КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 824/197/19

провадження № 2-к/824/102/2019

УХВАЛА

іменем України

18 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Голуб С.А.,

за участі секретаря судового засідання: Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 липня 2019 року ухваленого у складі арбітра Крупко Петра Миколайовича в м.Києві у справі за позовом Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» до «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") (Республика Кипр) про стягнення 62520,28 доларів США та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору,

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2019 року «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") (Республика Кипр) (далі - компанія«Сандіпул Лімітед») звернулося до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 15 липня 2019 року у справі № 245/2018 за позовом Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» до «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") (Республика Кипр)про стягнення 62520,28 доларів США та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.

Заява мотивована тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 15 липня 2019 року стягнуто з компанії «Сандіпул Лімітед» на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» 56 125,75 доларів США заборгованості по сплаті правових послуг (гонорару), 6 123,17 доларів фактичних витрат на здійснення нотаріусом виконавчого напису і 3744,48 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 65 993,40 долари США. Заявник вказував, що рішення арбітражного суду підлягає скасуванню, з таких підстав.

Недотримана арбітражна процедура, погоджена сторонами в Договорі, та внаслідок цього неможливість виконання арбітражного застереження, оскільки пункти 7.2 та 7.3. Договору укладеного між сторонами є суперечними. Зокрема в п. 7.2 передбачено, що спір між сторонами може бути вирішений в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м.Київ у складі одного арбітра у відповідності із його Регламентом, однак в п. 7.3. зазначено, що при розгляді спору в даному суді і до Контракту у цілому застосовуються норми матеріального і процесуального права України.

Рішення суперечить публічному порядку України, оскільки ухвалене всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок, що призвело до порушення конституційних гарантій змагальності та рівності сторін в процесі судочинства, яке здійснювалось на території України, на засадах матеріального права України. Так суд при ухваленні рішення керувався лише регламентом, а не нормами процесуального права України, внаслідок чого були порушені процесуальні права відповідача. Також не велась технічна фіксація судового процесу, у своєму рішенні суд не мотивував відхилення або врахування кожного доказу у справі. Крім того, суд не взяв до уваги, що сторонами Договору в додатковій угоді № 1 був обопільно погоджений «гонорар успіху» Адвокатського об`єднання за досягнення позитивного результату на майбутнє в рамках виконання Договору. Втім така форма винагороди не передбачається чинним законодавством, отже рішення суду суперечить публічному порядку України.

Посилаючись на вищевикладене, заявник просив скасувати рішення МКАС при ТПП України від 15 липня 2019 року.

31 жовтня 2019 року Адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» подало до суду заперечення на заяву, у якому просило відмовити в задоволенні заяви від 11 жовтня 2019 року указуючи на безпідставність посилань заявника в обґрунтування підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 15 липня 2019 року.

В судовому засіданні представник компанії «Сандіпул Лімітед» підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представник Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник», який з`явився в судове засідання, просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки останню вважав безпідставною.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

10 листопада 2011 року між компанією та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Правозахисник» укладено договір про надання правової допомоги (далі -Договір) про стягнення заборгованості за кредитним договором № Y/23/01/08 від 23 січня 2008 року, укладеного між компанією «Сандіпул Лімітед»та ТОВ «МСП «Ніка-Тера». 10 листопада 2014 року між компанією «Сандіпул Лімітед»та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Правозахисник» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про встановлення порядку та розміру оплати гонорару адвокатів, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, сторонами визначено, що всі спори що виникають з цього Договору, вирішуються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, у складі одного арбітра відповідно до його Регламенту.

Посилаючись на невиконання компанією «Сандіпул Лімітед»умов договору щодо оплати наданих послуг, Адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» звернулося до МКАС при ТПП України із позовною заявою про стягнення з компанії заборгованості, яка рішенням МКАС при ТПП України від 15 липня 2019 року задоволена частково та стягнуто з компанії «Сандіпул Лімітед» на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» 56 125,75 доларів США заборгованості по сплаті правових послуг (гонорару), 6 123,17 доларів фактичних витрат на здійснення нотаріусом виконавчого напису і 3744,48 доларів США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору , а всього 65 993,40 долари США.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України та частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Щодо доводів заявника про недотримання арбітражної процедури:

Як вбачається з Договору від 10 листопада 2014 року сторони у п. 7.2 Договору, визначили, що всі спори що виникають з цього Договору, вирішуються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, у складі одного арбітра відповідно до його Регламенту.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що при розгляді спору в даному суді і до цього Контракту в цілому застосовуються норми матеріального і процесуального права України, мовою арбітражного розгляду є російська.

Тобто вказані пункти є арбітражним застереженням і підставою для звернення для вирішення спору до МКАС при ТПП.

Посилання заявника на те, що розбіжності у вказаних пунктах унеможливлювали виконання укладеного арбітражного застереження, а також що МКАС при ТПП України не мав жодних підстав розпочинати розгляд позовної заяви є необґрунтованими виходячи з такого.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» ( далі - Закон) питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у кожній конкретній справі вирішує склад Арбітражного суду, який розглядає спір.

Відповідно до п. 1 ст. 7 вищевказаного Закону арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.

Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

В силу положень статті 7 Закону Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має право розглядати спори за наявності письмової угоди сторін про передачу спору, що виник між ними або може виникнути у зв`язку з будь-яким конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 16 Закону третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що і залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

Відповідною нормою обумовлено принцип автономності арбітражного застереження який полягає, зокрема, в тому, що арбітражне застереження не втрачає силу і після закінчення строку дії договору, який містить таке застереження, якщо сторони не встановили інше; розірвання договору не спричиняє припинення арбітражного застереження, якщо сторони спеціально не узгодили її припинення у разі розірвання договору.

Отже, між сторонами наявна чинна, належним чином укладена арбітражна угода про передачу спорів за договором до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ст. 19 Закону за умови дотримання положень цього Закону сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом.

В разі відсутності такої угоди третейський суд може з дотриманням положень цього Закону вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.

Відповідно до ст.. 42 Регламенту МКАС при ТПП України, за умови дотримання положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і загальних засад арбітражного розгляду, передбачених цим Регламентом, сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи складом Арбітражного суду. У разі відсутності такої угоди склад Арбітражного суду може з дотриманням положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним з метою забезпечення ефективного вирішення спору, дотримуючись при цьому рівного ставлення до сторін та надаючи кожній стороні рівні і розумні можливості для захисту своїх інтересів.

Сторони та їхні представники повинні діяти таким чином, щоб арбітражний розгляд був швидким та економним, не допускаючи зловживання процесуальними правами.

На початку розгляду справи №245/2018 сторонами було узгоджено компетенцію МКАС при ТПП України та й персонального складу Арбітражного суду, що підтверджується п.1: (арк.15), п.2.1. (арк.22) Рішення МКАС при ТПП України від 15 липня 2019 року.

Компетенції МКАС при ТПП України, в судовому порядку сторонами не оскаржувалась.

Матеріали справи № 245/2018 не містять письмових звернень «Сандіпул Лімітед» щодо арбітражної процедури розгляду справи, розгляду справи за нормами процесуальних кодексів України та інших.

Таким чином, спір між сторонами, щодо визначення процедури розгляду спорів, і виникають з Договору №8-Y/23/01/08 від 10.11.2014р., відсутні, що підтверджується матеріалами справи МКАС при ТПП України №245/2018, під час початку розгляду якої представниками «Сандипул Лимитед» (Гребенюк Д .Г. , Карел О.Я. ) та АО «АФ «Правозахисник» (Бєлік С.В.) також було з`ясовано що цей спір вирішується в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, у складі одного арбітра відповідно до його Регламенту, та спори з цього питання у сторін відсутні.

Частиною 2 ст. 21 ЦПК України передбачено, що будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до статті 2 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України арбітражний розгляд справ у МКАС здійснюється відповідно до Регламенту МКАС. Регламент МКАС затверджується Президією Торгово-промислової палати України за поданням Президії МКАС. Якщо сторони домовилися про передачу спору до МКАС, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МКАС. У всіх випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили арбітражну установу або неточно/неповно зазначили найменування МКАС, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд МКАС. З усіх питань, прямо не врегульованих цим Регламентом, МКАС, склад Арбітражного суду, сторони, треті особи, а також інші особи, які беруть участь в арбітражному розгляді (доповідач, експерти, перекладачі, свідки), повинні діяти сумлінно, у дусі його положень та докладати усіх розумних зусиль задля забезпечення справедливого, швидкого та економного завершення арбітражного розгляду і можливості виконання арбітражного рішення.

Права відповідача при розгляді справи не були порушені, оскільки Регламент містить в собі аналогічні норми тим, які містяться в процесуальних кодексах України щодо судового розгляду справи. Регламентом передбачена також можливість технічної фіксації судових засідань, однак таких клопотань відповідач не заявляв. Саме укладення сторонами арбітражного застереження свідчить про погодження ними розгляду за регламентом МКАС при ТПП України.

В доводах апеляційної скарги «Сандіпул Лімітед» також посилається на те, що у пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року, зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала «патологічний характер», тобто у наступних випадках:

1) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, як б дозволили перейти до арбітражного розгляду.

Заявник вважає, що з наведених висновків Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року вбачається, що арбітражне застереження щодо угоди Адвокатського об`єднання та Sandypool Limited про порядок арбітражної процедури в Договорі про надання правової допомоги № 8- Y/23/01/08 від 10 листопада 2014 року цілком підпадає під визначення «абсолютно неясне, двозначне, суперечливе», оскільки передбачає регулювання арбітражної процедури і Регламентом МКАС, і процесуальним правом України одночасно. Таким чином, Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України не мав жодних підстав розпочинати розгляд позовної заяви Адвокатського об`єднання та робити висновок про те, що сторони досягли згоди при розгляді спору застосовувати лише Регламент МКАС.

Суд не може погодитись із доводами заявника щодо застосування судом при розгляді даної заяви Керівництва Секретаріату ЮНІСТРАЛ виходячи з того, що Керівництво по Нью-Йоркській конвенції не є самостійним джерелом права, яке встановлює тлумачення окремих положень Конвенції, а являє собою довідковий посібник, в якому узагальнені різні рішення низки юрисдикційних систем.

Крім того, в п.14-16 Керівництва по Нью-Йоркській конвенції наголошено на тому, що Конвенція не застосовується до процедури скасування арбітражного рішення. Така процедура регулюється внутрішнім законодавством про арбітраж.

Доводи заявника про те, що при зверненні до МКАС при ТПП не були дотримані умови арбітражного застереження щодо позасудового врегулювання спору, що є порушенням процедури, також на думку суду не можуть бути підставою для скасування рішення МКАС при ТПП, оскільки оцінку цим доводам мав надавати арбітражний суд при розгляді позову. До компетенція суду загальної юрисдикції не відноситься перевірка арбітражних рішень по суті спору.

Щодо доводів заявника про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України:

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Аналогічне роз`яснення наведено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України».

За таких обставин суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування Міжнародним комерційним арбітражним судом норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.

Як зазначалося вище, рішенням арбітражного суду від 15 липня 2019 року з компанії було стягнуто грошові кошти за невиконання умов договору від 10 листопада 2014 року, умови якого погоджені сторонами під час укладення такого договору.

Обставини, встановлені указаним рішенням арбітражного суду, стосуються виключно договірних правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи і не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави, рішення не стосується незалежності держави, її цілісності та основних конституційних прав і свобод, а тому не є таким, що порушує публічний порядок.

Зважаючи на вищевикладене, оспорюване рішення арбітражного суду не суперечить публічному порядку України, а суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС при ТПП України норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.

Враховуючи вищевикладене, доводи «Сандіпул Лімітед»не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, а тому у задоволенні заяви про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України слід відмовити.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 268, 457, 460 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 липня 2019 року в справі за позовом Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» до «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") (Республика Кипр) про стягнення 62520,28 доларів США та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору відмовити.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 липня 2019 року в справі за позовом Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник» до «Сандіпул Лімітед» ("Sandypool Limited") (Республика Кипр) про стягнення 62520,28 доларів США та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2019 року.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб