Справа № 180/1396/19

2/180/595/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Тананайської Ю.А.,

за участю секретаря: Новоселецької К.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Марганці у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 180/1396/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про розірвання договору про сплату аліментів, стягнення заборгованості за договором про сплату аліментів на дитину, стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , через представника ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про розірвання договору про сплату аліментів на дитину, стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 16 листопада 2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено Договір про сплату аліментів, за умовами якого відповідач зобов`язався сплачувати аліменти на утримання їнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та додаткові витрати в сумі 400 гривень один раз на рік, не пізніше 1 травня поточного року.

Свої зобов`язання за вказаним Договором ОСОБА_2 порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з 1.06.2013 року по 8.07.2019 року у сумі 36411 гривень, заборгованість зі сплати додаткових витра на дитину в сумі 2800 гривень. Пеня за неналежне виконання обов`язку щодо сплати аліментів згідно наданого позивачем розрахунку складає 1 318 944 гривні.

Враховуючи, що відповідачу відомо про наявність заборгованості, однак він свідомо ухиляється від її погашення, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 30 вересня 2019 року, просить суд розірвати договір про сплату аліментів на дитину, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів на суму 36411 гривен., заборгованість зі сплати додаткових витрат в сумі 2800 гривень, стягнути пеню за належне виконання обов`язку щодо сплати аліментів у розмірі 1 318 944 гривні, стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття.

Ухвалою суду від 2.08.2019 року відкрито провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити, пояснив, що відповідач мав кошти на погашення заборгованості по аліментах, оскільки працював, продав власну квартиру, але аліменти не сплачував. Надана ОСОБА_2 розписка не може бути підставою для звільнення від сплати аліментів, оскільки додатки до горовому оформлюються так як і договір, а саме письмова форма, нотаріальне посвідчення.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що після укладення договору певний час сплачував аліменти, в подальшому рахунок, зазначений в договорі став недійсним, син влітку проживав з ним, він його утримував, піклувався. Позивач надала розписку про звільнення його від сплати аліментів. На теперішній час він має захворювання, отримує невелику заробітну плату, тому просить зменшити розмір пені.

Судом встановлено:

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ст. 180, ч. 1 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

16 листопада 2012 року між сторонами укладено Договір про сплату аліментів, посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучугурним М.А., зареєстрований в реєстрі за № 1695.

За умовами п. 2 даного Договору, у зв`язку з тим, що дитина постійно проживає разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати аліменти на його утримання у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення повноліття. Згідно п.3 договору крім сплати аліментів ОСОБА_2 зобов`язався брати участь в додаткових витратах на дитину в розмірі 400 гривень один раз на рік, не пізніше 1 травня поточного року.

З позовної заяви вбачається, а відповідач не оспорив той факт, що за період з листопада 2012 року по 8 липня 2019 року він лише шість разів сплатив аліменти у спосіб, визначений Договором. Таким чином, сума його заборгованості зі сплати аліментів за зазначений період становить 36411 гривень та зі сплати додаткових витрат на дитину в розмірі 2800 гривень.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Сімейного кодексу України, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цьогоКодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем умов укладеного договору є підставою для його розірвання, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ч.4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з п. 9 Договору, у разі несвоєчасного виконання умов цього договору і виникнення заборгованості зі сплати аліментів та/або додаткових витрат на дитину з вини ОСОБА_2 , ним сплачується неустойка ( пеня) в розмірі трьох відсотків від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 знає про суму аліментів, які він має щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання дитини та суму додаткових витрат , які повинен сплачувати щорічно, однак від виконання свого обов`язку ухиляється, суд дійшов висновку, що саме внаслідок винних дій відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів та додаткових витрат.

Як вбачається з розрахунку, проведеного позивачем відповідно до умов п. 9 Договору, та з урахуванням заборгованості відповідача зі сплати аліментів, яка становить 36411 гривень та заборгованості по додаткових витратах в розмірі 2800 гривень, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів становить 1 318 944 гривні.

Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, ч. 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому ст. 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України має зворотню дію в часі, про що зокрема зазначалося у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц, а тому розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача повинен бути 39211 гривень.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_8 свої зобов`язання за Договором про сплату аліментів не виконав, заборгованість не сплатив, суд вважає, що вона повинна бути стягнута у примусовому порядку у межах позовних вимог за період з 1.06.2013 року по 8.07.2019 року у сумі 39211 гривень. Також, зважаючи на те, що відповідач протиправно, всупереч умов Договору від 16.11.2012 року та вимог СК України, допустив прострочення сплати аліментів, з нього має бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат, яка згідно ст. 196 СК України становить сто відсотків суми заборгованості, тобто 39211 гривень.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина, на теперішній час дитина проживає з матір`ю, знаходиться на її вихованні та утриманні.

ОСОБА_2 працює, отримує заробітну плату, зобов`язаний утримувати свою неповнолітню дитину, тому суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги, стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною 18 років на користь позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про розірвання договору про сплату аліментів, стягнення заборгованості за договором про сплату аліментів на дитину, стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати договір серії ВТА № 665135, укладений 16 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучугурним М.А., зареєстрований в реєстрі за № 1695.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів за договором серії ВТА № 665135, укладеного 16 листопада 2012 року за період з 01 червня 2013 року по 08 липня 2019 року в розмірі 36411 гривень та заборгованість зі сплати додаткових витра в розмірі 2800 гривень, а всього 39211 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за несвоєчасну сплату аліментів за договором серії ВТА № 665135, укладеного 16 листопада 2012 року в розмірі 39211 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, розпочинаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення повноліття дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 768 гривні 40 копійок.

Стянути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2305 гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2019 року.

Суддя: Ю. А. Тананайська