ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Цуркана М.І.

судді-доповідача Гуріна М.І.

суддів Амєліна С.Є.

Ліпського Д.В.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про оскарження дій посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою про оскарження дій посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1803.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1. зазначив, що на нього поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1803, оскільки він проходив службу в спеціальному приймальнику-розподільнику.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25.02.2005 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2005 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами встановлено, що заявник був звільнений з органів внутрішніх справ ІНФОРМАЦІЯ_1, де проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2. На час звільнення його вислуга становила 22 роки 07 місяців 19 днів. З урахуванням цього, а також беручи до уваги його інвалідність 3-ої групи, заявнику була призначена пенсія з виплатою належного йому грошового утримання.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” визначено порядок зарахування вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення, що сталося після звільнення зі служби осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, провадиться щорічно виходячи з установленого за станом на 1 січня поточного року розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з якого обчислюються пенсії.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1803 “Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393”, якою абзац другий підпункту “г” доповнено словами “ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції” набрала чинності ІНФОРМАЦІЯ_3 і на заявника не поширюється, оскільки він звільнений ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.

Керуючись статтями 220, 220¹, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31.05.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про оскарження дій посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо перерахунку пенсії залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя М.І. Гурін