П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7968/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

07 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир, повний текст складено 31.07.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (правонаступник якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №15579/031-01 від 27.12.2018 про відмову в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком з урахуванням стажу на роботах в Монгольській Народній Республіці в період з 15.04.1986р. по 08.09.1993р. у відповідності до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 18 червня 2018 року йому виповнилося 60 років, трудовий стаж складав більше 25 років. У зв`язку з цим, він звернувся до Житомирського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем листом №155779/031-01 від 27 грудня 2018 року у призначенні пенсії відмовлено, посилаючись на те, що відсутні підстави для зарахування до загального стажу періоду закордонного відрядження та роботи в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року, так як не надано трудової книжки із записами за цей період.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №15579/031-01 від 27.12.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням стажу на роботах в Монгольській Народній Республіці в період з 15.04.1986 по 08.09.1993 у відповідності до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнуто з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що період закордонного відрядження позивача та роботи в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року не підтверджено компетентними органами Монголії, як того вимагає ст.4 Угоди між Союзом Радянських соціалістичних Республік та Монгольською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення від 06.04.1981. Вказує, що відповідачем було здійснено запити щодо підтвердження даного періоду роботи позивача, водночас позитивної відповіді не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у зв`язку із досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 27.12.2018 №15579/031-01 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу роботи (25 років), вказавши, що стаж позивача становить 23 роки 6 місяців 8 днів. При цьому, органом Пенсійного фонду не було зараховано період роботи позивача в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року, так як відсутні підтверджуючі документи (а.с.9-10).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновків про те, що період роботи позивача в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року підтверджується належними документами, визначеними п.3 Порядку №637, а тому відповідач діяв всупереч вимог закону.

Колегія суддів суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення»" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону № 1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини пов`язані із неврахуванням позивачу до страхового стажу при розрахунку його пенсії періоду роботи позивача в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року, оскільки відсутні підтверджуючі документи.

06 квітня 1981 року між СРСР і Монгольською народною Республікою була підписана Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення, ратифікована 02.12.1981 року, та яка набула чинності з 28 січня 1982 року.

Ця Угода поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 1 Угоди під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.

Статтею 4 Угоди передбачено, що при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж. Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін здійснюється по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалась робота або прирівняна до неї діяльність.

Враховуючи викладені положення Угоди між СРСР і Монгольською народною Республікою та те, що позивач проживає на території України, в питанні зарахування періодів його роботи до страхового стажу підлягає застосуванню законодавство України.

Законодавством передбачена можливість зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Монголії за умови відповідного документального підтвердження.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що у відповідності до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Позивач підтвердити період роботи в Монгольській Народній Республіці з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року записами у трудовій книжці не має можливості, у зв`язку із її втратою, що підтверджується його заявою до правоохоронних органів, результатами розгляду даної заяви (а.с.22-24).

Натомість, згідно копії трудової книжки позивача 09.04.1986 звільнено з посади за ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням у зв`язку із відбуттям у закордонне відрядження, надалі позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.13).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було направлено Київським міським комісаріатом в тривале закордонне відрядження в МНР строком з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року, що підтверджується нотаріально завіреною довідкою Подільського районного військового комісаріату м. Києва від 15.10.1993 №4/1127 (а.с.11).

Довідкою Подільського районного військового комісаріату м. Києва від 16.10.1985 №4/23 підтверджується, що відносно ОСОБА_1 оформлялись документи для роботи за кордоном у військовій частині Радянської армії на посаді слюсаря-монтажника зв`язку (а.с.18).

Як стверджує відповідач ним було здійснено неодноразові запити щодо підтвердження даного періоду роботи позивача, водночас позитивної відповіді не одержано.

На переконання суду, позивач не може бути позбавлений свого права на отримання пенсії, через неможливість перевірки достовірності органами Пенсійного фонду, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.

Відповідно до частин першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що період роботи з 15.04.1986 року по 08.09.1993 року в Монгольській Народній Республіці можливо врахувати до трудового стажу позивача, оскільки зазначений період роботи підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 листопада 2019 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.