ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/3549/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо надання рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 в терміни, затверджені законодавством;

- визнання протиправним та скасування рішення Полтавського ОУПФУ (Шевченківський район) від 05.03.2019 №37;

- зобов`язання Полтавське ОУПФУ повторно розглянути заяву від 25.02.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 пункту "б", статті 55 пункту "б", статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-ХІІ від 05.11.1991 в редакції 2012 року);

- стягнення з відповідача коштів за моральну шкоду, завдану внаслідок порушення прав ОСОБА_1 в розмірі 15000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю та безпідставністю прийняття Полтавським ОУПФУ рішення від 05.03.2019 №37 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки документи, подані на розгляд управління, повністю підтверджують її пільговий трудовий стаж та фактичну зайнятість на роботах згідно Списку №2 повний робочий день.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

29.10.2019 від ГУПФУ в Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою від 25.02.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, на даний час заявниця не набула віку 53 років необхідного для призначення пенсії за Списком №2, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: - зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються періоди роботи. Таким чином, трудової книжки недостатньо для підтвердження спеціального стажу позивача.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 25.02.2019 звернулася до Полтавського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Полтавського ОУПФУ від 05.03.2019 №37 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням віку 53 років та у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу - 10 років. У рішенні зазначено, що на даний час заявниця не набула віку 53 роки необхідного для призначення пенсії за Списком №2, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: - зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються періоди роботи. Таким чином, трудової книжки недостатньо для підтвердження спеціального стажу. Довідку згідно із додатком 5 пункту 20 Порядку, уточнюючу пільговий характер робіт, зайнятість повний день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" з 22.04.1993 по 01.02.2003 гр. ОСОБА_1 не надала. Аналіз наданих документів показав, що тривалість пільгового стажу за Списком №2, підтвердженого в установленому законодавством порядку, складає 1 рік 1 місяць 2 дні, чого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону №1058.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" відбулася реорганізація Полтавського ОУПФУ шляхом його приєднання до ГУПФУ в Полтавській області.

Тобто, саме ГУПФУ в Полтавській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Полтавського ОУПФУ після припинення останнього.

Вважаючи рішення Полтавського ОУПФУ від 05.03.2019 №37 протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом до його правонаступника ГУПФУ в Полтавській області.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 згаданого Закону).

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Аналогічно згідно з підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

У розділі "21900000 XVIII. Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів" Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, передбачено таку професію як: "2190100а-19017 Знімач гарячих виробів".

Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, та Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, які були чинними у 1994-1999 роках та 2003-2016 роках відповідно, до робіт, що надають право на пільгову пенсію за Списком №2, відносилися роботи на посадах: 1) "2190100а-19017 Знімачі гарячих виробів" / "18.1а Знімачі гарячих виробів"; 2) "2170300а-11918 Дробильники-розмелювачі" / "16.2а Дробильники-розмелювачі".

Як слідує з матеріалів справи, разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25.02.2019 ОСОБА_1 до пенсійного органу була подана, зокрема, її трудова книжка НОМЕР_2 .

Так, згідно записів, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 , остання працювала на наступних роботах:

- з 22.04.1993 по 23.02.1998 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посаді знімача гарячих деталей в цеху скляних виробів;

- з 24.02.1998 по 02.01.2002 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 03.01.2002 по 03.04.2002 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 04.04.2002 по 04.10.2002 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 05.10.2002 по 01.02.2003 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 03.02.2003 по 03.08.2003 на ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 04.08.2003 по 04.02.2004 на ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 05.02.2004 по 05.08.2004 на ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" на посаді дробильника-розмелювача;

- з 31.08.2006 по 25.06.2007 на ТОВ "Полтавський склозавод" на посаді знімача гарячих виробів.

Тобто, виходячи зі змісту Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на які маються посилання вище, усі виконувані позивачем у зазначених періодах роботи відносяться до робіт з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За висновками суду, саме оформлені належним чином записи у трудовій книжці ОСОБА_1 про займані посади і періоди виконуваної роботи є підтвердженням пільгового трудового стажу останньої на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

А тому, з огляду на наявність таких записів, суд не вважає, що позивач була зобов`язана надавати управлінню будь-які уточнюючі довідки по періодах її роботи на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп", ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" та ТОВ "Полтавський склозавод".

Разом з тим, незважаючи на відсутність у позивача вказаного обов`язку, останньою все ж надавалися до пенсійного органу певні уточнюючі довідки, а саме, довідки ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" та ТОВ "Полтавський склозавод".

Так, згідно довідки ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" від 28.01.2019 №18/19 ОСОБА_1 працювала дробильником-розмелювачем у виробництві скла та виробів зі скла з 03.02.2003 по 03.08.2003, з 04.08.2003 по 04.02.2004, з 05.02.2004 по 05.08.2004, була зайнята повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на вищевказаній посаді, які передбачені підрозділом 1 розділу 18 Списку №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Водночас, згідно довідки ТОВ "Полтавський склозавод" від 20.09.2012 №04 ОСОБА_1 працювала знімачем гарячих виробів у виробництві скла та виробів зі скла з 31.08.2006 по 25.06.2007, була зайнята повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на вищевказаній посаді, які передбачені підрозділом 1 розділу 18 Списку №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Наявність вказаних довідок управління у спірному рішенні не заперечує, а лише вказує на невідповідність однієї з довідок, а саме, довідки ТОВ "Полтавський склозавод" від 20.09.2012 №04, вимогам додатку 5 Порядку №637, не конкретизуючи, при цьому, в чому ж саме остання не відповідає вимогам вказаного додатку.

