___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/1575/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Рябчич А.М.,

за участю:

представників позивача Ковальової Н.М., Мельничука Д.М.,

представника відповідача Щербини О.В.,

представника третьої особи Фокіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа Херсонська міська рада про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 р. № 264-18,

встановив:

ТОВ "Механічний завод" звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі відповідач, Держгеокадастр) про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 р. № 264-18 (далі Висновок), яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Херсон.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказаним Висновком затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Херсон з порушеннями які дають підстави для його скасування, оскільки технічна документація розроблена особою яка позбавлена кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, а саме ОСОБА_1 . При розробці технічної документації неправильно визначена площа м. Херсона, а також невірно застосовані коефіцієнти, що суттєво впливає на нормативно грошову оцінку. Оскільки позивач є платником податку за землю, то висновок державної експертизи в подальшому дає підстави для нарахування позивачу плати за землю у розмірі, що не відповідає дійсній вартості землі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що позивач не є ні замовником, ні розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а тому не є суб`єктом оскарження висновку Держгеокадастру від 23.02.2018 р. № 264-18, про що його було повідомлено.

Представник третьої особи Херсонської міської ради заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що позивач не навів доказів порушення його прав, які підлягають судовому захисту. Висновок, що оскаржує позивач затверджено на сесії міської ради. Рішення сесії вже оскаржено в судовому порядку і по ньому прийнято рішення по справі № 540/597/19, яке не вступило в законну силу. При розгляді зазначеної справи вже були предметом розгляду обставини на які посилається позивач у цій справі.

Позовна заява ТОВ «Механічний завод» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшла до суду 30.07.2019 року.

02.08.2019 року по справі відкрито провадження та в ухвалі зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні, суддя Пекний А.С.).

12.08.2019 року ухвалою суду в якості третьої особи залучено Херсонську міську раду.

12.08.2019 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху для надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, а також обґрунтування порушення оскарженим висновком прав, свобод чи інтересів позивача.

З 14.08.2019 р. по 01.09.2019 року суддя Пекний А.С. перебував у відпустці, що стало підставою за його доповідною запискою для повторного перерозподілу справи.

16.08.2019 року справа передана для розгляду судді Гомельчуку С.В.

27.08.2019 року позовна заява залишена без розгляду.

08.10.2019 року ухвалою П`ятого апеляційного суду ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено для продовження розгляду.

24.10.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл.

28.10.2019 року справа прийнята до провадження суддею Поповим В.Ф. та призначена до розгляду на 14.11.2019р.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 р. № 264-18 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Херсон, Херсонської області. (т.1, а.с. 61)

Рішенням Херсонської міської ради від 05.06.2018 р. № 1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Херсона" затверджено зазначену технічну документацію.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду (справа № 540/597/19) визнано протиправним та не чинним рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 р. № 1398. Рішення суду не набрало законної сили. (т.1, а.с.39-56)

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до норм діючого законодавства нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Частиною 4 ст. 23 цього Закону передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до ст. 13 Закону «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За приписами ст. 18 цього ж закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

У ст. 15 цього ж Закону зазначено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 1 та 3 ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації).

Положеннями ст. 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, які не згодні з висновком експертизи, повинні подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (досудове врегулювання), а після цього також мають право звертатися до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи.

Вказаної правої позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 31.10.2018, справа № 806/2642/16, від 08.05.2018, справа № 823/1581/17.

Суд погоджується з позицією відповідача, що позивач не є ні замовником, ні розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Херсон Херсонської області, а тому не є суб`єктом оскарження висновку Держгеокадастру від 23.02.2018 № 264-18.

Суд зазначає, що право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

В судовому засіданні, представники позивача, не навели суду обставин які б підтвердили порушення їх прав, що підлягають судовому захисту в результаті затвердження висновку державної експертизи технічної документації, а лише зазначили, що в майбутньому їм буде нараховано земельний податок в розмірі, що не відповідає реальній оцінці землі, що знаходиться в їх користуванні.

Суд вважає помилковою позицію позивача.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі Верховний Суд у справі №817/1814/17 (Постанова від 17.10.2019 р.) прийшов до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

У цій справі, суд зазначає, що Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 р. № 264-18 є одним із етапів розроблення нормативної грошової оцінки земельної ділянки і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо державної експертизи землевпорядної документації, щодо нормативної грошової оцінки.

Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке і породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як висновок державної експертизи землевпорядної документації є тільки одним із етапів її затвердження, що передбачений ЗУ "Про оцінку землі".

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Оскаржуючи висновок відповідача щодо застосування у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, неправильне визначення площі міста і т.і., позивач фактично оскаржує зміст технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення технічної документації та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування висновку не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, чи зміна площі міста, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовуєтьсмя) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача в порядку визначеному ст. 37 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Оскільки рішенням Херсонської міської ради від 05.06.2018 р. № 1398 вже затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Херсона, то тільки його оскарження є належним способом захисту порушеного права позивача.

Як вже було зазначено, вказане рішення Херсонської міської ради оскаржено, вже було предметом розгляду у іншій адміністративній справі, яка знаходиться в суді апеляційної інстанції.

Оскільки судом визнано, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, суд вважає, що відсутні підстави і для зупинення провадження у цій справі, але викладені обставини свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 242-248 КАС України суд,

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної служби країни з питань геодезії, картографії та кадастру про скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 р. № 264-18.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 листопада 2019 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 109020000