ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року

м. Черкаси

Справа № 707/1755/19 Провадження № 22-ц/821/599/19

категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л.І.,

суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач– ОСОБА_1 ;

відповідач– ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у складі: головуючого судді Тептюка Є.П.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Право на звернення саме до Черкаського районного суду Черкаської області, тобто за своїм місцем реєстрації, мотивував тим, що разом з ним проживає та знаходиться на його утриманні малолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначав, що 20 червня 2017 року він уклав шлюб із ОСОБА_4 , який зареєстрований Придніпровським районним у м. Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №143.

Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , який на даний час проживає з ним та перебуває на його утриманні.

Він проживає разом з дитиною у своїх батьків за адресою АДРЕСА_1 , дитина перебуває на його утриманні та утриманні бабусі і дідуся.

Вказував на те, що відповідачка ОСОБА_2 сином не цікавиться.

Просив суд шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , розірвати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала суду мотивована тим, що спір підсудний Черкаському районному суду Черкаської області, позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175 – 177 ЦПК України, а підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в порядку ст. 185 – 186 ЦПК України – відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення правил підсудності, просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року та направити матеріали справи до Черкаського районного суду Черкаської області для закриття провадження у справі.

Зазначає, що, після припинення їхнього спільного проживання з відповідачем, відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної державної адміністрації, за результатами якого, вирішено визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що акт обстеження матеріально-побутових умов проживання не відповідає формі, змісту та порядку складання такого документа, а тому не може бути належним та допустимим доказом.

Крім того, в провадженні Городищенського району Черкаської області перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, де ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Мотиви , з яких виходить Апеляційний суд Черкаської області, та застосовані норми права

Ухвала суду є різновидом судового рішення (ч. 1 ст. 258 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Це загальне правило визначення підсудності спору. З цього правила існує ряд виключень: підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29 ЦПК України), виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

За правилами ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 20 червня 2017 року зареєстрували шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_7 (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони по справі (а.с. 10).

Згідно, долучених до позовної заяви, акту обстеження матеріально-побутових умов від 02 липня 2019 року та акту обстеження місця проживання від 02 липня 2019 року, який затверджений сільським головою Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області І. ОСОБА_8 , малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11 – 12).

З відповіді Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області від 05 серпня 2019 року № 61 на запит вбачається, що ОСОБА_2 дійсно є постійною жителькою АДРЕСА_2 . За даною адресою зареєстроване її місце проживання (а.с. 16).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 15 січня 2018 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 30).

Відповідно до витягу із протоколу № 8 засідання комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної державної адміністрації від 16 липня 2019 року, враховуючи, що мати ОСОБА_2 перебуває в декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 31).

З витягу вбачається, що дитина ОСОБА_3 на час проведення відповідного засідання проживав з батьком, проти чого заперечувала мати дитини ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 погодився віддати дитину матері одразу після засідання комісії.

26 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60158240 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 22 липня 2019 року (а.с. 32).

Таким чином, на час проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної державної адміністрації ОСОБА_10 С. дійсно фактично проживав із батьком ОСОБА_1 .

Однак, враховуючи, що дитина прописана за однією адресою із матір`ю ОСОБА_2 та за наявності рішення комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної державної адміністрації від 16 липня 2019 року про визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_2 , на момент відкриття провадження у даній справі, були відсутні правові підстави для проживання дитини з батьком ОСОБА_1 , відповідно, - відсутні підстави для застосування правил ч. 2 ст. 28 ЦПК України відносно позивача ОСОБА_1 .

Крім того, оскаржувана ухвала про відкриття провадження у справі постановлена 16 вересня 2019 року, тоді як Городищенським районним судом Черкаської області 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, а ухвалою від 01 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2019 року на 15 год. 30 хв. (а.с. 28).

Таким чином, на час відкриття провадження у даній справі в Городищенському районному суду Черкаської області вже розглядався спір між тими ж сторонами з тих же підстав.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.

На етапі відкриття провадження у справі суддя наділений правом, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, відмовити у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначені ст. 374 ЦПК України, зокрема, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 377 ЦПК України лише судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 255 та 257 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі переглядається апеляційним судом лише в частині підсудності, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, у відповідності до ст. ст. 374, 375, 380 ЦПК, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення або скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі та прийняти постанову про направлення справи за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Вимоги апеляційної скарги в частині направлення матеріалів справи до Черкаського районного суду Черкаської області для закриття провадження у справі у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не підлягають до задоволення.

Так, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.

Водночас, п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі , якщо: є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для направлення справи до Черкаського районного суду Черкаської області для закриття провадження у справі, як з мотивів наведених в апеляційній скарзі так із інших підстав визначених цивільним процесуальним законодавством.

Враховуючи приведені вимоги закону та обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року та направлення справи за встановленою підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 380, 381, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити за встановленою підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Текст судового рішення складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді : В.Г. Бородійчук

О.В. Карпенко