ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа №802/1167/17-а

адміністративне провадження №К/9901/18261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Бучик А. Ю., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду (суддя Крапівницька Н. Л.) від 07 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Гонтарук В. М., судді: Біла Л. М., Граб Л. С.) від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасників бойових дій, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до комісії Вінницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасників бойових дій, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Вінницького ОВК з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасників бойових дій, оформлене протоколом від 17 березня 2017 року № 11843, в частині відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач не звільнений з військової служби на час звернення з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, то ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділений повноваженнями щодо розгляду таких заяв та прийняття відповідних рішень щодо них, у зв`язку з чим рішення відповідача, оформлене протоколом від 17 березня 2017 року № 11843, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

На обґрунтування касаційної скарги Вінницький ОВК звертає увагу, що ОСОБА_1 не було надано всіх належних документів, які вимагає чинне законодавства, а тому, на думку скаржника, рішення відповідача щодо відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд.«Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 листопада 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ст. 341 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

У червні 2014 року ОСОБА_1 прибув в район бойового застосування для здійснення заходів із забезпеченням правопорядку на державному кордоні, а в подальшому був направлений для виконання службового бойового завдання до с. Кузнецово-Михайлівка у Донецькій області, що підтверджується наказами від 12 червня 2014 року № 27 та від 18 червня 2014 року № 31.

05 травня 2015 року ОСОБА_1 видано довідку Військової частини польова пошта НОМЕР_1 за № 650 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції (АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 12 червня 2014 року по 28 серпня 2014 року.

08 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького ОВК із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, за наслідком розгляду якої отримав відповідь від 16 лютого 2017 року № 12/593 щодо необхідності надання ряду документів для прийняття рішення по суті поданої ним заяви.

01 березня 2017 року позивачем направлено до комісії Вінницького ОВК з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасників бойових дій, наступні документи: копію паспорта, копію військового квитка, копію ідентифікаційного номеру, довідку (додаток 2) від 05 травня 2014 року № 650, витяг з наказу від 12 червня 2014 року № 27 (копія), витяг з наказу від 18 червня 2014 року № 31 (копія), витяг з наказу від 28 серпня 2014 року № 104 (копія), фотокартка (3x4 см).

За наслідком розгляду даної заяви комісія Вінницького ОВК з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій, прийняла рішення, оформлене протоколом від 17 березня 2017 року № 11843 (пункт 27), яким відмовила ОСОБА_1 в наданні статусу учасника АТО.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура надання статусу учасникам бойових дій, регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі Порядок № 413).

Відповідно до п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається, зокрема військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 2.1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у п. 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення (п. 4 Порядку № 413).

Згідно із п. 5 Порядку № 413 визначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі комісія) та міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі міжвідомча комісія), у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Пунктом 6 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абз. 2, 3 п. 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Відповідно до п. 9 наказу Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в АТО, забезпеченні ї проведення» на комісії обласних військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасниками бойових дій із числа осіб звільнених зі Збройних Сил України.

Пунктом 6 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій визначено, що на комісії Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_2 покладається обов`язок вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, зокрема, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу і т. д.

Аналізуючи вказані вище законодавчі норми, убачається, що питання щодо надання особі статусу учасника бойових дій вирішується комісією обласних військових комісаріатів у разі, якщо така особа звільнена зі Збройних Сил України. Обов`язок вирішення питань про визнання учасниками бойових дій військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, покладається на Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_2 .

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, згідно витягу з наказу від 04 листопада 2014 року № 174 ОСОБА_1 виведено поза штат особового складу Військової частини польова пошта НОМЕР_1 та зараховано в розпорядженні 30 окремої механізованої бригади. Тобто, на момент звернення позивача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, останній не був звільнений зі Збройних Сил України.

Таким чином, ураховуючи положення вищезазначених норм, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки позивач не звільнений з військової служби на час звернення з заявою про надання статусу учасника бойових дій, то ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділений повноваженнями щодо розгляду таких заяв та прийняття відповідних рішень щодо них.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Порядком № 413 не передбачено прийняття рішення комісією щодо відмови в наданні такого статусу, оскільки позивач перебуває на обліку в розпорядженні військової частини, яка, в свою чергу, і зобов`язана приймати рішення щодо вищезазначеного питання.

З огляду на вказане, суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що комісією Вінницького ОВК з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасників бойових дій, протиправно, всупереч нормам законодавства та з перевищенням наданої відповідачу компетенції, було прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 17 березня 2017 року № 11843, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Ураховуючи зазначене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:І. В. Саприкіна

Судді:А. Ю. Бучик

С. М. Чиркін