного засобу VOLKSWAGEN держ.номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 . Водій підписав акт перевірки із зауваженням "не согласен".

Постановою № 129067 застосований штраф в розмірі 1700 грн. на підставі акту від 19.04.2019 №131224 за порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема абз.3 ч.1 - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія. Акт перевірки складений 19.04.2019 о 10 год. 38 хвил. двома посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при перевірці транспортного засобу VOLKSWAGEN CRAFTER держ.номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_8 , місце перевірки 11 км а/д Херсон-Джанкой-Федосія-Керч . Водій акт перевірки не підписав, є запис про те, що водій з актом ознайомлений від підпису акта та надання письмових пояснень відмовився.

Постанова № 129068 про застосування 1700 грн. штрафу складена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 131375, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, абз. 3 ч. 1, за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлена схема маршруту руху в м. Херсоні по вул. Небесної сотні. Акт складений посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 06.05.2019 , місце перевірки м. Херсон, вул. Небесної сотні, 21, маршрут "Херсон-Лазурне", транспортний засіб VOLKSWAGEN держ.номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 з актом ознайомлений, від підпису акта та надання письмових пояснень відмовився.

Постанова № 129069 про застосування 1700 грн. штрафу складена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 131415, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт", зокрема, абз. 3 ч. 1, за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія. Акт перевірки складений 10.05.2019 о 14 год 30 хвил при перевірці автомобіля VOLKSWAGEN держ.номер НОМЕР_1 ; а/д Херсон-Джанкой-Федосія-Керч , маршрут "Херсон-Лазурне", водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений, від підпису акта та надання письмових пояснень відмовився.

Постанова № 129070 про застосування 1700 грн. штрафу складена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 131212, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт", зокрема, абз. 3 ч. 1 - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія. Акт перевірки № 131212 складений 16.04.2019 о 16 год. 00 хвил., транспортний засіб VOLKSWAGEN держ.номер НОМЕР_1 ; а/д М-17 Херсон-Джанкой-Федосія-Керч , маршрут "Херсон-Лазурне", водій ОСОБА_3 з актом ознайомлений, від підпису акта та надання письмових пояснень відмовився.

Постанова № 129071 про застосування 1700 грн. штрафу складена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 131177, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Законом "Про автомобільний транспорт", зокрема, абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону "Про автомобільний транспорт", а саме: неоформлений документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія, не оформлений документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Акт перевірки № 131177 складений 13.04.2019 о 10 год. 20 хвил. , транспортний засіб VOLKSWAGEN держ.номер НОМЕР_2 ; який належить позивачу, місце перевірки а/д М-17 Херсон -Джанкой -Федосія-Керч , водій ОСОБА_4 з актом ознайомлений, написав "не согласен".

Не погоджуючись із прийнятими начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки постановами, які, на думку позивача, є протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку законності оспорюваних позивачем рішень, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем рішень, суд виходить із положень ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3. В переліку значиться і Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

З огляду на викладене, територіальні Управління Укртрансбезпеки є структурними підрозділами апарату Служби, які від імені Укртрансбезпеки здійснюють, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, хоч і не мають статусу юридичних осіб.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт". Згідно з ст.5, 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до пунктів 2,3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку та її територіальні органи покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно із п. 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

В силу положень абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафу є, зокрема, встановлений компетентним органом факт надання таким перевізником послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст. 48 Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року (далі - Положення № 340) встановлені особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку .

Відповідно до п.1.5 зазначеного Положення № 340, робоче місце водія - місце за кермом транспортного засобу або місце, де він здійснює виконання своїх обов`язків, визначених трудовим договором; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3. Положення № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку .

Розділ VI Порядку № 340 містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом. Обов`язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу корелює з обладнанням транспортного засобу таким тахографом, в разі ж його відсутності, Положення визначає інший спосіб обліку робочого часу (зокрема, індивідуальну контрольну книжку), а отже і інші документи, які ці обставини встановлюють та підтверджують.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв`язку від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6. Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Виходячи з положень наведених норм, водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківок даних роботи цифрового тахографу.

Таким чином, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне оформлення або відсутність у водіїв індивідуальної контрольної книжки водія.

Якщо у водія немає індивідуальної контрольної книжки водія , а транспортний засіб не був обладнаний спеціальним технічним засобом - тахографом, то не можливо перевірити дотримання водієм вимог чинного законодавства України відносно дотримання останнім у частині норм та вимог регулювання робочого часу та часу відпочинку при здійсненні перевезень автомобільним колісним транспортним засобом, що значною мірою впливає на безпеку руху та безпеку як самого водія, так і пасажирів колісного транспортного засобу.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, штрафи накладаються на позивача, як автомобільного перевізника.

Згідно пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567. Пунктом 7.2. Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Водії повинні дотримуватись вимог п. 3.3 Розділу ІІІ Інструкції №385, і в тому числі надавати до контролю заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або індивідуальну контрольну книжку водія, чого було не дотримано, що встановлено та стверджено актами перевірок. Акти перевірок свідчать, що водії не надали державним інспекторам індивідуальну контрольну книжку водія, яка повинна знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам. При цьому, доказів того, що вказана книжка надавалась до відповідача під час розгляду справи, матеріали справи не також не містять.

Відмова водіїв від пояснень та підпису фактично підтверджує встановлені порушення, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-III. Так само запис "не згоден" водія не свідчить про наявність індивідуальної контрольної книжки водія на момент перевірки. Позивач не пояснив суду, що перешкоджало водіям викласти свої заперечення в зрозумілій формі. Таким чином, відмови водіїв або напис "не згоден" без відповідних пояснень фактично підтверджує встановлені порушення, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-III.

До позовної заяви позивачем надано, зокрема, копії індивідуальних контрольних книжок водіїв за дні перевірки (арк. спр. 26, 27, 31, 32 36, 37, 41, 42, 45, 46, 50, 51), однак приписи статті 39 Закону №2344-III зобов`язують водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, саме під час перевірок. Надання позивачем до суду таких документів не спростовує того факту, що на момент проведення перевірок у водіїв вони були відсутні, або були неоформлні, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону №2344-III. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 17 липня 2018 року по справі №802/1836/17-а.

Крім того, поняття "ведення індивідуальної контрольної книжки водія", полягає не в тому, що вона не тільки є в наявності, а в тому, що до неї необхідно вносити відомості відносно кожної поїздки задля можливості перевірки дотримання вимог щодо робочого часу, періоду керування, перерви, часу відпочинку та обліку робочого часу. Так, зокрема, представником відповідача надано суду фотографія неоформленої індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_3 при перевезенні пасажирів 19.04.2019 (акт 131224).

Що стосується порушення, зафіксованого актом № 131375 у вигляді не оформленої схеми маршруту, то як було встановлено в судовому засіданні, факт проїзду автотранспорту по вул. Небесної сотні, що не відповідає затвердженому маршруту, позивач ні позовній заяві, ні представник позивача в судовому засіданні не заперечує, а зазначає, що водій рухався без пасажирів та повертався у гараж, в позовній заяві вказано, що інші дороги по маршруту транспортного засобу були перекриті. Суд приймає до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження своїх доводів, доказів того, що водій рухався без пасажирів, та рухався до гаражу, та/або також доказів, що шляхи по затвердженому маршруту були перекриті.

Що стосується такого порушення як відсутність документа про оплату транспортних послуг, то штрафні санкції за це не були застосовані, хоч в акті перевірки і порушення вказано.

Стосовно позиції позивача про те, що його не було запрошено та взагалі не було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, то суд зазначає наступне. У відповідності до частин четвертої - пятої статті 60 Закону № 2344-ІІІ розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку № 1567). Згідно із пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що суб`єкт господарювання повідомляється про розгляд справи про порушення законодавств про автомобільний транспорт або особисто під розписку або рекомендованим листом із повідомленням, який скеровується за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання).

При цьому, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт законодавцем передбачена можливість розгляду такої справи за відсутності такого суб`єкта господарювання.

Запрошення № 2985/19/24-19 від 15.04.2019 з`явитися 14.05.2019 о 10 год. 00 хвил. для розгляду акту № 1131158 було надіслано разом з актом перевірки та отримано 26.04.2019 позивачем.

Запрошення № 10279/19/24-19 від 13.05.2019, № 10283/19/24-19 від 13.05.2019 прибути для розгляду справи на 28.05.2019 о 10 год. 00 хвил. для розгляду актів № 131375, 131415 разом з актами перевірок отримав безпосередньо ОСОБА_1 , про що розписався та поставив дату 14.05.2019.

