ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1919/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Укрсівербуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Укрсівербуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» звернулось до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Припис № 18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 3 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2019.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради № 18 від 06.06.2019 про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради № 3 від 18.06.2019 про накладення на Дочірнє підприємство «Укрсівербуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповне дослідження обставин, що мають значення для розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги не підтримала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство «Укрсівербуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 19.08.1998, основний вид економічної діяльності якої за кодом КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 32)

Листом від 24.05.2019, ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» повідомлено про проведення позапланової перевірки посадовими особами Управління державного і архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради у період з 28.05.2019 по 06.06.2019 включно щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку підвищеної і комфортності серії «УСБ-2015» з вбудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями та автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі по вул . Козацькій , 15А (№ 2 - будівельна адреса) на земельній ділянці, яка| знаходиться в постійному користуванні в м. Чернігові».

24.05.2019 відповідачем видано наказ № 49-ОД про проведення позапланової перевірки. Підстава перевірки - лист Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, період проведення перевірки 28.05.2019 - 07.06.2019. (а.с. 193)

На підставі наказу та листа УСБУ в Чернігівській області, відповідачем видано направлення на проведення планового (позапланового) заходу № 68 від 24.05.2019. (а.с. 192)

За результатами проведеного позапланового заходу відповідачем складено акт перевірки № 68 від 06.06.2019 (а.с. 195-199), Припис № 18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2019 (а.с. 201), Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2019 (а.с. 200).

Так, за результатами перевірочного заходу, актом встановлено порушення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4.3, п. 7.3, п. 7.13 ДБН А.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», п. п. п. п. 6.2.2, 6.2.5, 6.2.7 п. 6.2 Розд. 6, ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»; п.1.6 гл. 1 розд. IV, п.3.11 гл. 3 розд. V Правил пожежної безпеки в Україні; пп. 9.2.4 п. 9.2 розд. 9 ДСТУ-Н. Б В.2.6-203:2015 «Настанова з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельних конструкцій», а саме, будівельні роботи здійснюються не у відповідності до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, будівельний майданчик утримується не у відповідності до рішень з організації будівництва, прийнятих у Проекті виконання робіт (2017-050-ПВР), вимог охорони праці і промислової безпеки та правил пожежної безпеки, а саме:

- робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті, більше ніж 1,3 м і на відстані менше, ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені тимчасовим огородженням (п. 34 розд. XV 2017-050-ПВР);

- вхід до будинку, що будується, не захищено зверху суцільним козирком (п. 32 розд. XV 2017-050-ПВР);

- на в`їзді до будівельного майданчика не встановлена схема руху автотранспорту по території будівельного майданчика (п. п.1 п.1.6 розд. III 2017-050-ПВР);

- з`єднання, відгалуження та окінцінювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пожежний щит установлений біля побутових приміщень, неукомплектований (п. 4 розд. XI 2017-050-ПВР);

- горизонтальні шви цегляної кладки стін між 7 і 8 поверхом на сходовій клітині «Секції 2» не заповнені розчином.

З урахуванням наведених порушень, Приписом № 18 від 06.06.2019, виставлено вимогу позивачу привести об`єкт будівництва у відповідність до затверджених проектних рішень (робочої документації), державних стандартів норм і правил.

Надалі, 18.06.2019 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріною Л.Г. прийнято постанову № 3 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ДП «УкрСіверБуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф, у сумі 86445,00 грн.

Вважаючи вказані рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та такими, що підлягають скасуванню, підприємство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- на копії направлення на проведення перевірки № 68 не міститься відмітки про отримання представниками позивача вказаного направлення саме 28.05.2019;

- направлення № 68 не містить переліку питань перевірки;

- позивач мав право на подачу зауважень на акт перевірки, і закон не обмежує права позивача подати такі зауваження окремо від акта перевірки. Закон встановлює п`ятиденний термін для винесення припису з дня завершення проведення перевірки, з урахуванням чого, останнім днем перевірки є 06.06.2019, проте, в той же день і було винесено оскаржуваний припис, що свідчить про те, що припис складено не протягом п`яти днів після завершення контрольного заходу, а саме під час проведення такого заходу. В той же час, наявність зауважень до акту перевірки зобов`язує суб`єкта владних повноважень їх розглянути та врахувати під час винесення припису. Тобто, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради було позбавлено позивача права на розгляд зауважень до акту перевірки, у разі їх наявності, та в день складення акта перевірки винесено рішення про безумовне недотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності і винесено припис про усунення цих порушень;

- монтаж збірних залізобетонних колон, балок та перекриттів робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті не потребують тимчасового огородження, оскільки працівники користуються запобіжними поясами і страхувальними поясами, місця та способи закріплення яких визначено у технологічних картах; доступ працівників до поверхів, на яких виконано монтажні роботи з монтажу колон та балок перекриттів та зведення внутрішніх стін на об`єкті будівництва, обмежено спеціальними дерев`яними конструкціями, що підтверджується доданими до позову фото;

- у зв`язку з атмосферними опадами в період 05.06.2019 відбулось суттєве просідання зворотної засипки пазух фундаментів, у тому числі і в місці встановлення захисного суцільного козирка перед входом до будинку, який споруджується. З метою усунення наслідків негоди, а також для уникнення травмування працівників, що виконують будівельно-монтажні роботи на об`єкті будівництва, захисний козирок над входом будинку, що будується, було тимчасово демонтовано. На момент проведення позапланового контрольного заходу, уповноваженими особами позивача виконувались негайні роботи з додаткового пошарового трамбування та зворотної засипки пазух фундаменту. При цьому, доступ працівників до будівлі на період проведення зазначених робіт було обмежено та виконано необхідні дії для забезпечення проходу через безпечні зони будівельного майданчика. На період виконання робіт з додаткового пошарового трамбування та зворотної засипки пазух фундаменту працівникам, залученим до виконання робіт на об`єкті будівництва, відповідальною особою проведено додатковий інструктаж з правил техніки безпеки та охорони праці, про що містяться записи у відповідному Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Після їх завершення, захисний козирок було встановлено на попереднє місце з повним дотриманням нормативних вимог, що підтверджується фотознімками, доданими до позову;

- 06.06.2019 охоронником ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», що знаходився на робочому місці на об`єкті будівництва, на ім`я генерального директора подано доповідну записку, якою повідомлено, що в ніч з 05.06.2019 на 06.06.2019 близько 22 год. 30 хв. невідома група підлітків зірвали таблички, що були розміщені на огорожі об`єкта будівництва, до правоохоронних органів не звертався, доповів начальнику охорони. Після невідкладного відновлення пошкодженої таблички зі схемою руху протягом поточного робочого дня (06.06.2019) її було встановлено на попереднє місце поруч з паспортом об`єкту будівництва. Відсутність на в`їзді до будівельного майданчика схеми руху автотранспорту по території будівельного майданчика, зумовлена протиправними діями третіх осіб щодо майна позивача, а не порушенням підприємством вимог затвердженої проектної документації, державних стандартів, будівельних норм і правил;

- для уникнення потрапляння прямих сонячних променів первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) в штатній кількості встановлено у легкодоступних та видних місцях, а саме в кожному побутовому приміщенні, приміщеннях виконавця робіт та служби охорони, біля пересувного робочого місця зварювальника про що свідчать відповідні вказівні знаки їх розміщення а тому, з огляду на наявність на будівельному майданчику первинних засобів пожежогасіння за видами та кількістю, що встановлені Мінімальними вимогами з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках та Правилами пожежної безпеки в Україні, позивач не порушував вимоги, встановлені п. 1.6 Правил пожежної безпеки в Україні;

- заповнення щілини між місцями примикання блоків до залізобетонних перекриттів належить до комплексу робіт, що входять до переліку оздоблювальних (штукатурних) робіт, а проектом виконання робіт 2017-050 - Календарним планом встановлено графік виконання видів робіт на об`єкті будівництва, згідно якого, виконання оздоблювальних і штукатурних робіт здійснюється у період з червня 2019 року по серпень 2019 року. Тобто, строки виконання робіт із заповнення щілини між місцями примикання блоків до залізобетонних перекриттів не порушені, термін завершення виконання цих робіт на час проведення перевірки не настав.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону).

Відповідно до визначення, наведеного в ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту З статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у відповідності до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення і перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок, виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; вернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведенні позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 1-5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Суд першої інстанції, в оскаржувано рішенні вказав на те, що направлення на проведення перевірки № 68 не містить відмітки про отримання представниками позивача вказаного направлення саме 28.05.2019, що є порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Колегія суддів з даного приводу звертає увагу на те, що, на виконання вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», листом відповідача від 24.05.2019 № 01-20/216-вих «Про проведення позапланової перевірки», позивача, як генерального підрядника на об`єкті будівництва, повідомлено про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з 28.05.2019 по 06.06.2019 з проханням забезпечити його участь у перевірці та явку представника підрядника та особи, відповідальної за виконання будівельних робіт, з документами, підтверджуючими їх особи, для підписання процесуальних документів, які будуть складені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, на об`єкті будівництва під час проведення позапланової перевірки від генерального підрядника були присутні: виконавчий директор ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» ОСОБА_1 ., який діяв на підставі довіреності та виконавець робіт ОСОБА_2 , призначений відповідальною особою за виконання загально-будівельних робіт, дотримання працівниками правил охорони під час виконання робіт, безпечність виробничого процесу на будівельному майданчику, безпечне суміщення будівельно-монтажних та оздоблюваних операцій, безпеки прилеглої забудови і території, осіб, що перебувають поблизу будови на зазначеному об`єкті наказом «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» від 11.12.2017 № 91. (а.с. 36 т. 1)

Так, в день здійснення заходу архітектурно-будівельного контролю - 28.05.2019, стороною перевіряючих надано направлення для проведення позапланового заходу від 24.05.2019 № 68, яке позивач отримав цього ж дня, про що, на останньому міститься відповідна відмітка - Вхід.№123 від 28.05.2019. (а.с. 34 т. 1)

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що направлення № 68 не містить переліку питань перевірки, що також є порушенням процедури її проведення з боку відповідача, колегія суддів звертає увагу на таке.

Питання, які підлягають перевірці під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю стосовно організації будівництва підрядними організаціями міститься в розділі VI уніфікованого Акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, форма якого наявна у вільному доступі та розміщена на офіційному веб-сайгі Державної архітектурно-будівельної інспекції України та офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради.

Так, підставою для проведення зазначеної перевірки став лист Управління служби безпеки України в Чернігівській області від 24.04.2019 № 74/3/1-1070, в якому ініціатором звернення було перелічено перелік можливих порушень містобудівного законодавства.

Крім того, форма направлення для проведення планового (позапланового) заходу, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 15.05.2012 № 240, згідно з додатком 9, остання не передбачає зазначення конкретних питань перевірки.

Оскільки направлення від 24.05.2019 № 68 містить посилання на сферу здійснення державного контролю - «щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», колегія суддів вважає, що направлення не повинно містити переліку питань перевірки.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у п. п. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Відтак, акт, складений за відсутності позивача чи уповноваженого представника позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що має наслідком порушення права суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивач був позбавлений можливості подати свої зауваження на акт перевірки та реалізувати право на захист, оскільки припис було складено відповідачем в останній день перевірки, а не протягом 5 днів, колегія суддів зазначає, що обгрунтовуючи вказані висновки, суд послався на приписи ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону № 877-V, які встановлюють, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, в той же час, як згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 553, дані норми не розповсюджуються під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абз. 2 п. 1 Порядку № 553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

На противагу зазначеному, відповідно до норм п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт .

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно- будівельного контролю.

Приписами п. 21 Порядку № 553, передбачено, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У зв`язку з виявленням правопорушення у сфері містобудівної діяльності на зазначеному об`єкті, на виконання п. 16-18 Порядку № 553, представниками Управління за результатами позапланового заходу в день проведення перевірки - 06.06.2019 на об`єкті перевірки було складено акт перевірки від 06.06.2019 № 68, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2019, складений відносно позивача; протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2019, складений відносно відповідальної особи ОСОБА_2 ; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.06.2019 № 18. (а.с. 35-39, 40-41 т. 1)

Сторона відповідача стверджує, що відразу після складення перелічених, документів щодо результатів перевірки, було запропоновано виконавчому директору ДП «Укрсівербуд» ЗАТ «ДСК» ОСОБА_1 та виконавцю робіт на зазначеному об`єкті ОСОБА_2 заповнити Розділ IX акта перевірки; надати пояснення, зауваження та заперечення щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та акта (Розділ X Акта); підписати акт перевірки та отримати його примірник.

Проте, від зазначених дій представники позивача відмовились, про що в акті, протоколі та приписах міститься відповідні відмітки. (а.с. 39, 40, 41 т. 1)

Згідно з п. 21 Порядку № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вказує на те, що рекомендованим відправленням від 07.06.2016 № 1401706329518, примірники зазначених документів були направлені позивачу за його місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами сторони відповідача про те, що матеріали справи підтверджують, що позивач не скористався правом надати пояснення, зауваження та заперечення щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та акта перевірки, а також отримати зазначені документи в день та на місці їх складення - 06.06.2019, відмовившись від їх отримання.

Зазначене спростовує висновок суду першої інстанції щодо порушення прав позивача на подання зауважень/заперечень на акт перевірки та реалізувати право на захист.

Крім того, колегія суддів стосовно наведених стороною позивача процедурних порушень проведення перевірки, звертає увагу на те, що в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, які взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень процедури, застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому», не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Крім того, сторонами у даній справі не заперечується, що позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки, а тому, колегія суддів, серед усього іншого, вважає, що у даному випадку, допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень.

За наслідками проведення перевірки, контролюючим органом було виявлено та зафіксовано в акті наступні порушення: робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті, більше ніж 1,3 м і на відстані менше, ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені тимчасовим огородженням (п. 34 розд. XV 2017-050-ПВР); вхід до будинку, що будується, не захищено зверху суцільним козирком (п. 32 розд. XV 2017-050-ПВР); на в`їзді до будівельного майданчика не встановлена схема руху автотранспорту по території будівельного майданчика (п. п.1 п.1.6 розд. III 2017-050-ПВР); з`єднання, відгалуження та окінцінювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; пожежний щит установлений біля побутових приміщень, неукомплектований (п. 4 розд. XI 2017-050-ПВР); горизонтальні шви цегляної кладки стін між 7 і 8 поверхом на сходовій клітині «Секції 2» не заповнені розчином.

Щодо порушення - робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті, більше ніж 1,3 м і на відстані менше, ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені тимчасовим огородженням (п. 34 розд. XV 2017-050-ПВР), колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до п. п. 7.3, 7.13 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

При виконані будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища.

Згідно п. 6.2.2, п. 6.2.3 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1.3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо), відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Проходи на робочих місцях і до робочих місць повинні відповідати таким вимогам: - ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше ніж 0,6 м, а висота таких проходів у просвіті - не менше ніж 1,8 м; драбини або скоби, що передбачені для піднімання чи спускання працівників на робочі місця, які розташовані на висоті (глибині) більше ніж 5 м, необхідно обладнувати пристроями для закріплення фала запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо), а також обладнані дуговою огорожею.

Згідно з п. 3.2.13 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», проект виконання робіт (ПВР) - це вид проектно-технологічної документації, яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт та повинні не суперечити державним будівельним нормам, правилам.

Відповідно до п. 34 Розділу XV 2017-050-ПВР на об`єкті перевірки «Будівництво багатоквартирного житлового будинку підвищеної комфортності серії «УСБ-2015» з вбудованими об`єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями та автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі по вул. Козацькій, 15 А (№ 2 - будівельна адреса) на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні в м. Чернігові», робочі місця і проходи до них на висоті 1,3 м і більше відстані менше 2 м від границі перепаду по висоті повинні бути огороджені тимчасовими огородженнями висотою не менше 1,1 м відповідно до ГОСТ 12.4.059-78.

Згідно з п.К.1 Додатку К до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», до складу ПВР на об`єкт будівництва або його частини в тому числі включаються технологічні карти, які, в свою чергу, повинні не суперечити ПВР, державним будівельним нормам, правилам, в тому числі п. 6.2.2. п. 6.2.3 ДБН А.3.1-5:2016.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення позапланового заходу, відповідачем встановлено, що робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені тимчасовим огородженням. (а.с. 205 т. 1)

Зазначене, на переконання колегії суддів, істотно впливає на безпеку та забезпечення збереження життя та здоров`я осіб, які працюють на об`єкті будівництва та дотичні до нього.

Отже, доводи позивача про те, що монтажні та зварювальні роботи на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менш ніж 2.0 м від межі перепаду по висоті можливо виконувати з поясами монтажними та страхувальними канатами, закріпленими тросами, що в свою чергу натягнуті між колон, з обов`язковим блокуванням для уникнення доступу та обмеження перебування робітників на ділянці попереднього поверху - без огородження є необгрунтованими.

Стосовно порушення - вхід до будинку, що будується, не захищено зверху суцільним козирком (п. 32 розд. XV 2017-050-ПВР), варто зауважити таке.

Відповідно до п. п. 7.3, 7.13 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

При виконані будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища.

Згідно з п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е. Козирки необхідно зберігати до вводу будинку в експлуатацію. Кут, що виникає між козирком та розташованою вище стіною, повинен бути 70° - 75°. За довжини козирка понад 2 м допускається встановлювати під зазначеним кутом тільки частину козирка безпосередньо над входом під козирок.

У разі, коли розрахункова довжина козирка (додаток Е) перевищує межі будмайданчика, необхідно використовувати суцільні або сітчасті захисні системи огородження робочих горизонтів, які запобігають падінню елементів конструкцій та інших предметів з висоти в небезпечну зону. Конструкції цих систем необхідно визначати в ПВР.

Згідно з п. 32 Розділу XV 2017-050-ПВР на об`єкті перевірки, однією з вимог охорони праці є виконання захисних галерей для входу в будівлю.

Так, під час проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що суцільний козирок над входом до будинку, що будується, відсутній. (а.с. 207 т. 1)

У свою чергу, посилання сторони позивача, на те, що у зв`язку з погодними умовами козирок над входом будинку, що будується, було тимчасово демонтовано і вказане не є порушенням вимог затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил є необгрунтованим, оскільки доказів того, що будівельні процеси на період відсутності захисного козирка зупинялось, матеріали справи не містять, а його відсутність може призвести до шкоди здоров`ю людей, які постійно або періодично перебувають на об`єкті будівництва, а також ззовні.

Висновок суду першої інстанції про те, що зазначений захисний елемент було після його ремонту встановлено на місце, а на період відсутності - проведено відповідних інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, не звільняє від відповідальності, адже саме на момент проведення перевірки захисний козирок був відсутнім, будівельні роботи не призупинялись, що свідчить про відсутність протиправних дії перевіряючих щодо фіксації в акті вказаного порушення.

У частині порушення - на в`їзді до будівельного майданчика не встановлена схема руху автотранспорту по території будівельного майданчика (п. п.1 п.1.6 розд. III 2017-050-ПВР), слід вказати наступне.

Відповідно до п. п. 7.3, 7.13 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки, відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

При виконані будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища.

Згідно з п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», біля в`їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту.

Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти па об`єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.

Відповідно до п. п. 1 п. 1.6 Розділу ІІІ 2017-050-ПВР, на об`єкт перевірки, однією з вимог розстановки знаків безпеки та наочної агітації є встановлення схеми руху автотранспорту по території будівельного майданчика па в`їзді на будівельний майданчик.

Матеріали справи вказують на те, що в період проведення перевірки, схема руху автотранспорту по території будівельного майданчика, на в`їзді на будівельного майданчика була відсутньою. (а.с. 209 т.1)

На переконання колегії суддів, врахування доводів щодо протиправних дій третіх осіб по викраденню/пошкодженню табличок з об`єкта будівництва, передує фіксування правоохоронними органами факту, що підтверджує такі обставини Матеріали справи не містять зазначених підтверджень. Крім того, позивач не заперечує, що не звертався із заявою до правоохоронних органів з даного приводу та не надав доказів наявності такої таблички на об`єкті будівництва до проведення перевірки.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи сторони позивача не можуть спростовувати правомірності фіксування наявності такого порушення.

Стосовно виявленого порушення - з`єднання, відгалуження та окінцінювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; пожежний щит установлений біля побутових приміщень, неукомплектований (п. 4 розд. XI 2017-050-ПВР), важливо врахувати наступне.

Відповідно до п. 1.6 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Згідно Типової технологічної карти па монтаж групової мережі в будинках № 2018-003-ТТК, на яку посилається позивач, у розподільчих коробках збирається схема вузлів, що відноситься до однієї групової мережі квартири: знімається ізоляція на останніх 5 см кожного проводу; з`єднуються скруткою відповідно проводи; з`єднуються пайкою кінці круток; ізолюються кінці проводів ізоляційною тканевою стрічкою.

