ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-2401/2004

Провадження №22-ц/807/1465/19

Головуючий в 1-й інстанції - Ушатий І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого

, судді-доповідача

С.В.,

:

О.В., Полякова О.З.,

О.В.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2004 року, ухвалене у м. Токмак у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 до Токмацької райдержадміністрації про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2004 року ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою доТокмацької райдержадміністрації про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку. В обґрунтування позову зазначав, що після смерті його матері - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка, розташована на території Коханівського сільської ради народних депутатів, яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується актом ІІ-ЗП №025023 від 05.10.2000 року. Дану земельну ділянку позивач передав в оренду, тим самим вступивши в управління спадковим майном. В установлений шестимісячний строк позивач не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в зв`язку юридичною необізнаністю.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.

Продовжено ОСОБА_2 строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - на три місяці.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 5,04га, яка розташована на території Коханівської сільської ради народних депутатів, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №025023 від 05.10.2000р.

Стягнуто з Токмацької райдержадміністрації державне мито в сумі 50,67 грн. в дохід місцевого бюджету.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що за життя мати апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишила на ім`я ОСОБА_2 заповіт на земельну ділянку, але оскільки на час смерті матері, ОСОБА_1 був непрацездатною особою, згідно ст. 535 ЦК УРСР він мав право на спадкування незалежно від змісту заповіту, не менше 2/3 частки, яка належала б йому при спадкуванні за законом. Після смерті матері апелянт в установлений шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 10 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але отримав відмову нотаріуса оскільки не надав заповіту та державного акту на земельну ділянку. Звернувшись до Коханівської сільської ради Токмацького району скаржнику стало відомо, що власником спірної земельної ділянки є його брат ОСОБА_2 на підставі рішення суду. Вказане рішення, на думку апелянта є незаконним з підстав не залучення його як спадкоємця до участі у справі, а також в зв`язку тим, що судом не було витребувано спадкової справи та не досліджено її.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилась спадщина до складу, якої входить земельна ділянка площею 5,04 га, розташована на території Коханівського сільської ради народних депутатів, яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності відповідно до акту ІІ-ЗП №025023 від 05.10.2000 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 Строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, а оскільки фактично позивач здійснює управління спадковим майном, то є підстави про визнання права власності за ним на вказану земельну ділянку.

З висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 527, 529 Цивільного кодексу Української РСР N 1540-VI, 18.07.1963р. який підлягав застосуванні при розгляді вказаної справи, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4, 24.06.1983 , при вирішенні справ про спадкування суди повинні вживати заходів до всебічного і повного з`ясування обставин справи, суворо керуватись цивільним законодавством, що регулює перехід майна померлого громадянина до спадкоємців, забезпечуючи ефективний захист права приватної власності громадян, законних інтересів організацій і держави.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що лише позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем всього майна померлого. Проте, погодитися з висновками суду неможливо.

Із доданих до апеляційної скарги доказів вбачається, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 (а.с.30).

Відповідно до відомостей, які містяться у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 28.03.2003 року подав до Токмацької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , тим самим заявивши про свої права на спадкове майно (а.с.33).

Судом першої інстанції при розгляді справи не було встановлено всіх осіб прав і інтересів, яких стосується розгляд вказаної цивільної справи, матеріали спадкової справи з нотаріальної контори не витребовувались та не досліджувались. В рішенні суду не зазначено, яким чином права позивача порушуються саме Токмацькою райдержадміністрацією, чим обґрунтоване пред`явлення позову саме до цього відповідача.

Визнавши за позивачем ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 на судовий захист права на спадкове майно.

Разом з тим, суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо залучення до участі у справі осіб, які судом першої інстанції не залучались, у відповідності до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового - про відмову у позові.

Відповідно , висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності вимог позивача, не можна визнати такими, що відповідають приписам законодавства.

У зв`язку з викладеним, апеляційна скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2004 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 до Токмацької райдержадміністрації про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 13 листопада 2019 року.

Судді : С. В. Кухар

О. В. Крилова

О . З. Поляков