ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2019 року № 640/15907/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ"

про застосування заходів реагування

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ" (далі по тексту- відповідач, ТОВ "БУДІНВЕСТ"), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації складських приміщень ТОВ "БУДІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31305816, яке здійснює господарську діяльність: вул. Пирогівський шлях, 34-Е в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення ТОВ "БУДІНВЕСТ" порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

В обґрунтування позову зазначено, що 11 червня 2019 року за результатами планової перевірки відповідача складено акт №656 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано 26 порушень позивачем пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті.

Позивач зазначив, що встановлені порушення під час перевірки не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати відзив на позовну заяву, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на юридичну адресу ТОВ "БУДІНВЕСТ", та отримана представником за довіреністю 02 вересня 2019 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва установив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДСНС у м. Києві, з метою виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, та наказів Державної регуляторної служби від 15 листопада 2018 року №152 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, видано наказ від 13 травня 2019 року №372 «Про проведення планових перевірок».

20 травня 2019 року ГУ ДСНС у м. Києві сформовано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №24/1705, згідно з яким у період з 05 червня 2019 року по 11 червня 2019 року заплановано здійснити планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно - правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ "БУДІНВЕСТ". Вказане повідомлення було вручено директору ТОВ "БУДІНВЕСТ" 23 травня 2019 року, про що зроблено відповідний запис у направленні.

На підставі посвідчення на проведення перевірки від 03 червня 2019 року №4345 посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві проведено планову перевірку додержання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, ТОВ "БУДІНВЕСТ".

За результатами здійснення планової перевірки, ГУ ДСНС у м. Києві було складено акт від 11 червня 2019 року №656 (далі по тексту - акт перевірки), за висновками якого контролюючим органом встановлені наступні порушення:

1. пункту 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається самовільне перепланування, технічне переоснащення, капітальний ремонт будівель, приміщень (влаштування виробничих та складських приміщень) та нове будівництво прибудов, влаштування котелень без проектної документації, узгодженої в установленому порядку

2. пункту 2.14 глави 2 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається влаштування з метою застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою «В»;

3. пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:2007 IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности;

4. пункту 1.12 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - не надано акти проведення прихованих робіт щодо прокладення проводів (кабелів) за горючим ознобленням стін;

5. пункту 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - не надано документів, що підтверджують захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також у разі наявності її перевірка відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

6. пункту 2.3 розділу ІІІ, пунктів 21, 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - адміністративні, виробничі, технічні приміщення та фарбувальна не відокремлені від складу протипожежними перегородками з заповненням прозорів у них протипожежними дверима, вікнами, клапанами тощо, в порушення п.6.1, 6.4 таб. 2, 3 ДБН В 1.1-7-2016;

7. пункту 2.9 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для виборчих та складських будівель, приміщень не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зон;

8. пункту 3.11 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні щити не доукомплектований із розрахунку: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1шт., гаки - 3шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

9. пункту 1.15 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні - вимикачі, інші електричні апарати розміщені в приміщенні складу не винесені поза межі зазначених приміщень;

10. пункту 2.4 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди. п. 6.20 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

11. пункту 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

12. пункту 4 розділу І, пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - будівлі не обладнано системою внутрішнього протипожежного водопроводу, відповідно до ДБН В.2.5-64-2012;

13. пункту 4 розділу І, пункту 2.1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - будівлі не обладнано зовнішнім протипожежним водопроводом, відповідно до ДБН В.2.5-74:2013;

14. пункту 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не виконано протипожежними дверима що відокремлюють виробничі та складські приміщення від адміністративних, в порушення п. 6.2, табл.3 ДБН В.1.1-7-2016;

15. пунктів 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 розділу ІІІ, пункт 9 пп.12 розділу VІ, пункту 4, розділу І Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні та металеві конструкції (покрівлі) складських, виробничих та адміністративних будівель не оброблені вогнезахисною речовиною із складанням акту про виконанні роботи, відповідно до п. 5.3 табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016;

16. пункту 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - висота проходів на шляхах евакуації менше 2-х метрів відповідно до вимог п. 7.3.6 ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

17. пункту 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - зменшено ширину маршу сходової клітини з 2-го поверху;

18. пункту 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконані не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

19. пункту 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж;

20. пункту 1.17 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

21. пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається: підвищення світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

22. пункт 1.2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - територія, будівлі та приміщення не обладнанні системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу, автоматичною системою пожежогасіння), відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

23. пункту 9.1 розділу VІ, п/п. 1 Правил пожежної безпеки в Україні - під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів не враховуються їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі;

24. пункту 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України - допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.

25. пункту 3 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

26. пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону №877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління ДСНС у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежне безпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другої цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п`ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Пунктом 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища. Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Беручи до уваги те, що відповідач відзиву на позовну заяву не надав, відомостей щодо усунення виявлених порушень до суду не надходило, суд дійшов висновку, що експлуатація такої будівлі до повного усунення виявлених перевіркою порушень не можлива.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.

Між іншим, вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017 року.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації складських приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та не надання відповідачем доказів, які б свідчили про повне усунення ним порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації складських приміщень ТОВ "БУДІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31305816), яке здійснює господарську діяльність: вул. Пирогівський шлях, 34-Е в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення ТОВ "БУДІНВЕСТ" порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) - задовольнити частково.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34-Е, код ЄДРПОУ 31305816) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації складських приміщень ТОВ "БУДІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31305816), яке здійснює господарську діяльність: вул. Пирогівський шлях, 34-Е в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

3. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова