РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

Київ

справа №9901/314/19

адміністративне провадження №П/9901/314/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

за участю: секретаря Трубецької М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гуцала Д.С.,

третьої особи ОСОБА_3,

представника третьої особи Кучера В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування указів Президента України, визнання дій протиправними,

УСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019 «Про призначення члена Вищої ради правосуддя»;

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 218/2019 «Про призначення члена Вищої ради правосуддя»;

- визнати протиправними дії Президента України щодо підписання указів від 13 травня 2019 року № 217/2019, № 218/2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував, що під час проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя відповідачем допущені порушення вимог чинного законодавства, внаслідок чого протиправно припинено його участь в конкурсі та порушено право бути призначеним членом ВРП.

Вказував, що члени конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя були упередженими.

Указ Президента України від 08 травня 2019 року № 203/2019, яким внесені зміни до Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення призначення Президентом України членів ВРП, не був опублікований, а тому не мав юридичної сили і не міг бути застосований відповідачем.

На переконання позивача, Президент України не мав повноважень видавати укази про призначення членів ВРП, оскільки конкурс не відбувся.

Також позивач послався на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі № 640/6722/19 про забезпечення позову, було заборонено конкурсній комісії приймати рішення про визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів ВРП, а також було заборонено голові конкурсної комісії чи іншій особі, яка виконує його обов`язки, подавати на розгляд Президента України список кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів ВРП.

Стислий виклад заперечення відповідача та третіх осіб.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов у повному обсязі. Зазначив, що конкурс в порушення статті 16 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" фактично проведено не було, а видання указів № 217 та № 218 внаслідок внесення змін до Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення призначення Президентом України членів ВРП, без фактичного проведення конкурсу суперечить принципу верховенства права та по суті дискримінує інших учасників конкурсу. Відповідач зазначив, що вказані укази скасовано як незаконні Указами Президента України від 10 червня 2019 року № 358 та № 359 відповідно.

Треті особи на стороні відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, просили закрити провадження у справі або відмовити в позові. Також представники третіх осіб заперечували щодо застосування наслідків визнання позову, оскільки такі дії відповідача порушують їх права та інтереси.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та скасування указів Президента України, визнання дій протиправними та призначено справу до розгляду.

Третіми особами заявлені клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні 01 липня 2019 року протокольною ухвалою Верховного Суду у задоволенні клопотань відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року провадження у справі № 9901/314/19 зупинено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року скасовано ухвалу Верховного Суду від 01 липня 2019 року про зупинення провадження та направлено справу для продовження розгляду.

Обставини справи, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви ухваленого рішення.

Указом Президента України №265/2019 від 11 березня 2019 року затверджено Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

15 березня 2019 року на веб сайті Офіційного інтернет - представництва Президента України розміщено оголошення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

29 березня 2019 року позивач направив перелік документів для участі у конкурсі з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

02 квітня 2019 року, на веб-сторінці Офіційного інтернет-представництва Президента України оприлюднена інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, у тому числі й позивача.

Позивача допущено до участі у конкурсі з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя та проходження співбесіди.

04 квітня 2019 року конкурсна комісія за результатами співбесіди визначила перелік осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до Закону, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 640/6722/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, Голови конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії забезпечено позов.

Забезпечуючи позов суд заборонив конкурсній комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя приймати рішення про визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Також забезпечуючи позов суд заборонив голові конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 , чи іншій особі, яка виконує його обов`язки, подавати на розгляд Президента України список кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Указом Президента України №203/2019 від 08 травня 2019 року внесенні зміни до Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, затвердженого Указом Президента України від 11 березня 2019 року № 65 "Питання проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя".

Указом Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019 «Про призначення члена Вищої ради правосуддя» призначено ОСОБА_3 членом ВРП.

Указом Президента України від 13 травня 2019 року № 218/2019 «Про призначення члена Вищої ради правосуддя» призначено ОСОБА_4 членом ВРП.

Не погоджуючись із указами Президента України від 13 травня 2019 року № 217/2019, 2018/2019 та вважаючи протиправними дії Президента України щодо підписання указів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Указами Президента України від 10 червня 2019 року № 358/2019 та №3859/2019 скасовані Укази Президента України від 13 травня 2019 року № 218/2019 та № 217/2019 про призначення членів ВРП.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України та частини першої статті 5 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798 Президент України призначає двох членів Вищої ради правосуддя.

Положеннями статті 9 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" встановлено, що для призначення Президентом України члена Вищої ради правосуддя на веб-сайті Офіційного інтернет- представництва Президента України розміщується оголошення про проведення відкритого конкурсу.

Положення про проведення відкритого конкурсу для призначення Президентом України членів Вищої ради правосуддя затверджується Президентом України.

Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає документи, визначені частиною першою статті 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня оголошення на веб-сайті Офіційного інтернет- представництва Президента України про проведення відкритого конкурсу.

Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі, разом із копіями поданих документів, крім документів, визначених пунктами 4, 8, 9 частини першої статті 8 цього Закону, оприлюднюються на веб- сторінці Офіційного інтернет-представництва Президента України на наступний робочий день з дня надходження документів, але не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення конкурсу.

Згідно зі статтею 16 Закону Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради правосуддя.

Указом Президента України №265/2019 від 11 березня 2019 року затверджено Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя (далі -Положення) та утворено конкурсну комісію з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя та затверджено її персональний склад.

Згідно з пунктом 1 зазначеного Положення останнє визначає порядок проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Відповідно до пункту 3 Положення діяльність конкурсної комісії щодо організації і проведення конкурсу ґрунтується на принципах верховенства права, професійності, публічності та політичної нейтральності.

Для проведення конкурсу: 1) Адміністрація Президента України: розміщує на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України оголошення про проведення конкурсу і можливість подання особами документів, необхідних для участі у конкурсі. В оголошенні зазначаються визначені Законом України "Про Вишу раду правосуддя" вимоги до членів Вищої ради правосуддя та перелік документів, що подаються для участі у конкурсі, строки їх прийому та способи подання; здійснює прийом документів від осіб, які претендують на участь у конкурсі. У прийнятті документів, що подаються особами, які мають намір взяти участь у конкурсі, не може бути відмовлено з інших підстав, ніж закінчення строку їх подання; розміщує на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України інформацію про осіб, які претендують на участь у конкурсі, разом із копіями поданих документів (крім документів, зазначених у пунктах 4, 8, 9 частини першої статті 8 Закону України "Про Вищу раду правосуддя") на наступний робочий день з дня надходження таких документів, але не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення конкурсу; 2) Конкурсна комісія здійснює попередній розгляд документів осіб, які претендують на участь у конкурсі, на відповідність вимогам, установленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя", та приймає рішення про допуск осіб до участі у конкурсі або про відмову у допуску до участі у конкурсі (пункт 4 Положення).

Пунктом 5 Положення передбачено, що до участі у конкурсі за рішенням конкурсної комісії не допускаються особи, які не відповідають установленим вимогам до членів Вищої ради правосуддя та/або не можуть бути членами Вищої ради правосуддя згідно із Законом України "Про Вищу раду правосуддя", іншими законами України та/або не подали передбачені Законом України "Про Вищу раду правосуддя" для участі у конкурсі документи.

Конкурсна комісія повідомляє особам, які претендують на участь у конкурсі, про їх допуск до участі у конкурсі, розміщує на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України список осіб, допущених до участі у конкурсі, а також: повідомляє особам, які не допущені до участі у конкурсі, про відмову у допуску до участі у конкурсі із зазначенням підстав такої відмови.

Пунктом 6 Положення визначено, що конкурс проводиться в три етапи:

1) відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід;

2) проведення співбесід з відібраними кандидатами та визначення за результатами співбесід переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до закону;

3) визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Згідно з пунктом 7 Положення рішення про відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід, визначення за результатами співбесід переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до закону, та визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, приймається конкурсною комісією шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів від її складу.

Рішення конкурсної комісії, зазначені в абзаці першому цього пункту, розміщуються Адміністрацією Президента України на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Також пунктом 8 Положення передбачено, що голова конкурсної комісії не пізніше наступного робочого дня після завершення конкурсу подає список кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, на розгляд Президентові України.

Пунктом 9 Положення визначено можливість проведення повторного та додаткового конкурсу, зазначені відповідні умови.

Указом Президента України №203/2019 від 08 травня 2019 року внесенні зміни до Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, затвердженого Указом Президента України від 11 березня 2019 року № 65 "Питання проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя".

Цими змінами до попередньо визначеної моделі проведення конкурсу пункт 7 Указу Президента України №265/2019 від 11 березня 2019 року доповнено абзацом такого змісту: "Якщо після завершення етапу, передбаченого підпунктом 2 пункту 6 цього Положення, Конкурсна комісія не може дійти згоди щодо визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, або не може ухвалити відповідне рішення (незалежно від причин), рекомендованими для призначення членами Вищої ради правосуддя вважаються кандидати, які за результатами співбесід включені до переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка. Президент України призначає членів Вищої ради правосуддя з-поміж вказаних кандидатів".

Твердження позивача про те, що Указ Президента України від 08 травня 2019 року № 203/2019, яким внесені зміни до Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення призначення Президентом України членів ВРП не опублікований та не мав юридичної сили на момент його застосування відповідачем спростовуються тим, що вказаний Указ опублікований в Офіційному віснику Президента України від 08 травня 2019 року - 2019 року, № 9, стор. 6, стаття 201.

Пунктом 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року 503/97 «Про Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України".

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 10 червня 1997 року 503/97 нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

В Указі Президента України від 8 травня 2019 року № 203/2019 зазначено, що він набирає чинності з дня його опублікування.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Законність вказаного Указу не є предметом розгляду цієї адміністративної справи і позивач не зазначає це як підставу позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що три члена Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя були зацікавленими у визнанні переможцем конкурсу одного з його учасників, щодо якого, за наслідком проведення співбесіди, призначено спеціальну перевірку. Вказана обставина, на його думку, свідчить про неприховані корупційні ризики у роботі такої комісії. При цьому позивачем не надано жодного доказу на підтвердження таких доводів, а тому суд дійшов до висновку, що вони є необґрунтованими та обумовлені припущеннями позивача.

У позовній заяві позивач наводить інші порушення, які, на його думку, допущені конкурсною комісією під час проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя(несвоєчасне розміщення комісією інформації на сайті, несвоєчасне повідомлення комісією інформації щодо конкурсу і прийнятих рішень тощо).

При цьому Окружним адміністративним судом міста Києва розглядається адміністративна справа № 640/6722/19 за позовом ОСОБА_1 (позивача в цій справі) до конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, Голови конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 щодо визнання дій та бездіяльності відповідачів протиправними та зобов`язання прийняти рішення.

Ухвалою від 01 липня 2019 року Верховним Судом було зупинений розгляд справи до набрання чинності рішенням у справі № 640/6722/19, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. Проте Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року ухвалу про зупинення розгляду справи скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

У даній справі, що розглядається Верховним Судом оскаржуються позивачем лише укази та дії Президента України, пов`язані із призначенням членів ВРП. При цьому конкурсна комісія з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя не є відповідачем у цій справі. За таких обставин, оцінка дій та рішень комісії під час проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя виходить за межі предмету доказування у цій справі і до уваги судом не береться.

Що стосується порушення прав позивача спірними указами, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради правосуддя.

Чинне законодавство України не визначає терміну «конкурс», проте загальновідомим є той факт, що під терміном «конкурс» розуміється певного роду змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників.

Стаття 16 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не визначає конкретної моделі конкурсу, його етапів (їх кількості чи черговості), а тому системне тлумачення її положень дає підстави для висновку, що конкурс не повинен проводитися безпосередньо Президентом України. Приписи цієї статті можна вважати дотриманими тоді, коли кандидатів для призначення Президентом України членів ВРП визначено на конкурсних засадах (з дотриманням принципу змагальності).

Як вбачається з пункту 6 Положення №265/2019 від 11 березня 2019 року, етапами в межах яких кандидати на посаду члена ВРП визначаються на конкурсних засадах (з дотриманням принципу змагальності) є перший етап, на якому кандидати відбираються комісією для проведення співбесід на основі поданих ним документів, та другий етап, на якому конкурсна комісія за результатами проведених співбесід остаточно визнає кращих кандидатів однаково гідних бути призначеними членами ВРП.

