Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 761/3575/19 (провадження № 14-550 цс 19)

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 07жовтня 2019 рокуприйняла та призначила до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ГОЛД СТАР», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне сільськогосподарське підприємство «УШБА» про визнання права власності на частку в статутному капіталі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із зазначеним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на частку у статутному капіталі Приватного сільськогосподарського підприємства «УШБА» (далі - ПСП «УШБА»), яка складає 442 748,80 грн або 52% від загального розміру статутного капіталу ПСП «УШБА».

2. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у відкритті провадження відмовлено та роз`яснено позивачу її право на звернення із цим позовом до господарського суду в порядку господарського судочинства.

3. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір, який виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач, яка вибула із учасників ПСП «УШБА», пред`явила цей позов до відповідача, який нині є власником статутного капіталу у ПСП «УШБА», з метою поновлення свого права на управління підприємством, а тому такий спір належить до юрисдикції господарського суду.

4. У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в якій, серед іншого, просила скасувати ці судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що спір між учасниками ПСП «УШБА» відсутній, оскільки позивач ніколи не вибувала зі складу учасників вказаного підприємства, а відповідач, хоча і претендує на належну їй частку статутного капіталу ПСП «УШБА», ніколи не був його учасником. Позов пред`явлений саме на захист оспорюваного відповідачем права власності.

5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України), згідно якої справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті ЦПК України, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

9. Пунктом 1 частини четвертої статті 394 ЦПК України встановлено, що в у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

10. ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою в якій просила визнати за нею право власності на частку у статутному капіталі ПСП «УШБА», яка складає 442 748,80 грн, визначена, як ціна позову та станом на 01 січня 2019 року не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*500=960 500 грн).

11. Верховний Суд вже викладав висновок щодо предметної юрисдикції у спорах за подібних правовідносин, зокрема, такий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 235/4376/15-ц та від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18.

12. У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду зазначала, що відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

13. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

14. Пунктами третім та четвертим частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

15. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України, згідно з яким корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.

16. Аналіз наведених процесуальних норм, а також предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві ОСОБА_1 , вказує на те, що у цій справі позивач, яка вибула із учасників ПСП «УШБА», пред`явила позов до відповідача, який нині є власником статутного капіталу у ПСП «УШБА», з метою поновлення свого права на управління підприємством, а тому такий спір належить до юрисдикції господарського суду.

17. В ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду про відкриття касаційного провадження від 19 липня 2019 року не зазначено чому суд вважає, що касаційна скарга обґрунтована та висновки судів у цій справі не відповідають висновкам Верховного Суду зробленим за результатами касаційного перегляду подібних справ, або ж чому попередні висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані в цій справі.

18. Враховуючи наведене вище, вважаю що касаційне провадження за цією касаційною скаргою відкрите помилково та підлягає закриттю. Отже, належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б закриття касаційного провадження за відповідною касаційною скаргою ОСОБА_1 , а не постановлення ухвали про призначення цієї справи до розгляду.

19. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду вирішила призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами на 29 січня 2020 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

20. З тим, що Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне зазначати дату та місце розгляду справи у відповідній ухвалі також не можу погодитись з огляду на мотиви, викладені в окремій думці 05 вересня 2019 року у справі № 454/3208/16-ц (провадження № 14-500 цс 19).

На моє переконання, не відповідає завданню Верховного Суду і не сприяє утвердженню принципу правової визначеності прийняття та призначення Великою Палатою Верховного Суду до розгляду справ, за касаційними скаргами, що не містять виключних підстав для касаційного перегляду судових рішень, які набрали законної сили і ухвалені з дотриманням висновку Великої Палати Верховного Суду.

Суддя В. В. Пророк