265/3034/19

Головуючий у 1-й інстанції Гноєвий С.С.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Кочегарової Л.М., Ткаченко Т.Б.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2019 року, ухвалену у складі судді Гноєвого С.С.,

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1

до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. В обґрунтування зазначив, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Департаментом адміністративних послуг Маріупольської міської ради було відмовлено в знятті з реєстрації раніше зареєстрованих у вказаній квартирі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Просив суд визнати незаконною відмову та зобов`язати відповідача зняти з реєстрації вказаних осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2019 року закрито провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження по справі, відкритої помилково за правилами цивільного судочинства, суд першої інстанції з`ясував наявність між позивачем і відповідачем, що є суб`єктом владних повноважень, спору з приводу оскарження рішення останнього, прийнятого в межах реалізації владних повноважень, що має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем, як новим власником квартири, позовні вимоги стосуються права проживання в спірній квартирі та користування нею особами, які не є власниками вказаного житла.

На апеляційну скаргу відповідачем подано відзив у формі заперечень (а.с. 35-37), доводи якого зводяться до наявності регламентованих законодавством критеріїв, за яких спір із суб`єктом владних повноважень, яким є відповідач, з приводу прийнятих ним рішень підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Враховуючи положення ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України, розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного провадження.

Справа розглядається за участю представника відповідача - Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради - Смирнової Ю.М., яка заперечувала проти доводів скарги і пояснила, що звертаючись до Департаменту, позивач не надав правовстановлюючого документу, що підтверджує його право власності на квартиру, в якій він за заявою просив його зареєструвати. Проте, вимоги позивача у даному позові зводяться до зняття з реєстрації інших фізичних осіб.

Справа розглядається у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи позивача ОСОБА_1 (а.с. 28, 30, 31), який в змісті апеляційної скарги висловив клопотання про розгляд справи у його відсутність. Неявка позивача в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно роз`яснень у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовиий спір - заснований на публічному праві спір між двома чи більше учасниками правовідносин, в яких хоча б однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Публічно-правовий спір відрізняється від приватно-правового тим, що публічно-правова позовна вимога зв`язана з положеннями публічного права. У той час як до приватного права належать законодавчі норми, які ґрунтуються на принципі рівності прав, до публічного права належать законодавчі норми, які визначають привілейоване право держави чи іншого представника державної влади. У публічно-правових спорах держава здебільшого виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у договорі, а як носій суверенної влади, який може наказувати або забороняти громадянину чи підприємству певну поведінку, надавати дозвіл на певну діяльність чи, навпаки, скасовує раніше наданий дозвіл.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до термінології в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» № 5203-VI від 06.09.2012р. з подальшими змінами, що визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг і яким унормовано діяльність залученого у якості відповідача Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради: 1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону; 2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; 3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані з наданням адміністративних послуг (ст. 2).

За змістом ч. 3 ст. 3 цього Закону до адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 5203-VI дії або бездіяльність посадових осіб, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторів можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Зважаючи на суб`єктний склад осіб, відсутність ознак житлового характеру у виниклих правовідносинах (висунуті позивачем вимоги щодо оскарження відмови Департамента адміністративних послуг у знятті з реєстраційного обліку фізичних осіб не є вимогами, унормованими житловим законодавством, пред`явленими до цих фізичних осіб), беручи до уваги регламенті положення щодо функції, компетенції і повноважень Департаменту адміністративних послуг, зокрема щодо їх реалізації в прийнятому рішенні відносно позивача, колегія суддів вважає правильним висновок суду про виявлення у виниклому спорі відносин, притаманних для спору, що має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду узгоджується із задекларованим в ст. 6 Конвенції з захисту прав і основоположних свобод принципом розгляду справи повноважним судом, бо Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, як місцевий суд загальної юрисдикції, до якого подано ОСОБА_1 позов не є дотичними до виниклих правовідносин і не є повноважним судом розглянути даний спір із суб`єктом владних повноважень.

Доводи в апеляційній скарзі про захист позивача своїх прав, як власника щодо набутої у власність квартири, з огляду на межі заявлених вимог з оскарження рішення суб`єкту владних повноважень, не спростовують правильності висновків суду.

Із урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим в порядку ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий С.А.Попова

Судді Л.М.Кочегарова

Т.Б.Ткаченко