ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2019 року

Київ

справа №811/1087/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 (суддя Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Поплавський В.Ю. Чепурнов Д.В.) у справі №811/1087/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" про про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ДФІ в Кіровоградській області звернулася до адміністративного суду з позовом до ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" про про стягнення коштів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФІ в Кіровоградській області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судами порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та прийнято необґрунтоване рішення. Як вказує позивач, ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" включено суму фактичних витрат з надання послуг по теплопостачанню для населення, яка на 199869,43грн. перевищує розрахований розмір витрат для розрахунку дотації, а тому відповідачем безпідставно отримано субвенцію з Державного бюджету у вказаній сумі. Позивач зазначає, що розмір витрат ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" з надання послуг населенню для розрахунку дотації (з урахуванням газу) складає 18'779'765,58грн., водночас, відповідно до Розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, надані населенню включено суму 18'979'635,01грн.

Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФІ в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 у справі №811/1087/13-а.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №811/1087/13-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 попередній розгляд справи призначено на 19.11.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 12.06.2012 по 01.08.2012 посадовими особами ДФІ в Кіровоградській області проведено зустрічну звірку, з метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій та фактичних витрат на послуги теплопостачання, які включені до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки за програмою "Субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалася населенню, яка виникла в зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" та перераховані ГУ ЖКГ Кіровоградської міської ради ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" за період з 01.10.2009 по 01.06.2012.

За результатами звірки складено довідку від 01.08.2012 №06-09/225, у якій вказано, що розмір витрат позивача за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 з надання послуг населенню для розрахунку дотації (з урахуванням газу) складає 18'779'765,58грн., у той же час, відповідно до "Розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, надані населенню" включено суму 18'979'635,01грн., що на 199869,43грн. перевищує розрахований розмір витрат для розрахунку дотації.

На підставі висновків звірки, вважаючи, що ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" безпідставно отримано кошти у сумі 199869,53грн., ДФІ в Кіровоградській області звернулася до суду про стягнення з відповідача до Державного бюджету України вказаної суми.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилались на те, що документальними доказами не підтверджується зазначене в довідці зустрічної звірки завищення розрахованого розміру витрат для розрахунку дотації, яку фактично отримано, в розмірі 199869,53грн.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №503 (далі - Порядок) визначає механізм перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок надходжень, визначених пунктом 40 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"

Відповідно до пункту 2 Порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 01.10.2009 по 31.12.2010 і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2011 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.

Згідно з пунктом 5 Порядку визначено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії) і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунку за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах.

У відповідності до пункту 8 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 №955, калькулювання собівартості теплової енергії здійснюється у розрахунку на рік з поквартальною розбивкою та з урахуванням сезонних коливань.

Відповідно до пункту 3 Порядку формування тарифів тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних з наданням послуг.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем розрахований обсяг заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.10.2009 по 31.12.2009.

Судом першої інстанції призначено судово-економічну експертизу. Висновком судового експерта Гавриш Г.О. від 12.09.2013 №11/1,2-126 по адміністративній справі №811/1087/13-а встановлено, що зважаючи на проведені розрахунки, заборгованість для розрахунку суми субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» за жовтень 2009 року становила 2'057'900,19грн., за грудень 2009 року - 2'069'311,50грн.

За листопад 2009 року ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» не мало різниці в тарифах для населення для отримання субвенції з бюджету.

Тобто, загальна заборгованість для розрахунку суми субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам по ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 становила 4'127'211,69грн. Фактична ж сума субвенції, розрахована та отримана ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 становила 3'817'562,97грн.

Отже, зазначеного позивачем у довідці завищення розрахованого розміру витрат для розрахунку дотації, яку фактично отримано ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» у розмірі 199869,43грн. на день проведення зустрічної звірки не існувало, і такий висновок ДФІ в Кіровоградській області не відповідає дійсним обставинам справи.

Відтак, висновки експерта, що документальними доказами не підтверджується зазначене в довідці від 01.08.2012 №06-09/225 зустрічної звірки за період з 01.10.2009 по 01.06.2012 завищення розрахованого розміру витрат для розрахунку дотації, яку фактично отримано, в розмірі 199869,53грн. у ході судового розгляду позивачем не спростовано.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позиція судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову є обґрунтованою. З урахуванням викладеного, касаційний суд зауважує, що позивачем висновки судів не спростовані, обставини на підтвердження фактів порушення судами норм права, що регулюють спірні правовідносини, позивачем не зазначені, із матеріалів справи такі обставини не вбачаються.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, на підставі доказів, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, касаційний суд дійшов висновку, що судами виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду