ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

Справа № 804/3199/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії від 01.05.2006р. протиправними;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок пенсії відповідно до заяви 28.04.2004р. та виправити неправильне значення індивідуального коефіцієнта заробітку з 5,06519 на 5,6600.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що з лютого 1999 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, як мати дитини інваліда, перераховану з 01.01.2004 року за особистою заявою на підставі довідки про заробітну плату за період 2002-2003 роки з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 5,06519. Позивач вважає, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислено невірно та необхідно правильним зазначити - 5,6600, тому 10.05.2006 року звернулась з відповідною заявою до відповідача про перерахунок пенсії. Оскільки розмір пенсії збільшився, позивач вважала помилку виправленою, але з повідомлення відповідача отриманого у листопаді 2017 року про перерахунок пенсії дізналась, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 4,55481 та перерахунок пенсії зроблено відповідно до заяви від 10.05.2006 року на підставі довідки про заробітну плату за 1991-1996 роки. Тому, вважає дії відповідача протиправними щодо перерахунку пенсії за іншим коефіцієнтом заробітної плати.

08.05.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.07.2018р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 17.07.2018р. на підставі клопотання позивача, замінено відповідача по справі - Криворізьке центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

14.08.2018р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що позивач отримує пенсію за віком як мати дитини - інваліда перераховану з 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) за заявою позивача та використано найбільш вигідний період заробітної плати з 01.01.2002 по 31.12.2003 роки з обчисленням індивідуального коефіцієнту 5,06519. Також за заявою позивача від 10.05.2006 року проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку за період з 01.10.1991 по 31.09.1996 та з 01.07.2000 по 25.04.2004 роки із застосуванням індивідуального коефіцієнту 4,55481, який застосовано і при проведенні позивачеві перерахунку пенсії з 01.10.2017р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017р. №2148. Таким чином, позивачу проводились перерахунки пенсії, після яких розмір її збільшувався.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 24.02.1999 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (з 01.02.2018 року є правонаступником Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) та отримує пенсію за віком як мати дитини - інваліда перераховану з 01.01.2004 року відповідно до Закону №1058.

На підставі заяви позивача від 28.04.2004 року проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітної плати за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 як найбільш оптимальний варіант з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 5,06519. Пенсійна виплата з 01.01.2004 становила 512,24грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 10.05.2006 року та наданих документів відповідачем проведено перерахунок пенсійної виплати з додаванням стажу та більшого заробітку за період з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року та з 01.07.2000 року по 25.04.2004 року із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати - 4,55481. Пенсійна виплата з 01.05.2006 становила 1155,08грн.

З 01 жовтня 2017 року позивачу автоматизованим способом проведено перерахунок (осучаснення) пенсії (розрахованої на момент перерахунку) відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року (3764,40 грн.), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідачем обчислена пенсія із загального стажу, який становить 33 роки 2 місяці 2 дні, де індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1- 0,33167. При обчисленні пенсії застосовано заробіток в розмірі 17146,13грн. (3764,40грн Ч 4,55481 (309,769 сума коефіцієнтів заробітної плати):68 місяців) - індивідуальний коефіцієнт заробітку). Після перерахунку загальний розмір пенсії за віком становить 5875,62грн., де: 5686,86грн. - основний розмір пенсії за віком (17146,13грн Ч 0,33167) та 188,76грн. - доплата за понаднормативний стаж (13 років).

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно перерахунку пенсії з 01.10.2017 року із середньомісячної заробітної плати, розрахованої із застосуванням індивідуального коефіцієнта по заробітній платі - 4,55481 та зробити перерахунок пенсії відповідно до заяви від 28.04.2004 року із застосуванням більшого індивідуального коефіцієнту заробітку.

Листом №Г8190-17 від 20.12.2017р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало позивачу роз`яснення щодо розрахунку його пенсії та повідомило, що пенсія розрахована згідно до вимог чинного законодавства України.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до ст.40 Закону №1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Заробітна плата для обчислення пенсії визначалася за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз? + Кз? + Кз? + ... + Кз?); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д

Зд = --- х 100%, де:

Т

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці (ч.2 ст.40 Закону №1058).

Згідно ст. 40 Закон №1058 (в редакцій чинній станом на 01.10.2017р.) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз? + Кз? + Кз? + ... + Кз?); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати; Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Д

Зд = --- х 100%, де:

Т

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці (ч.2 ст.40 Закону №1058, в редакції чинній на 01.10.2017р.).

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що коефіцієнт заробітної плати враховується при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, при цьому, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії, а відповідно, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, з 24.02.1999р. позивачеві призначена пенсія за віком, в подальшому, за заявами позивача пенсійним органом проведені перерахунки його пенсії, а саме: з 01.01.2004р. по стажу та заробітку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 5,06519); з 01.05.2006р. з додаванням стажу та більшого заробітку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 4,55481), що підтверджується копіями відповідних заяв, розпоряджень та розрахунків заробітної плати, наявних в матеріалах справи.

Крім того, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017р., з 01.10.2017р. пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії за віком позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати - 4,55481.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 5,06519 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 5,6600, виходячи з того, що відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, провівши позивачеві перерахунок пенсії з додаванням стажу та більшого заробітку з 01.04.2004р. відповідно до Закону України №2148 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 5,06519, діяв відповідно до ст.19 Конституції України, оскільки, коефіцієнт заробітної плати розраховується за формулою, визначеною ст. 40 Закону №1058 з урахуванням вимог Закону №2148 та вказаний коефіцієнт є змінним показником при кожному перерахунку пенсії, оскільки залежить від страхового стажу та заробітної плати, зокрема, набутих особою після виходу на пенсію.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при перерахунку пенсії позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 5,06519 та обов`язку пенсійного органу проводити перерахунок позивачеві пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 5,6600 (який визначений позивачем самостійно) з урахуванням наведених вище встановлених судом обставин та аналізу наведених норм чинного пенсійного законодавства України.

Також позивачем і не наведено жодних підстав та не надано доказів, які б свідчили про обов`язок відповідача проводити позивачеві перерахунок пенсії за віком із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 5,6600.

Разом з тим, відповідачем наведено достатньо підстав, які свідчать про законність та обґрунтованість вчинення дій з приводу проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати у розмірі 5,06519 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши рішення та дії (бездіяльність) відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач, провівши перерахунок пенсії позивача із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати у розмірі 5,06519 діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову у зв`язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Однак, виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Г. В.Кадникова