Так, під час проведення перевірки під час розкриття розподільчих коробок, контролюючим органом виявлено, що етап пайки (як зазначено в технологічній карті) або опресування, зварювання, паяння або затискачів (як встановлено Правилами пожежної безпеки в Україні), що є порушенням вимог п. 1.6 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. (а.с. 210 т. 1)

У свою чергу, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку позивача в цій частині, зважаючи на календарний план таких робіт, виконання яких, на час перевірки ще не наступило, оскільки вказане свідчить про недотримання черговості зборки схеми вузлів, згідно технологічної карти.

Стосовно виявленого порушення - пожежний щит установлений біля побутових приміщень, неукомплектований (п. 4 розд. XI 2017-050-ПВР), суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Відповідно до п. 3.11 Глави 3 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 кв.м з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв.м захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Слід звернути увагу на те, що під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що пожежний щит, який установлений біля побутових приміщень був недоукомплектований. (а.с. 212 т. 1)

Колегія суддів не враховує посилання на встановлення первинних засобів пожежогасіння в кожному побутовому приміщенні з метою їх захисту від попадання прямих сонячних променів, оскільки це є порушенням правил пожежної безпеки, та не сприяє оперативному реагуванню на виклики пожежної небезпеки, у разі настання потреби та не спростовує вимог щодо обов`язку належного та повного комплектування пожежних стендів.

В частині висновків про порушення - горизонтальні шви цегляної кладки стін між 7 і 8 поверхом на сходовій клітині «Секції 2» не заповнені розчином, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до п. 9.2.4 п. 9.2 Розділу 9 ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 «Настанови з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельних конструкцій», горизонтальні і поперечні вертикальні шви цегляної кладки стін, а також шви (горизонтальні, поперечні і поздовжні вертикальні) у перемичках, простінках і стовпах слід заповнювати розчином, за винятком кладки впустошовку. При кладці впустошовку глибина незаповнених розчином швів з лицьового боку не повинна перевищувати 15 мм у стінах і 10 мм (тільки вертикальних швів) у стовпах.

Відповідно до Типової технологічної карти, мурування кладки зовнішніх та внутрішніх стін з блоків газобетон та керамічних в збірно каркасних будівлях з`єднання стіни з залізобетонною колоною виконується за допомогою металевих зв`язків (анкерів), котрі монтуються через кожні 2-3 ряди блоків. При цьому, одна частина зв`язку поміщається в шви кладки з блоків і кріпиться спеціальними цвяхами, а друга частина кріпиться до бічної поверхні колони або балки. В місцях примикання блоків до залізобетонних перекриттів залишають щілину розміром 10-30 мм для подальшого заповнення монтажною піною, завдяки чому стіна набуває додаткову стійкість та запобігає подальшої руйнації тіла кладки.

Так, в період проведення перевірки, відповідачем встановлено, що горизонтальні шви цегляної кладки стін між 7 і 8 поверхом на сходовій клітині «Секції 2» не заповнені розчином. (а.с. 213 т. 1)

Висновок суду першої інстанції про те, що заповнення щілини між місцями примикання блоків до залізобетонних перекриттів належить до комплексу робіт, що входять до переліку оздоблювальних (штукатурних) робіт, а проектом виконання робіт - календарним планом встановлено графік виконання видів робіт на об`єкті будівництва, згідно якого, виконання оздоблювальних і штукатурних робіт здійснюється у період з червня 2019 року по серпень 2019 року, тобто, строки виконання робіт із заповнення щілини між місцями примикання блоків до залізобетонних перекриттів не порушені, термін завершення виконання цих робіт на час проведення перевірки не настав, є необгрунтованим, оскільки на момент перевірки посадовими особами відповідача зафіксовано дане порушення, а вказівка на виконання даних робіт у майбутньому немає під собою належного обгрунтування причин невиконання таких робіт на етапі закладання цегли, що впливає на щільність та надійність експлуатації будівлі. Крім того, стороною відповідача належним чином не було доведено належності віднесення таких робіт до етапу оздоблювальних (штукатурних) робіт, адже такі стосуються не оздоблення зовнішніх по стінам елементів, а внутрішньої конструкції стіни.

Колегія суддів, за наслідком розгляду даної справи констатує, що прийняття оскаржуваного припису про усунення порушень, насамперед, спрямовано не як виключно санкція для відповідача, а для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на об`єкті будівництва та дотичні до нього від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику, а застосований захід реагування у вигляді припису, має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів вважає, що під час прийняття оскаржуваних в даній справі рішень, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Укрсівербуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 22.11.2019.