Третій етап залежить від проходження визначеними особами спеціальної перевірки та рекомендацією їх для призначення членами ВРП.

Тому, із завершенням другого етапу конкурсу, конкурс з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів ВРП в розумінні статті 16 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є таким, що фактично відбувся.

Конкурсною комісією було проведено відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід.

Співбесіди проведені 04 квітня 2019 року, за результатами яких конкурсною комісією визначено перелік осіб стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до Закону. В перелік вказаних осіб ввійшли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

При цьому позивач приймав участь як на першому так і на другому етапах конкурсу. Таким чином твердження позивача, що конкурс не відбувся є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

За наслідками другого етапу конкурсу позивача не включено до переліку кандидатів, стосовно яких проводилася спеціальна перевірка і серед яких Президентом України визначалися особи, що будуть призначені членами ВРП. Враховуючи вказане, права позивача не могли бути порушені оскаржуваними указами відповідача.

Суд приймає до уваги, що відповідачем скасовані спірні укази і на момент розгляду справи вони втратили чинність. За таких обставин фактично відсутній предмет спору, проте позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи зміст позовних вимог, пояснення надані позивачем в судовому засіданні та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, вбачається незгода останнього саме з результатами конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя. В результаті позивач звернувся до суду про їх перегляд в судовому порядку.

Приймаючи участь у конкурсі позивач усвідомлював, що це змагання, яке має на меті визначити найкращих претендентів на заміщення відповідних посад. Кількість таких претендентів є більшою, ніж кількість посад щодо яких Президент України може реалізувати своє право на призначення. А отже розумів можливість прийняття як позитивного, так і негативного рішення стосовно себе за результатами такого конкурсу.

Аналіз зібраних по справі доказів та встановлені обставини з урахуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини вказує на те, що за наслідками конкурсу оскаржувані укази не породжували для позивача будь-яких прав та/або обов`язків у зв`язку з їх прийняттям.

Необґрунтованим є посилання позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі № 640/6722/19 про забезпечення позову, оскільки вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не стосується як відповідача по справі - Президента України, так і предмета спору у цій справі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав викладену у відзиві позицію щодо визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Частиною 5 статті 189 КАС України визначено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У судовому засіданні представники третіх осіб заперечували стосовно застосування наслідків визнання відповідачем позову, оскільки такі дії порушують їх права та інтереси.

Суд не вбачає підстав для застосування наслідків визнання відповідачем позову, оскільки вважає, що таке визнання порушує права та інтереси третіх осіб, які вважають спірні укази законними. Крім того, як зазначалося вище, відповідачем самостійно скасовані спірні укази, які є предметом позову.

Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема: встановлення судом порушення законодавства, в межах розгляду справи; оскаржувані порушення повинні бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень; мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Розглядаючи справу в межах перевірки доводів, що викладені у позовній заяві судом не встановлено порушень прав позивача, а тому підстав для застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС суд також не встановив.

Також суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на які посилаються треті особи та їх представники, оскільки згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 цієї ж норми визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Третіми особами не наведено інший, ніж судовий спосіб захисту позивачем прав, які він вважає порушеними.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України таким чином надає громадянам право безпосередньо звертатись до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У цьому відношенні не може бути будь-яких винятків щодо здійснення громадянами України конституційного права безпосередньо звертатися до суду із скаргами на рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

Наведена третіми особами та їх представниками судова практика щодо наявності підстав для закриття провадження у справі стосується інших правовідносин, які є відмінними від тих, що досліджувалась у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено, що спірні рішення та дії порушили права, свободи та/або інтереси позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд урахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A, пункт 29).

Судові витрати.

З огляду на результат розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241, 244, 245, 246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 КАС України, Верховний Суд

Вирішив :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Президента України відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 листопада 2019 року.

Головуючий А.Г. Загороднюк

Судді : М.В. Білак

О .А. Губська

О .В. Калашнікова

В .М. Соколов