ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

Київ

справа №804/16286/15

адміністративне провадження №К/9901/12294/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 804/16286/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпроавіа" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10 грудня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №512971 19.11.15 про порушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

2. В обґрунтування позовних позивач зазначив, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 11.11.15 під час здійснення прикордонного контролю у пункті пропуску «Дніпропетровськ» рейсу №508 сполученням «Стамбул-Дніпропетровськ» прикордонним нарядом було виявлено громадянку Ірану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на паспортний контроль пред`явила національний паспорт Ірану № НОМЕР_2 , виданий 23.08.15, в якому відсутня віза України, що не дає права на перетин державного кордону.

Позивач, вважає, що постанова Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №512971 від 19.11.15 про стягнення з ПАТ «АК «Дніпроавіа» штрафу у розмірі 8500,00 грн. винесена з порушенням норм законодавства України, тому підлягає скасуванню з огляду на те, що справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника, та у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про дату, час та місце розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду, однак, відповідач не дотримався вказаних положень Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №512971 від 19.11.2015 про порушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що про розгляд справи про правопорушення 19.11.2015 Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» не було повідомлено, суд вважає не правомірною постанову Харківського прикордонного загону Східного Регіонального управління Державної прикордонної служби України №512971 від 19.11.2015 про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 22 серпня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі №804/16286/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови - скасувати.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови - відмовити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 12 вересня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (касатор) подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивач просить:

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 та залишити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року та у справі № 804/16286/15.

9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпроавіа" та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018 року для розгляду справи № 804/16286/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шарапа В.М., суддів: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року для розгляду справи № 804/16286/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач вказує, що суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення дійшов висновку про безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що представник позивача не був обізнаний про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, а ОСОБА_3 не є належним представником перевізника. Проте суд при викладенні таких висновків не навів жодної норми матеріального права в підтвердження своєї позиції.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.11.2015 під час здійснення прикордонного контролю у пункті пропуску «Дніпропетровськ-авіа» рейсу №508 сполученням «Стамбул-Дніпропетровськ» прикордонним нарядом виявлено особу громадянку Ірану ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка намагалась перетнути державний кордон України по паспорт Ірану № НОМЕР_2 , виданий 23.08.15, в якому відсутня віза України, що не дає право на перетин державного кордону.

13. За виявленим фактом Харківським прикордонним загоном Східного Регіонального управління Державної прикордонної служби України прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю та особі без громадянства від 11.11.15 та складено протокол про правопорушення, пов`язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №512971 від 11.11.2015.

14. Протокол про правопорушення, пов`язаний із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 512971 від 11.11.2015 складено начальником 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Дніпропетровськ-аеропорт»

15. 19 листопада 2015 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Харківського прикордонного загону - полковником Латинцевим С.В. прийнято постанову про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №512971, якою накладено на перевізника - Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» штраф у розмірі 8500,00 грн. Постанова отримана підприємством 03.12.2015.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

16. Конституція України від 28 червня 1996 року

16.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV)

17.1. Відповідно до п. 6 ст. 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.

17.2. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 661-IV органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання.

18. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI)

18.1. Згідно зі ст.ст. 9, 15 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. В`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

19. Закон України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» від 10.01.2002 № 2920-III (далі - Закон № 2920-III)

19.1. За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 2920-III підприємства (їх об`єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов`язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

19.2. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 3 Закону № 2920-III посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого, складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано, також, і цими особами. У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також, викласти мотиви відмови від його підписання.

19.3. Статтею 6 Закону № 2920-III передбачено, що справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Представник перевізника, який бере участь у розгляді справи, має право: знайомитися з матеріалами справи та робити з них витяги; давати пояснення; подавати докази та брати участь у їх дослідженні; заявляти клопотання; користуватися правовою допомогою; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі до суду.

19.4. Статтею 12 Закону № 2920-III передбачено, що посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п`ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.

20. Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 751 (далі - Положення № 751)

20.1. Згідно з п. 2 Положення № 751, пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

22. Колегія суддів апеляційної інстанції обґрунтувала безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що представник позивача не був обізнаний про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, зі змісту протоколу №512971 від 11.11.15 не можливо чітко встановити хто його підписав; відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_3 є працівником перевізника, протокол не містить підпису представника перевізника ОСОБА_3 , інших доказів повідомлення представника позивача про розгляд справи суду не надано з огляду на наступне.

23. Як вбачається з протоколу про правопорушення, пов`язаним із здійснення перевізником міжнародних пасажирських перевезень, даний протокол було складено в присутності представника позивача Пугачової В.А. та нею підписано. В протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 19 листопада 2015 року о 10.00 годині. Зі змістом протоколу ОСОБА_3 була ознайомлена.

24. Згідно листа ПАТ «АК» «Дніпроавіа» від 13.04.2016 за № 4.9-18-062, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс» згідно з договором № 1569 від 01.11.2011, уповноважено представляти інтереси ПАТ «АК» «Дніпроавіа» в аеропорту «Дніпропетровськ», в тому числі під час обслуговування закордонних рейсів. Перелік співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс», які уповноважені представляти інтереси ПАТ «АК» «Дніпроавіа» на підставі виданих їм довіреностей, в тому числі - Пугачова В.А.

Договір № 1569 від 01.11.2011 діяв до 31.12.2015 року.

25. Відповідно до п.2.1 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 29.08.2011 року № 627, графіки роботи представників подаються всіма авіакомпаніями, що здійснюють міжнародні перевезення.

26. Згідно графіків роботи представників ПАТ «АК» «Дніпроавіа» в аеропорту «Дніпропетровськ», ОСОБА_3 працювала в аеропорту з січня по грудень 2015 року.

27. Суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що судом першої інстанції зазначені докази не витребовувалися і не досліджувалися, а висновок зроблено про те, що відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_3 є працівником перевізника.

28. Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом апеляційної інстанцій обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

30. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Згідно статті 350 суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроавіа" - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.