open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8292/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

18 листопада 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобо`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобо`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач своїм правом, визначеним ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2019 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 31 січня 2019 року ОСОБА_1 , 1963 року народження звернувся до Хорошівського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 40)

Листом №522/03.1 від 06 лютого 2019 року, Хорошівське об`єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило Собка М. А. про те, що заявником довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи в якості газоелектрозварника з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року надана не була. Окрім того, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 06.03.1987 по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в якості електрогазозварника в колгоспі імені Жданова, нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка представлена не була. Інші періоди роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії по Списку №2 згідно записів у трудовій книжці відсутні. До страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі імені Жданова, нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка з 06.03.1987по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001. Для можливості призначення пенсії за віком при досягненні 60-ти років було рекомендовано позивачу звернутися до архівної установи за довідкою, про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів за період роботи, оскільки записи до трудової книжки НОМЕР_1 від 20.03.1987 про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів за період роботи з 06.03.1987 по 10.11.1988 та з 31.08.1989 по 01.12.2001 в колгоспі імені Жданова, нині СТОВ "Полісся", с.Дашинка внесено безпідставно (необхідно було зазначити документ, на підставі якого було внесено запис, його дату та номер). Окрім того, у листі зазначено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.03.1987 дата народження дописана безпідставно, число і місяць народження не зазначено, а тому взяти до уваги трудову книжку неможливо.

Рішенням №9 від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Підтверджений стаж по Списку №2 за наявними документами становить 3 місяці. (а.с. 41)

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Оцінюючи доводи апелянта щодо неможливості зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 01.09.1978 року по 15.07.1981 року та із 10.11.1981 року по 10.11.1983 року, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи, зокрема з трудової книжки встановлено, що позивач із 01.09.1978 року по 15.07.1981 року навчався у Головинському МПТУ-2 Черняхівського району Житомирської області за професією "Електрогазозварник ручної зварки (електрозварник на полуавтоматичних машинах; газозварник; контролер зварних робіт), денна форма навчання (а.с. 21).

У період із 20 липня 1981 року по 19 жовтня 1981 року (три місяці) ОСОБА_1 працював на посаді електрогазозварника ручної зварки в Коростенському кар`єрі ОПО "Житомирнерудпром" (а.с. 17).

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Верховним Судом України у справі №21-47а14 від 25.03.2014 було зроблено висновок, що можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами.

Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 закінчив навчання 15.07.1981 року за професією електрогазозварник ручної зварки та з 20 липня 1981 року прийнятий на посаду електрогазозварника ручної зварки в Коростенському кар`єрі ОПО "Житомирнерудпром".

Отже, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги ст.38 Закону України "Про професійну -технічну освіту", а тому період навчання ОСОБА_1 у Головинському МПТУ №2 Черняхівського району Житомирської області із 01.09.1978 року по 15.07.1981 року, враховуючи подальше працевлаштування протягом трьох місяців після завершення навчання у цьому училищі, безпідставно не зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.

Необґрунтованими також колегія суддів вважає доводи апелянта щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи період служби в лавах Радянської Армії з 10.11.1981 року по 10.11.1983 року, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII і абзац 2 частини першої статті 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто, відповідач безпідставно не зарахував до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період проходження позивачем строкової військової служби з 10.11.1981 року по 10.11.1983 року.

Крім того, колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта щодо неможливості зарахування до пільгового стажу роботи періодів із 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по по березень 1987 року та із 30.08.1989 року по 01.12.2001 року у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу, колегія суддів зазначає слідуюче.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 27.09.1983 року прийнятий на роботу газоелектрозварником 3-го розряду у Володарськ-Волинську рай сільгосптехніку; 01.03.1984 року звільнений за власним бажанням; 09 січня 1984 року прийнятий Володарсько-Волинською райсільгосптехнікою на роботу газоелектрозварником 3-го розряду у ремонтної майстерні; в квітні 1986 звільнений по переведенню у Володарськ-Волинське ремонтно-транспортне підприємство; в квітні 1986 року прийнятий у порядку переведення у Володарськ-Волинське ремонтно-транспортне підприємство газоелектрозварником 3-го розряду в реммайстерню; в березні 1987 року звільнений по переведенню у колгосп ім. Жданова. Вказане підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 , ОСОБА_1

Так, відповідач вказує, що оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу, а також підтверджуюча довідка, яка уточнює особливий характер праці або умов праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії для призначення пенсії за період роботи в якості газоелектрозварника з 27.09.1983 по 01.03.1984 та з 09.01.1984 по квітень 1986 року надані не були, а тому вказані вище періоди роботи неможливо врахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №2.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Оскільки, період роботи позивача на посаді «газоелектрозварника» підтверджується записами трудової книжки, тому колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача про незарахування вказаних періодів до пільгового стажу.

Отже, періоди роботи ОСОБА_1 із 27.09.1983 по 01.03.1984, із 09.01.1984 по квітень 1986 та із 31.08.1989 по 01.12.2001 необхідно врахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії по Списку №2.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності відмови відповідача в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи з 06.03.1987 року по 10.11.1988 з підстав ненадання довідки про відпрацьований ОСОБА_1 мінімум вихододнів, оскільки усі необхідні відомості містяться в трудовій книжці. Також, нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 у спірний період підтверджується архівною довідкою. (а.с. 28)

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що робота позивача електрозварником у спірні періоди підтверджена оформленими записами про займану посаду і період виконуваної роботи в трудовій книжці, таким чином відповідачем безпідставно відмовлено в зарахуванні вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу позивача.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності не зарахування вищенаведених періодів роботи позивача посаді «газоелектрозварника»

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Курко О. П. Біла Л.М.

Джерело: ЄДРСР 85710390
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку