ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2019 року № 640/1695/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом

Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України

До

Рахункової палати України

про

визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Обслуговування повітряного руху України (далі-позивач/ Украерорух) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Рахункової палати України (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.08.2018 р. № 22-1 «Про розгляд звіту про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету» та визнання протиправними дії відповідача щодо розміщення на офіційному веб-сайті в розділі «офіційні повідомлення» статті (публікації) «Через неналежне управління держмайном Украерорухом неефективного використання майже 280 млн. грн.» розміщену на офіційному веб-сайті відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірного рішення, оскільки Державне підприємство Обслуговування повітряного руху України діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, а відтак, не є учасником бюджетного процесу та одноособовим розпорядником закріпленого за ним майна, у зв`язку із чим проведення аудиту ефективності використання і розпорядження об`єктами державної власності Украероруху є протиправним.

Відповідач в письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

На підстав статей 25-27 Закону України «Про Рахункову палату» на засіданні Рахункової палати України, останньою прийнято рішення від 11.04.2018 р. № 15-5 про внесення змін до Плану роботи Рахункової палати на 2018 рік, згідно якого, зокрема передбачено розгляд Звіту про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету.

Для забезпечення реалізації відповідачем конституційних повноважень, останнім на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2018 рік, надано доручення на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) від 03.05.2018 р. № 04-240.

Рішенням Рахункової палати від 10.07.2018 р. № 17-4 затверджено План роботи Рахункової палати на 2018 рік у новій редакції, яким передбачено у ІІІ кварталі розгляд питання «Звіт про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету».

25.07.2018 р. Рахунковою палатою складено акт аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету від 25.07.2018 р. № 04/10/18.

28.08.2018 р. відповідачем винесено рішення про розгляд звіту про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету» № 22-1.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 98 Конституції України контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи.

Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про Рахункову палату» організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про Рахункову палату» діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у здійснення Рахунковою палатою наданих законом повноважень забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про Рахункову палату» втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється.

Згідно з частинами 1-2 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об`єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об`єкти.

Статтею 7 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що об`єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб`єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про Рахункову палату» член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам).

Згідно з частинами 1-2 статті 27 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати. Звернення Верховної Ради України, її комітетів та інших органів, депутатські запити і звернення, звернення Президента України, Кабінету Міністрів України з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) розглядаються на засіданні Рахункової палати щодо прийняття рішення про їх включення до планів роботи. У разі неврахування таких звернень, запитів у плані роботи Рахункова палата надає аргументовану відповідь у встановленому порядку.

Статтею 32 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

Судом встановлено, що за посиланням позивача, підставами для скасування спірного рішення є проведення відповідачем аудиту всупереч вимогам чинного законодавства, а саме за відсутності в Плані роботи відповідача на 2018 рік відповідних контрольних заходів; протиправність проведення аудиту, так як позивач не є учасником бюджетного процесу; порушення порядку надання акта аудиту та неврахування відповідачем зауважень об`єкта контролю при складання спірного рішення.

Відтак, досліджуючи протиправність дій відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Як вже зазначалось, на засіданні Рахункової палати України, останньою прийнято рішення від 11.04.2018 р. № 15-5 про внесення змін до Плану роботи Рахункової палати на 2018 рік, згідно якого, зокрема передбачено розгляд Звіту про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету.

Для забезпечення реалізації відповідачем конституційних повноважень, останнім на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2018 рік, надано доручення на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) від 03.05.2018 р. № 04-240.

Рішенням Рахункової палати від 10.07.2018 р. № 17-4 затверджено План роботи Рахункової палати на 2018 рік у новій редакції, яким передбачено у ІІІ кварталі розгляд питання «Звіт про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету».

Вказане свідчить про необґрунтованість доводів позивача про проведення відповідачем аудиту всупереч вимогам чинного законодавства, а саме за відсутності в Плані роботи відповідача на 2018 рік відповідних контрольних заходів.

Як встановлено судом, відповідно до статуту Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, останнє є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Згідно зі статутом, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Джерелами формування майна підприємства є:

державне майно, передане підприємству уповноваженим органом управління та іншими суб`єктами;

доходи, одержані від реалізацію продукції, робіт, послуг, інших видів діяльності підприємства;

доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством.

З викладеного вбачається, що Украерорух є об`єктом контролю відповідача згідно ст. 7 Закону України «Про Рахункову палату», а відповідач, у свою чергу, наділений відповідними повноваження щодо проведення аудиту ефективності управління майном Украероруху.

Також, необґрунтованими є твердження позивача про порушення порядку надання акта аудиту, а саме отримання відповідного акта від Міністерства інфраструктури України, а не від відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується передача акта перевірки від 25.07.2018 р. № 04-18 заступником начальника відділу Рахункової палати Яворською Л.В. начальнику відділу внутрішнього аудиту Украероруху Кунцевському І.В. про що свідчить підпис останнього у реєстрі на передачу акта від 06.08.2018 р.

При цьому, не підтвердженими є доводи позивача про неврахування відповідачем зауважень об`єкта контролю при складання спірного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-4 статті 35 Закону Україн «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).

У звіті щодо фінансового аудиту та аудиту ефективності обов`язково наводяться висновки за критеріями, встановленими відповідно частинами третьою та четвертою статті 4 цього Закону.

Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об`єкта контролю. У п`ятиденний строк об`єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід`ємними частинами.

Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об`єкту контролю.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 23 Закону Україн «Про Рахункову палату», член Рахункової палати несе персональну відповідальність за результати своєї роботи.

Як встановлено судом, позивачем подано письмові зауваження до проекту Звіту аудиту, які були досліджені та розглянути відповідачем, однак не знайшли відповідного обґрунтування щодо спростування встановлених порушень, що свідчить по складання звіту про результати аудиту ефективності управління майном Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету з дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а відповідачем належним чином підтверджено правомірність свого рішення та відповідність останнього вимогам чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення від 28.08.2018 р. № 22-1.

При цьому, враховуючи встановлену правомірність рішення відповідача від 28.08.2018 р. № 22-1, не підлягає задоволенню похідна позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо розміщення на офіційному веб-сайті в розділі «офіційні повідомлення» статті (публікації) «Через неналежне управління держмайном Украерорухом неефективного використання майже 280 млн. грн.» розміщену на офіційному веб-сайті відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко