ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 р. м. Харків

Справа № 440/1375/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2019, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва (повний текст складено 05.07.19) по справі № 440/1375/19

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області , третя особа - Адвокат Дичук ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.02.2019, зобов`язання повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач, як засуджений до позбавлення волі, має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, але через бездіяльність адвоката Павлюченка О.О. директора Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області ОСОБА_4 та адвоката Дичука І.А., який відмовився готувати скаргу на дії адвоката Павлюченка ОСОБА_5 , оскаржувати рішення Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області від 13.08.2018, фактично позбавлений захисника. Таким чином вважає, що порушуються права позивача, гарантовані ст. ст. 55,59,63 Конституції України.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволення апеляційної скарги та залишити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 без змін.

Згідно положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута колегією суддів в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 02.01.2019 до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням ним вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

02.01.2019 за вхідним № 3/7-18 скаргу ОСОБА_1 було зареєстровано та скеровано до голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, оскільки її зміст та форма відповідала п.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 №120.

03.01.2019 надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_6 в порядку п. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правил адвокатської етики".

За результатом проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Олійник О.Ю. складено довідку від 28.01.2019.

Проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом Дичуком І.А. прав ОСОБА_1 , вчинення дій направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч його волі.

В довідці зазначено, що в діях адвоката ОСОБА_3 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а його дії не порушують Правил адвокатської етики, а тому запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи.

За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 , 01.02.2019 КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на професійну правничу допомогу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_7 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокат належно виконував свої професійні обов`язки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступниї підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями (далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг № 120).

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частин першої-другої статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч.3 ст. 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно п. 24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг № 120 Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Відповідно до п. 30-31 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг № 120 заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Вказане узгоджується зі статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, відповідно до якої у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Таким чином, надаючи правову допомогу, в тому числі безоплатну, адвокат (захисник) повинен діяти в межах чинного законодавства України та в кожному конкретному випадку перевіряти законність вимог клієнтів (засуджених), в тому числі наявність правових підстав для складення та подання документів процесуального характеру, які прохає скласти особа в процесі надання правничої допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням КДКА Полтавської області від 01.02.2019 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги та в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" №3460-VI від 02 червня 2011 року безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають, зокрема особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

За приписами статті 15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.

Частиною першою статті 22 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" передбачено, що у разі неможливості надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

17.09.2018 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавської області адвокату Дичуку І.А. надано доручення № 016-0003119 для надання безоплатної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків захисника передбаченими ст.46,47 КПК України, Пальку О ОСОБА_8 на підставі його звернення від 17.09.2018.

Позивач у своїй заяві від 04.09.2018 зазначив, що потребує правової допомоги для складання документів процесуального характеру: до КДКА Полтавської області скарги на незаконні дії адвоката Павлюченка ОСОБА_9 .О. на невиконання ним виданого доручення №016-0002603 від 27.07.2018; до суду цивільного позову (позовної заяви) з приводу оскарження бездіяльності та визнання незаконним рішення директора Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області ОСОБА_10 .І. від 13.08.2018 №03.1-27/882.

23.10.2018, за результатами проведення конфіденційного побачення з ОСОБА_1 , адвокатом Дичуком І.А. складено правовий висновок.

За висновками адвоката Дичука І.А. в діях директора Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області ОСОБА_4 та адвоката Павлюченка О.О. відсутні порушення чинного законодавства, в тому числі і порушення права на захист засудженого ОСОБА_1 , немає підстав для заміни адвоката іншим адвокатом, а тому вважає, що відповідно відсутні правові підстави для виготовлення та подання наступних документів процесуального характеру, які прохає скласти засуджений: скарги до КДКА в Полтавській області на незаконні дії адвоката ОСОБА_11 О ОСОБА_12 , виразилися у невиконанні ним виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області доручення № 016-0002603 від 27.07.2018 року; позовної заяви (цивільного позову) з приводу оскарження бездіяльності та визнати незаконним рішення директора Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області ОСОБА_13 О.І. від 13.08.2018 року № 03.1-27/882.

Скаржник вважає дії адвоката Дичука І.А. такими, що порушують Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правила адвокатської етики та прохає притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

У своєму поясненні адвокат Дичук І.А. вказує, що на виконання доручення № 016-0003119 від 17.09.2018, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, адвокату Дичуку І.А., доручено надати безоплатну правову допомогу засудженому ОСОБА_1 на підставі його заяви від 04.09.2018.

З метою виконання доручення, адвокатом Дичук І.А. 25.09.2018 та 16.10.2018 були надіслані адвокатські запити, на які 16.10.2018 та 17.10.2018 отримано відповіді. На підставі зібраних матеріалів та документів, 23.10.2018 складено правовий висновок про відсутність правових підстав для складання процесуальних документів, зазначених ОСОБА_1 в заяві від 04.09.2018.

Проведеною перевіркою встановлено, що підставою для прийняття адвокатом рішення про відсутність правових підстав для оскарження дій адвоката ОСОБА_14 до КДКА Полтавської області послугувало те, що згідно доручення, наданого адвокату Павлюченку О.О. Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 27.07.2018 № 016-0002602, адвокат діяв в межах наданих йому повноважень, підготував процесуальний документ (скаргу, клопотання) в межах кримінального провадження № 420160000000561, надав до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Акт надання безоплатної вторинної правової допомоги, що свідчить про виконання доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Скаржник, ОСОБА_1 , наполягає, що адвокат Павлюченко О.О. не в повному обсязі виконав доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З огляду на це дисциплінарна палата КДКА Полтавської області наголошує, що оцінка якості обсягу наданої правової допомоги її якості та ефективності до повноважень дисциплінарних органі адвокатури, як і адвоката Дичука І. ОСОБА_15 , не входить, оскільки за ч.2 ст.25 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є прерогативою відповідної комісії утвореною для цієї мети радою адвокатів регіону. Ініціювання цього питання входить до повноважень органу (установи) уповноваженої на надання безоплатної правової допомоги. Такого звернення до Ради адвокаті Полтавської області не надходило.

Рішення службової особи Регіонального центру з надання БВПД, викладених у формі лист від 13.08.2018 № 03.1-27/882, яким відмовлено ОСОБА_16 О.А. в заміні адвоката прийнято на підставі Закону України "Про безоплатну вторинну правову допомогу". Порядок заміни адвоката який надає безоплатну вторинну правову допомогу визначений ст. 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Таких підстав службовими особами Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлено не було, а відтак відсутні правові підстави для складання відповідного процесуального документу.

Складений адвокатом правовий висновок, щодо відсутності правових підстав для подання адміністративного позову на дії (рішення) Регіонального центру з надання БВПД, є беззаперечним суб`єктивним правом адвоката, який дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, що узгоджується з професійними обов`язками адвоката визначеними п.3 ст.18 Правил адвокатської етики та ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Складання правового висновку передбачено та визначено, як стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги наказом Міністерства юстиції України № 4125/5 від 21.12.2017 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі", а відтак, складаючи правовий висновок, адвокат діяв у відповідності до наказу.

Проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом Дичуком І.А. прав ОСОБА_1 , вчинення дій направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч його волі.

За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 , 01.02.2019 КДКА Полтавської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3

22.02.2019 за вих. №55/4-19, у відповідності до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ОСОБА_1 направлено рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, яке отримано ним 27.02.2019.

Таким чином, перевірка скарги ОСОБА_1 здійснена у відповідності до ст.37-41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Скарга засудженого не містить фактичних даних про порушення адвокатом ОСОБА_3 його прав, вчинення дій направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч волі клієнта.

Твердження ОСОБА_1 , про порушення адвокатом Дичуком І.А. вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики спростовуються поясненнями адвоката та доданими до нього документами. Фактичні данні, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_3 під час здійснення своїх професійних обов`язків не дотримувався принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавав правову допомогу, не у відповідності до Конституції України і законів України у скарзі не зазначені та докази на їх підтвердження не представлені. Обов`язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Доводи ОСОБА_1 про наявність конфлікту інтересів між ним та адвокатом Антипенко А ОСОБА_17 , яка є членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що в діях адвоката ОСОБА_3 не вбачається ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокат належно виконував свої професійні обов`язки.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу порушення прав позивача гарантованих ст. ст. 55, 59, 63 Конституції України, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

У п. 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Статтею 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ОсновногоЗакону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як було встановлено в ході судового розгляду, скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням ним вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики була розглянута КДКА Полтавської області з врахуванням письмових пояснень третьої особи та результатів перевірки відомостей щодо викладених у скарзі обставин.

Оскільки відповідачем здійснено всіх необхідних дій щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, відповідно до вимог, передбачених статтями 37, 38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача прийнятим рішенням за результатами розгляду його скарги є необгрунтованими.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням процесуального та матеріального права, висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Відповідно до ст. 316 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено з дотриманням строків, визначених ст. 243 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 по справі № 440/1375/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

М.І. Гуцал

Судді

(підпис) (підпис)

Л.О. Донець А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 15.11.2019.