Постанова від 06.11.2019 по справі № 10/Б-743 Західний апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 06.11.2019 по справі № 10/Б-743 Західний апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 10/Б-743

Картка справи

Справа № 10/Б-743

Картка справи

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа №10/Б-743

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Бонк Т.Б.

Матущака О.І.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора Зубик Ю.З. та апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 (повний текст ухвали складено 12.04.2019, суддя Хома С.О.)

у справі за заявою: Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів”, с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни

до відповідача 1: ОСОБА_1 , с.Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області

відповідача 2: Насалик ОСОБА_2 Петрівни с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача 3: ОСОБА_3 , с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача 4: ОСОБА_4 , смт. Дружба, Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача 5: ОСОБА_5 , с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача 6: ОСОБА_6 , с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області

відповідача 7: ОСОБА_7 , с.Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

у межах провадження у справі № 10/Б-743

за заявою: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі

до: ДП “Струсівський комбінат продтоварів”

про: банкрутство

за участю представників:

від заявника (боржника): не з`явився;

від прокурора: Макогон Ю.І.- посвідчення № 051364 від 02.11.2018

від ОСОБА_6 .: Гулкевич ОСОБА_8 В. - довіреність № 4070 від 03.09.2019

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Зубик Ю.З. звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про:

- витребування майна з чужого незаконного володіння громадян ОСОБА_1 (частка власності 25/200), ОСОБА_9 (частка власності 25/200), ОСОБА_3 (частка власності 12/100), ОСОБА_4 (частка власності 25/100), ОСОБА_5 (частка власності 4/100), ОСОБА_6 (частка власності 34/100) на користь Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів», а саме, майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (який складається з: адміністративний корпус (цегляний), загальною площею 759, 2кв.м., зазначений в плані під літ. «А»; майонезний цех (цегляний), загальною площею 1082,6 кв.м., зазначений в плані під літ. «В»; будинок банкомиючої машини (цегляний), загальною площею 383,3 кв.м., зазначений в плані під літ. «Г»; будинок БРУ ВАК (цегляний), загальною площею 216,1 кв.м. зазначений в плані під літ. «Д»; будинок ректифікаційної колони (цегляний), загальною площею 100,9 кв.м., зазначений в плані під літ. «Е»; прибудова до майонезного цеху (цегляна), загальною плющею 129,3 кв.м., зазначена в плані під літ. «Є»; склад (шиферний) загальною площею 430,0 кв.м., зазначений в плані під літ. «Ж»; будинок полісолодових екстрактів (цегляний), загальною площею 688,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «З»; цех розливу горілки номер 2 (цегляний), загальною площею 369,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «І»; солодовня (цегляна), загальною площею 478,5 кв.м., зазначена в плані під літ «Ї»; гаражі (цегляні), загальною площею 288,8 кв.м., зазначені в плані під літ. «К»; котельня (цегляна), загальною площею 414,3 кв.м. зазначена в плані під літ. «Н»; матеріальний склад номер 1 (цегляний), загальною площею 69,8 кв.м., зазначений в плані під літ. «О»; матеріальний склад (цегляний), загальною площею 299,4 кв.м., зазначений в плані під літ. «П»; мазутосховище (цегляне), загальною площею 57,3 кв.м. зазначене в плані під літ. «Р»; склад готової продукції (цегляний), загальною площею 240,9 кв.м., зазначений в плані під літ. «С»; механічна майстерня (цегляна), загальною площею 320,0 кв.м., зазначена в плані під літ. «Т»; приміщення фільтр-прес ККС (цегляне), загальною площею 214,4 кв.м., зазначене в плані під літ. «У»; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. « 1»; резервуар (залізний), зазначений в плані під цифр. «II»; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. «III»; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. «IV»; вимощення (асфальтне), зазначене в плані під цифр. «V»; огорожа (залізобетонні панелі), зазначена в плані під цифр. « 1»; ворота (металеві), зазначені в плані під цифр. « 2»);

- визнання права власності на комплекс, що знаходиться за адресою: с. Струсів, вул АДРЕСА_1 буд. 1 Теребовлянського району Тернопільської області;

- витребування з незаконного володіння громадян ОСОБА_4 (частка власності 33/50), ОСОБА_5 (частка власності 17/50), ОСОБА_7 (частка власності 17/50) на користь Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» комплексу, що знаходиться за адресою: с. Струсів, вул. Заводська АДРЕСА_1 а Теребовлянського району Тернопільської АДРЕСА_2 (який складається із: цеху по виробництву горілчаних виробів номер 1 загальною площею 1168, 8 кв.м., зазначений в плані під літ. «А»; тарний склад (цегляний), загальною площею 272,7 кв.м., зазначений в плані під літ. «Б»; цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335,7 кв.м., зазначений в плані під літ. «В»; будинок спиртопідвалу (цегляний), загальною площею 397, 5 кв.м., зазначений в плані під літ. «Г»);

- визнання права власності на комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у межах провадження у справі № 10/Б-743 про банкрутство ДП «Струсівський комбінат продтоварів».

В обґрунтування поданої заяви ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни, посилається на те, що судовими рішеннями визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом №7 від 10.03.2010 та договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені 04.06.2010 між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), посвідчені приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №1351, №1354. Підставою прийняття таких судових рішень слугувало те, що майно ДП «Струсівський комбінат продтоварів» було продано без згоди на це уповноваженого державою органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України, якому підпорядковане і підконтрольне державне підприємство.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.08.2016 прийнято до розгляду заяву ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Зубик Ю.З.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 відмовлено у задоволенні заяви ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Зубик Ю.З.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 у справі № 10/Б-743 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, а справу №10/Б-743 передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 у справі № 10/Б-743 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 у справі № 10/Б-743 скасовано, а справу № 10/Б-743 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Верховний Суд в своїй постанові від 03.10.2018 вказав, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях в повному обсязі не досліджено та не надано належної оцінки наявності чи відсутності згоди органу управління на відчуження майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів», з огляду на факти встановлені в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі №15/106-1776 та ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 (залишеній без змін у частині визнання недійсними договорів постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014) у справі №10/Б-743 та з огляду на приписи частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, і частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, а саме частини 3 статті 35 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, частини 4 статті 75 та статті 86 ГПК України, в редакції чинній з 15.12.2017, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності.

Верховний Суд вказав, що при новому розгляді суду необхідно врахувати підстави направлення справи на новий розгляд викладені в даній постанові, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої інстанції та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 у справі № 10/Б-743 в задоволенні заяви б/н від 09 серпня 2016 року ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни до відповідача 1: ОСОБА_1 , відповідача 2: Насалик Лідії Петрівни, відповідача 3: ОСОБА_3 , відповідача 4: ОСОБА_4 , відповідача 5: ОСОБА_5 , відповідача 6: ОСОБА_6 , відповідача 7: ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності у межах провадження у справі № 10/Б-743 за заявою Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі до Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» про банкрутство відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником пропущено строк позовної давності на звернення до суду у даній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни та заступник прокурора Тернопільської області подали до суду апеляційні скарги № 05/2-144вих19 від 24.04.2019, б/н від 02.05.2019, в яких просили скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 та прийняти нове рішення, яким заяву ДП «Струсівський комбінат продтоварів» задоволити.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме апелянти зазначають, що ДП «Струсівський комбінат продтоварів» дізналося про порушення свого права власності - 10.06.2014.

Крім цього, ДП «Струсівський комбінат продтоварів» стверджує, що суд першої інстанції висловлюючи позицію про початок перебігу позовної давності з 28.12.2011 не з`ясував та не дослідив чи мало місце переривання строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України.

Відповідачами подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 14.06.2019, в якому просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Тернопільської області.

ДП «Струсівський комбінат продтоварів» не забезпечило явку уповноважених представників у судове засідання, про причини неявки суд не повідомило, хоча про час, дату та місце розгляду справи було належним чином повідомлене.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Міністерство аграрної політики України наказом від 02.06.2008 № 345 затвердило Перелік державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України, станом на 1 квітня 2008 року, в який за № 872 включене ДП «Струсівський комбінат продтоварів».

Наказом від 07.12.2015 № 469 Міністерство аграрної політики України затвердило перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики, та акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами яких здійснюються міністерством, у який за №67 теж включене ДП «Струсівський комбінат продтоварів».

Згідно з пунктами 4.2., 4.4. статуту ДП «Струсівський комбінат продтоварів» майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому статуту. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплених за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно свідоцтва про право власності від 28.09.2006, виданого Струсівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, ДП «Струсівський комбінат продтоварів» є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вул. АДРЕСА_1 , (адміністративний корпус, А, 909,8 кв.м.; майонезний цех В, 1082,6 кв.м.; будинок банкомиючої машини, Г, 383,3 кв.м.; будинок БРУ ВАК, Д, 216,1 кв.м.; будинок ректифікаційної колони, Е, 100,9 кв.м.; прибудова до майонезного цеху, Є, 129,3 кв.м.; склад, Ж, 430,0 кв.м.; будинок полісолодових екстрактів, З, 688,5 кв.м.; цех розливу горілки номер 2, І, 369,5 кв.м.; солодовня, Ї, 478,5 кв.м.; гаражі, К, 288,8 кв.м.; котельня, Н, 414,3 кв.м.; матеріальний склад номер 1, О, 69.8 кв.м.; матеріальний склад, П, 299,4 кв.м.; мазутосховище, Р, 57,3 кв.м.; склад готової продукції, С, 240,9 кв.м.; механічна майстерня, Т, 320,0 кв.м.; приміщення фільтр-прес ККС, У, 214,4 кв.м.; резервуар, І; резервуар, IІ; артскважина, III; артскважина, IV; вимощення, V; огорожа, 1; ворота, 2).

Також, згідно свідоцтва про право власності від 09.11.2006, виданого Струсівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, ДП «Струсівський комбінат продтоварів» є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Теребовлянський АДРЕСА_3 Струсів, АДРЕСА_1 , (цех по виробництву горілчаних виробів №1, А, 1168,8 кв.м.; тарний склад, Б, 272,7 кв.м.; цех КМК, варочна, В, 335,7 кв.м.; будинок спиртопідвалу, Г, 397,5 кв.м.).

У ліквідаційній процедурі ДП «Струсівський комбінат продтоварів» Західно-Українська товарна біржа 10.03.2010 провела аукціон з продажу нерухомого майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів», а саме: будівлі та споруди - промплощадки, допоміжні споруди та об`єкти інженерного забезпечення і комунікації, обладнання розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_1 , за ціною 618 106,50 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_10 .

За результатами аукціону 04.06.2010 між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» (продавець) в особі ліквідатора ОСОБА_11 і ОСОБА_12 Богданом Андрійовичем (покупець) укладено договори купівлі-продажу майна та акти прийому-передачі. Покупець оплатив визначену договором суму, а продавець цю суму прийняв.

04.11.2010 ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець 1), ОСОБА_3 (покупець 2), ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (покупці 3), ОСОБА_6 (покупець 4), ОСОБА_4 (покупець 5) (іменовані разом як покупці) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передає за плату, а покупці приймають і оплачують комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме:

- ОСОБА_5 приймає і оплачує 4/100 частки вищевказаного комплексу, що становлять: гаражі (цегляні), загальною площею 288,8 кв.м., зазначені в плані під літ. «К»;

- ОСОБА_3 приймає і оплачує 12/100 часток вищевказаного комплексу, що становлять: адміністративний корпус (цегляний), загальною площею 759,2 кв.м., зазначені в плані під літ. «А»;

- ОСОБА_9 та ОСОБА_1 приймають в рівних частках і оплачують 25/100 часток вищевказаного комплексу, що становлять: будинок ректифікаційної колони (цегляний), загальною площею 100,9 кв.м., зазначений в плані під літ. «Е»; будинок полісолодових екстрактів (цегляний), загальною площею 688,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «З»; цех розливу горілки номер 2 (цегляний), загальною площею 369,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «І»; солодовня (цегляна) загальною площею 478,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «Ї»; артскважина (залізна), зазначена в плані під цифр. ІІІ;

- ОСОБА_6 приймає і оплачує 34/100 частки вищевказаного комплексу, що становлять: майонезний цех (цегляний), загальною площею 1082,6 кв.м., зазначений в плані під літ."В"; будинок банкомиючої машини (цегляний), загальною площею 383,3 кв.м., зазначений в плані під літ. «Г»; будинок БРУ ВАК (цегляний), загальною площею 216,1 кв.м., зазначений в плані під літ. «Д»; прибудова до майонезного цеху (цегляна), загальною площею 129,3 кв.м., зазначена в плані під літ. «Є»; склад (шиферний), загальною площею 430 кв.м., зазначений в плані під літ.»Ж»; артскважина (залізна); огорожа (залізобетонні панелі), зазначена в плані під цифр.1; ворота (металеві), зазначені в плані під цифр.2; вимощення (асфальтне), зазначене в плані під цифр. V;

- ОСОБА_4 приймає і оплачує 25/100 часток вищевказаного комплексу, що становлять: котельня (цегляна), загальною площею 414,3 кв.м., зазначена в плані під літ. «Н»; матеріальний склад номер 1 (цегляний), загальною площею 69,8 кв.м., зазначений в плані під літ. «О»; матеріальний склад (цегляний), загальною площею 299,4 кв.м., зазначений в плані під літ. «П»; мазутосховище (цегляне), загальною площею 57,3 кв.м., зазначене в плані під літ. «Р»; склад готової продукції (цегляний), загальною площею 240,9 кв.м., зазначений в плані під літ. «С»; механічна майстерня (цегляна), загальною площею 320,0 кв.м., зазначена в плані під літ. «Т»; приміщення фільтр-прес ККС (цегляне), загальною площею 214,4 кв.м., зазначене в плані під літ. «У».

Також 04.11.2010 між ОСОБА_10 (продавець) і ОСОБА_4 (покупець 1), ОСОБА_5 (покупець 2) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець передав за плату, а покупці прийняли комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме:

- покупець 1 - 33/50 частки вищевказаного комплексу, що становлять: цех по виробництву горілчаних виробів № 1 (цегляний), загальною площею 1168,8 кв.м., зазначений в плані під літ. «А»; тарний склад (цегляний), загальною площею 272,7 кв.м., зазначений в плані під літ. «Б»;

- покупець 2 - 17/50 часток вищевказаного комплексу, що становлять: цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335,7 кв.м., зазначений в плані під літ. «В»; будинок спиртопідвалу (цегляний) загальною площею 397,5 кв.м., зазначений в плані під літ."Г".

Пізніше, 30.07.2013 ОСОБА_5 (продавець) і ОСОБА_7 (покупець) уклали договір купівлі-продажу 17/50 часток нерухомого майна, відповідно до якого продавець передав за плату, а покупець прийняв 17/50 часток комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складають: цех КМК, варочна (цегляний), загальною площею 335,7 кв.м., зазначений в плані під літ. «В»; будинок спиртопідвалу (цегляний) загальною площею 397,5 кв.м., зазначений в плані під літ. «Г».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011 у справі №15/106-1776 позов ТзОВ «Агентство корпоративного управління» до відповідачів: 1) Західно-Української товарної біржі 2) ДП «Струсівський комбінат продтоварів» про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного Західно-Українською товарною біржею, що оформлене протоколом № 7 від 10.03.2010 відмовлено. Провадження в частині позовних вимог до ДП «Струсівський комбінат продтоварів» припинено на підставі пункту 6 статті 80 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011, рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011 у справі №15/106-1776 скасовано; прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю та визнано недійсними результати аукціону, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом № 7 від 10.03.2010.

У постанові Вищого господарського суду України від 27.12.2011 у справі №15/106-1776 зазначено, що апеляційна інстанція прийшла до правомірно висновку, що комітет кредиторів ДП «Струсівський комбінат продтоварів» не надав згоду на проведення 10.03.2010 аукціону по реалізації майна банкрута, а відтак дії Західно-Української товарної біржі та ліквідатора Кузика Є.І. при укладенні договору від 10.02.2010 про надання послуг по організації продажу на аукціоні майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів» та при проведенні 10.03.2010р. аукціону, суперечать вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 у справі №10/Б-743 за заяву ТзОВ «Агентство корпоративного управління» до відповідача 1 ДП «Струсівський комбінат продтоварів», відповідача 2 - ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та стягнення 618 106,50 грн. у межах справи про банкрутство № 10/Б-743 задоволено частково та, зокрема,:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 04.06.2010 між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та ОСОБА_13 Андрійовичем;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 04.06.2010 року між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та ОСОБА_12 Богданом Андрійовичем;

- в частині визнання недійсним Акту приймання-передачі майна від 14.03.2010., а саме обладнання в кількості 44 одиниць, що знаходиться за адресою: с.Струсів Теребовлянського району Тернопільської області – в задоволенні заяви відмовлено;

- зобов`язано ОСОБА_10 повернути ДП «Струсівський комбінат продтоварів» майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 а.

- стягнуто з ДП «Струсівський комбінат продтоварів» на користь ОСОБА_10 - 618 106,50 грн. вартості придбаного майна.

Постановою Вищого господарського Суду України від 10.06.2014 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 у справі №10/Б-743 в частині зобов`язання ОСОБА_10 повернути ДП «Струсівський комбінат продтоварів» майнові комплекси за адресою: АДРЕСА_1 ; 1"А" та в частині стягнення з ДП «Струсівський комбінат продтоварів» на користь ОСОБА_10 618106,50 грн. вартості придбаного майна – скасовано, у задоволенні заяви ТзОВ «Агентство корпоративного управління» в цій частині – відмовлено. В решті ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 залишено без змін.

Так, у постанові Вищого господарського Суду України від 10.06.2014 визнано що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності спірних договорів купівлі-продажу, оскільки вимоги про визнання їх недійсними заявлені особою, яка не є стороною цих договорів (власником майна), а є лише її кредитором. З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги заявника - кредитора про відшкодування вартості належного іншій особі (власнику) майна, яке є предметом недійсних договорів.

У даній справі в заяві ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни посилається на те, що судовими рішеннями визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом №7 від 10.03.2010 та договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені 04.06.2010 між Державним підприємством «Струсівський комбінат продтоварів» (продавець) з ОСОБА_12 Богданом ОСОБА_14 (покупець). Заявник стверджує, що підставою прийняття таких судових рішень слугувало те, що майно ДП «Струсівський комбінат продтоварів» було продано без згоди на це уповноваженого державою органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України, якому підпорядковане і підконтрольне державне підприємство.

Заявник посилається на ст. ст. 326, 330, 387, 388 ЦК України зазначає, що державне майно з відання ДП «Струсівський комбінат продтоварів» та володіння Міністерства аграрної політики і продовольства України вибуло без згоди та волі держави, що в розумінні ч.1 ст.388 ЦК України є обставиною, яка надає право витребувати майно із чужого незаконного володіння (зазначена обставина встановлена судом і не потребує повторного доказування). Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Львівський апеляційний господарський суд в постанові від 13.07.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 у справі №15/106-1776 за позовом ТзОВ «Агентство корпоративного управління» до Західно-Української товарної біржі та ДП «Струсівський комбінат продтоварів» визнав недійсними результати аукціону, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом №7 від 10.03.2010, з тих підстав, що при проведені аукціону було порушено вимоги законодавства України щодо порядку отримання згоди органу управління на відчуження майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів». Суд апеляційної інстанції у зазначеній постанові від 13.07.2011 встановив факт відсутності згоди органу управління на відчуження державного майна, вказавши, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд вважає, що лист Міністерства аграрної політики України № 37-11-4-15/13281 від 29.07.2009 є доказом згоди держави на відчуження майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів», однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки вищезазначений лист Мінагрополітики України не є розпорядчим актом, а тому не може бути доказом згоди органу управління на відчуження державного майна. Щодо наказу Міністерства аграрної політики України №400 від 02.07.2008, то з його змісту не вбачається надання згоди даного міністерства на відчуження майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів». В процесі апеляційного провадження суд неодноразово звертався із запитами до Міністерства аграрної політики України для отримання інформації щодо надання згоди на відчуження майна відповідача-2, які були залишені без відповіді.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 у справі №10/Б-743 визнано недійсними договори купівлі - продажу нерухомого майна, укладені 04.06.2010 між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» (продавець) в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та ОСОБА_12 Богданом ОСОБА_14 (покупець), з тих підстав, що при їх укладенні не було дотримано вимог законодавства України щодо отримання згоди органу управління на відчуження майна Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів».

Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 залишена без змін у частині визнання недійсними договорів постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України, в редакції чинній з 15.12.2017, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (статті 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що фізичні особи - покупці за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 04.11.2010 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , вважаються добросовісними набувачами майна, оскільки придбали майно за відплатним договором та за вказаних обставин вони не знали і не могли знати про придбання майна від особи ( ОСОБА_10 ), яка не мала права його відчужувати, оскільки не було згоди Міністерства аграрної політики України на відчуження майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів».

Оскільки результати аукціону, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом № 7 від 10.03.2010 з продажу нерухомого майна ДП «Струсівський комбінат продтоварів» визнано недійсними і саме до моменту визнання такого факту (до 27.12.2011) зазначені вище фізичні особи - покупці придбали в ОСОБА_10 майно, а відтак, такі фізичні особи - покупці (відповідачі 1, 2, 3, 4, 5, 6) є добросовісними набувачами. Оскільки ОСОБА_7 придбав майно у ОСОБА_5 за договором від 30.07.2013, то він також є добросовісним набувачем.

Також, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що витребування майна з володіння відповідачів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (добросовісних набувачів) відповідає критерію законності: витребування здійснюється на підставі норм статті 388 ЦК України у зв`язку з неправомірним заволодінням майном держави. А відтак, позовні вимоги у даній справі є обгрнутованими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 20.11.2018 Великої Палати Верховного Суду по справі №907/50/16 (провадження №12-122гс18).

Як вбачається з матеріалів справи 11.01.2019 відповідачами 1,2,3,5,6,7 було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності б/н і дати від 10.01.2019 (вх. №650 від 11.01.2019), в якій зазначається про те, що заявник у даній справі пропустив строк позовної давності для звернення до суду.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни звернулось із Заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності до відповідачів 1,2,3,4,5,6,7 саме 10.08.2016 (вх.№14768 від 10.08.2016).

Положеннями статті 268 Цивільного кодексу України (як в редакції діючій на момент подання заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності -10.08.2016 так і на даний час) передбачено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. В зазначений перелік не включено вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

А отже, на вимогу щодо витребування майна із чужого незаконного володіння поширюється загальна позовна давність.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16 (провадження №12-122гс18) погодилась із висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі №6-1047цс17 щодо застосування інституту позовної давності до правовідносин, що регулюються статтею 388 Цивільного кодексу України.

Так, у постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі №6-1047цс17 (стосується витребування майна) викладено правову позицію, що до позовних вимог про витребування майна на підставі ст.ст. 387,388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. При цьому за вимогами статі 261 цього Кодексу початок перебігу строку позовної давності пов`язується не лише з моментом, коли особі, яка звертається за захистом свого права або інтересу, стало відомо про порушення свого права чи про особу, яка його порушила, а також моментом, коли така особа могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП «Струсівський комбінат продтоварів» дізналось про порушене право щодо свого майна з моменту визнання недійсними результатів аукціону (проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010) та встановлення факту відсутності згоди уповноваженого органу на відчуження майна – 13.07.2011 (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 у справі №15/106-1776 ).

Водночас, судом встановлено, що 13.07.2011 у судовому засіданні у справі № 15/106-1776 в апеляційній інстанції від ДП «Струсівський комбінат продтоварів» був присутній ліквідатор Кузик Є.І.

А відтак, посилання апелянтів на те, що заявник дізнався про порушення права щодо свого майна лише у 2014 році коли судовому рішенням було визнано недійсні договори купівлі-продажу майнових комплексів, укладених між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» та ОСОБА_12 Б ОСОБА_15 . спростовується матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що строк позовної давності у даній справі закінчився ще у 2014 році. У зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви щодо витребування майна.

Твердження ДП «Струсівський комбінат продтоварів», що суд першої інстанції висловлюючи позицію про початок перебігу позовної давності не з`ясував та не дослідив чи мало місце переривання строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України, судом оцінюються критично.

Адже, згідно ст. 264 ЦК України позовна давність переривається, зокрема, у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у даній справі є саме ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого, а не Міністерство аграрної політики України.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Струсівський комбінат продтоварів» звернулось для захисту права щодо свого майна лише 10.08.2016 у даній справі. До зазначено дати ТзОВ «Агенство корпоративного управління» подавало позови щодо визнання недійсними результатів аукціону проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010 та договорів купівлі-продажу майнових комплексів, укладених між ДП «Струсівський комбінат продтоварів» та ОСОБА_10 . А відтак, у даному випадку відсутній факт переривання строку позовної давності.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги про визнання права власності на комплекс,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та комплекс, що знаходиться за адресою: с АДРЕСА_4 Струсів вул.Заводська, буд.1а Теребовлянського району Тернопільської області до задоволення не підлягають, оскільки вони є додатковими до вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, в задоволенні яких суд відмовив.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржників документально необґрунтовані та висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційні скарги, покласти на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційних скарг ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора Зубик Ю.З. та прокуратури Тернопільської області відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційні скарги, покласти на апелянтів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Бонк Т.Б.

суддя Матущак О.І.

Джерело: ЄДРСР 85647642

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!