ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа №201/472/17 (2-а/201/63/2017)

адміністративне провадження №К/9901/17319/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпро на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (колегія суддів: Головко О.В., Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене протоколом № 4682 від 21.11.2016, про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 25 жовтня 2016 року пожиттєво.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2017 року в адміністративній справі № 201/472/17 скасовано.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене протоколом № 4682 від 21.11.2016, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25 жовтня 2016 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, оскільки посада заступника директора з слухової роботи не передбачена у переліку посад для загальноосвітніх навчальних закладів військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, також відсутні підстави для врахування періоду роботи вчителем за сумісництвом.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з протоколом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі № 4682 від 21.11.2016, відповідач прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до листа відповідача «Про відмову в призначенні пенсії» № 12167/06/12 від 23.11.2016, стаж роботи позивача становить 20 років 8 місяців 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки період роботи з 01.09.2012 по 01.02.2016 на посаді заступника директора з слухової роботи та період роботи з 15.08.1994 по 01.11.1995 за сумісництвом на посаді вихователя та вчителя не зараховано до спеціального стажу.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посада заступника директора з слухової роботи не передбачена у переліку посад для загальноосвітніх навчальних закладів військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а тому підстави для зарахування періоду роботи позивача на вказаній посаді відсутні. Так само не має законних підстав для зарахування періоду роботи позивача за сумісництвом на посадах вчителя і вихователя, адже право на пенсію за вислугу років визначається за основним місцем роботи.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що до пільгового стажу працівників освіти слід враховувати не лише назву посади, а характер виконуваної роботи, а тому посада заступника директора з слухової роботи фактично передбачає виконання особою навчально-методичної та методичної роботи. Також суд дійшов висновку про зарахування роботи, виконуваної за сумісництвом до пільгового стажу позивача.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Згідно з записами, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 , позивач у період з 20.09.1989 по 25.08.1992 працювала на посаді керівника гуртка в середній школі № 83, з 26.08.1992 по 25.07.1994 вчителем початкових класів в середній школі № 83, з 26.07.1994 по 31.10.1995 прибиральницею, при цьому у період з 15.08.1994 по 31.08.1995 працювала на посаді вихователя та вчителя за сумісництвом в Дніпропетровській спеціальній школі-інтернаті для слабочуючих дітей, з 01.09.1995 переведена на посаду вчителя, з 01.09.2000 переведена на посаду вчителя індивідуальної роботи з розвитку слухового сприймання, з 01.09.2011 переведена на посаду інструктора з слухової роботи, у період з 01.09.2012 по 01.02.2016 працювала на посаді заступника директора зі слухової роботи в комунальному закладі освіти «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний ресурсно-методичний центр колекційної роботи та інклюзивного навчання» Дніпропетровської обласної ради.

Відповідачем не зараховується до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 15.08.1994 по 31.08.1995 на посаді вихователя та вчителя за сумісництвом в Дніпропетровській спеціальній школі-інтернаті для слабочуючих дітей.

Статтею 28 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ «Про освіту» передбачено, що система освіти складається з навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

До Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 віднесено, зокрема: директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Статтею 56 цього Закону встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року за № 78, працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що період роботи на посаді вчителя за сумісництвом також зараховується до спеціального стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії, зокрема як останній підтверджений записами трудової книжки

Щодо зарахування до спеціального стажу періоди роботи з 01.09.2011 на посаді інструктора з слухової роботи з 01.09.2012 по 01.02.2016 на посаді заступника директора зі слухової роботи в комунальному закладі освіти «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний ресурсно-методичний центр колекційної роботи та інклюзивного навчання» Дніпропетровської обласної ради колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Положення про навчально-реабілітаційний центр, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.08.2012 № 920 КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний ресурсно-методичний центр корекційної роботи та інклюзивного навчання» Дніпропетровської обласної ради - це загальноосвітній навчальний заклад, метою діяльності якого є реалізація права на освіту дітей-інвалідів та дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграцію в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров`я, розвиток та корекцію порушень.

Згідно з посадовою інструкцією заступника директора з слухової роботи КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний ресурсно-методичний центр колекційної роботи та інклюзивного навчання» Дніпропетровської обласної ради, особа, яка займає вказану посаду, здійснює, зокрема: методичне керівництво роботою слухового кабінету в закладі; бере участь у підборі та розстановці педагогічних кадрів, організовує підвищення кваліфікації і професійної майстерності, здійснює систематичний контроль за якістю навчання та виховного процесів, участь у підготовці та проведенні атестації педагогічних працівників тощо.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що період роботи на посаді заступника директора з слухової роботи та інструктора з слухової роботи підлягає до включення до пільгового стажу, оскільки при вирішенні спірного питання має бути взято до уваги не тільки назва посади, а й характер виконуваної роботи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність відповідача у призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення 55 років.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпро залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук