ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

Київ

справа №360/572/19

адміністративне провадження №К/9901/19245/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 (головуючий суддя Чернявська Т.І.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 (головуючий суддя Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А., Геращенко І.В.)

у справі №360/572/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо нездійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності за заявою від 20 листопада 2018 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. Позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, про що свідчить розпорядження відповідача від 12.01.2006 №136489 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків.

3.2. Посвідченням від 24.04.2009 серії НОМЕР_1 , вкладкою до посвідчення від 24.04.2009 № НОМЕР_2 , посвідченням від 28.10.2010 серії НОМЕР_3 , випискою із акта огляду МСЕК від 22.09.2010 до довідки серії 10 ААА №148934, випискою із акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 22.09.2010 до довідки серії 10 ААА №051086, підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1).

3.3. З 22.09.2010 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

3.4. Відповідно до довідки Станично-Луганського районного військового комісаріату Луганської області від 22.03.1996 №4/22, архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.02.2001 №51/1/1385 ОСОБА_1 у складі військової частини № 61753 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.09.1987 (наказ від 25.09.1987 №317) по 11.12.1987 (наказ від 11.12.1987 №394), отримав дозу опромінення 9,76 рентген.

3.5. Згідно з записами у військовому квитку від 01.11.1965 серії НОМЕР_4 позивач з 25.09.1987 по 11.12.1987 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; отримав дозу опромінення 9,76 рентген.

3.6. Дійсну строкову військову службу позивач проходив з 01.11.1965 по 21.10.1968, про що свідчить запис у військовому квитку від 01.11.1965 серії НОМЕР_4 .

3.7. 20.11.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

3.8. Листом від 19.12.2018 № 228/Г-5 відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з посиланням на те, що участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач приймав не під час проходження дійсної строкової служби.

4.Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що для отримання пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5.1.Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що внесені зміни до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII змінили її зміст та дія цієї норми розповсюджується на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи . Крім того, позивач просив розглянути касаційну скаргу з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р(ІІ)2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19).

6. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Як встановлено судами, ОСОБА_1 з 25.09.1987 по 11.12.1987 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, згідно з військовим квитком від 01.11.1965 серії НОМЕР_4 дійсну строкову військову службу позивач проходив з 01.11.1965 по 21.10.1968. Тобто, на час участі ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач дійсну строкову службу не проходив.

10. Згідно з частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

11. Частиною 7 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

12. Статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

13. Відповідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

14. Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

15. Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.

16. Частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

17. Отже, частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

18. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

19. Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

20. Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

21. Враховуючи вищезазначене, частина 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

22. 15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

23. Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.

24. Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач вже не проходив дійсну строкову службу, а тому останній не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби, у зв`язку з чим положення частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ на нього не поширюються.

25. Враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

26. Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

27. Відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

28. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 822/1346/18, від 06 березня 2019 року у справі №2540/2495/18, від 26 березня 2019 року у справі №816/99/18.

29. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, є безпідставним, з огляду на наступне.

30. Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

31. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

32. Предметом розгляду судом першої інстанції були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), а тому суд першої інстанції, а також суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, могли застосовувати тільки ті положення закону, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

33. При цьому, колегія суддів зазначає, що з 25.04.2019 (з дати втрати чинності зазначеними положеннями) позивач має право звернутись з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ.

34. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Враховуючи, що при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №360/572/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідачВ.М. Шарапа

СуддіО.П. Стародуб

С.М. Чиркін