Запрошення № 4962/19/24-19 від 22.04.2019 з`явитись на 21.05.2019 на 10 год 00 хвил. для розгляду акту № 131224 було надіслано разом з актом на адресу позивача, яка міститься у АДРЕСА_1 , але повернуто поштою за закінченням терміну зберігання. Запрошення № 5083/19/24-19 від 22.04.2019 з`явитись на 21.05.2019 на 10 год. 00 хвил. для розгляду акта перевірки № 131212 від 16.04.2019 було надіслано рекомендованим поштовим відправленням, але повернуто поштою. З аналогічних підстав не було отримано запрошення № 3278/19/24-19 прибути 14.05.2019 о 10 год. для розгляду акта перевірки № 131177. Позивач не надав суду довідки з установи пошти про ненадходження відповідних рекомендованих листів. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано процедуру повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень по суті складених актів шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, що узгоджується з вимогами п.26 Порядку № 1567.

Однак, на розгляд жодного з вказаних вище актів перевірок ОСОБА_1 або його уповноважений представник не прибули, заяв або пояснень до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не надходило. Суд зауважує, що позивач, вважаючи неправомірними акти перевірок, не був позбавлений можливості з`явитися на розгляд справи для доведення свої правомірних дій, та /або подати відповідні документи.

Що стосується дати прийняття оскаржуваних постанов, то той факт, що дата не збігається із днями, на які запрошувався позивач, представником відповідача в судовому засіданні пояснюється тим, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Для розгляду питання про застосування штрафних санкцій передбачений двомісячний термін, тому відповідачем очікувалось, що позивач може прибути в цей термін або надати відповідні документи, тому постанова була прийнята пізніше, що не заборонено нормативним актами. Тому суд вважає, що дії відповідача щодо розгляду справи за відсутністю суб`єкта господарювання, який був повідомлений про такий розгляд, вчинені відповідно до приписів Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.

Що стосується розміру застосованих штрафних санкцій, то згідно з частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Таким чином, розмір адміністративно господарського штрафу, застосованого до позивача, відповідає частині першій абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Проставляння крапки після цифри "1" у сумі "1700" в оскаржуваних постановах є недоліком оформлення, який не може бути підставою для скасування таких постанов.

Суд не приймає до уваги позицію позивача стосовно того, що в оскаржуваних постановах відповідачем протиправно не вказано суть конкретного порушення, яке інкримінується позивачу. Описова частина такого порушення фіксується інспекторами саме в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Натомість, в постановах про застосування адміністративно господарського штрафу фіксується результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням норми чинного законодавства, які були допущені суб`єктом господарювання, у даному випадку ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", що і було належним чином та у відповідності до вимог діючого законодавства зазначено у постановах, які є предметом спору. Бланк постанови наведений у додатку 5 до Порядку № 1567, і постанови відповідача відповідають затвердженому зразку. Відтак, відповідачем дотримано принцип юридичної визначеності, та зазначено конкретний нормативно-правовий акт, який порушено позивачем.

Той факт, що постанови були прийняті начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, який, на думку позивача, не має відповідних повноважень, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи. Відповідно до наданого суду Положення про Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки управління відповідно до покладених на нього завдань виносить в установленому порядку постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу (п. 3.16 Положення) Управління очолює начальник, який здійснює керівництво управлінням (п. 5.1 Положення). Саме керівник Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбзпеки і підписує від імені управління постанови.

Відповідач надав суду копії направлень на рейдову перевірку та графіки перевірок на квітень, травень 2019 року. Посилання представника позивача на порушення в оформленні направлень на рейдові перевірки суд не приймає до уваги, оскільки рейдові перевірки проводились у присутності водіїв, а водії не заперечував проти її проведення, що підтверджується наданням інспекторам всіх документів, які були у водія. Водії не зазначали в актах про те, що відмовляються від проведення перевірок через неправильне оформлення направлень. На день судового розгляду позивач не оскаржив дії відповідача щодо призначення та проведення цих рейдових перевірок. Тому суд відхиляє посилання позивача на недотримання процедури перевірки.

Суд вважає помилковим посилання позивача на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який регулює проведення планових та позапланових перевірок перевізників, оскільки в даному випадку проводились рейдові перевірки згідно графіку. Крім того ч.4 ст. 2 вказаного Закону передбачає, розповсюдження сфери дії даного закону на органи Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарські штрафи, процедура здійснення рейдових перевірок та застосування штрафних санкцій здійснена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач обгрунтованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Вступна та резолютивна частина постанови оголошена 12.11.2019.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.06.2019 за №№ 129066, 129067, 129068, 129069, 129070, 129071, які прийняті начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пастухом І.О..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 листопада 2019 р.

Суддя Хом`якова В.В.

кат. 113070200