ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

Львів

№ 857/5161/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

представника позивача Онищенко Т.О. ,

представників відповідача Ващука В.М., Голець Н.М.,

представника третіх осіб Бучковської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_2 , Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Пустомитівська міська рада Львівської області, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», Львівська обласна державна адміністрація, про визнання протиправним і скасування розпорядження, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Хома О.П.,

час ухвалення рішення - 13:06:15,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 22.03.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 і ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач, Пустомитівська РДА), зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пустомитівську міську раду Львівської області (далі - Пустомитівська МР), в якому просили визнати протиправним з часу прийняття та скасувати розпорядження відповідача від 31.10.2017 року № 810 «Про затвердження детального плану території для обслуговування Щирецького водосховища та території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту».

Суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (далі - ЛМКП «Львівтеплоенерго») і Львівську обласну державну адміністрацію (далі - Львівська ОДА).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що оцінюючи оскаржуване розпорядження Пустомитівської РДА про затвердження детального плану території для обслуговування Щирецького водосховища на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вказав, що воно прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Рішення в апеляційному порядку оскаржили позивач ОСОБА_2 і третя особа ЛМКП «Львівтеплоенерго». Вважають, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи. Просять скасувати рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що затвердженим оскаржуваним розпорядженням відповідача детальний план території не відповідає Схемі планування території Пустомитівського району і Схемі планування території Львівської області, чого суд першої інстанції в повній мірі не дослідив, а тому дійшов помилкового висновку, що дане розпорядження не суперечить цим Схемам. Також оскаржуване розпорядження, на переконання позивача, було прийняте з порушенням встановленої законодавством процедури, зокрема, не було дотримано всіх вимог щодо розгляду, обговорення та затвердження проекту детального плану території, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики». Через порушення процедури розгляду та обговорення проекту детального плану території позивачі не були присутні на громадських слуханнях з цього питання та, як наслідок, не могли висловити своїх зауважень і заперечень. При цьому, затверджений оскаржуваним розпорядженням детальний план території, а саме його графічна частина, не відповідає проекту, який обговорювався на громадських слуханнях, що підтверджується показаннями допитаних судом свідків (осіб, які брали участь в громадському обговоренні), які ствердили про фактичну підміну документації. Також позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно та всупереч вимогам статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-містобудівної експертизи щодо відповідності спірного детального плану території для обслуговування Щирецького водосховища Схемі планування території Львівської області та Схемі планування території Пустомитівського району, що призвело до передчасного необґрунтованого висновку про відповідність плану зазначеним Схемам. Крім того, позивач наголошує, що спірний Детальний план території безпосередньо впливає на її права, законні інтереси та правомірні очікування, оскільки не дає змогу здійснити приватизацію земельної ділянки для обслуговування належного їй житлового будинку і присадибної ділянки.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа зазначає, що є законним користувачем земельної ділянки площею 206,4 га, на якій розташоване Щирецьке водосховище. Проте надання відповіді на лист Обслуговуючого кооперативу «Дачний кооператив «Озеро» про те, що підприємство не заперечує проти вилучення частини цієї ділянки для подальшої передачі кооперативу для дачного будівництва, за умови якщо таке вилучення не буде порушувати прав підприємства і буде проведене у встановленому законодавством порядку, на думку апелянта, не можна розцінювати як згоду користувача цієї ділянки на її вилучення. Однак, незважаючи на дані обставини, відповідач оскаржуваним розпорядженням затвердив спірний Детальний план території, на підставі якого Львівська ОДА затвердила проекти землеустрою щодо передачі цих ділянок. Отже, спірне розпорядження відповідача порушує права ЛМКП «Львівтеплоенерго» як землекористувача, а тому є незаконним.

Третя особа Львівська ОДА подала відзив на апеляційні скарги , в якому заперечила їх вимоги і доводи, просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін і третіх осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встанови суд, Розпорядженням Пустомитівської РДА від 31.10.2017 року № 810 затверджено Детальний план території для обслуговування технічного водосховища на території Пустомитівської МР Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, розроблений ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскарженого розпорядження відповідача, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками будинків АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними в матеріалами справи письмовими доказами (копіями правовстановлюючих документів) і не заперечується учасниками справи. Водночас, правовстановлюючі документи на земельні ділянки, на яких розташовано вказані будинки, у позивачів відсутні. При цьому, рішенням Пустомитівської міської ради від 22.12.2017 року № 913 змінено поштову адресу: АДРЕСА_2 , на адресу: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Державного акта про право користування землею, зареєстрованого 1987 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 357, землекористувачем земельної ділянки, площею 206,4 га, озера Наварія, закріпленої в безстрокове та безоплатне користування, є Львівське підприємство теплових мереж ВО Львівенерго, правонаступником якого є ЛМКП «Львівтеплоенерго». Також судом встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки позивачів, перебувають у межах даної земельної ділянки.

За результатами розгляду звернення ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 19.06.2015 року № 15-3176, Пустомитівська РДА розпорядженням від 13.07.2015 року № 348 «Про розроблення детального плану території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області (за межами населеного пункту)» надала дозвіл на розроблення детального плану території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області (за межами населеного пункту).

На підставі цього розпорядження, яке не було оскаржене та/чи скасоване, детальний план території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області розробило ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем».

В свою чергу, Пустомитівська міська рада організувала громадські слухання щодо обговорення зазначеного детального плану території, про що у районному друкованому виданні «Голос народу» від 25.03.2017 року № 12 було опубліковано відповідне оголошення.

Громадські слухання з даного питання відбулися 04.05.2017 року, що підтверджується протоколом громадських слухань щодо обговорення детального плану території для обслуговування технічного водосховища на території Пустомитівської міської ради (за межами населеного пункту).

Як встановив суд із змісту цього протоколу, на громадських слуханнях 04.05.2017 року були присутні представники Пустомитівської міської ради: секретар ОСОБА_13, землевпорядник ОСОБА_18, спеціаліст I категорії по архітектурі та будівництву ОСОБА_19, депутати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» ОСОБА_20 Також в протоколі зафіксовано, що у визначений строк з 25.03.2017 року до 25.04.2017 року до міської ради не поступали зауваження або пропозиції щодо детального плану території. За результатами громадських слухань вирішено рекомендувати детальний план території для обслуговування технічного водосховища до розгляду архітектурно-містобудівної ради.

В свою чергу, як встановив суд з протоколу архітектурно-містобудівної ради від 21.09.2017 року, за результатами розгляду детального плану території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області члени архітектурно-містобудівної ради вирішили: вирішити питання статусу озера (технічний чи рекреаційний); доопрацювати питання інженерно-технічних мереж (водопостачання, каналізування та очисних споруд); виготовити документацію на встановлення прибережно-захисних зон; взяти висновок автора генерального плану; розглянути можливість використання земельної ділянки промислового кар`єру для дачного будівництва. Після виконання вищезгаданих пунктів рекомендовано затвердити план території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області. Також як встановлено з цього протоколу, на засіданні архітектурно-містобудівної ради були присутніми та виступали голова Пустомитівської міської ради ОСОБА_21 та розробник Детального плану території директор ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» ОСОБА_11 .

Листом від 20.10.2017 року № 09-10080 ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Пустомитівської РДА з клопотанням затвердити детальний план території, на якій розташоване технічне водосховище « Щирек », що перебуває у постійному користуванні ЛМКП «Львівтеплоенерго». Додатками до вказаного листа долучено протокол громадських слухань від 04.05.2017 року, протокол архітектурно-містобудівної ради від 21.09.2017 року та проект Детального плану.

Як зазначено вище, оскаржуваним розпорядженням Пустомитівської РДА від 31.10.2017 року № 810 вказаний Детальний план території було затверджено.

