УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №335/4001/19

адміністративне провадження №К/9901/28390/19

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністратинвого суду від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Запорізької обласної державної адміністрації Бриля Костянтина Івановича про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

15 жовтня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання суду касаційної скарги, викладеної розбірливим почерком або друкованим текстом, а також копію такої касаційної скарги для відповідача.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102928186617), копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 18 жовтня 2019 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.

В межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху - касаційну скаргу викладену розбірливим почерком або друкованим текстом не подано.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Також указана правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі 826/10114/17, від 01 липня 2019 року в справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року в справі 826/19159/16.

Підстав для відступлення від цього правового висновку немає.

З огляду на зазначене, у задовлоенні клопотання слід відмовити та як касаційна скарга та всі процесуальні документи додані до неї повинні бути викладеними державною (українською) мовою.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, станом на 13 листопада 2019 року заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністратинвого суду від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Запорізької обласної державної адміністрації Бриля Костянтина Івановича про зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя : А.Г.Загороднюк