Таким чином, посилання Полтавського ОУПФУ у спірному рішенні та ГУПФУ в Полтавській області у відзиві на позов на неможливість встановлення згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 відомостей про повний робочий день останньої, характер виконуваної нею роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються періоди роботи, та, як наслідок, неможливість однозначно стверджувати, що періоди роботи з 22.04.1993 по 01.02.2003, з 03.02.2003 по 05.08.2004 та з 31.08.2006 по 25.06.2007 підлягають зарахуванню до періоду робіт з шкідливими та важкими умовами праці, судом оцінюються критично, оскільки управлінням в ході розгляду справи не було надано суду жодних документальних доказів в спростування виконання ОСОБА_1 робіт у вказані періоди повний робочий день чи в спростування відповідності характеру виконуваних останньою робіт роботам зі шкідливими і важкими умовами праці.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що записами в трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджується право останньої на зарахування періодів її роботи з 22.04.1993 по 01.02.2003 на ТОВ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на посадах знімача гарячих деталей в цеху скляних виробів та дробильника-розмелювача, з 03.02.2003 по 05.08.2004 на ТОВ "Полтавський завод кварцового скла" на посаді дробильника-розмелювача та з 31.08.2006 по 25.06.2007 на ТОВ "Полтавський склозавод" на посаді знімача гарячих виробів до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як наслідок, суд вважає висновки спірного рішення про необхідність відмови гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідної тривалості пільгового стажу такими, що зроблені пенсійним органом безпідставно, без урахуваннях дійсних обставин справи та наявного у позивача усього пільгового стажу.

Водночас, суд зазначає, що крім вказаної підстави для відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 пенсійний орган у рішенні від 05.03.2019 №37 вказав ще одну підставу для відмови, а саме, недосягнення останньою віку 53 років для призначення пільгової пенсії.

Судом встановлено, що з письмовою заявою про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до пенсійного органу 25.02.2019. Станом на дату звернення вік останньої становив 52 роки, про що свідчать її паспортні дані.

Натомість, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакціях, чинних на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, передбачають наявність права на пенсію за віком на пільгових умовах у жінок після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з яких не менше 10 років на роботах зі шкідливими умовами праці. При цьому, до досягнення віку 55 років право на пенсію за віком на пільгових умовах за вказаними статтями мають також жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

Отже, зважаючи на положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також враховуючи те, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла 53 років, суд вважає рішення від 05.03.2019 №37 про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням віку 53 років таким, що винесено законно та обґрунтовано.

Посилання позивача у позовній заяві на наявність у неї права на призначення пільгової пенсії, оскільки вперше за призначенням пільгової пенсії остання звернулася до пенсійного органу ще два роки тому, судом оцінюються критично, так як стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та стаття 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і на даний час, і два роки тому назад, мають одну й ту ж редакцію.

Доводи позивача щодо необхідності застосування до неї при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах норм вказаних Законів в редакціях 2012 року, чинних на період напрацювання нею необхідного пільгового стажу, судом відхиляються як безпідставні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не вживалися дії для виходу на пільгову пенсію у 2012 році за законодавством, чинним на той період, а із письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах остання звернулася до пенсійного органу лише у 2019 році, коли вже норми Законів не передбачали можливості виходу на пенсію по досягненню 50 років.

Відтак, на переконання суду, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Полтавського ОУПФУ (Шевченківський район) від 05.03.2019 №37, зобов`язання Полтавське ОУПФУ повторно розглянути заяву від 25.02.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 пункту "б", статті 55 пункту "б", статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-ХІІ від 05.11.1991 в редакції 2012 року) в спірному випадку відсутні.

Поряд з цим, вирішуючи позовну вимогу позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо надання рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 в терміни, затверджені законодавством, суд виходить з наступного.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 N 13-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації) (пункт 1.1 Порядку).

Згідно з пунктом 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вже зазначалося вище, заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подана ОСОБА_1 до пенсійного органу 25.02.2019, а 05.03.2019 пенсійним органом прийнято оскаржуване рішення №37.

Пункт 4.7 Порядку визначає, що орган, який призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У позовній заяві позивач наполягає на тому, що рішення від 05.03.2019 №37 їй вручене лише у вересні 2019 року, тобто з порушенням термінів, визначених Порядком.

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних документальних доказів, які б спростовували вказані доводи позивача та підтверджували направлення останній рішення від 05.03.2019 №37 чи відповідного повідомлення у строки, визначені пунктом 4.7 Порядку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними дій відповідача, що полягають у направленні (врученні) ОСОБА_1 рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 05.03.2019 №37 з порушенням вимог пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 N 13-1).

Стосовно вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача коштів за моральну шкоду, завдану внаслідок порушення її прав у розмірі 15000,00 грн, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров`я у зв`язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.

У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань через порушення конкретного права, мало місце погіршення загального стану чи сталося загострення хронічної хвороби у визначений період часу тощо.

Факт завдання моральної шкоди може бути підтверджений також показаннями свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, спричинений правопорушенням, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, стані здоров`я, способі життя, спілкування, звичках, працездатності.

В спірному випадку позивачем не надано суду доказів щодо розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують моральні страждання останньої.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову та фактичну сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 1536,80 грн, а не 1586,80 грн як помилково зазначає у позові ОСОБА_1 , стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 768,40 грн (1536,80 грн : 2).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягають у направленні (врученні) ОСОБА_1 рішення про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05 березня 2019 року №37 з порушенням вимог пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1).

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 13967927).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

О.В. Гіглава