Щодо тверджень позивачів про порушення процедури проведення громадських слухань з обговорення проекту спірного Детального плану території, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до частини 2-8 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Відповідно до пункту 1.4 «Порядку розроблення детального плану регулюється Порядком розроблення містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290 (далі - Порядок № 290), організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення: оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї; визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі»; складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї; надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання; фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору; надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства; здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації; узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів; розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»; подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 290 розробник містобудівної документації: готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації; бере участь у складанні проекту завдання на розроблення або внесення змін до містобудівної документації; збирає вихідні дані за дорученням замовника; розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм; бере участь у розгляді архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня та сесією відповідної ради розробленої ним містобудівної документації; пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.6, 4.8, 4.9, 4.10, 4.12 Порядку № 290 рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Детальний план території розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.

Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

Крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; (абзац другий пункту 4.9 у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.05.2013 року № 199); забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».

Крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.

Детальний план території, розташованої за межами населеного пункту, розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна районна державна адміністрація забезпечують оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 10 статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 4, 7, 8, 9 «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05. 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника містобудівної документації, який: забезпечує реєстрацію їх учасників; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх врахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань. Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника про розроблений проект містобудівної документації. Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу. Відсутність пропозицій і зауважень громадськості фіксується у протоколі громадських слухань.

Пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм детальний план є містобудівною документацією, проект якого підлягає громадському обговоренню на місцевому рівні з метою врахування громадських інтересів під час розроблення такого проекту, обов`язок по проведенню якого покладено на орган місцевого самоврядування.

При цьому, колегія суддів вважає, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження позивачів про грубе порушення процедури громадських слухань спірного проекту, зважаючи на таке.

Як правильно вказав суд, відповідно до змісту наведених норм саме Пустомитівська міська рада є органом місцевого самоврядування, на яку чинним законодавством покладено обов`язок проведення громадських слухань на місцевому рівні щодо врахування громадських інтересів під час розроблення такого проекту містобудівної документації (детального плану). В свою чергу, міська рада виконала всій обов`язок щодо організації громадських слухань з обговорення детального плану території для обслуговування технічного водосховища, а саме, як встановив суд і підтверджується належними доказами: оголошення про проведення громадських слухань було розміщене в районній газеті «Голос народу» від 25.03.2017 року № 12; самі слухання відбулись у визначений законом строк 04.05.2017 року; міська рада створила умови для участі у слуханнях всіх заінтересованих осіб; на громадських слуханнях були присутні представники Пустомитівської МР: секретар ОСОБА_13, землевпорядник Лутчин Б., спеціаліст I категорії по архітектурі та будівництву ОСОБА_19, депутати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 та представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» ОСОБА_20, кожен з яких висловив свою думку щодо проекту. При цьому, як встановив суд з протоколу громадських слухань від 04.05.2017 року, у визначений міською радою період з 25.03.2017 року по 25.04.2017 року будь-які зауваження або пропозиції щодо детального плану території, в тому числі від позивачів, не надходили. Описані вище обставини підтверджуються відповідними доказами і не заперечуються учасниками справи.

Посилання ОСОБА_2 , що повідомлення про проведення зазначеного громадського обговорення не було розміщене на офіційному веб-сайті Пустомитівської міської ради, на думку колегії суддів, не є достатньою підставою для визнання громадського обговорення протиправним чи таким, що не відбулося, а також позивачі не надали будь-яких пояснень та обґрунтувань, яким чином дана обставина вплинула на їх можливість взяти участь в громадських слуханнях та/чи надати свої зауваження або пропозиції щодо обговорюваного проекту. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, за відсутності надходження зауважень або пропозицій щодо проекту детального плану, в тому числі і з боку позивачів, твердження останніх про неврахування таких є безпідставними.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що громадські слухання щодо обговорення детального плану території для обслуговування технічного водосховища на території Пустомитівської міської ради (за межами населеного пункту) були організовані та відбулися з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність тверджень позивачів щодо невідповідності затвердженого оскаржуваним розпорядженням відповідача детального плану території для обслуговування технічного водосховища Схемі планування території Пустомитівського району і Схемі планування території Львівської області, зважаючи на таке.

Щодо тверджень позивачів про те, що на громадських слуханнях 04.05.2017 року на обговорення було представлено не той детальний план території, який пізніше був затверджений відповідачем, колегія суддів зазначає таке.

Як зазначено вище, детальний план території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» на території Пустомитівського району Львівської області (за межами населеного пункту) розроблено ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем».

Допитані судом першої інстанції в якості свідків особи, які були присутніми на громадських слуханнях 04.05.2017 року, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , дали показання, серед іншого, про те, що на обговоренні був детальний план Щирецького водосховища № 1, а оскаржуваним розпорядженням відповідача затверджено інший - детальний план Щирецького водосховища № 2.

Як встановив суд з показань допитаного судом першої інстанції в якості свідка директора ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» ОСОБА_11 , підприємство розробило декілька варіантів детального плану території для обслуговування технічного водосховища на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту. При цьому, детальний план розроблявся за ініціативою ЛМКП «Львівтеплоенерго» для оформлення останнім права власності на цю земельну ділянку. Розробка детального плану території відбувалася на основі топографічної зйомки в масштабі 1:2000, яка представляє собою план-карту місцевості з докладним відображенням існуючої ситуації та нанесенням всіх будов. Перед початком виготовлення детального плану, так і в процесі його розробки в Пустомитівській міській раді проводились наради спільно з розробником містобудівної документації, представником ЛМКП «Львівтеплоенерго» та землевпорядниками міської ради. На таких нарадах визначались завдання та принципи розробки детального плану, обговорювалась містобудівна документація, характеристики та функціональне призначення земель, вирішувались питання щодо врахування інтересів громадськості. При цьому, міський голова міської ради надавав документи про наявні оформлені окремими громадянами права власності на земельні ділянки, які розташовано на земельній ділянці, землекористувачем якої є ЛМКП «Львівтеплоенерго» і такі земельні ділянки було відокремлено в межах детального плану. Щодо земельних ділянок, на яких знаходяться будинки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , свідок вказав, що державних актів на право власності на землю не надавалось. При розробленні детального плану території розробником враховувались Схема планування території Пустомитівського району і Схема планування території Львівської області, жодних невідповідностей вказаним схемами детальний план території не містить. Водночас, оскільки розроблявся детальний план території за межами населеного пункту, то генеральний план території не враховувався. Проект затвердженого оскаржуваним розпорядженням детального плану розроблено на основі проекту детального плану, що виносився на громадські слухання та з урахуванням пропозицій і рекомендацій архітектурно-містобудівної ради. При цьому, свідок ОСОБА_11 зауважив, що відповідно до чинного законодавства громадським обговоренням підлягає перший варіант проекту детального плану, тоді як затвердженню підлягає вже проект з урахуванням зауважень громадськості і архітектурно-містобудівної ради. Крім того, затвердженим детальним планом не змінювалось функціональне призначення земель, а лише уточнювалась інформація, викладена у Схемах планування території Пустомитівського району та Львівської області. Також свідок зазначив, що у розділі «Умовні позначення» проекту детального плану є всі використані у містобудівній документації позначення у вигляді ліній, які відображають функціональне призначення земель, зокрема, землі рекреації. Крім того, свідок ОСОБА_11 підтвердив вказану обставину і пояснив, що дійсно на громадські обговорення представлявся проектний план Щирецького водосховища № 1. За результатами громадських слухань вказаний проект було рекомендовано до розгляду архітектурно-містобудівній раді, яка вирішила такий доопрацювати, що і було виконано в межах компетенції ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем».

Також, як встановив суд з наявних в матеріалах справи копій проектних планів Щирецького водосховища та показань свідка ОСОБА_11 , у спірному детальному плані відображено лише функціональне призначення земель, в тому числі землі рекреації, освоєння яких не є компетенцією розробника такої документації. В свою чергу, як зазначено вище, в процесі підготовки і проведення громадських слухань зауважень до містобудівної документації не висловлено, та одноголосно прийнято рішення рекомендувати детальний план до розгляду містобудівної ради.

Також, як встановлено з протоколу архітектурно-містобудівної ради від 21.09.2017 року, за результатами розгляду детального плану території для обслуговування технічного водосховища «Наварія» члени архітектурно-містобудівної ради надали рекомендації щодо ряду питань, після виконання яких рекомендовано затвердити детальний план території для обслуговування водосховища.

В свою чергу ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» врахувало зауваження щодо детального плану, зокрема, вирішило питання статусу озера, доопрацювало питання інженерно-технічних мереж, розглянуло можливість використання земельної ділянки недіючого промислового кар`єру під дачне будівництво. Рекомендації щодо виготовлення документації на становлення прибережно-захисної смуги обґрунтовано не були враховані, оскільки виходять за межі компетенції розробника містобудівної документації. Рекомендацію щодо взяття висновку автора генерального плану залишено без розгляду, оскільки територія на момент опрацювання знаходилась за межами населеного пункту та відповідно до процедури детальним планом уточнювались положення схеми планування району або області.

Отже, після доопрацювання проекту детального плану, який виносився на громадські слухання з врахуванням частини рекомендацій архітектурно-містобудівної ради, містобудівна документація повторно була передана ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» на затвердження уповноваженому органу - Пустомитівській РДА.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, законодавством не передбачено необхідності повторного проведення громадських слухань щодо затвердження детального плану, розробленого з урахуванням зауважень архітектурно-містобудівної ради.

Оцінивши описані вище обставини та норми законодавства в їх сукупності, колегія суддів вважає помилковими доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що затверджений оскаржуваним розпорядженням відповідача детальний план території, а саме його графічна частина, не відповідає проекту, який обговорювався на громадських слуханнях і що відбулась фактична підміна документації, оскільки, як встановлено судом, Пустомитівська РДА розпорядженням від 31.10.2017 року № 810 затвердила не інший, а доопрацьований варіант детального плану, розроблений ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» з врахуванням громадських слухань та зауважень архітектурно-містобудівної ради.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість тверджень позивачів щодо невідповідності затвердженого детального плану території для обслуговування технічного водосховища Схемі планування території Пустомитівського району і Схемі планування території Львівської області, зважаючи на таке.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону № 3038-VI оскільки територія, щодо якої оскаржуваним розпорядженням затверджено детальний план, перебуває за межами населеного пункту, то такий детальний план має бути розробленим відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Як встановив суд з наявних в матеріалах справи копій детального плану території для обслуговування технічного водосховища та матеріалів, на підставі яких він розроблявся, такий план розроблявся відповідно до Схеми планування території Пустомитівського району і Схеми планування території Львівської області, про що свідчить, серед іншого, наявність серед додатків до затвердженого плану цих Схем.

Також, як правильно встановив суд першої інстанції, долучені до матеріалів справи Схеми є меншого масштабу, ніж ті, які використовувались при розробці детального плану, у зв`язку з чим не відображають реальних масштабів земельної ділянки, щодо якої розроблено детальний план, затверджений оскаржуваним розпорядженням.

Також статтею 51 Земельного кодексу України визначено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Таким чином, землі рекреаційного призначення можуть використовуватися для дачного будівництва, що відповідає чинному законодавству.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що визначення способу використання земель рекреаційного призначення не лежить в площині повноважень розробника містобудівної документації і належить виключно до компетенції органів, визначених Земельним кодексом України.

Щодо правомірності відведення частини земельної ділянки площею 206,4 га, щодо якої розроблявся детальний план території під індивідуальне дачне будівництво, колегія суддів зазначає, що дане питання розглядалось судом в межах адміністративної справи №813/2655/18 за позовом Громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО» до Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2017 року № 422 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Наварія Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року, залишеним без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року та Верховного Суду від 02.10.2019 року, позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано спірне рішення районної ради в частині включення в межі села Наварія земельних ділянок загальною площею 9,20 га, на які розпорядженнями голови Львівської обласної державної адміністрації від 11.12.2017 року № 1219/0/5-17 та від 09.02.2018 року 121/0/5-18 членам Громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО» було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва громадянам згідно з додатком.

Доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що оскаржуване розпорядження відповідача було прийняте з порушенням та недотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики», зокрема, не було здійснено аналізу регуляторного впливу цього розпорядження як нормативно-правового акта, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ці доводи та мотиви не були підставою для звернення до суду з даним позовом та не досліджувались і не оцінювались судом першої інстанції.

А відповідно до частини 5 статті 208 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року було повернуто додаткові письмові пояснення позивачів, в яких фони фактично доповнили підстави зазначеними вище доводами, в зв`язку з тим, що зміна підстав позову можлива лише на стадії підготовчого провадження. Також позивачі не надали апеляційному суду жодних пояснень того, з яких причин вони не могли заявити вказану підставу позову у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк (до закінчення підготовчого провадження у справі).

Також колегія суддів вважає необґрунтованими твердження позивачів про те, що Детальний план території, затверджений оскаржуваним розпорядженням Пустомитівської РДА, порушує їх права, законні інтереси та правомірні очікування, оскільки не дає змогу здійснити приватизацію земельних ділянок для обслуговування належних їм житлових будинків і присадибних ділянок, оскільки такі доводи є передчасними, зважаючи на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надали суду доказів вчинення ними будь-яких дій, передбачених законодавством, спрямованих на приватизацію цих ділянок та, відповідно, доказів відмови компетентних органів державної влади чи місцевого самоврядування щодо надання їм ділянок у приватну власність з посиланням на оскаржуване розпорядження відповідача.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, на даний час у позивачів відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, на яких розташовано належні їм на праві власності житлові будинки, а тому оскаржуване розпорядження відповідача не має безпосереднього впливу на їх права та законні інтереси.

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції безпідставно та всупереч вимогам статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-містобудівної експертизи щодо відповідності спірного детального плану території для обслуговування Щирецького водосховища Схемі планування території Львівської області та Схемі планування території Пустомитівського району, колегія суддів зазначає, що аналогічне клопотання і з тих же підстав ОСОБА_2 заявляла також під час апеляційного розгляду справи, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року у задоволенні цього клопотання було відмовлено і апеляційний суд дав свою оцінку наявності чи відсутності підстав для призначення експертизи, яка описана в даній ухвалі.

Доводи апелянта ЛМКП «Львівтеплоенерго» про те, що надання ним, як законним користувачем зазначеної вище земельної ділянки відповіді на лист Обслуговуючого кооперативу «Дачний кооператив «Озеро» від 01.11.2017 року, що підприємство не заперечує проти вилучення частини цієї ділянки для подальшої передачі кооперативу для дачного будівництва, не можна розцінювати як згоду користувача цієї ділянки на її вилучення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ці події відбули після прийняття Пустомитівською РДА оскаржуваного розпорядження і жодним чином не впливають на правомірність цього розпорядження.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржене розпорядження Пустомитівської РДА від 31.10.2017 року № 810 «Про затвердження детального плану території для обслуговування Щирецького водосховища та території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту» було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством. В свою чергу позивачі і третя особа ЛМКП «Львівтеплоенерго» не надали належних обґрунтувань, а також достатніх і переконливих доказів протиправності цього розпорядження.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 813/746/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Пустомитівська міська рада Львівської області, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», Львівська обласна державна адміністрація, про визнання протиправним і скасування розпорядження - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Н. М. Судова-Хомюк

судді

О. М. Довгополов

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 19.11.2019 року