ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 листопада 2019 року

м .Харків

справа № 643/6372/17

провадження № 22-ц/818/4868/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого : Маміної О.В.

суддів : Бурлака І.В., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз»,

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року, постановлене під головуванням судді Довготько Т.М., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 27 709,14 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківміськгаз» завдані збитки у розмірі 27 709,14 грн., а також судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 07 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи за вищевказаним позовом, у зв`язку з чим була позбавлена законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів. Крім того, станом на серпень 2015 року ПАТ «Харківміськгаз» не було проінформовано ОСОБА_1 про існування Акту №5/5 від 05.05.2014 року про відключення газопостачання. Вказаний акт вона не підписувала. При цьому відповідачка отримувала квитанції про оплату послуг та відповідно до них сплачувала суми, які були в них зазначені. Зокрема, 13 липня 2015 року було погашено заборгованість за послуги газопостачання за червень 2015 року у розмірі 2 900 грн., та погашена заборгованість за липень 2015 року в розмірі 45,14 грн. Квитанції не містили інформації про наявність збитків. Також ОСОБА_1 зазначає, що у липні 2015 року нею було встановлене автономне опалення в будинку АДРЕСА_1 , а інформація про самовільне підключення до системи газопостачання не підтверджена належними доказами. Тому апелянт вважає, що позивачем не доведено факту завдання відповідачкою збитків ПАТ «Харківміськгаз».

Представник Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» - адвокат Барладян Наталія Олександрівна надала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , а заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року – залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у порядку заочного розгляду справи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явилася у судове засідання, причини неявки не повідомила. При цьому відповідачкою, як споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , було завдано ПАТ «Харківміськгаз» збитки шляхом самовільного підключення до системи газопостачання після його відключення у зв`язку з наявністю заборгованості. Тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача збитків у розмірі 27 709,14 грн.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 158, п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на момент ухвалення оскаржуваного рішення, розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, однак суд першої інстанції розглянув справу по суті.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення), у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 29 серпня 2017 року (а.с.26-28).

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за її відсутності. У зв`язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту № 5/5 від 05 травня 2014 року, складеного працівниками ПАТ «Харківміськаз», газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було відключено у зв`язку із наявністю заборгованості. Вказаний акт підписаний майстром ПАТ «Харківміськаз» та абонентом – власником вищевказаного домоволодіння (а.с.4).

17 липня 2015 року представниками ПАТ «Харківміськгаз» було проведено обстеження систем газопостачання, за результатами якого виявлено самовільне підключення до системи газопостачання шляхом зняття пломби та відкриття крану на ввідному газопроводі. Абонент газом користується. За результатами перевірки були складені: Акт обстеження системи газопостачання житлового будинку (квартири) від 17.07.2015 року (а.с.5), Акт про виявлені порушення від 17.07.2015 року (а.с.7), Акт-претензія № 53/15 від 17.07.2015 року (а.с.6).

20 липня 2015 року представниками ПАТ «Харківміськгаз» проведено повторне відключення домоволодіння відповідача за адресою: АДРЕСА_1 шляхом відрізки газопроводу зваркою на ввідному газопроводі, про що складено Акт про припинення газопостачання від 20.07.2015 року (а.с.8-9).

15 вересня 2015 року позивачем був проведений розрахунок збитків, нанесених ПАТ «Харківміськгаз» внаслідок порушення відповідачкою Правил надання населенню послуг з газопостачання відповідно до Постанови НКРЕКП від 28.10.2014 року №184. З вказаного розрахунку убачається, що за період з 18.01.2015 року по 17.07.2015 року (до моменту виявлення порушення) збитки, завдані товариству відповідачкою складають 27709,14 грн. (а.с.3).

Як на підставу позовних вимог ПАТ «Харківміськгаз» посилалося на те, що відповідачкою порушені вимоги Правил надання населенню послуг з газопостачання відповідно до Постанови НКРЕКП від 28.10.2014 року №184, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 27 709,14 грн.

Правовідносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 184 від 28.10.2014 року.

Відповідно до пункту 34 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за самовільне підключення до системи газопостачання.

Згідно з пунктом 35 Правил про порушення, допущенні під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. На підставі акта-претензії визначається завданий розмір споживачеві збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

Підпунктом 1 пункту 2 Розділу ІІ Порядку передбачено, що відшкодування збитків здійснюється за такі порушення споживачем Правил, зокрема, самовільне підключення шляхом прихованого газопроводу.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Порядку за результатами виявлених порушень представниками газопостачального/газорозподільного підприємства складається акт-претензія, який оформлюється таким чином: у разі виявлення газопостачальним/газорозподільним підприємством порушень, зазначених у пункті 2 цього розділу, на місці виявлення порушення складається акт-претензія за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку; акт-претензія складається в присутності споживача (власника або наймача) об`єкта представниками газопостачального/газорозподільного підприємства після пред`явлення ними службових посвідчень і скріплюється їхніми підписами.

Акт-претензія складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Споживач має право внести до акта-претензії свої зауваження та заперечення.

У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії.

Акт-претензія без підпису споживача вважається дійсним, якщо: його підписали три представники газопостачального/газорозподільного підприємства та відмова споживача від підпису акта-претензії підтверджується відеозйомкою.

Підпунктом 1 пункту 4 Порядку встановлено, що у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 1 пункту 2 цього розділу, розрахунок збитків здійснюється за нормами споживання газу з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв споживача за період з дня набуття споживачем права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення до дня виявлення порушення, але не більше трьох років, що передували дню виявлення порушення;

Матеріали справи свідчать про те, що 05 травня 2014 року було припинено газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 за наявність заборгованості за спожитий газ.

Відновлення газопостачання до вказаного будинку не проводилось.

Проте у порушення вимог пункту 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, відповідачка здійснила самовільне підключення до системи газопостачання шляхом зняття пломби та відкриття крану на ввідному газопроводі. За результатами перевірки були складені: Акт обстеження системи газопостачання житлового будинку (квартири) від 17.07.2015 року (а.с.5), Акт про виявлені порушення від 17.07.2015 року (а.с.7), Акт-претензія № 53/15 від 17.07.2015 року (а.с.6).

Положеннями пункту 30 Правил передбачено, що газопостачальне підприємство має право вимагати від споживача відшкодування збитків згідно з Порядком.

З розрахунку збитків, нанесених ПАТ «Харківміськгаз» внаслідок порушення відповідачкою Правил надання населенню послуг з газопостачання відповідно до Постанови НКРЕКП від 28.10.2014 року №184, убачається, що за період з 18.01.2015 року по 17.07.2015 року (до моменту виявлення порушення) збитки, завдані товариству відповідачкою складають 27 709,14 грн. (а.с.3).

Приписами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 збитків на користь позивача, завданих у зв`язку із порушенням вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання, у розмірі 24 809,14 грн., з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що розмір збитків, нанесених ПАТ «Харківміськгаз» внаслідок порушення відповідачкою Правил надання населенню послуг з газопостачання, за період з 18.01.2015 року по 17.07.2015 року (до моменту виявлення порушення) складають 27 709,14 грн. (а.с.3).

При цьому відповідачкою отримана квитанція ТОВ «Харківгаз збут» на оплату послуг з газопостачання, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснено нарахування за червень 2015 року на суму 2 854,86 грн. (а.с.50).

На виконання зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг 13 липня 2015 року ОСОБА_1 здійснила оплату послуг з газопостачання на суму 2 900 грн., отримувачем коштів зазначене ТОВ «Харківгаз збут» (а.с.51).

Проте у розрахунок збитків від 15.09.2017 року зазначена сума не включена (а.с.3).

Тому позовні вимоги ПАТ «Харківміськгаз» слід задовольнити частково, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківміськгаз» підлягають збитки у розмірі 24 809,14 грн. (27 709,14 грн. – 2 900 грн.).

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим посилання відповідачки на те, що нею також здійснене погашення заборгованості за липень 2015 року в розмірі 45,14 грн., - не підтверджено належними доказами, оскільки матеріали справи містять квитанцію ТОВ «Харківгаз збут» на оплату послуг з газопостачання за липень 2015 року на суму 45,14 грн., але доказів оплати вказаної суми, - відповідачкою суду не надано.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Факт ознайомлення ОСОБА_1 з актом № 5/5 від 05 травня 2014 року, складеного працівниками ПАТ «Харківміськаз» за адресою: АДРЕСА_1 , який засвідчив факт відключення будинку від газопостачання у зв`язку із наявністю заборгованості, - підтверджується її підписом (а.с.4). Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вказаного заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн. Позовні вимоги задоволено на 89,5% (з 27 709,14 грн. до 24 809,14 грн.). Тому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 432 грн. (89,5% від 1 600 грн.).

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2 400 грн. (а.с.105). З урахуванням частково задоволення вимог апеляційної скарги (на 10,5%), з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 252 грн. (10,5% від 2 400 грн.).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року – скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» завдані збитки у розмірі 24 809,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» судовий збір у розмірі 1 432 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 252 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий : О.В. Маміна

Судді: І.В. Бурлака

Н.П. Пилипчук